Сан-Франциско, 24 травня 2004 – На суді над колишнім прем’єр-міністром України Павлом Лазаренком у США зараз невелика перерва. За розкладом прикінцеві виступи сторін мають початися в середу. А тим часом у п’ятницю колишній охоронець президента України Микола Мельниченко і колишній народний депутат Олександр Єльяшкевич, розчаровані відмовою американського суду вислухати їхні свідчення, зібрали журналістів, щоб повідомити інформацію про Лазаренка з Мельниченкових записів.
У кімнаті одного з готелів у Сан- Франциско Мельниченко та Єльяшкевич розповідали й відтворювали уривки записів про те, як, за їхніми словами, Президент України Леонід Кучма користався своєю владою, щоб домогтися суду над Лазаренком.
«Коли ми почали розшифровувати записи, ми навіть не очікували, що справа проти Лазаренка сфабрикована так глибоко, – заявив Єльяшкевич. – Сьогодні Кучма та його мафія використовують системи правосуддя багатьох країн, серед того і США, щоб маніпулювати цими системами й так досягти своїх власних політичних і економічних цілей».
На одному із записів Кучма 22 червня 2000 року розмовляє з Віктором Медведчуком, на той час першим заступником голови Верховної Ради; це було невдовзі по тому, як звинувачення Лазаренкові висунула американська прокуратура. Співрозмовники обговорюють голосування про позбавлення парламентської недоторканності Миколи Агафонова, тоді народного депутата й колишнього директора аґрофірми «Наукова». Того дня Верховна Рада дала згоду притягнути його до відповідальності, і Агафонова арештували. І в США прокуратура звинувачувала Агафонова в співучасті в змові разом із Лазаренком. У запису ж Медведчук, як виглядає, визнає, що звинувачення проти Агафонова неправдиві. Медведчук посилається на Литвака (очевидно, йдеться про Олега Литвака, який виконував обов’язки генпрокурора України наприкінці 1997 – на самому початку 98-го року), який «знає цю справу, що складу злочину там практично немає», й говорить про її недоведеність.
Далі на тому самому записі Кучма говорить телефоном із Генеральним прокурором і наказує йому арештувати Агафонова, що якраз перебуває в генпрокуроровому кабінеті: «Чому ти його приймаєш? … Ти що, не розумієш, що береш на себе величезну відповідальність? Якщо він утіче кудись за кордон, ти головою заплатиш. Ти що, думаєш, він чекатиме, поки ти зберешся його арештовувати? … Ти мусиш арештувати його відразу» – так можна передати слова Кучми до Генпрокурора в перекладі з англійської.
На підтримку своїх тверджень, що Кучма маніпулював свідченнями проти Лазаренка, Мельниченко подав і запис про те, як Кучма влаштовував домовленість із Семеном Могилевичем, який перебуває в переліку головних розшукуваних осіб Федерального б’юра розслідувань США. Могилевичу дозволили в’їхати в Україну, щоб він зустрівся з головою Служби безпеки України Леонідом Деркачем, сказав Мельниченко. За його словами, Могилевича просили домогтися, щоб один із потенційних свідків у справі Лазаренка, Олексій Дидятковський, подав «правильні» свідчення проти колишнього прем’єра. (Дидятковський на суді над Лазаренком у США свідком взагалі не став). В обмін на співпрацю, заявив Мельниченко, Кучма передав Могилевичу документи, які зібрала на Могилевича українська прокуратура.
Мельниченко й Єльяшкевич також висловили розчарування американською прокуратурою, яка на початку слідства в справі Лазаренка вимагала мельниченкові записи, але врешті вирішила не використовувати їх. Обидва знову стверджували, що Кучма зманіпулював свідчення проти Лазаренка. Але коли журналісти притиснули Мельниченка й Єльяшкевича, щоб ті таки довели своє звинувачення, що Україна втручалася в справу Лазаренка, вони відмовилися подати якісь дальші докази.
У кімнаті одного з готелів у Сан- Франциско Мельниченко та Єльяшкевич розповідали й відтворювали уривки записів про те, як, за їхніми словами, Президент України Леонід Кучма користався своєю владою, щоб домогтися суду над Лазаренком.
«Коли ми почали розшифровувати записи, ми навіть не очікували, що справа проти Лазаренка сфабрикована так глибоко, – заявив Єльяшкевич. – Сьогодні Кучма та його мафія використовують системи правосуддя багатьох країн, серед того і США, щоб маніпулювати цими системами й так досягти своїх власних політичних і економічних цілей».
На одному із записів Кучма 22 червня 2000 року розмовляє з Віктором Медведчуком, на той час першим заступником голови Верховної Ради; це було невдовзі по тому, як звинувачення Лазаренкові висунула американська прокуратура. Співрозмовники обговорюють голосування про позбавлення парламентської недоторканності Миколи Агафонова, тоді народного депутата й колишнього директора аґрофірми «Наукова». Того дня Верховна Рада дала згоду притягнути його до відповідальності, і Агафонова арештували. І в США прокуратура звинувачувала Агафонова в співучасті в змові разом із Лазаренком. У запису ж Медведчук, як виглядає, визнає, що звинувачення проти Агафонова неправдиві. Медведчук посилається на Литвака (очевидно, йдеться про Олега Литвака, який виконував обов’язки генпрокурора України наприкінці 1997 – на самому початку 98-го року), який «знає цю справу, що складу злочину там практично немає», й говорить про її недоведеність.
Далі на тому самому записі Кучма говорить телефоном із Генеральним прокурором і наказує йому арештувати Агафонова, що якраз перебуває в генпрокуроровому кабінеті: «Чому ти його приймаєш? … Ти що, не розумієш, що береш на себе величезну відповідальність? Якщо він утіче кудись за кордон, ти головою заплатиш. Ти що, думаєш, він чекатиме, поки ти зберешся його арештовувати? … Ти мусиш арештувати його відразу» – так можна передати слова Кучми до Генпрокурора в перекладі з англійської.
На підтримку своїх тверджень, що Кучма маніпулював свідченнями проти Лазаренка, Мельниченко подав і запис про те, як Кучма влаштовував домовленість із Семеном Могилевичем, який перебуває в переліку головних розшукуваних осіб Федерального б’юра розслідувань США. Могилевичу дозволили в’їхати в Україну, щоб він зустрівся з головою Служби безпеки України Леонідом Деркачем, сказав Мельниченко. За його словами, Могилевича просили домогтися, щоб один із потенційних свідків у справі Лазаренка, Олексій Дидятковський, подав «правильні» свідчення проти колишнього прем’єра. (Дидятковський на суді над Лазаренком у США свідком взагалі не став). В обмін на співпрацю, заявив Мельниченко, Кучма передав Могилевичу документи, які зібрала на Могилевича українська прокуратура.
Мельниченко й Єльяшкевич також висловили розчарування американською прокуратурою, яка на початку слідства в справі Лазаренка вимагала мельниченкові записи, але врешті вирішила не використовувати їх. Обидва знову стверджували, що Кучма зманіпулював свідчення проти Лазаренка. Але коли журналісти притиснули Мельниченка й Єльяшкевича, щоб ті таки довели своє звинувачення, що Україна втручалася в справу Лазаренка, вони відмовилися подати якісь дальші докази.
