Прага, 25 травня 2004 - Після Мадридських терактів, у яких минулого березня загинули понад 190 осіб, серед них і українці, іспанська влада намагається знайти відповідний підхід боротьби із ісламістськими бойовиками та водночас не порушувати прав мусульман. Адже запропоновану нещодавно владою пропозицію, щоб реєструвати усіх мусульманських духовних представників, розкритиковано як неконституційну.
Чи в контексті боротьби з тероризмом доходить до порушення громадянських прав? І яку ціну має безпека? Ці запитання є на порядку денному західного світу від часу терактів 11 вересня 2001-го року на Сполучені Штати Америки. Дискусії довкола цих питань загострилися і в численних європейських країнах після березневих ударів ісламістських терористів у Мадриді, які стали найбільшими терактами в Європі від кінця Другої світової війни.
«Так, існує страх. Я можу сказати вам, що люди занепокоєні, що такі речі можуть повторитися», - заявив Хосе Мануел Суарес Робледано, речник асоціації суддів та прокурорів Іспанії.
Нещодавно міністр внутрішніх справ Іспанії Хосе Антоніо Алонсо запропонував провести примусову реєстрацію ісламських проповідників та мусульманських святинь, щоб не допустити войовничим представникам ісламістських бойовиків можливості вербування серед 500 тисяч мусульман в Іспанії. Таку пропозицією розкриткували як неконституційну представники опозиції й правозахисних груп. А Спілка ісламських громад відкинула план Алфонсо, заявивши, що мечеті є місцем «молитви й миру». Однак не всі мусульмани погоджуються з тим. Мустафа ел-Мерабет, президент «Іспанської асоціації марокканських іммігрантських трудящих», в інтерв’ю радіо “Свобода” сказав :
“Те, що мечеть вважається священним місцем, аж ніяк не означає, що деякі елементи не можуть проникнути туди, щоб пропагувати антидемократичні вартості». Ель Мерабат зазначив, що його організація підготує для міністерства внутрішніх справ Іспанії власну пропозицію, як боротися з пропагуванням насильства в мечетях. Він звернув увагу зокрема на так звані молитовні центри, які не зареєстровані, в яких може процвітати формування ісламістських бойовиків:
«Є дуже велика кількість таких центрів, про які ніхто нічого не знає. Вони не зареєстровані. Невідомі їхні лідери й невідомо, що вони роблять та що проповідують». Іспанські прокурори повідомили, що лідер, підозрюваний у причетності до мадридських терактів, був проповідником в одному із таких ісламських молитовних центрів.
А Робледано, речник асоціації суддів та прокурорів, вважає, що було б не легально й не практично для влади стежити за проповідями, проте владні органи мають право перевіряти осіб і місця, де є свідчення зловживання:
«Звісно, якщо духовні проповідники намагаються викликати провокацію або їхнім наміром є змова для скоєння злочину..., зрозуміло, що в таких випадках йдеться про злочин і необхідне втручання поліції чи й навіть арешти».
Тим часом офіційні представники мусульманських громад, Ісламської комісії Іспанії, повідомили, що вони бажають кожного місяця зустрічатися з представниками влади в пошуку балансу гарантування безпеки та релігійної свободи.
Чи в контексті боротьби з тероризмом доходить до порушення громадянських прав? І яку ціну має безпека? Ці запитання є на порядку денному західного світу від часу терактів 11 вересня 2001-го року на Сполучені Штати Америки. Дискусії довкола цих питань загострилися і в численних європейських країнах після березневих ударів ісламістських терористів у Мадриді, які стали найбільшими терактами в Європі від кінця Другої світової війни.
«Так, існує страх. Я можу сказати вам, що люди занепокоєні, що такі речі можуть повторитися», - заявив Хосе Мануел Суарес Робледано, речник асоціації суддів та прокурорів Іспанії.
Нещодавно міністр внутрішніх справ Іспанії Хосе Антоніо Алонсо запропонував провести примусову реєстрацію ісламських проповідників та мусульманських святинь, щоб не допустити войовничим представникам ісламістських бойовиків можливості вербування серед 500 тисяч мусульман в Іспанії. Таку пропозицією розкриткували як неконституційну представники опозиції й правозахисних груп. А Спілка ісламських громад відкинула план Алфонсо, заявивши, що мечеті є місцем «молитви й миру». Однак не всі мусульмани погоджуються з тим. Мустафа ел-Мерабет, президент «Іспанської асоціації марокканських іммігрантських трудящих», в інтерв’ю радіо “Свобода” сказав :
“Те, що мечеть вважається священним місцем, аж ніяк не означає, що деякі елементи не можуть проникнути туди, щоб пропагувати антидемократичні вартості». Ель Мерабат зазначив, що його організація підготує для міністерства внутрішніх справ Іспанії власну пропозицію, як боротися з пропагуванням насильства в мечетях. Він звернув увагу зокрема на так звані молитовні центри, які не зареєстровані, в яких може процвітати формування ісламістських бойовиків:
«Є дуже велика кількість таких центрів, про які ніхто нічого не знає. Вони не зареєстровані. Невідомі їхні лідери й невідомо, що вони роблять та що проповідують». Іспанські прокурори повідомили, що лідер, підозрюваний у причетності до мадридських терактів, був проповідником в одному із таких ісламських молитовних центрів.
А Робледано, речник асоціації суддів та прокурорів, вважає, що було б не легально й не практично для влади стежити за проповідями, проте владні органи мають право перевіряти осіб і місця, де є свідчення зловживання:
«Звісно, якщо духовні проповідники намагаються викликати провокацію або їхнім наміром є змова для скоєння злочину..., зрозуміло, що в таких випадках йдеться про злочин і необхідне втручання поліції чи й навіть арешти».
Тим часом офіційні представники мусульманських громад, Ісламської комісії Іспанії, повідомили, що вони бажають кожного місяця зустрічатися з представниками влади в пошуку балансу гарантування безпеки та релігійної свободи.