Аудіозапис:
Київ, 1 червня 2004 року - Понад 50 років тому ЮНІСЕФ проголосило 1 червня міжнародним днем захисту дітей. Діти більше, ніж дорослі, потерпають від соціальних негараздів та екологічних катастроф, від насильства і збройних конфліктів.
Дехто вчиться у престижних ліцеях Західної Європи і США або в українських привілейованих гімназіях, а хтось, кинувши школу, миє машини на перехрестях або просить на хліб на людних вулицях великих міст. І допоки урядовці пропонують чергову освітню реформу, експерти Світового банку інформують про скорочення кількості грамотних людей в Україні, у першу чергу серед підлітків.
Ще одна прірва існує між дітьми міськими і сільськими. Останнім, за опитуванням Всеукраїнського комітету захисту прав дитини, недоступні ті речі, без яких більшість міських дітей не уявляє свого повсякденного життя, таких як комп’ютер, телебачення, бібліотека, місце, де можна посидіти і побалакати з друзями. Головними ризиками для себе 12-річна киянка Юля визнає наступні:
"Є екологічні проблеми, діти страждають від них найбільше. Діти народжуються хворими, їх дуже важко вилікувати. Треба захищати дітей від поганих сімей, де над дітьми знущаються, до них погано ставляться".
А ось думка 12-ти річної Лесі з Калинівки, що на Київщині. Вона каже, що дітей треба рятувати від гвалтівників, а також "від побоїв і крадійства".
Україна належить до “чорного списку” держав, які мають епідемію СНІД-у.
Міністр у справах сім’ї Валентина Довженко:
"Ця епідемія швидко поширюється в Україні. Ми дуже тісно співпрацюємо з ООН, з різними її інституціями і у тому числі з дитячим фондом ООН – ЮНІСЕФ. І нам вдалося завдяки здійсненню спільних програм дуже ефективно реалізовувати програму по запобіганню “вертикального захворювання” – від матері дитині. Нам вдалося більше двох тисяч дітей врятувати від цього".
І називає цифру: з 63 тисяч офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД в Україні кожен десятий хворий – дитина. Тобто, понад шість тисяч дітей, які потребують особливої уваги лікарів, суспільства у цілому.
Як стверджує виконавчий директор ЮНІСЕФ Кароль Белламі, українська молодь не завжди знає, як запобігти СНІДу. Так, понад 70% українських тінейджерів не в курсі, що запобігти поширенню ВІЛ- інфекції може використання презервативів. Поширювати інформацію серед дітей і молоді – одне із завдань спільних програм за участю ЮНІСЕФ та уряду України.
А ще є діти, які стали жертвами Чорнобильської катастрофи. За словами доктора Белламі, ця категорія дітей має вживати йодовану їжу, алже дефіцит йоду призводить і до виникнення серйозних захворювань нервової системи, шлунку тощо. Україна лише на 20 % задовольняє потреби у йодованій їжі.
Існує в Україні і категорія дітей та підлітків, які просто не мають змоги нормально рости, вчитися, бавитися з друзями, як маленька Аня, котра стоїть з мамою біля входу до метро “Хрещатик” у Києві і просить подати гроші батькові на операцію:
Богдана Костюк: Щоб ти хотіла? Аня: Щоб тато не болів. Богдана Костюк: Що для тебе означає – Міжнародний день захисту дітей? Хто дітей повинен захищати і від чого? Аня: Мабуть, повинні захищати батьки. Мама Ані: Наша влада повинна захищати. Наша влада, котра цим не турбується. Старі і малі залишилися нє у дєл на цьому світі.
Такі роздуми дітей та дорослих можна було почути у міжнародний день захисту дітей у Києві, у серці Європи.
Київ, 1 червня 2004 року - Понад 50 років тому ЮНІСЕФ проголосило 1 червня міжнародним днем захисту дітей. Діти більше, ніж дорослі, потерпають від соціальних негараздів та екологічних катастроф, від насильства і збройних конфліктів.
Дехто вчиться у престижних ліцеях Західної Європи і США або в українських привілейованих гімназіях, а хтось, кинувши школу, миє машини на перехрестях або просить на хліб на людних вулицях великих міст. І допоки урядовці пропонують чергову освітню реформу, експерти Світового банку інформують про скорочення кількості грамотних людей в Україні, у першу чергу серед підлітків.
Ще одна прірва існує між дітьми міськими і сільськими. Останнім, за опитуванням Всеукраїнського комітету захисту прав дитини, недоступні ті речі, без яких більшість міських дітей не уявляє свого повсякденного життя, таких як комп’ютер, телебачення, бібліотека, місце, де можна посидіти і побалакати з друзями. Головними ризиками для себе 12-річна киянка Юля визнає наступні:
"Є екологічні проблеми, діти страждають від них найбільше. Діти народжуються хворими, їх дуже важко вилікувати. Треба захищати дітей від поганих сімей, де над дітьми знущаються, до них погано ставляться".
А ось думка 12-ти річної Лесі з Калинівки, що на Київщині. Вона каже, що дітей треба рятувати від гвалтівників, а також "від побоїв і крадійства".
Україна належить до “чорного списку” держав, які мають епідемію СНІД-у.
Міністр у справах сім’ї Валентина Довженко:
"Ця епідемія швидко поширюється в Україні. Ми дуже тісно співпрацюємо з ООН, з різними її інституціями і у тому числі з дитячим фондом ООН – ЮНІСЕФ. І нам вдалося завдяки здійсненню спільних програм дуже ефективно реалізовувати програму по запобіганню “вертикального захворювання” – від матері дитині. Нам вдалося більше двох тисяч дітей врятувати від цього".
І називає цифру: з 63 тисяч офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД в Україні кожен десятий хворий – дитина. Тобто, понад шість тисяч дітей, які потребують особливої уваги лікарів, суспільства у цілому.
Як стверджує виконавчий директор ЮНІСЕФ Кароль Белламі, українська молодь не завжди знає, як запобігти СНІДу. Так, понад 70% українських тінейджерів не в курсі, що запобігти поширенню ВІЛ- інфекції може використання презервативів. Поширювати інформацію серед дітей і молоді – одне із завдань спільних програм за участю ЮНІСЕФ та уряду України.
А ще є діти, які стали жертвами Чорнобильської катастрофи. За словами доктора Белламі, ця категорія дітей має вживати йодовану їжу, алже дефіцит йоду призводить і до виникнення серйозних захворювань нервової системи, шлунку тощо. Україна лише на 20 % задовольняє потреби у йодованій їжі.
Існує в Україні і категорія дітей та підлітків, які просто не мають змоги нормально рости, вчитися, бавитися з друзями, як маленька Аня, котра стоїть з мамою біля входу до метро “Хрещатик” у Києві і просить подати гроші батькові на операцію:
Богдана Костюк: Щоб ти хотіла? Аня: Щоб тато не болів. Богдана Костюк: Що для тебе означає – Міжнародний день захисту дітей? Хто дітей повинен захищати і від чого? Аня: Мабуть, повинні захищати батьки. Мама Ані: Наша влада повинна захищати. Наша влада, котра цим не турбується. Старі і малі залишилися нє у дєл на цьому світі.
Такі роздуми дітей та дорослих можна було почути у міжнародний день захисту дітей у Києві, у серці Європи.
