Доступність посилання

ТОП новини

Львівський науковець Степан Ярема - про науково-технічну термінологію.


Тарас Марусик

Київ, 10 червня 2004 року.

Наталя Мусієнко

Настав час нашої постійної рубрики “А мова – як море!”. Сьогоднішня розповідь – про науково-технічну термінологію.

Ведучий рубрики Тарас Марусик записав наукового редактора спеціалізованого академічного журналу, кандидата технічних наук Степана Ярему, який веде також семінар з термінології в науковому товаристві імени Шевченка у Львові.

Тарас Марусик

Журнал Національної академії наук України “Фізико-хімічна механіка матеріалів” виходить з 1965 року. До 1993 року він був російськомовним, а тоді почався поступовий перехід на українську.

З того часу львівський науковець Степан Ярема є заступником головного редактора журналу і відповідає за наукове редагування. Нині цей журнал майже повністю українськомовний. Раніше Степан Ярема був завідувачем лабораторії механіки втомного руйнування.

Впровадження української мови в різні сфери науки, на думку Степана Яреми, неможливе без термінології, яка б будувалася за законами української мови.

Степан Ярема

Навіть україномовні науковці вважають, що в тексті, сформованому за іншомовним зразком, достатньо замінити чужі слова на українські.

Це кардинальна помилка, бо українська мова має свої, притаманні тільки їй способи висловлювання.

Однією з найважливіших ознак української мови є те, що вона надає перевагу дієслівним елементам над іменниковими. Наприклад, кажемо: “припинивши досліди” замість “після припинення досвідів”; “випробовували, щоб визначити міцність” замість “проводили випробування з метою визначення міцності”.

Тарас Марусик

Найбільшими бур’янами на ниві української наукової мови Степан Ярема вважає успадкований від російської мови опис дії двома словами – паразитним дієсловом та іменником.

Степан Ярема

Кажуть: вести, здійснювати, проводити, реалізувати тощо виміри, досліди, розрахунки замість стисло і правильно – вимірювати, досліджувати, розраховувати.

Російська мова рясніє зайвими словами: іменниками, які без втрати для розуміння можна пропустити. Найчастіше це – вопрос, врємя, дєло, процес, уровєнь тощо.

Наприклад, “розглядали випадок корозії металів” або “високий рівень напруження”. Хіба ж “випадок” чи “рівень” тут потрібні?

Вислови з іменниками: дєло, врємя, образ краще замінити прислівником. “В скором врємєні” – “незабаром”, “относящійся к тому врємєни” – “тогочасний”, “ізвєстное дєло” – “звісно”, “ґлавним образом” – “переважно”.

Тарас Марусик

До іменників, які закінчуються на подвоєне “н” та я, не варто додавати слово “процес”, бо про це говорить саме слово.

Степан Ярема

Наприклад, розтягання - це процес здійснення розтягу. Отже, українська мова лаконічніша і прозоріша за російську, а український переклад з російської завжди коротший за оригінал.

Тарас Марусик

Степан Ярема звернув увагу і на невластиве вживання прийменника “по”, і про утворення наказової форми дієслова з допомогою інфінітиву “давати”.

Степан Ярема

Приміром, “давайте поговоримо” замість “поговорімо”, що пустило таке глибоке коріння навіть у культурних мовців.

Тарас Марусик

Говорив науковий редактор журналу “Фізико-хімічна механіка матеріалів”, кандидат технічних наук Степан Ярема.
XS
SM
MD
LG