Аудіозапис програми:
Київ, 15 червня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Наталія Антоненко.
Сьогодні у програмі, зокрема, ви почуєте:
Володимир Притула
...це жінки, які самі брали активну участь в правозахисному русі і які водночас допомагали своїм чоловікам...
Богдана Костюк
...за даними, наведеними у щорічній доповіді, такими методами щороку через державні кордони перевозять до 800 тисяч осіб...
Василь Соколенко
...як вважають луганські правозахисники, ситуація з поширенням листівок та затриманням осіб, які займалися їх розклеюванням, свідчить про те, що в Україні відсутні діалог громадян і влади...
Галина Терещук
...на думку опозиційних політиків, затримання студента може стати прецедентом, відтак, інші люди боятимуться розповсюджувати агітаційні матеріали...
Надія Шерстюк
А тепер про ці теми докладніше.
У Львові трапився третій інцидент за останній час, коли правоохоронці заарештовують молодих людей за розповсюдження агітаційних листівок опозиційного змісту.
Наприклад, щодо львівського активіста комітету “Свобода” була порушена кримінальна справа за те, що він під час віче першого травня комуністичний режим назвав злочином проти людства.
Моя колега Галина Терещук розповідає про ще один випадок, як днями міліція затримала одного львівського студента.
Давайте послухаємо її матеріал.
Галина Терещук
Працівники Франківського райвідділу міліції затримали студента львівської політехніки Олега Лопушанського о 4-й годині ранку 11-го червня. Хлопець розклеював у центрі міста листівки із зображеннями Президента Леоніда Кучми, прем’єр–міністра Віктора Януковича та глави Адміністрації Президента Віктора Медведчука із запитанням :”Хто нажився на бензині?”
Працівники райвідділу склали протокол про адміністративне порушення: образа честі й гідності високих посадовців, вилучили в студента пачку листівок.
Олега протримали у райвідділі 5 годин і відпустили. На цей час уже втрутились народні депутати України від опозиції.
Студент є лише членом молодіжної організації і водночас прихильником “Нашої України”.
Олег Лопушанський уникає будь–яких коментарів у мас–медіа. В регіональному штабі “Наша Україна” пояснюють це тим, що хлопець побоюється за свою безпеку.
Хто саме є замовником листівок наразі невідомо.
Представництво блоку Віктора Ющенка оприлюднило заяву, у якій висловило невдоволення діями львівських правоохоронців: “Міліціонери бачать у вчинку студента образу честі й гідності вищих посадових осіб України і прагнуть порушити проти нього кримінальну справу”.
В заяві сказано, що ніхто не може обмежити конституційне право громадян на свободу слова, право отримати відповіді на ті запитання, які сьогодні хвилюють суспільство.
Голова міського комітету “Свобода” Микола Величкович в інтерв’ю радіо “Свобода” зазначив:
Микола Величкович
Бачимо, які відбуваються події, це і в Києві. Бачимо, що ці резонансні події, які були пов’язані з представниками сьогоднішньої влади, зокрема, крім провладних структур та інших, не проводяться, а зміщується на опозицію: мовляв, дивіться, всі бандити, всі злочинці – це є опозиція.
Галина Терещук
Зауважу, що восени під час акцій протесту, пов’язаних із протистояннями у Львівській обласній раді, правоохоронці затримали двох активістів Комітету “Свобода”, студентів інституту фізкультури, які роздавали перехожим опозиційну газету. Озброєні міліціонери тоді вивезли хлопців у парк і там їм погрожували навіть зброєю.
На думку опозиційних політиків, затримання студента може стати прецедентом. Відтак інші люди просто боятимуться розповсюджувати агітаційні матеріли, у яких критикуватиметься діяльність нинішньої української влади. Натомість це право буде мати лише провладний кандидат на виборах президента.
Надія Шерстюк
Подібне відбувалося днями і в Луганську. Міліція затримала групу людей, які намагалися вночі розклеїти листівки з портретами Президента, прем’єра та голови Президентської Адміністрації. На листівках було лише одне запитання: “Хто нагрів руки на бензині?”
Перевіркою цього факту одразу зайнялася міська прокуратура.
Далі розповідає Василь Соколенко.
Василь Соколенко
Людей, які поширювали листівки з портретами Л.Кучми, В.Януковича і В.Медведчука із запитанням, хто ж збагатився на подорожчанні бензину, звинувачують у тому, що вони розклеюють їх у непризначених для цього місцях.
До того ж, заявляє міліція, мали такий же подразнюючий характер, як і порнографія. Затриманих допитали і відпустили, вилучивши у них листівки.
Цю ситуацію коментує голова Луганського правозахисного комітету Микола Козирєв.
Микола Козирєв
Наскільки нам відомо, деякі громадяни, які поширювали ці листівки в місті, були затримані міліцією, доставлялися до відділення, де складався протокол, і, нібито, справа з цього приводу передавалася навіть до прокуратури.
Я вважаю, що затримувати громадян, не було ніяких підстав, тому що саме по собі поширення таких листівок рівноцінно розповсюдженню просто інформації. Інша справа, коли б ця інформація носила якийсь навмисний протиправний характер, тоді з’явилися б підстави для з’ясування обставин і затримання громадян.
Василь Соколенко
Як вважають луганські правозахисники, ситуація з поширенням листівок та затриманням осіб, які займалися їх розклеюванням, свідчить про те, що в Україні відсутній діалог громадян і влади. Через те, що люди не можуть отримати відповіді на злободенні запитання, вони вимушені звертатися до таких акцій.
Микола Козирєв
Вони не можуть отримати відповідь звичайним шляхом в межах громадянського діалогу, тому з’являються такі акції, так би мовити, таємні. У нормальному суспільстві їх не повинно бути.
Що стосується справи до прокуратури, то мене це дивує, оскільки, власне, єдиним предметом для прокуратури у даному випадку могло б бути з’ясування законності дій не громадян, а самої міліції.
Василь Соколенко
Працівники Ленінського районного відділу міліції міста Луганська, куди теж доставляли затриманих громадян, відмовилися коментувати цей інцидент, колуарно зауваживши, що вони зараз не можуть надати ніякої інформації. При цьому посилалися на те, що, мовляв, справою займається прокуратура. Згідно з її рішенням, прокуратура порушить або адміністративну, або кримінальну справу.
Надія Шерстюк
Державний секретар США Колін Пауел оприлюднив щорічну доповідь Держдепартаменту про торгівлю людьми, в якій закликав уряди держав до спільних конструктивних дій і тісної співпраці у боротьбі “з сучасним рабством”.
Україну у доповіді віднесено до групи держав, які ще не забезпечили відповідність мінімальним стандартом боротьби з торгівлею людьми, але докладає до цього значних зусиль.
Тему продовжує Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Торгівля людьми – це форма сучасного рабства, коли людей силою чи примусом використовують як робочу силу або піддають сексуальній експлуатації.
За даними, наведеними у щорічній доповіді, такими методами щороку через державні кордони перевозять до вісімсот тисяч осіб, з них 47 % - жінки, 34% – неповнолітні дівчата, до 16 % – неповнолітні хлопці.
“Україна, – мовиться у доповіді, – є державою походження жінок та дівчат, які вивозяться до Європи та Близького Сходу з метою сексуальної експлуатації. Україна також постачає на чорний ринок праці чоловіків, примусову працю яких використовують у Північній Америці та Західній Європі”.
Експерт офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини Ірина Торгулува не згодна з визначенням “Україна постачає”:
Ірина Торгулува
Україна не постачає... Краще сказати у цьому плані: Україна є державою-реціпіентом, з якої виїжджають.
Справді, має місце міграція: і законна, і нелегальна.
В Україні нині все робиться для того, щоб загальмувати цей процес, але існують соціальні умови та певні якості людей. Якщо люди хочуть їхати, то хто їм заборонить?
Богдана Костюк
Один з провідних американських експертів у справі боротьби з торгівлею людьми Джон Міллер згоден, що українських громадян примушують їхати у пошуках заробітку соціальні негаразди.
За його словами, “найменш захищені верстви населення України стали мішенню для злочинців та злочинних груп, які налагодили систему постачання робочої сили”.
І стримати їх може, як вважає професор Міллер, лише спільна боротьба урядів держав з бідністю, соціальною скрутою, економічними кризами, може допомогти у боротьбі з сучасним рабством.
Надія Шерстюк
В нашій рубриці “Минуле” матеріал з Криму. Тут вперше вийшла друком книга про кримськотатарських жінок-дисидентів, борців за права людини та народів за радянських часів.
Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
“Вірні доньки Криму” – таку назву має книга Лентари Халілової і Лілі Джемілєвої, яка щойно вийшла друком у Симферополі. В ній описані долі 25 кримськотатарських жінок, які залишили в історії кримськотатарського національного і дисидентського руху найбільший слід. Це жінки, які самі брали активну участь у правозахисному русі і які водночас допомагали своїм чоловікам, турбувалися про родини та зберігали національні традиції в умовах депортації і жорсткого тиску комуністичного режиму.
Розповідає співавтор книги Лентара Халілова.
Лентара Халілова
Про наших чоловіків, відомих активістів національного руху, дуже багато всі знають, вони весь час на виду. А в кожному політичному процесі, які в ті часи проходили в Узбекистані, завжди були присутні жінки.
Наприклад, на найвідомішому – Ташкентському 1968-го року, де судили Мустафу Джемілєва і ще кількох дисидентів, були засуджені дві жінки. Їхні долі описані у цій книзі. І таких процесів, і жінок було багато.
У процесі роботи над збірником ми зрозуміли, що багато наших героїнь залишилося за кадром, тож ми будемо готовити продовження цієї книги.
Дуже багато кримськотатарських жінок брали участь у боротьбі, ризикували своїм життям, пройшли через табори, тюрми і про них майже ніхто нічого не знає. Багатьох з них уже немає в живих.
Володимир Притула
Розповіла Лентара Халілова.
Одна з героїнь книги - дружина відомого дисидента і правозахисника, лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва - Сафінар.
Вона каже, що місця у цій книзі заслуговує кожна кримськотатарська жінка, бо кожна з них зробила вагомий внесок у розвал “Імперії зла” і повернення народу на свою батьківщину.
Сафінар-ханум пригадує часи, коли її чоловік Мустафа Джемілєв вчергове перебував за ґратами.
Сафінар Джамілєва
Найважче – це відчуття, що я чогось не зробила для його порятунку, що я не так інформувала людей про його становище. І ще важче було чекати його і боятися, що він може знову оголосити голодування і знову ризикуватиме своїм життям, а я нічого не зможу зробити для його порятунку.
Володимир Притула
Розповіла Сафінар Джемілєва, дружина відомого дисидента і правозахисника, лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.
Надія Шерстюк
Ви слухали програму “Права людини: українська реальність”, яку підготувала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагала у київській студії звукооператор Наталія Антоненко.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 15 червня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Наталія Антоненко.
Сьогодні у програмі, зокрема, ви почуєте:
Володимир Притула
...це жінки, які самі брали активну участь в правозахисному русі і які водночас допомагали своїм чоловікам...
Богдана Костюк
...за даними, наведеними у щорічній доповіді, такими методами щороку через державні кордони перевозять до 800 тисяч осіб...
Василь Соколенко
...як вважають луганські правозахисники, ситуація з поширенням листівок та затриманням осіб, які займалися їх розклеюванням, свідчить про те, що в Україні відсутні діалог громадян і влади...
Галина Терещук
...на думку опозиційних політиків, затримання студента може стати прецедентом, відтак, інші люди боятимуться розповсюджувати агітаційні матеріали...
Надія Шерстюк
А тепер про ці теми докладніше.
У Львові трапився третій інцидент за останній час, коли правоохоронці заарештовують молодих людей за розповсюдження агітаційних листівок опозиційного змісту.
Наприклад, щодо львівського активіста комітету “Свобода” була порушена кримінальна справа за те, що він під час віче першого травня комуністичний режим назвав злочином проти людства.
Моя колега Галина Терещук розповідає про ще один випадок, як днями міліція затримала одного львівського студента.
Давайте послухаємо її матеріал.
Галина Терещук
Працівники Франківського райвідділу міліції затримали студента львівської політехніки Олега Лопушанського о 4-й годині ранку 11-го червня. Хлопець розклеював у центрі міста листівки із зображеннями Президента Леоніда Кучми, прем’єр–міністра Віктора Януковича та глави Адміністрації Президента Віктора Медведчука із запитанням :”Хто нажився на бензині?”
Працівники райвідділу склали протокол про адміністративне порушення: образа честі й гідності високих посадовців, вилучили в студента пачку листівок.
Олега протримали у райвідділі 5 годин і відпустили. На цей час уже втрутились народні депутати України від опозиції.
Студент є лише членом молодіжної організації і водночас прихильником “Нашої України”.
Олег Лопушанський уникає будь–яких коментарів у мас–медіа. В регіональному штабі “Наша Україна” пояснюють це тим, що хлопець побоюється за свою безпеку.
Хто саме є замовником листівок наразі невідомо.
Представництво блоку Віктора Ющенка оприлюднило заяву, у якій висловило невдоволення діями львівських правоохоронців: “Міліціонери бачать у вчинку студента образу честі й гідності вищих посадових осіб України і прагнуть порушити проти нього кримінальну справу”.
В заяві сказано, що ніхто не може обмежити конституційне право громадян на свободу слова, право отримати відповіді на ті запитання, які сьогодні хвилюють суспільство.
Голова міського комітету “Свобода” Микола Величкович в інтерв’ю радіо “Свобода” зазначив:
Микола Величкович
Бачимо, які відбуваються події, це і в Києві. Бачимо, що ці резонансні події, які були пов’язані з представниками сьогоднішньої влади, зокрема, крім провладних структур та інших, не проводяться, а зміщується на опозицію: мовляв, дивіться, всі бандити, всі злочинці – це є опозиція.
Галина Терещук
Зауважу, що восени під час акцій протесту, пов’язаних із протистояннями у Львівській обласній раді, правоохоронці затримали двох активістів Комітету “Свобода”, студентів інституту фізкультури, які роздавали перехожим опозиційну газету. Озброєні міліціонери тоді вивезли хлопців у парк і там їм погрожували навіть зброєю.
На думку опозиційних політиків, затримання студента може стати прецедентом. Відтак інші люди просто боятимуться розповсюджувати агітаційні матеріли, у яких критикуватиметься діяльність нинішньої української влади. Натомість це право буде мати лише провладний кандидат на виборах президента.
Надія Шерстюк
Подібне відбувалося днями і в Луганську. Міліція затримала групу людей, які намагалися вночі розклеїти листівки з портретами Президента, прем’єра та голови Президентської Адміністрації. На листівках було лише одне запитання: “Хто нагрів руки на бензині?”
Перевіркою цього факту одразу зайнялася міська прокуратура.
Далі розповідає Василь Соколенко.
Василь Соколенко
Людей, які поширювали листівки з портретами Л.Кучми, В.Януковича і В.Медведчука із запитанням, хто ж збагатився на подорожчанні бензину, звинувачують у тому, що вони розклеюють їх у непризначених для цього місцях.
До того ж, заявляє міліція, мали такий же подразнюючий характер, як і порнографія. Затриманих допитали і відпустили, вилучивши у них листівки.
Цю ситуацію коментує голова Луганського правозахисного комітету Микола Козирєв.
Микола Козирєв
Наскільки нам відомо, деякі громадяни, які поширювали ці листівки в місті, були затримані міліцією, доставлялися до відділення, де складався протокол, і, нібито, справа з цього приводу передавалася навіть до прокуратури.
Я вважаю, що затримувати громадян, не було ніяких підстав, тому що саме по собі поширення таких листівок рівноцінно розповсюдженню просто інформації. Інша справа, коли б ця інформація носила якийсь навмисний протиправний характер, тоді з’явилися б підстави для з’ясування обставин і затримання громадян.
Василь Соколенко
Як вважають луганські правозахисники, ситуація з поширенням листівок та затриманням осіб, які займалися їх розклеюванням, свідчить про те, що в Україні відсутній діалог громадян і влади. Через те, що люди не можуть отримати відповіді на злободенні запитання, вони вимушені звертатися до таких акцій.
Микола Козирєв
Вони не можуть отримати відповідь звичайним шляхом в межах громадянського діалогу, тому з’являються такі акції, так би мовити, таємні. У нормальному суспільстві їх не повинно бути.
Що стосується справи до прокуратури, то мене це дивує, оскільки, власне, єдиним предметом для прокуратури у даному випадку могло б бути з’ясування законності дій не громадян, а самої міліції.
Василь Соколенко
Працівники Ленінського районного відділу міліції міста Луганська, куди теж доставляли затриманих громадян, відмовилися коментувати цей інцидент, колуарно зауваживши, що вони зараз не можуть надати ніякої інформації. При цьому посилалися на те, що, мовляв, справою займається прокуратура. Згідно з її рішенням, прокуратура порушить або адміністративну, або кримінальну справу.
Надія Шерстюк
Державний секретар США Колін Пауел оприлюднив щорічну доповідь Держдепартаменту про торгівлю людьми, в якій закликав уряди держав до спільних конструктивних дій і тісної співпраці у боротьбі “з сучасним рабством”.
Україну у доповіді віднесено до групи держав, які ще не забезпечили відповідність мінімальним стандартом боротьби з торгівлею людьми, але докладає до цього значних зусиль.
Тему продовжує Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Торгівля людьми – це форма сучасного рабства, коли людей силою чи примусом використовують як робочу силу або піддають сексуальній експлуатації.
За даними, наведеними у щорічній доповіді, такими методами щороку через державні кордони перевозять до вісімсот тисяч осіб, з них 47 % - жінки, 34% – неповнолітні дівчата, до 16 % – неповнолітні хлопці.
“Україна, – мовиться у доповіді, – є державою походження жінок та дівчат, які вивозяться до Європи та Близького Сходу з метою сексуальної експлуатації. Україна також постачає на чорний ринок праці чоловіків, примусову працю яких використовують у Північній Америці та Західній Європі”.
Експерт офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини Ірина Торгулува не згодна з визначенням “Україна постачає”:
Ірина Торгулува
Україна не постачає... Краще сказати у цьому плані: Україна є державою-реціпіентом, з якої виїжджають.
Справді, має місце міграція: і законна, і нелегальна.
В Україні нині все робиться для того, щоб загальмувати цей процес, але існують соціальні умови та певні якості людей. Якщо люди хочуть їхати, то хто їм заборонить?
Богдана Костюк
Один з провідних американських експертів у справі боротьби з торгівлею людьми Джон Міллер згоден, що українських громадян примушують їхати у пошуках заробітку соціальні негаразди.
За його словами, “найменш захищені верстви населення України стали мішенню для злочинців та злочинних груп, які налагодили систему постачання робочої сили”.
І стримати їх може, як вважає професор Міллер, лише спільна боротьба урядів держав з бідністю, соціальною скрутою, економічними кризами, може допомогти у боротьбі з сучасним рабством.
Надія Шерстюк
В нашій рубриці “Минуле” матеріал з Криму. Тут вперше вийшла друком книга про кримськотатарських жінок-дисидентів, борців за права людини та народів за радянських часів.
Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
“Вірні доньки Криму” – таку назву має книга Лентари Халілової і Лілі Джемілєвої, яка щойно вийшла друком у Симферополі. В ній описані долі 25 кримськотатарських жінок, які залишили в історії кримськотатарського національного і дисидентського руху найбільший слід. Це жінки, які самі брали активну участь у правозахисному русі і які водночас допомагали своїм чоловікам, турбувалися про родини та зберігали національні традиції в умовах депортації і жорсткого тиску комуністичного режиму.
Розповідає співавтор книги Лентара Халілова.
Лентара Халілова
Про наших чоловіків, відомих активістів національного руху, дуже багато всі знають, вони весь час на виду. А в кожному політичному процесі, які в ті часи проходили в Узбекистані, завжди були присутні жінки.
Наприклад, на найвідомішому – Ташкентському 1968-го року, де судили Мустафу Джемілєва і ще кількох дисидентів, були засуджені дві жінки. Їхні долі описані у цій книзі. І таких процесів, і жінок було багато.
У процесі роботи над збірником ми зрозуміли, що багато наших героїнь залишилося за кадром, тож ми будемо готовити продовження цієї книги.
Дуже багато кримськотатарських жінок брали участь у боротьбі, ризикували своїм життям, пройшли через табори, тюрми і про них майже ніхто нічого не знає. Багатьох з них уже немає в живих.
Володимир Притула
Розповіла Лентара Халілова.
Одна з героїнь книги - дружина відомого дисидента і правозахисника, лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва - Сафінар.
Вона каже, що місця у цій книзі заслуговує кожна кримськотатарська жінка, бо кожна з них зробила вагомий внесок у розвал “Імперії зла” і повернення народу на свою батьківщину.
Сафінар-ханум пригадує часи, коли її чоловік Мустафа Джемілєв вчергове перебував за ґратами.
Сафінар Джамілєва
Найважче – це відчуття, що я чогось не зробила для його порятунку, що я не так інформувала людей про його становище. І ще важче було чекати його і боятися, що він може знову оголосити голодування і знову ризикуватиме своїм життям, а я нічого не зможу зробити для його порятунку.
Володимир Притула
Розповіла Сафінар Джемілєва, дружина відомого дисидента і правозахисника, лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.
Надія Шерстюк
Ви слухали програму “Права людини: українська реальність”, яку підготувала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагала у київській студії звукооператор Наталія Антоненко.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
