Київ, 13 липня 2004 року.
Віктор Міняйло
На черзі – наша постійна рубрика, присвячена мовним питанням. Впровадження української мови в різні сфери науки неможливе без термінології, яка б будувалася за законами української мови.
Про це ведучий рубрики Тарас Марусик розмовляє зі старшим науковим співробітником Інституту теоретичної фізики імени Боголюбова Національної академії наук України, кандидат фізико-математичних наук Ольгою Кочергою.
Тарас Марусик
Ольга Кочерга вважає, що стан української наукової термінології такий самий, які стан мови: періоди сплеску і свободи відразу позитивно позначаються на ній. Коли ж мова зазнає утисків, то зазнає їх і термінологія:
Ольга Кочерга
Попри те, що наша мова, ставши державною, не дістала ані державної підтримки, ані якогось сприяння, термінологія все-одно... саме усвідомлення того, що є своя держава, де є своя мова, вона вже спричинила до того величезного поступу в термінології.
Це видно навіть, скажімо, з нашої реклами, в нас вже рекламують монітори не на “рідких” кристалах, а на “плинних чи рідинних”, тобто ми вже позбулися кальки з російського “жидкій”.
У нас вже реклама “олив і мастил”, а не “масел”.
Тарас Марусик
Ольга Кочерга згадала Євгена Кобилянського, київського науковця, який кілька років боровся за те, щоб навести лад у термінології паливно-мастильної галузі.
На думку Ольги Кочерги, українська мова позбавляється тривалих впливів російської термінології, але не так швидко і не так успішно, як хочеться науковій громадськості, бо треба, все-таки, сприяння з боку держави.
Ольга Кочерга
Треба добрих словників, а найкращі словники робляться роками. Першими повиходили “склепані метелики”. Далі у нас на офіційному рівні далеко ще не все подолано.
Останній словник, що виданий, академічний українсько-російської наукової термінології – це просто фотокартка позавчорашнього дня в нашій термінології.
Словник наукової термінології, де немає слова “науковець”, а є “сміттяр”, “бандит”, “кулеметник”, є “чоловік” – немає “жінки”, але є “кулеметник” і “кулеметниця”.
Вони мали за основу якогось непоганого сільськогосподарського словника, його цілком використали, тому там кілька десятків термінів навколо слова “торф”, можна було б один-два дати, якщо це словник наукової термінології, але три сполуки із словом кристал, з трьох одна неправильна.
Тарас Марусик
Але є, як сказала Ольга Кочерга, і добрі словники, наприклад, англо-український математичний словник Мирослава Кратка і Євгена Менаровича. Невдовзі він побачить світ у видавництві “Перун”.
Ольга Кочерга керує також фізико-математично-астрономічним термінологічним семінаром.
Ольга Кочерга
До речі, наш семінар хоча фізико-математично-астрономічний, але поза як це єдиний в Україні семінар, що працює щотижня, регулярно збирається, то до нас вже приходять термінознавці з різних галузей, аж до пожежної справи і, скажімо, психології.
Тарас Марусик
Старший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики імени Боголюбова Національної академії наук України, кандидат фізико-математичних наук Ольга Кочерга нагадала, що під впливом англійської українське суспільство вже забуло термін “ЕОМ” – “електронно-обчислювальна машина” і знає тепер тільки слово “комп’ютер”.
Вона також повідомила, що раз два на роки у Львові відбуваються всеукраїнські термінологічні конференції. Наступна відбудеться на початку вересня цього року.
Віктор Міняйло
На черзі – наша постійна рубрика, присвячена мовним питанням. Впровадження української мови в різні сфери науки неможливе без термінології, яка б будувалася за законами української мови.
Про це ведучий рубрики Тарас Марусик розмовляє зі старшим науковим співробітником Інституту теоретичної фізики імени Боголюбова Національної академії наук України, кандидат фізико-математичних наук Ольгою Кочергою.
Тарас Марусик
Ольга Кочерга вважає, що стан української наукової термінології такий самий, які стан мови: періоди сплеску і свободи відразу позитивно позначаються на ній. Коли ж мова зазнає утисків, то зазнає їх і термінологія:
Ольга Кочерга
Попри те, що наша мова, ставши державною, не дістала ані державної підтримки, ані якогось сприяння, термінологія все-одно... саме усвідомлення того, що є своя держава, де є своя мова, вона вже спричинила до того величезного поступу в термінології.
Це видно навіть, скажімо, з нашої реклами, в нас вже рекламують монітори не на “рідких” кристалах, а на “плинних чи рідинних”, тобто ми вже позбулися кальки з російського “жидкій”.
У нас вже реклама “олив і мастил”, а не “масел”.
Тарас Марусик
Ольга Кочерга згадала Євгена Кобилянського, київського науковця, який кілька років боровся за те, щоб навести лад у термінології паливно-мастильної галузі.
На думку Ольги Кочерги, українська мова позбавляється тривалих впливів російської термінології, але не так швидко і не так успішно, як хочеться науковій громадськості, бо треба, все-таки, сприяння з боку держави.
Ольга Кочерга
Треба добрих словників, а найкращі словники робляться роками. Першими повиходили “склепані метелики”. Далі у нас на офіційному рівні далеко ще не все подолано.
Останній словник, що виданий, академічний українсько-російської наукової термінології – це просто фотокартка позавчорашнього дня в нашій термінології.
Словник наукової термінології, де немає слова “науковець”, а є “сміттяр”, “бандит”, “кулеметник”, є “чоловік” – немає “жінки”, але є “кулеметник” і “кулеметниця”.
Вони мали за основу якогось непоганого сільськогосподарського словника, його цілком використали, тому там кілька десятків термінів навколо слова “торф”, можна було б один-два дати, якщо це словник наукової термінології, але три сполуки із словом кристал, з трьох одна неправильна.
Тарас Марусик
Але є, як сказала Ольга Кочерга, і добрі словники, наприклад, англо-український математичний словник Мирослава Кратка і Євгена Менаровича. Невдовзі він побачить світ у видавництві “Перун”.
Ольга Кочерга керує також фізико-математично-астрономічним термінологічним семінаром.
Ольга Кочерга
До речі, наш семінар хоча фізико-математично-астрономічний, але поза як це єдиний в Україні семінар, що працює щотижня, регулярно збирається, то до нас вже приходять термінознавці з різних галузей, аж до пожежної справи і, скажімо, психології.
Тарас Марусик
Старший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики імени Боголюбова Національної академії наук України, кандидат фізико-математичних наук Ольга Кочерга нагадала, що під впливом англійської українське суспільство вже забуло термін “ЕОМ” – “електронно-обчислювальна машина” і знає тепер тільки слово “комп’ютер”.
Вона також повідомила, що раз два на роки у Львові відбуваються всеукраїнські термінологічні конференції. Наступна відбудеться на початку вересня цього року.