Аудіозапис програми:
Київ, 16 липня 2004 року.
Надія Степула
Дорогі слухачі, на хвилях радіо “Свобода” з Вами знову “Сюжети” – радіожурнал про світ культури і культуру світу. Сюжети, які життя заповнює звуками та лунами подій і чуттів.
Я – Надія Степула – автор і ведуча, - вітаю вас!
Гурт “Гайдамаки” називають фаховими проводирями “музики без кордонів”. “Фольк-ска-панк” гурту до душі його шанувальникам. Про цей гурт і його новий альбом “Богуслав” говорить продюсер Олександр Євтушенко.
Олександр Євтушенко
Сподіваюся, що другий альбом все-таки явить нам нову грань цієї просто талановитої команди, яку я дуже люблю і дуже давно знаю, фактично з того моменту, як вони називалися “Актус”.
“Актус” – це була інша історія. Це був перший період існування цієї формації на музичному ринку України, але все-таки відгук іде від назви “Гайдамаки”.
Олег Дургінський керівник компанії “Комп мюзік”, офіційний представник компанії “ЕМА”. Ви знаєте, що “ЕМА” – це одна з світових компаній. Я дуже радий, що зрослося.
І те, що “Гайдамаки” виходить саме під цим лейблом є дуже важливим для української команди, яка насамперед представляє Україну, нашу справжню Україну, наші традиції і фольк, який безмежний як океан.
Надія Степула
У світі так багато відомих імен, про які ми іноді так мало знаємо... Мої колеги Надя Шерстюк і Віталій Пономарьов своїм пристрасним діалогом нагадують нам про Румі. Надія Шерстюк
Після кількох наших бесід про суфійських поетів ми впритул підійшли до Джелаладдіна Румі, який народився у місті Балхі у 1207 році.
В цей час це місто належало Персії, Ірану, і на територію цієї держави почалися набіги орд Чингізхана. Родина Румі змушена була емігрувати до міста Конья у малій Азії, на той час в ісламському світі цю територію називали Рум. Звідси походить псевдонім Румі, тобто мешканець Руму.
Віталій Пономарьов
А повне його ім’я Мауляві Джелаладдін Мухаммад Мевламі Балхі Румі. Румі виріс у місті Коньія, це теперішня Туреччина.
Надія Шерстюк
Коли йому було 14 років, вони туди переїхали.
Віталій Пономарьов
Там він отримав блискучу освіту і посів досить-таки поважне місце у суспільстві. Він був викладачем медресе, консультантом правителя з мусульманського права. І раптом він зустрічається з мандрівним суфієм.
Надія Шерстюк
З мандрівним суфієм на ім’я Шамсаддін Тебрезі. “Шамс” з арабської перекладається як сонце. І це було те сонце, яке освітило весь шлях Румі.
Суфійські мотиви були прищеплені Румі ще в дитинстві, тому що його батько був відомим на той час суфієм, теологом. Він з дитинства був знайомий з попередніми суфійськими поетами, такими як Санаї та Аттар.
Власне кажучи, родина вже його створила підґрунтя для того, щоб він зустрівся з Шамсаддіном Тебрезі і для того, щоб він став великим суфійським поетом. Але насправді постать Тебрезі була фатальною в його житті.
Цей суфій, дервіш, містик опинився в місті Коньія, і його мало хто з мешканців сприймав серйозно. Бо він був незручний, говорив незрозумілою мовою, носив не той одяг, він жив в абсолютно іншому світі. І от він зустрічає Румі, і в душі у нього відбувається зрушення. Він починає писати вірші.
Віталій Пономарьов
Два роки вони спілкувалися, потім Шамс несподівано зник, і це так само підштовхнуло Румі до поетичної творчості. Він, власне, і до зустрічі з Шамсом писав вірші, як і всякий перський поет, про кохання.
Можна навести такий переклад:
У двох ми не спимо цілу ніч, Без тебе я не можу заснути цілу ніч, Подякуй Богові за ці два безсоння, І за різницю між ними
Але після зустрічі із Шамсом відбувається злам в самому образі його життя. Румі стає суфієм і віддається цьому повною мірою.
Надія Шерстюк
Так, Румі після зустрічі з Шамсом починає писати вірші зовсім іншого ґатунку. Коли він раптово втрачає свого друга, наставника і вчителя, за однією з версій Шамсаддін просто зникає з міста, він просто кудись знов мандрує, за іншою версією його вбили вороги, але для Румі це була колосальна трагедія.
Він видав збірку “Диван Шамсаддіна Тебрезі”, де всі вірші були написані від імені Шамсаддіна. Він ототожнював себе зі своїм вчителем, він був лише посередник між читачем і Шамсом. Румі не міг уявити собі, щоб він поставив під цією божественною поезією своє ім’я.
Віталій Пономарьов
Румі є і засновником суфійської поезії, і продовжувачем суфійських мотивів у перській поезії взагалі. Якщо Хайям пише про кохання і вино, якщо Гафіз пише про вино вічності, то Румі пише про вино єдності.
Уся його пізня поезія спрямована на єднання душі з Богом. Людина сама має досягти Бога, не потребує для цього жодного посередника. Тут дуже характерний його вірш.
Ви, хто господа шукали У небесній синизні, Пошуки свої облиште, - Ви є він, а Він є ви
Надія Шерстюк
Вже будучи зрілою людиною, Джеллаладін Румі створює суфійський орден, так званий дервіський орден, який він очолює. Його учні називають його Мауляві. Це тюрська назва, яка означає “наш пан”. Він розповсюджує ці суфійські мотиви серед своїх учнів.
Віталій Пономарьов
Румі запроваджує в ритуал дервішів музику і танці. Він добре грав на флейті і свій “Диван” починає з посвячення флейті.
Надія Шерстюк
Він справді був людиною музично обдарованою, людиною, яка дуже сильно відчувала ритміку. Саме це відобразилося в його віршах. Багато хто з дослідників заявляє, що вірші Румі надзвичайно ритмічні, начебто, як рима іде по колу, як танок.
Віталій Пономарьов
Джеллаладдін Румі помер у місті Коньія 17 грудня 1273 року на заході сонця.
Якщо ми зважимо, що він мріяв про занурення і розчинення в Абсолюті, то про його смерть ми можемо сказати його власними словами:
Сліди ніг ведуть на берег океану, Далі не залишається навіть сліду
Надія Степула
Зацікавлення духовною поезією зростає не тільки в Україні. Здебільшого така поезія найчастіше поєднана з музикою.
Творчий тандем Олександра Грека – поета і хірурга та Олеся Коляди – композитора і виконавця – прикметний приклад.
Звучить фрагмент пісні “Наречена” у виконанні Олеся Коляди на слова Олександра Грека
Творча доля людей, фахово не заангажованих у літературу, складається завжди цікаво. Поет і перекладач Олександр Грек понад тридцять років успішно трудиться на ниві медицини – там він – хірург Олександр Гладкий.
Як вдається поєднувати поезію і справу порятунку людських життів? Чому духовна лірика стала тим, без чого у його житті вже не обійтися?
Про це та інші цікаві моменти розповідає Олександр Грек у нашій з ним розмові.
Пане Олександре, за три десятки літ роботи хірургом, доктором, чи траплялося Вам серед своїх пацієнтів побачити зацікавлення поезії? Чи Ви говорили з кимсь із них?
Олександр Грек
Перше збірка вийшла і була надрукована в Луганську для певної людини. Це лікар і колега і він перший підштовхнув мене до руку, тому що писав я до того багато років. Це член Спілки письменників Юрія Яненко, який залишив цей світ, я думаю, що в кращих місцях знаходиться поруч з Богом.
Це була невеличка збірка, де відібрані були вірші для пацієнтів і для тих людей, які поруч з ними знаходяться. Я рекомендував читати пацієнтам з першого вірші до останнього, а родичам навпаки, з останнього до першого.
Це просто я вважав, що онкологічні хворі мають підтримку і лікування. І ми намагаємося це зробити професійно медично, але душею пацієнта практично ніхто не займається.
Тому це мої наміри були зробити це лікування. Як кажуть, що треба лікувати пацієнта, а не хворобу. Але в пацієнта є не тільки тіло є й душа, яка теж потребує лікування, якщо він хворий.
Надія Степула
Як Ви думаєте, що в такому межовому стані, коли людина на межі між цим світом і тим, про який ми майже нічого не знаємо, то що найбільше може допомогти?
Олександр Грек
Найбільше людині може домогти, то це впевненість не в собі, а в своїй вірі. Я завжди пацієнтів намагався налаштувати на те, що вони в будь-якому стані фізичному повинні те, що їм дано цінити, тому що це найбільший дар, що Бог дав людині – прожити так, як він може використати цей час.
На початку книжки там було написано, що хвороба – це певна незручність, а не якась ломка. Чому? Якщо людина душею здорова, а нормально реально сприймає і свої фізичні недоліки і свою хворобу.
Ви знаєте, що в онкологічних хворих має один напрямок, але є ще люди, які оточують і родичі, яким треба показати свій дух, волю, любов до життя і не зламатися цим, будемо казати, останнім випробовуванням.
Надія Степула
Коли ми вже торкнулися цієї теми, то дозвольте Вас запитати ось про що. Останнім часом у нас в Україні стали популярними такі семінари канату терапії. Як Ви ставитися до цього?
В основному їх проводять люди приїжджі з інших країн, зокрема, з Росії. Чи це з погляду доктора і поета щось потрібне людям таке складне, до чого не треба ще підступати?
Олександр Грек
Ви знаєте, що в кожній справі є свій сенс і я не хочу прямо одобрювати чи критикувати. Кожна людина має індивідуально сприймати і народні медицини і те, що робиться загалом класично.
Я розумію що може ми до чогось і ще не дозріли і до нас приїжджають. Але все-таки треба починати з того, що до навколо нас, а не сприймати те, що нам привозять.
Кожна людина має свого ангела-охоронця і є плід Божий і там треба шукати і підтримку і розуміння. Я вважаю, що і вранці і ввечері починати і закінчувати треба зверненням до Бога за те, що він дав можливість жити, дарувати і собі оточуючим людям корисне, приємне і радісне.
Надія Степула
Дякую Вам сердечно.
Радіожурнал “Сюжети” відзвучав, дорогі слухачі.
З вами були – автор і ведуча – Надія Степула та звукорежисер – Наталя Антоненко.
Дякуємо за увагу.
Хай щастить вам на сюжети, осяяні добром і душевним світлом!
До нових зустрічей на хвилях радіо “Свобода”!
Київ, 16 липня 2004 року.
Надія Степула
Дорогі слухачі, на хвилях радіо “Свобода” з Вами знову “Сюжети” – радіожурнал про світ культури і культуру світу. Сюжети, які життя заповнює звуками та лунами подій і чуттів.
Я – Надія Степула – автор і ведуча, - вітаю вас!
Гурт “Гайдамаки” називають фаховими проводирями “музики без кордонів”. “Фольк-ска-панк” гурту до душі його шанувальникам. Про цей гурт і його новий альбом “Богуслав” говорить продюсер Олександр Євтушенко.
Олександр Євтушенко
Сподіваюся, що другий альбом все-таки явить нам нову грань цієї просто талановитої команди, яку я дуже люблю і дуже давно знаю, фактично з того моменту, як вони називалися “Актус”.
“Актус” – це була інша історія. Це був перший період існування цієї формації на музичному ринку України, але все-таки відгук іде від назви “Гайдамаки”.
Олег Дургінський керівник компанії “Комп мюзік”, офіційний представник компанії “ЕМА”. Ви знаєте, що “ЕМА” – це одна з світових компаній. Я дуже радий, що зрослося.
І те, що “Гайдамаки” виходить саме під цим лейблом є дуже важливим для української команди, яка насамперед представляє Україну, нашу справжню Україну, наші традиції і фольк, який безмежний як океан.
Надія Степула
У світі так багато відомих імен, про які ми іноді так мало знаємо... Мої колеги Надя Шерстюк і Віталій Пономарьов своїм пристрасним діалогом нагадують нам про Румі. Надія Шерстюк
Після кількох наших бесід про суфійських поетів ми впритул підійшли до Джелаладдіна Румі, який народився у місті Балхі у 1207 році.
В цей час це місто належало Персії, Ірану, і на територію цієї держави почалися набіги орд Чингізхана. Родина Румі змушена була емігрувати до міста Конья у малій Азії, на той час в ісламському світі цю територію називали Рум. Звідси походить псевдонім Румі, тобто мешканець Руму.
Віталій Пономарьов
А повне його ім’я Мауляві Джелаладдін Мухаммад Мевламі Балхі Румі. Румі виріс у місті Коньія, це теперішня Туреччина.
Надія Шерстюк
Коли йому було 14 років, вони туди переїхали.
Віталій Пономарьов
Там він отримав блискучу освіту і посів досить-таки поважне місце у суспільстві. Він був викладачем медресе, консультантом правителя з мусульманського права. І раптом він зустрічається з мандрівним суфієм.
Надія Шерстюк
З мандрівним суфієм на ім’я Шамсаддін Тебрезі. “Шамс” з арабської перекладається як сонце. І це було те сонце, яке освітило весь шлях Румі.
Суфійські мотиви були прищеплені Румі ще в дитинстві, тому що його батько був відомим на той час суфієм, теологом. Він з дитинства був знайомий з попередніми суфійськими поетами, такими як Санаї та Аттар.
Власне кажучи, родина вже його створила підґрунтя для того, щоб він зустрівся з Шамсаддіном Тебрезі і для того, щоб він став великим суфійським поетом. Але насправді постать Тебрезі була фатальною в його житті.
Цей суфій, дервіш, містик опинився в місті Коньія, і його мало хто з мешканців сприймав серйозно. Бо він був незручний, говорив незрозумілою мовою, носив не той одяг, він жив в абсолютно іншому світі. І от він зустрічає Румі, і в душі у нього відбувається зрушення. Він починає писати вірші.
Віталій Пономарьов
Два роки вони спілкувалися, потім Шамс несподівано зник, і це так само підштовхнуло Румі до поетичної творчості. Він, власне, і до зустрічі з Шамсом писав вірші, як і всякий перський поет, про кохання.
Можна навести такий переклад:
У двох ми не спимо цілу ніч, Без тебе я не можу заснути цілу ніч, Подякуй Богові за ці два безсоння, І за різницю між ними
Але після зустрічі із Шамсом відбувається злам в самому образі його життя. Румі стає суфієм і віддається цьому повною мірою.
Надія Шерстюк
Так, Румі після зустрічі з Шамсом починає писати вірші зовсім іншого ґатунку. Коли він раптово втрачає свого друга, наставника і вчителя, за однією з версій Шамсаддін просто зникає з міста, він просто кудись знов мандрує, за іншою версією його вбили вороги, але для Румі це була колосальна трагедія.
Він видав збірку “Диван Шамсаддіна Тебрезі”, де всі вірші були написані від імені Шамсаддіна. Він ототожнював себе зі своїм вчителем, він був лише посередник між читачем і Шамсом. Румі не міг уявити собі, щоб він поставив під цією божественною поезією своє ім’я.
Віталій Пономарьов
Румі є і засновником суфійської поезії, і продовжувачем суфійських мотивів у перській поезії взагалі. Якщо Хайям пише про кохання і вино, якщо Гафіз пише про вино вічності, то Румі пише про вино єдності.
Уся його пізня поезія спрямована на єднання душі з Богом. Людина сама має досягти Бога, не потребує для цього жодного посередника. Тут дуже характерний його вірш.
Ви, хто господа шукали У небесній синизні, Пошуки свої облиште, - Ви є він, а Він є ви
Надія Шерстюк
Вже будучи зрілою людиною, Джеллаладін Румі створює суфійський орден, так званий дервіський орден, який він очолює. Його учні називають його Мауляві. Це тюрська назва, яка означає “наш пан”. Він розповсюджує ці суфійські мотиви серед своїх учнів.
Віталій Пономарьов
Румі запроваджує в ритуал дервішів музику і танці. Він добре грав на флейті і свій “Диван” починає з посвячення флейті.
Надія Шерстюк
Він справді був людиною музично обдарованою, людиною, яка дуже сильно відчувала ритміку. Саме це відобразилося в його віршах. Багато хто з дослідників заявляє, що вірші Румі надзвичайно ритмічні, начебто, як рима іде по колу, як танок.
Віталій Пономарьов
Джеллаладдін Румі помер у місті Коньія 17 грудня 1273 року на заході сонця.
Якщо ми зважимо, що він мріяв про занурення і розчинення в Абсолюті, то про його смерть ми можемо сказати його власними словами:
Сліди ніг ведуть на берег океану, Далі не залишається навіть сліду
Надія Степула
Зацікавлення духовною поезією зростає не тільки в Україні. Здебільшого така поезія найчастіше поєднана з музикою.
Творчий тандем Олександра Грека – поета і хірурга та Олеся Коляди – композитора і виконавця – прикметний приклад.
Звучить фрагмент пісні “Наречена” у виконанні Олеся Коляди на слова Олександра Грека
Творча доля людей, фахово не заангажованих у літературу, складається завжди цікаво. Поет і перекладач Олександр Грек понад тридцять років успішно трудиться на ниві медицини – там він – хірург Олександр Гладкий.
Як вдається поєднувати поезію і справу порятунку людських життів? Чому духовна лірика стала тим, без чого у його житті вже не обійтися?
Про це та інші цікаві моменти розповідає Олександр Грек у нашій з ним розмові.
Пане Олександре, за три десятки літ роботи хірургом, доктором, чи траплялося Вам серед своїх пацієнтів побачити зацікавлення поезії? Чи Ви говорили з кимсь із них?
Олександр Грек
Перше збірка вийшла і була надрукована в Луганську для певної людини. Це лікар і колега і він перший підштовхнув мене до руку, тому що писав я до того багато років. Це член Спілки письменників Юрія Яненко, який залишив цей світ, я думаю, що в кращих місцях знаходиться поруч з Богом.
Це була невеличка збірка, де відібрані були вірші для пацієнтів і для тих людей, які поруч з ними знаходяться. Я рекомендував читати пацієнтам з першого вірші до останнього, а родичам навпаки, з останнього до першого.
Це просто я вважав, що онкологічні хворі мають підтримку і лікування. І ми намагаємося це зробити професійно медично, але душею пацієнта практично ніхто не займається.
Тому це мої наміри були зробити це лікування. Як кажуть, що треба лікувати пацієнта, а не хворобу. Але в пацієнта є не тільки тіло є й душа, яка теж потребує лікування, якщо він хворий.
Надія Степула
Як Ви думаєте, що в такому межовому стані, коли людина на межі між цим світом і тим, про який ми майже нічого не знаємо, то що найбільше може допомогти?
Олександр Грек
Найбільше людині може домогти, то це впевненість не в собі, а в своїй вірі. Я завжди пацієнтів намагався налаштувати на те, що вони в будь-якому стані фізичному повинні те, що їм дано цінити, тому що це найбільший дар, що Бог дав людині – прожити так, як він може використати цей час.
На початку книжки там було написано, що хвороба – це певна незручність, а не якась ломка. Чому? Якщо людина душею здорова, а нормально реально сприймає і свої фізичні недоліки і свою хворобу.
Ви знаєте, що в онкологічних хворих має один напрямок, але є ще люди, які оточують і родичі, яким треба показати свій дух, волю, любов до життя і не зламатися цим, будемо казати, останнім випробовуванням.
Надія Степула
Коли ми вже торкнулися цієї теми, то дозвольте Вас запитати ось про що. Останнім часом у нас в Україні стали популярними такі семінари канату терапії. Як Ви ставитися до цього?
В основному їх проводять люди приїжджі з інших країн, зокрема, з Росії. Чи це з погляду доктора і поета щось потрібне людям таке складне, до чого не треба ще підступати?
Олександр Грек
Ви знаєте, що в кожній справі є свій сенс і я не хочу прямо одобрювати чи критикувати. Кожна людина має індивідуально сприймати і народні медицини і те, що робиться загалом класично.
Я розумію що може ми до чогось і ще не дозріли і до нас приїжджають. Але все-таки треба починати з того, що до навколо нас, а не сприймати те, що нам привозять.
Кожна людина має свого ангела-охоронця і є плід Божий і там треба шукати і підтримку і розуміння. Я вважаю, що і вранці і ввечері починати і закінчувати треба зверненням до Бога за те, що він дав можливість жити, дарувати і собі оточуючим людям корисне, приємне і радісне.
Надія Степула
Дякую Вам сердечно.
Радіожурнал “Сюжети” відзвучав, дорогі слухачі.
З вами були – автор і ведуча – Надія Степула та звукорежисер – Наталя Антоненко.
Дякуємо за увагу.
Хай щастить вам на сюжети, осяяні добром і душевним світлом!
До нових зустрічей на хвилях радіо “Свобода”!
