- Серед соціальних інститутів на початку липня 2004 року позитивний баланс довіри-недовіри мала лише церква (+37%). Найгірший баланс довіри-недовіри в органів центральної влади: Верховної Ради України (–48%), Президента України (–47%), Уряду України (–38%), а також у міліції (–40%). Далі за рівнем негативу йдуть: суд (–29%), місцеві ради (–26%), профспілки (–26%), місцеві держадміністрації (–27%), прокуратура (–25%), західні засоби масової інформації (–8%), Служба безпеки України (–4%), Збройні Сили України (–3%), засоби масової інформації України (–4%), засоби масової інформації Росії (–3%). У порівнянні з червнем істотно поліпшилися баланси довіри-недовіри до усіх силових відомств і структур, перш за все — до Збройних сил, які різко погіршилися минулого місяця у зв’язку з вибухами на військових складах під Мелітополем. За місяць зростання балансу довіри-недовіри становило: до Збройних Сил України — на 15%, Служби безпеки України — на 14%, міліції — на 6%, суду — на 4%, прокуратури — на 6%. Натомість на 5% зріс негатив у балансі довіри-недовіри до Президента України.
У липні 2004 року баланс рейтингів довіри-недовіри до всіх політичних лідерів був негативний. Найбільш негативний баланс довіри-недовіри мали Віктор Медведчук (–53%), Леонід Кучма (–52%). Юлія Тимошенко (–47%) та Євген Марчук (–39%). Далі за рівнем негативу йдуть Петро Симоненко (–32%), Сергій Тигипко (–28%), Володимир Литвин (–27%), Віктор Янукович (–27%) Олександр Мороз (–25%) і Віктор Ющенко (–14%). У порівнянні з попереднім місяцем поліпшився баланс довіри-недовіри до Євгена Марчука (на ті ж 8%, на який відмічалося погіршення минулого місяця) та до Володимира Литвина (на 8%). А от баланс довіри-недовіри до Леоніда Кучми погіршився на 7%.
Рівень повної довіри найвищий у Віктора Ющенка (26%). Далі за рівнем повної довіри йдуть Віктор Янукович (16%), Олександр Мороз (16%), Петро Симоненко (13%), Юлія Тимошенко (11%) і Володимир Литвин (9%).
Якби вибори Президента України відбулися на початку липня, найбільше голосів у першому турі отримав би Віктор Ющенко (29%), а його суперником у другому турі став би Віктор Янукович (19%). 13% опитаних з питання бажаного кандидата у Президенти ще не визначилися і майже 6% висловили бажання проголосувати проти всіх.
Серед можливих кандидатів на президентських виборах найменш прийнятними для виборців (за кого вони не стали б голосувати в жодному разі) є: Юлія Тимошенко (39%), Віктор Медведчук (26%), Віктор Ющенко (26%), Наталя Вітренко (23%), Віктор Янукович (23%) та Петро Симоненко (22%).
На початку липня в разі суперництва у другому турі Віктора Ющенка та Віктора Януковича, за В. Ющенка були готові проголосувати 40.4% опитаних, за В. Януковича — 31.1%, проти обох — 10.1%, а 12.4% своєї позиції не визначили (ще 6.0% не збираються брати участі у голосуванні). Серед виборців Віктора Ющенка значно більше тих, хто повністю впевнений у своєму виборі (60%), ніж серед виборців Віктора Януковича (51%).
На думку населення України, основними чинниками, що сприятимуть перемозі кандидата на президентських виборах, будуть у першу чергу: успішна попередня діяльність (38%), фінансові можливості (36%), гарна виборча програма (32%) і наявність кваліфікованої команди (30%).
Головними темами, що на думку населення мають бути предметом дискусій між кандидатами під час виборчої кампанії, є: підвищення загального рівня зарплат, пенсій, стипендій (59%), подолання безробіття (58%), подолання кризи в економіці, економічне зростання (55%), поліпшення медичного обслуговування (54%), боротьба зі злочинністю (49%), зменшення плати за квартиру і комунальні послуги (43%), пенсійна реформа (43%), соціальний захист малозабезпечених (43%), боротьба з корупцією (39%), зниження цін на продукти та товари першої необхідності (37%), несвоєчасна виплата заробітної плати, пенсій та стипендій (34%), земельна реформа, підтримка сільського господарства (32%).
Попри відомі негаразди із виборчими списками, що виявилися на останніх виборах, більшість населення (53%) не готова піти на виборчу дільницю і перевірити наявність свого прізвища у списку виборців. Висловили готовність це зробити лише 13% виборців і ще 35% зроблять це у разі, якщо не отримають запрошення іти на вибори.
Більш ніж половина населення (53%) більше схильна довіряти соціологам, що проводитимуть опитування в день виборів на виході з виборчих дільниць, ніж офіційним результатам (14%) у разі, якщо вони істотно відрізнятимуться. Проте вийти на мітинг протесту у разі впевненості у фальсифікації результатів готові лише 18% і ще 11% — якщо переможе не той кандидат, який був підтриманий на голосуванні.
Середній особистий дохід опитаних у червні 2004 року становив 279 гривень (у травні 2004 року — 276 гривень); середній дохід на сім’ю у червні 2004 року — 651 гривня (у травні 2004 року — 653 гривні).
- Переважна більшість респондентів (67%) оцінює свій матеріальний стан як нижчий за середній; як середній оцінили свій дохід 31.4%, 1.5% — як вищий за середній.
Динаміка електоральних уподобань населення України у 2004 році*
Якби наступної неділі відбулися вибори Президента України, за кого Ви б проголосували? (Тільки одна відповідь)
* Подаємо дані загальноукраїнських опитувань, проведених Фондом “Демократичні ініціативи” і Центром “СОЦІС” у січні – липні 2004 року. Опитування проводилися за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками й охоплює всі реґіони України. Кожного разу було опитано 1200 респондентів. Похибка репрезентативності не перевищує 3%.
А як би Ви вчинили в разі, якщо у другому турі виборів залишаться тільки Віктор Ющенко та Віктор Янукович? (Тільки одна відповідь)
