Центральна виборча комісія повідомляє, що на цей день комісія розглядає документи іще п''яти претендентів на президентську посаду.
Якщо їх зареєструють, то за крісло президента змагатиметься загалом 20 кандидатів - значно більше, ніж на виборах у 1994 і 99-ому роках. Хоча не виключено, що до 24 години вівторка будуть названі нові імена.
Чорновіл, але не той, Сан Санич, зелені та Яблуко
Заявив про намір взяти участь у виборах Андрій Чорновіл, один із синів загиблого лідера Руху Вячеслава Чорновола. Зараз він є депутатом Львівської облради і входить до фракції, переважно сформованої із представників СДПУ (об''єднаної).
Не менш резонансним, на думку аналітиків, є висунення кандидатури київського мера Олександра Омельченка. До проведення з''їзду партії "Єдність", лідером якої є мер, зберігалася певна інтрига - чи оголосить столичний голова про підтримку прем''єра Януковича.
Цього не сталося, і, як вважають політичні оглядачі, для пана Омельченка висунення було чи не єдиною можливістю з одного боку - не підтримувати провладного кандидата, з іншого - не наражатися на гнів виконавчої влади, заявляючи про симпатії до Віктора Ющенка.
Кандидатами у президенти також стане лідер Партії зелених Віталій Кононов, який зізнався, що не планував участі у виборах, однак таким було рішення однопартійців, та керівник партії "Яблуко" Михайло Бродський.
Технології та мотиви
Аналітики переконані, що поява значної кількості кандидатів у президенти - зовсім не прояв розвитку демократії, а передусім удосконалення виборчих технологій.
Директор інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов в інтерв''ю Бі-Бі-Сі зауважує, що ці технології застосовувалися і раніше, але на цьогорічних виборах масштаби їх значно більші.
Він класифікує кандидатів, які не належать до фаворитів, на кілька груп. Перша група - це ті, для яких головна мета - "засвітити" свою партію для подальшої участі у парламентських виборах 2006 року.
Дві інші групи, каже аналітик, це - колективний продукт політтехнологів і влади, які ставлять за мету сегментувати, роздробити електорат Віктора Ющенка - найближчого суперника провладного кандидата Януковича.
Гризуни та арт
Перші - це кандидати-гризуни, завдання яких - "відгризати" електорат у кандидатів-фаворитів перегонів і передусім - фаворитів серед опозиції.
Грубо кажучи, мета їх - здійснювати партизанські рейди у націонал-демократичні тили.
Якщо поглянути на список кандидатів, то неважко помітити, що такі "гризуни" є і у лівому таборі, котрі забиратимуть голоси у Мороза і Симоненка.
"Є ще арт-кандидати, ціль яких - демобілізувати виборців, перетворивши виборчу кампанію у карнавал, позбавивши її політичної драматургії. І таким продюсерським проектом є передусім Дмитро Корчинський", - каже політолог.
Лідер комуністів Петро Симоненко, перебуваючи в Івано-Франківську, визнав, що участь кількох кандидатів від лівих сил на виборах ускладнить його виборчу кампанію.
"Є різні ліві. З лівою ідеєю один мій земляк слов''янську ідеологію віпрацьовуватиме. Це для того, щоб забрати кілька процентів голосів у мене як кандидата від лівих сил. Інший говоритиме, що тільки він справжній комуніст. Це так звана КПРС", - заявив Петро Симоненко.
Для чого стільки кандидатів?
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов каже про ще одну ціль, яку переслідують технологи, спонукаючи до участі у виборах непрохідних кандидатів.
"Це дозволяє кандидату від влади абсолютно не зосереджуватися на критиці опонентів і демонструвати свої шляхетність, поміркованість і виваженість, створювати імідж людини, котра не опускається до порожніх суперечок, а займається важливою для людей справою: економікою, виплатою зарплат і пенсій. Зрозуміло, що ця гра свідчить про те, що такі кандидати - не самостійні. Вони працюють в рамках потужних продюсерських і режисерських замислів", - зауважує Вадим Карасьов.
Тими часом кандидати від опозиції, лідер блоку "Сила народу" Віктор Ющенко, керівник Соцпартії Олександр Мороз і лідер комуністів Петро Симоненко попередньо домовилися співпрацювати для забезпечення чесності і прозорості виборів. Вони пообіцяли не використосувати один проти одного брудні технології.
BBC Ukrainian
Якщо їх зареєструють, то за крісло президента змагатиметься загалом 20 кандидатів - значно більше, ніж на виборах у 1994 і 99-ому роках. Хоча не виключено, що до 24 години вівторка будуть названі нові імена.
Чорновіл, але не той, Сан Санич, зелені та Яблуко
Заявив про намір взяти участь у виборах Андрій Чорновіл, один із синів загиблого лідера Руху Вячеслава Чорновола. Зараз він є депутатом Львівської облради і входить до фракції, переважно сформованої із представників СДПУ (об''єднаної).
Не менш резонансним, на думку аналітиків, є висунення кандидатури київського мера Олександра Омельченка. До проведення з''їзду партії "Єдність", лідером якої є мер, зберігалася певна інтрига - чи оголосить столичний голова про підтримку прем''єра Януковича.
Цього не сталося, і, як вважають політичні оглядачі, для пана Омельченка висунення було чи не єдиною можливістю з одного боку - не підтримувати провладного кандидата, з іншого - не наражатися на гнів виконавчої влади, заявляючи про симпатії до Віктора Ющенка.
Кандидатами у президенти також стане лідер Партії зелених Віталій Кононов, який зізнався, що не планував участі у виборах, однак таким було рішення однопартійців, та керівник партії "Яблуко" Михайло Бродський.
Технології та мотиви
Аналітики переконані, що поява значної кількості кандидатів у президенти - зовсім не прояв розвитку демократії, а передусім удосконалення виборчих технологій.
Директор інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов в інтерв''ю Бі-Бі-Сі зауважує, що ці технології застосовувалися і раніше, але на цьогорічних виборах масштаби їх значно більші.
Він класифікує кандидатів, які не належать до фаворитів, на кілька груп. Перша група - це ті, для яких головна мета - "засвітити" свою партію для подальшої участі у парламентських виборах 2006 року.
Дві інші групи, каже аналітик, це - колективний продукт політтехнологів і влади, які ставлять за мету сегментувати, роздробити електорат Віктора Ющенка - найближчого суперника провладного кандидата Януковича.
Гризуни та арт
Перші - це кандидати-гризуни, завдання яких - "відгризати" електорат у кандидатів-фаворитів перегонів і передусім - фаворитів серед опозиції.
Грубо кажучи, мета їх - здійснювати партизанські рейди у націонал-демократичні тили.
Якщо поглянути на список кандидатів, то неважко помітити, що такі "гризуни" є і у лівому таборі, котрі забиратимуть голоси у Мороза і Симоненка.
"Є ще арт-кандидати, ціль яких - демобілізувати виборців, перетворивши виборчу кампанію у карнавал, позбавивши її політичної драматургії. І таким продюсерським проектом є передусім Дмитро Корчинський", - каже політолог.
Лідер комуністів Петро Симоненко, перебуваючи в Івано-Франківську, визнав, що участь кількох кандидатів від лівих сил на виборах ускладнить його виборчу кампанію.
"Є різні ліві. З лівою ідеєю один мій земляк слов''янську ідеологію віпрацьовуватиме. Це для того, щоб забрати кілька процентів голосів у мене як кандидата від лівих сил. Інший говоритиме, що тільки він справжній комуніст. Це так звана КПРС", - заявив Петро Симоненко.
Для чого стільки кандидатів?
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов каже про ще одну ціль, яку переслідують технологи, спонукаючи до участі у виборах непрохідних кандидатів.
"Це дозволяє кандидату від влади абсолютно не зосереджуватися на критиці опонентів і демонструвати свої шляхетність, поміркованість і виваженість, створювати імідж людини, котра не опускається до порожніх суперечок, а займається важливою для людей справою: економікою, виплатою зарплат і пенсій. Зрозуміло, що ця гра свідчить про те, що такі кандидати - не самостійні. Вони працюють в рамках потужних продюсерських і режисерських замислів", - зауважує Вадим Карасьов.
Тими часом кандидати від опозиції, лідер блоку "Сила народу" Віктор Ющенко, керівник Соцпартії Олександр Мороз і лідер комуністів Петро Симоненко попередньо домовилися співпрацювати для забезпечення чесності і прозорості виборів. Вони пообіцяли не використосувати один проти одного брудні технології.
BBC Ukrainian
