Угорщина, 27 липня 2004 – “Фонд пам’яті жертв голокосту Угорщини” відмовився в понеділок від участі в міжнародному пошуку нацистських злочинців. Голова цієї громадської організації Іван Беер заявив у понеділок, що на Фонд чинять тиск угорські юристи.
Передісторія одного з останніх рішень “Фонду пам’яті жертв голокосту Угорщини” така. В середині липня Угорщину відвідав Ефраїм Зурофф, директор міжнародного Центру ім. Візенталя. Він, зокрема, повідомив, що громадські організації угорських євреїв висловили згоду взяти участь в акції з пошуків живих нацистських злочинців. Цей проект має робочу назву “Останній шанс”. У рамках такого проекту передбачено виділити як компенсаційні кошти 10 тис. євро кожному, хто надасть правдиві дані про одного нацистського злочинця, що переховується від органів міжнародного правосуддя. Проте приблизно саме в той же час парламентський омбудсман з питань захисту особистих даних угорських громадян Аттіла Петерфалві, посилаючись на охорону прав людини, заявив наступне. За його словами, угорські закони забороняють пересилати до чужої держави власні дані громадян Угорщини. Аттіла Петерфалві наголосив на тому, що передача подібної інформації за кордон не може здійснюватися навіть у тому випадку, якщо процес збору особистих даних матиме цілком законні підстави з точки зору угорської юриспруденції.
Власне, цей виступ омбудсмана і призвів до того, що “Фонд пам’яті жертв голокосту Угорщини” тимчасово відмовився брати участь в акції пошуків нацистських злочинців під егідою міжнародного Центру ім. Візенталя. Голова Фонду Іван Беер повідомив у понеділок журналістам, що останнім часом його організацію було піддано низці нападів з боку угорських юристів. На думку оглядачів, причину такої поведінки слід шукати в історії розвитку стосунків між Угорщиною та Третім Рейхом наприкінці Другої Світової війни. Саме тоді жертвами нацистів в Угорщині стали приблизно 600 тис. євреїв. Оскільки угорське законодавство демократичної доби зазнало значних змін, пошуками нацистських злочинців займаються здебільшого громадські організації. Проте в деяких юридичних колах Угорщини ці пошуки трактуються як замах на особисті права громадян в частині захисту власних даних.
Передісторія одного з останніх рішень “Фонду пам’яті жертв голокосту Угорщини” така. В середині липня Угорщину відвідав Ефраїм Зурофф, директор міжнародного Центру ім. Візенталя. Він, зокрема, повідомив, що громадські організації угорських євреїв висловили згоду взяти участь в акції з пошуків живих нацистських злочинців. Цей проект має робочу назву “Останній шанс”. У рамках такого проекту передбачено виділити як компенсаційні кошти 10 тис. євро кожному, хто надасть правдиві дані про одного нацистського злочинця, що переховується від органів міжнародного правосуддя. Проте приблизно саме в той же час парламентський омбудсман з питань захисту особистих даних угорських громадян Аттіла Петерфалві, посилаючись на охорону прав людини, заявив наступне. За його словами, угорські закони забороняють пересилати до чужої держави власні дані громадян Угорщини. Аттіла Петерфалві наголосив на тому, що передача подібної інформації за кордон не може здійснюватися навіть у тому випадку, якщо процес збору особистих даних матиме цілком законні підстави з точки зору угорської юриспруденції.
Власне, цей виступ омбудсмана і призвів до того, що “Фонд пам’яті жертв голокосту Угорщини” тимчасово відмовився брати участь в акції пошуків нацистських злочинців під егідою міжнародного Центру ім. Візенталя. Голова Фонду Іван Беер повідомив у понеділок журналістам, що останнім часом його організацію було піддано низці нападів з боку угорських юристів. На думку оглядачів, причину такої поведінки слід шукати в історії розвитку стосунків між Угорщиною та Третім Рейхом наприкінці Другої Світової війни. Саме тоді жертвами нацистів в Угорщині стали приблизно 600 тис. євреїв. Оскільки угорське законодавство демократичної доби зазнало значних змін, пошуками нацистських злочинців займаються здебільшого громадські організації. Проте в деяких юридичних колах Угорщини ці пошуки трактуються як замах на особисті права громадян в частині захисту власних даних.