Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ-Прага, 5 серпня 2004 року.
Ірина Халупа
Добрий вечір, Україно!
Радіо “Свобода” продовжує свої вечірні програми. З вами передача “Вечірня Свобода”. Перед мікрофоном Ірина Халупа.
Вітаємо всіх, хто нас слухає!
Тема на сьогодні, п’яте серпня: “ЗМІ та президентські вибори”.
Цю тему з нами обговорять наші гості: Микола Томенко, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, народний депутат, директор Інституту політики; Андрій Магера, член ЦВК України; Віктор Петренко, заступник голови Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України.
Вітаю вас, шановні гості, і дякую за участь в сьогоднішній “Вечірній Свободі”.
Одинадцята стаття закону “Про вибори Президента України” описує виборчий процес. Шостий пункт цієї статті говорить про “свободу передвиборної агітації, рівних можливостей доступу кандидатів на пост Президента України до засобів масової інформації”.
Наскільки в Україні дотримуються літери цього закону, ми сьогодні і поговоримо.
Інтернет-видання “Телекритика”, як і низка інших інститутів та установ, активно проводять моніторинг ЗМІ: як вони висвітлюють передвиборну кампанію, кому надають перевагу, якщо надають, тощо.
Говорить заступник головного редактора “Телекритики” Ганна Шерман. Ганна Герман
У липні “Телекритика” розпочала новий спеціальний виборчий проект, присвячений відстеженню медійно-технологічних операцій, які будуть проводитися саме в ході президентської виборчої кампанії.
В рамках цього проекту ми будемо моніторити та аналізувати роботу провідних вітчизняних телевізійних каналів саме з точки зору дотримання ними професійних та етичних стандартів.
Вже перші тижні виборчої кампанії підтвердили прогнози щодо абсолютного домінування влади та її кандидата в медійному вітчизняному просторі.
По суті, протистояння двох головних претендентів на президентську посаду зводиться до того, що влада зреалізовує два таких стратегічних завдання, якщо можна так сказати: дискредитація В.Ющенка як основного конкурента кандидата від влади та забезпечення зростання рейтингу В.Януковича як єдиного кандидата від влади.
Звичайно, можна з впевненістю сказати, що ситуація набуватиме загострених якихось ознак, і вже початок передвиборчих перегонів цілком позбавляє ілюзій про те, що якоїсь збалансованості чи об’єктивності будуть дотримуватися бодай формально, бодай удавано.
Те, що зараз відбувається з піар-кампанією Януковича, власне, переходить вже межі здорового глузду і здебільшого викликає почуття не стільки навіть обурення, скільки гумору.
Я думаю, що не секрет, що в Інтернеті досить успішно поширюються так звані пародійні біг-борди, які вже намозолили очі киянам. Зміст цих пародійних біг-бордів, власне, уособлює стільки відчуття пересічного виборця, які зовсім не відповідають меті зміцнення рейтингу Януковича.
Ситуацію, яка склалася на телеканалах зараз, певною мірою вона неоднорідна на різних телеканалах. І якщо канали, які прийнято пов’язувати з впливом соціал-демократів об’єднаних (“1 плюс 1” та “Інтер”) демонструють свою заанґажованість безпосередньо в повному обсязі, то канали так званого “холдингу Пінчука” (“ICTV”, “Новий канал” та “СТБ”) демонструють таку більшу зваженість, більшу збалансованість, більшу об’єктивність подання інформації.
Ірина Халупа
А тепер глянемо на ситуацію в одному конкретному місті.
Про те, як виглядає ситуація у львівських мас-медіа довкола висвітлення передвиборчої кампанії, розповідає Галина Терещук.
Галина Терещук
Якщо порівнювати львівську працю і телевізійний простір на Львівщині, то представники видань на кілька голів виглядають об’єктивнішими у висвітленні передвиборчих перегонів від своїх телевізійних колег.
Телевізійники, але тут не мю на увазі державний обласний канал, який працює за вказівкою київського начальства, а три приватні, які подають переважно інформацію про пресові конференції того чи іншого штабу і не вдаються ні у які додаткові коментарі.
Найбільше претензій з боку опозиції лунає на адресу державного телебачення, яке майже не повідомляє глядачам про діяльність опозиційних політиків, а ім’я В.Ющенка в інформаційних випусках обласного телебачення практично не чути.
До слова, аудиторія державного телебачення переважає, оскільки його можуть дивитися мешканці найвіддаленіших районів області.
Натомість штаб В.Януковича днями висловив своє обурення з приводу публікацій у “Поступі” та “Високому замку”. Ці видання подали інформацію, надану штабом В.Ющенка, про застосування адмінресурсу під час збору підписів на підтримку кандидата від влади. Хоча ці газети не оминають увагою події, які відбуваються у штабі В.Януковича.
Якщо говорити загалом про мас-медіа у Львові, то тут є газети-симпатики В.Ющенка і газети-симпатики В.Януковича - і платні, і безкоштовні коментарі, як і, зрештою, журналісти. А вже яка інформація частіше з’являється на сторінках видань - багато в чому залежить від роботи пресових служб штабів і керівників.
До того ж, напередодні президентських виборів у Львові з’явилися нові Інтернет-проекти: Західна інформаційна корпорація та Центр політичних досліджень. Майже щогодини вони інформують про те, що відбувається у тому чи в іншому штабі кандидата в президенти.
Втім, нечасто можна зустріти на сторінках львівської преси добрий аналітичний матеріал на тему виборчих перегонів. Я маю на увазі об’єктивний виклад про те, як насправді працюють штаби кандидатів у президенти, які допускають помилки і чому не допрацьовують.
Ірина Халупа
Шостий розділ закону “Про вибори Президента України” має заголовок “Передвиборна агітація”. 58-ма стаття говорить про форми і засоби передвиборної агітації.
У 5-му пункті цієї статті зокрема вказано: “Передвиборна агітація за рахунок коштів державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, здійснюється з додержанням принципу рівних умов надання кандидатам на пост Президента України однакових друкованих площ у друкованих засобах масової інформації та ефірного часу на радіо і телебаченні”.
Почнемо нашу дискусію з цього загального положення.
Чи виконується це положення закону? Пане Петренко?
Віктор Петренко
Оскільки ми ще чекаємо остаточного рішення про основні форми передвиборної боротьби, яка розпочнеться після того, як будуть зібрані підписи на підтримку депутатів, я можу говорити сьогодні про те, що Державний комітет телебачення і радіомовлення зі свого боку вживає все для того, щоб ці норми були витримані.
Ми провили відповідні наради, зокрема нещодавно, з генеральними директорами державних теле- і радіокомпаній, звернули їх увагу саме на чітке дотримання норм законодавства.
Але, розумієте, гарантувати сьогодні, що все буде так, як передбачено законом, ми не можемо, оскільки ви знаєте, що відбулося рішення Національної ради про ліцензування “УТ-2”, і таким чином половина державних телерадіокомпаній і місцевих позбавлена права мовлення.
Але, як ви добре розумієте, згідно законодавства, одна частина, один пласт передвиборної агітації йде по загальнонаціональному каналу, а інші на регіональних телерадіокомпаніях.
І ось тут якщо питання не буде врегульоване бодай на період виборів, то можуть бути проблеми в нас.
Ірина Халупа
Пане Томенко, Ви, так би мовити, “Цербер свободи слова та інформації в Україні”. Чи порушують закон “Про вибори Президента України” поодинокі ЗМІ? Ось ми чули від пані Шерман, що порушують. Якщо порушують, то на чию користь?
Микола Томенко
Я казав би, що тут є дві позиції. Я хотів би підтримати пана Петренка і позицію Держтелерадіо в тому плані, що в нас є дві площини.
Одна площина, про яку я взагалі не турбувався б, - це те, з чого ми почали дискусію: висвітлення програм офіційних виступів кандидатів в президенти на Першому національному, Національному радіокомпанії, обласних телерадіокомпаніях і у відповідних газетах офіційних представлення їх передвиборчих програм. Тобто, в нас, і в мене зокрема, не було жодного сумніву, що це буде вирішено, як завжди.
На жаль, так історично склалося, що глава адміністрації В.Медведчук і його друзі чомусь вирішили забрати в “УТ-2” і в обласних телерадіокомпаній години на “1 плюс 1”. Дійсно Національна рада прийняла рішення про те, що тепер все це переходить “1 плюс 1”.
Вперше в історії, ще раз кажу, виборів в Україні під загрозою навіть ця елементарна норма - просто представить свою програму на обласних телерадіокомпаніях чи на Національній телерадіокомпанії.
Я не кажу про те, що є проблема з тим, що 26 кандидатів вже сьогодні.
Нагадаю, було 6, 7, 13, а тепер 26.
Експерти взагалі схильні вважати, що це реакція влади на те, що В.Ющенко може перемогти в першому турі, але це проблема і позиція експертів. Це створило серйозну проблему, щоб всі ці 26 чоловік представити.
Другий фрагмент, про який ми взагалі не сподівалися, що він буде демократичний, - це те, як висвітлюється щоденно виборча кампанія (не за кошти державного бюджету і не виходячи з прямої норми закону).
Ірина Халупа
Тобто не платформа, а просто події?
Микола Томенко
Так, це те, що називається “щоденні новини”, це те, що називається “висвітлення перебігу виборчої кампанії”.
Тут ми думали, що буде, як кажуть наші брати росіяни, “бєзпрєдєл”, ну що такий “повний бєзпрєдєл” буде, ми цього не очікували. Тобто, на сьогоднішній день ситуація виглядає таким чином, що на каналах “1 плюс 1” та “Інтері”, як казала Г.Шерман, і на “УТ-1”, як не дивно, який з наших державних коштів фінансується (в бюджеті, до речі, закладено 45 мільйонів гривень на цей рік, крім виборчої кампанії), висвітлюється ця позиція.
Зараз, якщо по рейтингах подивитися, от в нас ключові кандидати... Які? Хочете почути? В.Янукович, Д.Корчинський, О.Базилюк, правда, трошки Симоненко є і так далі.
От за рейтингами соціологів: Базилюк – 0% рейтингу, Корчинський – 0,2% рейтингу, Ржавський – 0% і так далі.
Наприклад, про Ющенка, в якого 30% рейтингу і 50% довіри громадян, кожний другий громадянин довіряє, за півтора року і з весь час виборчої кампанії не було жодного на “УТ-1” не те, що позитивного, нейтрального матеріалу про нього.
Про що можна говорити? Про які рівні можливості можна говорити? В новинах чи на комерційних каналах діє принцип абсолютно цинічного порушення виборчого законодавства, ще раз кажу: в цій частині неофіційної передвиборчої агітації за гроші, а в так званих новинних програмах, які щоденно сьогодні виходять.
І останній фрагмент для дискусії – це те, що, на жаль, ми були переконані, що наша постанова ВР і доручення президента зупинить перевірки і відключення ЗМІ.
На жаль, ми помилилися, оскільки щоденно ми отримуємо інформацію, що “5 канал” відключають. От у мене лист, наприклад, Дмитра Табачника з відповіддю на моє звернення до Януковича, де мені сказали про те, що в Донецькій області вони розберуться, і “5 канал” буде виходити там. Поки вони розбиралися, то “5 канал” вже в Дніпропетровській відключили.
В нас перевіряють друковані ЗМІ. І тільки після мого втручання зупинили перевірку 3 газет в Закарпатській і Львівській області, що прямо суперечить дорученню президента і постанові про перевірки.
У нас донецька газета “Острів”, яка дозволила собі критикувати Віктора Януковича, звернулася в 19 типографій Донецької, Дніпропетровської, Луганської області. В цих 19 типографіях їм відмовили друкувати газету.
Тобто оце теж реальність на регіональному рівні передвиборчої кампанії в медіа.
Ірина Халупа
Пане Магера, ЦВК, в свою чергу, є іншим цербером. Ви якоюсь мірою відповідаєте за це, щоб положення виборчого законодавства виконувалися. Що робить ЦВК для того, щоб кандидати в президенти мали рівні шанси в ЗМІ, щоб роз’яснити виборцям свою платформу, програму, тощо? Що ви можете зробити?
Андрій Магера
По-перше, тут уже зачепив це питання Микола Володимирович Томенко. Закон України “Про вибори Президента України” зобов’язує центральні виборчі комісії спільно з Національною телерадіокомпанією України, газети “Голос України” і “Урядовий кур’єр” надати можливість висвітлення передвиборчої кампанії кожного кандидата на пост президента України.
Зокрема, забезпечити можливість виступити по загальнонаціональних телеканалах обсягом 30 хвилин, по регіональних державних і комунальних телеканалах також 30 хвилин, по Національному радіо – 45 хвилин і по регіональному радіо – 20 хвилин.
Тобто цей обсяг часу повинен бути розбитий на 3 рівні частини і надаватися кандидатам на пост президента України за результатами жеребкування, яке проведе ЦВК. Тобто повинні бути поставлені в рівні умови і всі повинні мати рівний обсяг часу.
Теж саме можна сказати про газети “Голос України” і “Урядовий кур’єр”, де повинні бути розміщені такі матеріали передвиборної агітації того чи іншого кандидата на пост президента України.
Разом з тим до ЦВК надходять, дуже б не хотілося, але і будуть надходити скарги про порушення тим чи іншим суб’єктом виборчого процесу виборчого законодавства.
Я вважаю, що обов’язок і завдання ЦВК уважно розглядати такі скарги, повно і всебічно вивчати їх.
Ірина Халупа
Пане Магера, які скарги вже надійшли і що ви робите в цій ситуації?
Андрій Магера
Буквально недавно, позавчора, ЦВК розглядала дві скарги довіреної особи на пост президента Віктора Ющенка Миколи Катеринчука, щодо порушення, як було записано в скарзі, газетою “Урядовий кур’єр”, Першим каналом українського телебачення вимог закону України про вибори президента щодо поставлення в нерівні умови різних кандидатів на пост президента України.
ЦВК розглядала цю скаргу і більшість членів комісії, можу сказати, під час голосування я не підтримував ці постанови, але більшість членів комісії дійшла такої думки, що порушень закону про вибори президента України ні газетою “Урядовий кур’єр”, ні українським телебаченням не було.
Ірина Халупа
Шановні гості, це запитання, в принципі, до вас усіх. Ці проблеми, які виринули навколо Другого національного каналу, про які ми згодом трошки поговоримо, викликали певні реакції у різних людей.
Голова державного комітету з питань телебачення і радіомовлення Іван Чиж сказав, що в законі про вибори президента є низка недоліків. Зокрема, норма про те, що передвиборна агітація може здійснюватися в будь-якій формі і будь-якими засобами, що не суперечить Конституції, не містить чіткого визначення поняття “передвиборна агітація”.
Ось пан Томенко згадував, що, напевно, про це все, що гарантується за законом дійде: кожен кандидат буде мати своїх 30 хвилин на Першому національному. А ось, як висвітлюють канали повсякденні нормальні події, чи це поїздка Віктора Ющенка, чи це поїздка Віктора Януковича, чи це якась заява Наталії Вітренко?
Ось в тих моментах і ситуаціях є певні, так би мовити, зловживання, чи перекручення, чи висвітлення в одному чи іншому світлі, не завжди об’єктивному і точному. Як з тим воювати? Наприклад, чи можна роз’яснити поняття “агітація” до останньої крапки. Почнемо з Вас, пане Томенко.
Микола Томенко
Я думаю, що нам просто треба діяти. Мене трошки дивує, чесно кажучи, позиція державних службовців високого рангу про те, які говорять, що ми не хочемо виконувати закон, бо там є різні тлумачення.
То напишіть заяву, підіть з посади своєї, якщо ви не розумієте чинний закон. Не державні чиновники приймають закон, то вони виконують закон.
В законі про вибори президента є багато недоліків, але його треба виконувати. Там чітко розписано, які обмеження є для кандидата в президенти прем’єр-міністра. Коли він діє, як прем’єр-міністр, то його діяльність не можна висвітлювати з присутністю відеоряду і коментарями, що він робить, як прем’єр-міністр. Це пряма заборона закону.
Коли Держтелерадіо говорить про те, що це в іншому законі написано, що висвітлення діяльності прем’єр-міністра від лукавого, тому що ст.14 закону про вибори і здоровий глузд говорить про те, що тільки базовий закон про вибори є ключовим у висвітленні виборчої діяльності.
Треба просто це виконувати і забезпечувати. Інша справа, що ніхто не збирається у владі (і мої дискусії показують) виконувати цей закон. Просто чесно сказати, що ми в уряді Януковича і в адміністрації Медведчука, оскільки, як каже Медведчук, що Янукович – це єдиний гідний кандидат, який продовжить політику Кучми, не збираємося виконувати закон, будемо цинічно його порушувати.
Як сказав вчора Леонід Кравчук, що нічого гратися в закони і чесності, треба перемагати на виборах. Тоді треба чесно людям сказати, що ми діємо цинічно, “по-зонівськи”, умовно кажучи, і будемо плугом перти і просувати свого кандидата. Який там в біса закон?
Тому що, коли в газеті Івана Чижа “За справедливу Україну”, де підписано ним, а він, голова Держтелерадіо, повинен свободу слова відстоювати, на другій сторінці написані гасла Віктора Януковича до президентської виборчої кампанії (70 гасел, як в комуністичні часи).
То хіба Іван Чиж може забезпечувати свободу слова, як він в своїй газеті, як державний чиновник пише, які гасла повинні бути в Януковича, що “Донбас порожняк нє гоніт”? Про що ми говоримо? Чи про Медведчука, який розсилає сьогодні обласним телерадіокомпаніям і Держтелерадіо, я думаю, і не знає, касети для обов’язкового показу, який Ющенко подонок, а Янукович хороший?
Тому трагедія лише в одному, що ЦВК, яка сформована більшістю парламенту за політичною ознакою, то щоб там не виносилося, а більшість голосів буде наступною, що є окремі проблеми, “недостатки”, але жодного попередження чи порушення загальнонаціональним каналам чи яким ЗМІ не буде винесено.
Тому сьогодні, наприклад, моя позиція особиста, як голови комітету з питань свободи слова, що для нас принципово важливо бодай такі речі, як зберегти і забезпечити прямоефірні, незалежні, з незалежними ведучими теледебати бодай в другому турі між двома рейтинговими кандидатами, забезпечити представлення програм і основних виступів кандидатів в депутати, тому що, фактично, влада знівелювала перший тур виборчої кампанії, висунувши 26 кандидатів.
Це фарс просто. Яка виборча кампанія, коли 26 людей, з яких 20 наберуть, умовно кажучи, менше відсотка, і їх показують на каналах більше, ніж рейтингових кандидатів?
Тому, я думаю, що треба, щоб не було ні в кого ілюзій про демократичність виборчого процесу, то треба говорити про якісь базові речі і треба говорити про те, очевидно, що після президентської виборчої кампанії треба робити серйозні речі для того, щоб інформаційний простір України переводити з площини підневільного в системі АП чи уряду в більш демократичну площину, де всі думки будуть представлені, де опозиція матиме можливість доносити до громадян свої думки.
Ірина Халупа
Пане Магера, в тому, що сказав пан Томенко, є певний закид в сад ЦВК. Як Ви можете на це відповісти?
Андрій Магера
Я думаю, що курчат по осені рахують. Я не зі всім можу бути згодний з шановним народним депутатом. Але з огляду на те, якщо такий показник брати, як середній вік членів ЦВК, то це 38 років, якщо брати, що 4 наймолодших члени не досягли 30-тирічного віку і за великим рахунком, я думаю, їм не всеодно, яке їхнє буде майбутнє, яка їх чекає кар’єра в майбутньому.
Звісно, будуть важкі скарги, розгляд питань. Тим більше, цей виборчий закон вперше застосовується в Україні на цих виборах. Але я таки переконаний і думаю (цієї моєї думки дотримується більшість моїх колег в ЦВК), що ми будемо стояти на сторожі виборчого закону, як це не було для того, щоб нам після виборів не було соромно дивитись людям в очі.
Ірина Халупа
Пане Магера, Ви сказали, що велика кількість членів ЦВК – це молоді люди і їм їхнє майбутнє не байдуже. Отже, чи витримаєте ви тиск, чи зможете ви справді бути незалежними, об’єктивними і виконати ту роботу так, як ви маєте її виконати?
Андрій Магера
Якби були якісь сумніви в цьому, я думаю, що більшість членів комісії не йшли б працювати в ЦВК і відмовилися б писати заяву до ВР на призначення. Я все ж таки вірю і сподіваюсь (я є оптимістом), що ми зможемо досягнути того, щоб вибори пройшли чесно і неупереджено.
Ірина Халупа
Добре, пане Петренко, отже, давайте поговоримо про проблеми в телебаченні, і як це зачепить. чи допоможе, чи не допоможе висвітленню передвиборчої кампанії у ЗМІ, зокрема в телебаченні.
В чому суть цієї проблеми, яка виринула в телебаченні в другому національному каналі?
Віктор Петренко
Ну, я хотів би передусім нагадати нашим слухачам, що у нас є державне телебачення, яким безпосередньо опікується державний комітет телебачення і радіомовлення, і частка державного телебачення і радіо дуже не значна, і є недержавне телебачення і радіомовлення, і безпосередньо контроль за дотриманням законодавства має здійснювати національна рада і ЦВК.
Я можу в повній мірі сьогодні говорити саме за державне телебачення, і Микола Володимирович сказав в першому своєму виступі, що це, практично, єдина можливість, де більш-менш рівноправно будуть представлені і надані можливості для всіх кандидатів в президенти викласти свою передвиборчу програму.
І сьогодні ми можемо говорити, якщо, скажімо, десь хтось комусь здається, що державне телебачення і радіо сьогодні надає більше уваги тому чи іншому кандидату в президенти, то це, передусім, скажімо, теж недолік нашого законодавства, тому що ніхто сьогодні не відміняв норм і законів...
Ірина Халупа
Пане Петренко, але закони українські, вони ідеальні, вони так гарно написані, але справа в тому, що ніхто їх не виконує.
Віктор Петренко
Це ж треба говорити про державні норми законів, яка норма не виконується сьогодні державним телебаченням і радіомовленням?
Я думаю, претензій серйозних сьогодні до нас не може бути, сьогодні є закиди на те, що скажімо, на національному каналі чи в національному радіо – більше уваги діючому прем’єр-міністру. Так?
Але є норми, закони, які зобов’язують державне телебачення і радіо, коли є проблеми в ЗМІ висвітлювати діяльність державної влади, у тому числі і виконавчої.
Потім ми повинні думати про Конституцію, яка гарантує нашим людям право на інформацію, вони сьогодні повинні знати, чим займається уряд. Вони мають на це конституційне право.
Тому, Ви розумієте, тут з одного боку діють норми одного закону, з іншого – інші, тому треба, як кажуть, вести конкретно, а оцінку дасть той, хто має на це право – ЦВК.
Ірина Халупа
Ви хочете тим сказати, що якщо Віктор Янукович висвітлюється державним каналом у позитивному рівні – це просто ви виконуєте свої обов’язки,
Віктор Петренко
Так, державна телерадіокомпанія висвітлює діяльність органів виконавчої влади. Сьогодні люди хочуть знати, де уряд, чим він займається, як він виконує ті зобов’язання, які він брав, коли приймалась урядова програма.
Микола Томенко
Я, якщо можна, одну репліку...
Ірина Халупа
Пане Томенко, я, власне, хотіла Вас запитати. Напевне Ви маєте якісь претензії до сказаного?
Микола Томенко
Так. Дискусійна річ, ЦВК про це дискутувала, насправді ситуація виглядає наступним чином.
Звичайно, є закон про висвітлення діяльності органів державної влади, в законі чорним по білому написано, що діяльність не тільки, до речі, уряду. Не тільки прем’єр-міністра, до речі, там нема прем’єр-міністра, там є уряд.
Але висвітлення відбувається. Є певні норми, наприклад, ухвалення бюджету, виступ прем’єр-міністра, ще решта висвітлюються на підставі угод і постанов ВР чи рішення кабміну і т.д.
Перший національний, не дивлячись на те, що держтелерадіо нормальні рішення приймало і нацрада приймала, протягом останнього року взагалі відмовилася висвітлювати ВР, взагалі відмовилася. Це перша теза.
Уряд взагалі не підписував з національною телекомпанією жодної угоди про висвітлення. Тепер ми живемо в умовах передвиборчої кампанії, характер висвітлення діяльності прем’єр-міністра, як кандидата в президенти, регулюються чітко у законі про вибори президента.
І закон передбачає у останніх положеннях, що якщо є якісь двозначності, то спочатку треба ті інші закони привести у відповідність до закону про вибори при кінцеві положення. А в законі президента чорним по білому написано, в частині 3 статті 58.
Якщо про Януковича каже, навіть Перший національний, яким Ви займаєтесь, не комерційні, що він, як прем’єр-міністр, зустрівся з пенсіонерами, їм щось пообіцяв і так далі. Закон каже, що це можна робити лише в частині офіційного повідомлення, без коментарів, які можуть мати агітаційний характер. А також відео, фото, аудіоілюстрації.
Тобто, якщо Янукович поїхав, як прем’єр-міністр, і наші народні кошти з бюджету вирішив поділити Черкаській, Полтавській чи Львівській області, національна телекомпанія повинна про це сказати по закону, що прем’єр-міністр провів зустріч і там щось сказав, крапка.
Ніякого відеоряду, ніяких коментарів, ніяких синхронів на три хвилини. Це пряма заборона закону.
Я думаю, що ми переконаємо ЦВК в поданнях не тільки довірені особи, ще Ющенко чи інших кандидатів в президенти, що прем’єр-міністр буде жити за таким самим життям, як і інші кандидати в президенти, яких ще є 25.
Ірина Халупа
Пане Магера, чи вдасться ЦВК переконати?
Андрій Магера
Ви знаєте, безпосередньо ЦВК на даний момент в повному обсязі не досліджувала питання застосування частини 3, статті 58 закону, зокрема щодо офіційних повідомлень про діяльність кандидатів на пост президента України.
Ірина Халупа
А збираєтесь?
Андрій Магера
Я можу сказати, це не таємниця, на даний момент є 4 скарги, є 4 нові скарги того ж Миколи Катеринчука – довіреної особи Ющенка, якраз ідеться в тому числі про порушення частини 3 статті 58 закону про вибори, якраз відносно офіційних повідомлень, які супроводжувалися відеорядом, зокрема, фотоілюстраціями там ідеться. Я думаю ми знаємо і будемо...
Ірина Халупа
Я Вас на секундочку переб’ю, хочу, щоб слухачі знали, я прочитаю, власне, цей 3 пункт 58 статті, вона звучить так:
“До передвиборної агітації не відносяться офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер, а також відео, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій). Про дії кандидатів на пост президента пов’язані з виконанням ними службових повноважень, передбачених Конституцією України або законами України.”.
Це третій пункт 58 статті, розділ 8 “Передвиборна агітація”. Прошу, пане Магера, продовжуйте.
Андрій Магера
Виходячи з буквального тлумачення частини 3 статті 58 закону України про вибори президента України, я тут хочу наголосити, що в даному разі я висловлюю думку не від імені ЦВК, а як член, один з 15 членів ЦВК.
Так ось, на мою думку, офіційні повідомлення не повинні містити ні відеозаписів, ні аудіозаписів, ні кінозйомок, ні фотоілюстрацій. Так, закидають, що тоді, в даному разі телебачення втрачає власний формат, тобто власний вигляд.
Кажуть, як може існувати телебачення, коли вони не можуть подати картинок, але в мене тоді зустрічне запитання, і в тому числі до народних депутатів, які є уповноваженими представниками кандидатів ЦВК, що ви тоді приймали? Тобто ви прийняли те, що ми повинні виконувати. І третього нам не дано.
Ірина Халупа
Так, ну що, тикаємо пальцями один на одного. Пане Петренко, що Ви скажете?
Віктор Петренко
Я хочу сказати, що ця проблема, яку ви зараз порушили, вона може вирішитися лише на підставі певного моніторингу, аналізу рекомендацій від ЦВК.
Мене сьогодні хвилює більше те, чи зможемо ми взагалі виконати норми діючого закону, надати можливість виступити хоч би те, що офіційно передбачено, ви розумієте?
Я вже сказав, що такі області, як Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Сумська, Тернопільська, вони не матимуть ефіру в цих областях. А Дніпропетровська, Житомирська, Одеська, Рівненська, вони будуть вести свої діалоги з уявним глядачем, слухачем...
Микола Томенко
Так пан Віктор каже про ситуацію на УТ-2...
Ірина Халупа
Так – так...
Віктор Петренко
Про територію, яка охоплює всього півобласті, ви розумієте? Тут ми не тільки не виконуємо свого відношення до кандидата, але й конституційні права обмежуємо наших громадян. Вони хотіли почути програму про президента, але половина області не почує, а кілька областей взагалі не почують...
Микола Томенко
Я тут скажу одну репліку, я хочу сказати, що наша позиція комітету, що ми тут абсолютно солідарні з держтелерадіо. Ми вважаємо, що це рішення національної ради з питань телебачення і радіомовлення в середині виборчої кампанії, яке прямо призупиняє можливість виконати норму закону, є не тільки протизаконним, є цинічним.
Тому ми будемо робити все, щоб спільно, тут позиція з держтелерадіо наша спільна (я думаю, ЦВК нас підтримає), щоб призупинити щонайменше виконання рішення нацради про передачу цих “1+1” зберегти за обласними радіокомпаніями, і виконати бодай норму про те, щоб всі кандидати в президенти представили свої програми і на національній телекомпанії, і на всіх 27 телерадіокомпаніях.
Ірина Халупа
Дякую Вам, шановні гості, на жаль, на цьому ми змушені завершити передачу, бо немає більше часу.
Сьогодні про ЗМІ та президентські вибори з нами дискутували заступник голови державного комітету інформаційної політики телебачення та радіомовлення Віктор Петренко, член центральної виборчої комісії Андрій Магера, і голова комітету ВР з питань свободи слова та інформації Микола Томенко.
З вами прощається Ірина Халупа, слухаймо радіо “Свобода” і шануймося!
