Аудіозапис програми:
Київ, 6 серпня 2004 року.
Надія Степула
Звучить фрагмент пісні Віктора Морозова на слова Костя Москальця “Старе кіно”
Сюжет від Віктора Морозова, - композитора і співака та поета - Костя Москальця - нагадує нам, дорогі слухачі, що світ кіно присутній у світі людей – як тривале кольорове свято.
Про нього та про інші цікаві моменти з життя культури – у новому випуску радіожурналу “Сюжети” на хвилях радіо “Свобода”.
Автор і ведуча – я, Надія Степула, вітаю вас!
Про українське кіно і діяльність Західно-Європейського інституту, котрий намагається “робити погоду” на ринку кіноіндустрії в Україні та за її межами говорить кінопродюсер Дмитро Іванов.
Дмитро Іванов
Зараз, якщо мати на увазі кіно, починаючи ще від Дзиги Вертова, Довженка, Параджанова, Миколайчук, Ільєнко, то, звичайно, для України це унікальне явище і для всього світу унікальне явище.
Тепер його нема і тепер його треба починати відроджувати з нуля. Талановитому режисеру, практично, неможливо власними силами щось зробити. Тут потрібна спільна робота.
Ось тут найголовніше визначити, хто саме має бути перти цього бога. Звичайно, спадає на думку, що держава. Хоча, з іншого боку, а чому, власне, держава? Весь світовий кінематограф досить свідчить, що починалося не від держави. Держава в деяких випадках, навіть участі не приймала у цій роботі.
Міністерство культури фінансує якусь там невелику частину виробництва фільмів. В принципі, їхня робота зараз свідчить про те, що вони вкладають гроші у правильне кіно.
Але цим все обмежується, на жаль. Хоча малі йти процес, який залежить від особистостей, від людей, які здатні вкладати гроші у мистецтво – меценати, як у всьому світі. Кінобізнес – це один із найбільших найсерйозніших бізнесів. У нас, на жаль, кіно досі бізнесом не стало.
Західно-Європейський Інститут, ми громадська організація, ми не комерційна організація. В галузі українського кіно комерційних організацій зараз бути фізично не може.
Ми існуємо з 2000-го року і перша наша робота – це фільм “Мамай”, який був повністю профінансований державою. Було чимало всіляких проблем, але все ж таки вийшло завдяки роботі невеликої кількості ентузіастів.
Зараз закінчуємо цикл молодіжних короткометражних фільмів “Любов – це...”. Це 13 режисерів, які взялися створити короткометражні фільми. Один з них документальний, він вже вийшов.
Все це разом експеримент, який спільно ми з Міністерством культури провели для того, щоб зрозуміти, хто зараз здатен взятися за роботу над фільмом.
Надія Степула
...Він з’явився раптово, його постать за мить утворилася ні з чого. Під гривкою іскрами виблискували чорні фасеточні очі. ...Те, як скрупульозно симулякр був схожий до людини, вразило Рін, попри жах, який її охопив. Їй згадалися крилаті мурашки з її дитинства і сіра хвиля комах та жуків, яка накрила табір Мео. Вона повернулася до Хуана:
Джонні... убий мене... прошу... Я не хочу потрапити в їхні лапи... якщо ти любиш мене...прошу...
Хуан, ніби не зі своєї волі, підняв пістолет. “я мушу це зробити” – думав він. – “Хай Господь мені допоможе..”
Прозвучав гуркіт пострілу. “Навіть мій батько... – думав Хуан. – вони скопіювали ...навіть мого батька... . Ми більше не будемо людьми...не будемо людьми...
Він підняв пістолет і притулив дулом до серця.Натискуючи на курок, він не відчував злості, лише – печаль і тугу... Його накрила темрява.
Хуан підняв голову. Ним затіпало: там, де мали бути його ноги, він побачив зелений кокон.Згадав про зламану руку і підняв її. Болю не було. Шкіра на оживленій руці була зеленою. Перед ним маячіло гігантське обличчя, яке ліпили міріади білих комах. “Боже, де я? – У пеклі?”..
Прозвучав фрагмент книги “Зелений мозок” Френка Герберта, відомого у світі фантаста, автора популярної “Дюни” .
Герберт розгорнув сюжет про те, як земляни у боротьбі з комахами, використанні гербіцидів та отрут, перекроюванні ландшафтів і тому подібне заполонили землю й води отрутохімікатами? Настільки, що комахи, об’єднавши зусилля, аби вижити, досягли фантастичних успіхів.
Вони навчилися оживлювати мертвих, створили в непролазних джунглях Південної Америки своєрідну цивілізацію комах, зуміли скопіювати всі системи людського організму, і спромоглися копіювати самих людей. Робили вони це заради того, щоб зуміти домовитися з людьми про взаємно вигідне проживання на спільній для всіх планеті – Землі.
Книга “Зелений мозок” вийшла англійською мовою ще в 1966 році, відтоді витримала багато перевидань ще й іншими мовами. Українською, щоправда, не перекладалася.
Сповнена пригод і захоплюючих сюжетів, книга не тільки занурює у світ фантастики – світ моделювання ситуацій реальних і нереальних, а й ставить при цьому гострі проблеми, пов’язані з життям людства і тим довкіллям, у якому це життя єдино можливе.
А тепер послухаймо сюжет, який перегукується із тими ж проблемами, що підняті у книзі Френка Герберта. Сюжет від Володимира Ляшка.
Володимир Ляшко
У Європейському метеоцентрі в Офенбасі, неподалік Франкфурта, буде задіяний найпотужніший в світі комп’ютер для швидкого моделювання метеопроцесів над Європою.
Погода стає дедалі непередбачуванішою, і це – наслідок активного знищення природного ландшафту, забруднення річок, морів та атмосферного повітря і утворення так званого “парникового ефекту”. Люди старшого віку давно помітили, що з кліматом і погодою в Україні щось коїться. Вчені ж дали науково обгрунтовану відповідь на всі їхні сумніви – клімат у нас стає дедалі теплішим за рахунок м’яких зим, що багатьом з нас подобається, і зменшення загальної кількості опадів. У результаті кліматичних метаморфоз за останні десятиліття, протягом дня погода у нас може різко змінюватися, завдаючи відчутного удару по економіці країни, а також по здоров’ю і самопочуттю багатьох людей, каже директор Центральної геофізичної обсерваторії Олександр Косовець.
Олександр Косовець
Навіть, вибачте, вдягтися досить складно. Коли людина виходить вранці, то температура +6 градусів, а повертається ввечері –15 градусів. Ці зміни привели до того, що рано починається весна.
Весна починалася останні роки і в лютому, в березні, то взагалі можна було в піджаках ходити. А потім все це діло, як кажуть, розвивається, рослини ідуть за своїм циклом.
Набралася сума якихось ефективних температур. Значить, там виліз часник з грунту, з’явилось там ще тепліше, якісь там листочки почали у нього розвиватись. А потім вторгнення холоду неочікуване і в травні заморозки приводять до збитків.
Володимир Ляшко
Українські вчені, які ведуть систематизовані спостереження за погодою з 50-х років позаминулого століття, відзначають різке потепління клімату України.
Якщо у минулому столітті для потепління клімату в Україні на пів-градуса потрібно було 30 років, то наприкінці ХХ століття цю температурну величину наша природа подолала лише за 10 років - з 1991-го по 2000-й роки. Нині середньорічна температура в Києві , наприклад, склала 8,2 градуса.
Загальне потепління сталося за рахунок лютого, а в березні загальна сума плюсових температур взагалі переважила мінусові позначки!
Тому весна в Україні тепер рання, з несподіваними морозами і агрономічними сюрпризами. Взагалі, землеробство в Украні, зазначають спеціалісти, потребує тепер нових підходів і агро-прийомів.
Усі ці зміни у природно-кліматичних умовах столиці відображено у “Екологічному атласі Києва”. Саме він визначив найнагальнішу проблему мегаполісу – очищення атмосферного повітря від автомобільних викидів шляхом термінового будівництва різних шляхопроводів і розв’язок та ліквідації численних автомобільних пробок, що стали звичним явищем на вулицях міста.
Олександр Косовець
Київ, напевно, може ввійти в Книгу Рекордів Гіннеса, але не з того боку, з якого хотілося, що майже тримільйонне місто має по суті має тільки 3 нормальних автомости. Для такого міста, для такої кількості автомобілів, я думаю, що мостів повинно бути, як мінімум в два рази більше.
Володимир Ляшко
Тобто, щоб оця маса автомобілів швидше покидала центр міста?
Олександр Косовець
Безумовно, і вона б не затримувалась на підступах. В Дарниці вранці міст Патона, практично, не можна проїхати, ввечері картина така сама. На Московському мості трохи краще, але раптом поломка транспорту і щось подібне, то теж там пробки, які абсолютно негативно впливають на стан довкілля.
Володимир Ляшко
Ось так ми перейшли від проблем глобальних до місцевих. Бо все у цьому світі взаємопов’язане.
Надія Степула
Цього літа у лондонському Музеї природознавства Королівське ентомологічне товариство провело перший національний Тиждень комахи. Основною метою, яку поставили перед собою організатори, стало привернення уваги до комах, існування яких сприяє значною мірою життю людей.
Без комах не було б ні квітів, ні фруктів, ні овочів. Це вони запилюють тичинки, вони, окрім того, знищують величезні “поклади” сміття на планеті.
Як пише у своїй книзі “Розмаїття життя” ентомолог, лауреат Пулітцерівської премії Едвард Уілсон – якщо комахи щезнуть, то людство, мабуть, не проживе довше кількох місяців...почнуть вимирати рептилії, птахи і ссавці...
Зникнуть квітучі рослини, щезнуть ліси... Інші - складні форми життя – теж опиняться під загрозою загибелі. Планета може повернутися у часи раннього Палеозою. – Цей “прогноз” Уілсона, книга якого з’явилася у 1992 році, не єдиний такий на сьогодні.
Нещодавно зусиллями шістнадцятьох вчених США, Великобританії, Канади, Німеччини було створено документальний фільм “Дике майбутнє”. Свого часу він був показаний на кінофестивалі у Брістолі та демонструвався каналом “Дискавері”.
Фільм вартістю в 4 мільйони фунтів стерлінгів режисера Джона Адамса пропонує такий сюжет: перенестися в майбутнє на 5, 100 і 200 мільйонів років.
Переміни, яких зазнає Земля на ті часи, за висновками спеціалістів, то - глобальні катаклізми, згубний вплив цивілізаційної діяльності на клімат, природні зсуви материків, з’ява монстрів-мутантів . Полярні льодовики товщиною до двох кілометрів покриють Європу, Ліси Амазонки перетворяться на трав’яні степи.
Над пустелями літатимуть комахи, названі “Десгліннерами” – “Збираючими смерть” - з двометровими крилами, могутніми щелепами і кігтями на лапах .
При температурі, нижчій 50 градусів морозу, на льодових неозорих просторах розгуляється “Сноусталкер” – “Сніговий мисливець”, схожий до шаблезубої росомахи.
На обезлюднілих соляних просторах Середземномор”я ловитимуть водяних мух “Кріптайли” - новий вид ящірок. Ще через мільйони літ вулкани активізуються і перетворять льоди на тропіки. Непролазними джунглями вкриється Антарктика.
З’являться “Торатони” – досі небачені за величиною звірі, більші від викопних динозаврів, більші майже в тридцять разів від теперішніх слонів.... Торатонів полюватимуть “Свампуси” - отруйні велетенські спрути...
Пустелі, омиті океанами, ліси, в яких щодня ідуть дощі, - так в основному виглядатимуть земні пейзажі через 200 мільйонів літ. Тоді ж з’явиться нова форма розумного життя – сухопутні краби. За якийсь час вони навіть матимуть уже примітивну зброю...
Такий сюжет кінофільму “Дике майбутнє”. Мішель Нострадамус так далеко не заглядав.
Але не всі прогнози – печальні, тим більше, - не всі прогнози збуваються.
Фрагмент із пісні “Старе кіно” – від “Ці старі режисери....”
Пісня Костя Москальця та Віктора Морозова вселяє певний оптимізм. З ним і прощаємося, дорогі слухачі.
Радіожурнал “Сюжети” відзвучав.
З вами були автор і ведуча – я, Надія Степула та звукорежисер Наталя Антоненко.
Дякуємо за увагу!
Зичимо сонячних сюжетів, і хай здійснюються прогнози на ліпше !
До нових зустрічей на хвилях радіо “Свобода”!
Київ, 6 серпня 2004 року.
Надія Степула
Звучить фрагмент пісні Віктора Морозова на слова Костя Москальця “Старе кіно”
Сюжет від Віктора Морозова, - композитора і співака та поета - Костя Москальця - нагадує нам, дорогі слухачі, що світ кіно присутній у світі людей – як тривале кольорове свято.
Про нього та про інші цікаві моменти з життя культури – у новому випуску радіожурналу “Сюжети” на хвилях радіо “Свобода”.
Автор і ведуча – я, Надія Степула, вітаю вас!
Про українське кіно і діяльність Західно-Європейського інституту, котрий намагається “робити погоду” на ринку кіноіндустрії в Україні та за її межами говорить кінопродюсер Дмитро Іванов.
Дмитро Іванов
Зараз, якщо мати на увазі кіно, починаючи ще від Дзиги Вертова, Довженка, Параджанова, Миколайчук, Ільєнко, то, звичайно, для України це унікальне явище і для всього світу унікальне явище.
Тепер його нема і тепер його треба починати відроджувати з нуля. Талановитому режисеру, практично, неможливо власними силами щось зробити. Тут потрібна спільна робота.
Ось тут найголовніше визначити, хто саме має бути перти цього бога. Звичайно, спадає на думку, що держава. Хоча, з іншого боку, а чому, власне, держава? Весь світовий кінематограф досить свідчить, що починалося не від держави. Держава в деяких випадках, навіть участі не приймала у цій роботі.
Міністерство культури фінансує якусь там невелику частину виробництва фільмів. В принципі, їхня робота зараз свідчить про те, що вони вкладають гроші у правильне кіно.
Але цим все обмежується, на жаль. Хоча малі йти процес, який залежить від особистостей, від людей, які здатні вкладати гроші у мистецтво – меценати, як у всьому світі. Кінобізнес – це один із найбільших найсерйозніших бізнесів. У нас, на жаль, кіно досі бізнесом не стало.
Західно-Європейський Інститут, ми громадська організація, ми не комерційна організація. В галузі українського кіно комерційних організацій зараз бути фізично не може.
Ми існуємо з 2000-го року і перша наша робота – це фільм “Мамай”, який був повністю профінансований державою. Було чимало всіляких проблем, але все ж таки вийшло завдяки роботі невеликої кількості ентузіастів.
Зараз закінчуємо цикл молодіжних короткометражних фільмів “Любов – це...”. Це 13 режисерів, які взялися створити короткометражні фільми. Один з них документальний, він вже вийшов.
Все це разом експеримент, який спільно ми з Міністерством культури провели для того, щоб зрозуміти, хто зараз здатен взятися за роботу над фільмом.
Надія Степула
...Він з’явився раптово, його постать за мить утворилася ні з чого. Під гривкою іскрами виблискували чорні фасеточні очі. ...Те, як скрупульозно симулякр був схожий до людини, вразило Рін, попри жах, який її охопив. Їй згадалися крилаті мурашки з її дитинства і сіра хвиля комах та жуків, яка накрила табір Мео. Вона повернулася до Хуана:
Джонні... убий мене... прошу... Я не хочу потрапити в їхні лапи... якщо ти любиш мене...прошу...
Хуан, ніби не зі своєї волі, підняв пістолет. “я мушу це зробити” – думав він. – “Хай Господь мені допоможе..”
Прозвучав гуркіт пострілу. “Навіть мій батько... – думав Хуан. – вони скопіювали ...навіть мого батька... . Ми більше не будемо людьми...не будемо людьми...
Він підняв пістолет і притулив дулом до серця.Натискуючи на курок, він не відчував злості, лише – печаль і тугу... Його накрила темрява.
Хуан підняв голову. Ним затіпало: там, де мали бути його ноги, він побачив зелений кокон.Згадав про зламану руку і підняв її. Болю не було. Шкіра на оживленій руці була зеленою. Перед ним маячіло гігантське обличчя, яке ліпили міріади білих комах. “Боже, де я? – У пеклі?”..
Прозвучав фрагмент книги “Зелений мозок” Френка Герберта, відомого у світі фантаста, автора популярної “Дюни” .
Герберт розгорнув сюжет про те, як земляни у боротьбі з комахами, використанні гербіцидів та отрут, перекроюванні ландшафтів і тому подібне заполонили землю й води отрутохімікатами? Настільки, що комахи, об’єднавши зусилля, аби вижити, досягли фантастичних успіхів.
Вони навчилися оживлювати мертвих, створили в непролазних джунглях Південної Америки своєрідну цивілізацію комах, зуміли скопіювати всі системи людського організму, і спромоглися копіювати самих людей. Робили вони це заради того, щоб зуміти домовитися з людьми про взаємно вигідне проживання на спільній для всіх планеті – Землі.
Книга “Зелений мозок” вийшла англійською мовою ще в 1966 році, відтоді витримала багато перевидань ще й іншими мовами. Українською, щоправда, не перекладалася.
Сповнена пригод і захоплюючих сюжетів, книга не тільки занурює у світ фантастики – світ моделювання ситуацій реальних і нереальних, а й ставить при цьому гострі проблеми, пов’язані з життям людства і тим довкіллям, у якому це життя єдино можливе.
А тепер послухаймо сюжет, який перегукується із тими ж проблемами, що підняті у книзі Френка Герберта. Сюжет від Володимира Ляшка.
Володимир Ляшко
У Європейському метеоцентрі в Офенбасі, неподалік Франкфурта, буде задіяний найпотужніший в світі комп’ютер для швидкого моделювання метеопроцесів над Європою.
Погода стає дедалі непередбачуванішою, і це – наслідок активного знищення природного ландшафту, забруднення річок, морів та атмосферного повітря і утворення так званого “парникового ефекту”. Люди старшого віку давно помітили, що з кліматом і погодою в Україні щось коїться. Вчені ж дали науково обгрунтовану відповідь на всі їхні сумніви – клімат у нас стає дедалі теплішим за рахунок м’яких зим, що багатьом з нас подобається, і зменшення загальної кількості опадів. У результаті кліматичних метаморфоз за останні десятиліття, протягом дня погода у нас може різко змінюватися, завдаючи відчутного удару по економіці країни, а також по здоров’ю і самопочуттю багатьох людей, каже директор Центральної геофізичної обсерваторії Олександр Косовець.
Олександр Косовець
Навіть, вибачте, вдягтися досить складно. Коли людина виходить вранці, то температура +6 градусів, а повертається ввечері –15 градусів. Ці зміни привели до того, що рано починається весна.
Весна починалася останні роки і в лютому, в березні, то взагалі можна було в піджаках ходити. А потім все це діло, як кажуть, розвивається, рослини ідуть за своїм циклом.
Набралася сума якихось ефективних температур. Значить, там виліз часник з грунту, з’явилось там ще тепліше, якісь там листочки почали у нього розвиватись. А потім вторгнення холоду неочікуване і в травні заморозки приводять до збитків.
Володимир Ляшко
Українські вчені, які ведуть систематизовані спостереження за погодою з 50-х років позаминулого століття, відзначають різке потепління клімату України.
Якщо у минулому столітті для потепління клімату в Україні на пів-градуса потрібно було 30 років, то наприкінці ХХ століття цю температурну величину наша природа подолала лише за 10 років - з 1991-го по 2000-й роки. Нині середньорічна температура в Києві , наприклад, склала 8,2 градуса.
Загальне потепління сталося за рахунок лютого, а в березні загальна сума плюсових температур взагалі переважила мінусові позначки!
Тому весна в Україні тепер рання, з несподіваними морозами і агрономічними сюрпризами. Взагалі, землеробство в Украні, зазначають спеціалісти, потребує тепер нових підходів і агро-прийомів.
Усі ці зміни у природно-кліматичних умовах столиці відображено у “Екологічному атласі Києва”. Саме він визначив найнагальнішу проблему мегаполісу – очищення атмосферного повітря від автомобільних викидів шляхом термінового будівництва різних шляхопроводів і розв’язок та ліквідації численних автомобільних пробок, що стали звичним явищем на вулицях міста.
Олександр Косовець
Київ, напевно, може ввійти в Книгу Рекордів Гіннеса, але не з того боку, з якого хотілося, що майже тримільйонне місто має по суті має тільки 3 нормальних автомости. Для такого міста, для такої кількості автомобілів, я думаю, що мостів повинно бути, як мінімум в два рази більше.
Володимир Ляшко
Тобто, щоб оця маса автомобілів швидше покидала центр міста?
Олександр Косовець
Безумовно, і вона б не затримувалась на підступах. В Дарниці вранці міст Патона, практично, не можна проїхати, ввечері картина така сама. На Московському мості трохи краще, але раптом поломка транспорту і щось подібне, то теж там пробки, які абсолютно негативно впливають на стан довкілля.
Володимир Ляшко
Ось так ми перейшли від проблем глобальних до місцевих. Бо все у цьому світі взаємопов’язане.
Надія Степула
Цього літа у лондонському Музеї природознавства Королівське ентомологічне товариство провело перший національний Тиждень комахи. Основною метою, яку поставили перед собою організатори, стало привернення уваги до комах, існування яких сприяє значною мірою життю людей.
Без комах не було б ні квітів, ні фруктів, ні овочів. Це вони запилюють тичинки, вони, окрім того, знищують величезні “поклади” сміття на планеті.
Як пише у своїй книзі “Розмаїття життя” ентомолог, лауреат Пулітцерівської премії Едвард Уілсон – якщо комахи щезнуть, то людство, мабуть, не проживе довше кількох місяців...почнуть вимирати рептилії, птахи і ссавці...
Зникнуть квітучі рослини, щезнуть ліси... Інші - складні форми життя – теж опиняться під загрозою загибелі. Планета може повернутися у часи раннього Палеозою. – Цей “прогноз” Уілсона, книга якого з’явилася у 1992 році, не єдиний такий на сьогодні.
Нещодавно зусиллями шістнадцятьох вчених США, Великобританії, Канади, Німеччини було створено документальний фільм “Дике майбутнє”. Свого часу він був показаний на кінофестивалі у Брістолі та демонструвався каналом “Дискавері”.
Фільм вартістю в 4 мільйони фунтів стерлінгів режисера Джона Адамса пропонує такий сюжет: перенестися в майбутнє на 5, 100 і 200 мільйонів років.
Переміни, яких зазнає Земля на ті часи, за висновками спеціалістів, то - глобальні катаклізми, згубний вплив цивілізаційної діяльності на клімат, природні зсуви материків, з’ява монстрів-мутантів . Полярні льодовики товщиною до двох кілометрів покриють Європу, Ліси Амазонки перетворяться на трав’яні степи.
Над пустелями літатимуть комахи, названі “Десгліннерами” – “Збираючими смерть” - з двометровими крилами, могутніми щелепами і кігтями на лапах .
При температурі, нижчій 50 градусів морозу, на льодових неозорих просторах розгуляється “Сноусталкер” – “Сніговий мисливець”, схожий до шаблезубої росомахи.
На обезлюднілих соляних просторах Середземномор”я ловитимуть водяних мух “Кріптайли” - новий вид ящірок. Ще через мільйони літ вулкани активізуються і перетворять льоди на тропіки. Непролазними джунглями вкриється Антарктика.
З’являться “Торатони” – досі небачені за величиною звірі, більші від викопних динозаврів, більші майже в тридцять разів від теперішніх слонів.... Торатонів полюватимуть “Свампуси” - отруйні велетенські спрути...
Пустелі, омиті океанами, ліси, в яких щодня ідуть дощі, - так в основному виглядатимуть земні пейзажі через 200 мільйонів літ. Тоді ж з’явиться нова форма розумного життя – сухопутні краби. За якийсь час вони навіть матимуть уже примітивну зброю...
Такий сюжет кінофільму “Дике майбутнє”. Мішель Нострадамус так далеко не заглядав.
Але не всі прогнози – печальні, тим більше, - не всі прогнози збуваються.
Фрагмент із пісні “Старе кіно” – від “Ці старі режисери....”
Пісня Костя Москальця та Віктора Морозова вселяє певний оптимізм. З ним і прощаємося, дорогі слухачі.
Радіожурнал “Сюжети” відзвучав.
З вами були автор і ведуча – я, Надія Степула та звукорежисер Наталя Антоненко.
Дякуємо за увагу!
Зичимо сонячних сюжетів, і хай здійснюються прогнози на ліпше !
До нових зустрічей на хвилях радіо “Свобода”!
