Румунія подає на Україну позов до Міжнародного суду в Гаазі. Про це повідомили чільні румунські урядовці. Терпець Румунії увірвався після офіційного відкриття каналу Дунай-Чорне море на Одещині у четвер. Але позов Румунії стосується не суперечливого з екологічної точки зору каналу, а іншої давньої проблеми у двосторонніх відносинах – розмежування континентального шельфу в районі остова Зміїний та виключних економічних зон у Чорному морі.
За шельф довкола маленького кам`янистого острівця біля дельти Дунаю Румунія сперечалася ще з Радянським Союзом, але тепер конфлікт має додаткову вагу – біля Зміїного знайшли поклади енергоносіїв.
Україна і Румунія почала переговори про розмежування шельфу шість років тому, однак, як заявив прем`єр-міністр Румунії Адріан Нестасе, шансів на компроміс залишається мало. Тому, щоб захистити свої національні інтереси, Румунія звертається до Гааги. І раніше офіційний Бухарест обіцяв поскаржитися на Україну в міжнародний суд, але тепер Румунія оголошує про конкретні кроки - виділяє на це гроші і призначає представника.
Які ж перспективи розгляду справи? Радіо Свобода запитало про це в колишнього посла України в Румунії Антона Бутейка.
Антон Бутейко
Можливість розв`язання проблеми через рішення міжнародного суду, вона передбачена попередніми домовленостями України і Румунії - вони існують. Це є один із цивілізованих методів розв''язання будь-якого питання. І в цьому плані я не бачу нічого страшного - це нормально. Але ненормально те, що було домовлено між главами двох держав про врегулювання через переговорний процес двосторонній до завершення виборів президентів, відповідно України і Румунії. Цей строк ще не пройшов, а румунська сторона уже оголошує про те, що вона буде застосовувати саме судову процедуру. Це є некоректний жест, це є недружній жест. Це жест, який однозначно свідчить про неконструктивність румунської сторони.
Мар`яна Драч
Скільки часу може зайняти розгляд справи у Гаазі?
Антон Бутейко
Тут про конкретний час говорити не приходиться. Можна говорити лише про те, що перше, це буде значно коштовніше для сторін. Друге, це буде тягнутися кілька років, це мінімум, бо такі справи суд розглядає тривалий час, бо процедура така. І трете, завжди Міжнародний суд вирішує так, що незадоволена і та, й інша сторона. У цій ситуації я переконаний, що відповідно до норм міжнародного права і враховуючи ті амбіції, які ставить перед собою Бухарест, Бухарест буде набагато більше розчарований рішенням міжнародного суду ніж тим, яке можна було б досягти шляхом двосторонніх переговорів. І вже саме розв"язання проблеми в Міжнародному суді означає, що сторони погоджуються, що в них є спів і це накладає певний негативний відбуток на стосунки між державами." Мар`яна Драч
Міжнародний суд у Гаазі заснований 1946-го року. ООН призначає туди 9 своїх суддів, терміном на 15 років. Зараз суд розглядає 20 справ, серед яких переважають суперечки між колишніми югославськими республіками та державами Африки. Є в Гаазі і справа сусідів України. Словаччина подала в суд на Угорщину, яка перестала будувати греблю, котра на її думку загрожувала б довкіллю. А в Братиславі це розцінили як відмову від попередньої угоди. Цей конфлікт не завадив обом державам згодом вступити до НАТО і Європейського Союзу.
Без гаазького суду є ще шанс розв`язати свій конфлікт у Києва з Бухарестом. Наступні українсько-румунські консультації щодо чорноморських питань мають відбутися в Румунії 6-7-го вересня. Про це повідомили у п`ятницю українські дипломати.
За шельф довкола маленького кам`янистого острівця біля дельти Дунаю Румунія сперечалася ще з Радянським Союзом, але тепер конфлікт має додаткову вагу – біля Зміїного знайшли поклади енергоносіїв.
Україна і Румунія почала переговори про розмежування шельфу шість років тому, однак, як заявив прем`єр-міністр Румунії Адріан Нестасе, шансів на компроміс залишається мало. Тому, щоб захистити свої національні інтереси, Румунія звертається до Гааги. І раніше офіційний Бухарест обіцяв поскаржитися на Україну в міжнародний суд, але тепер Румунія оголошує про конкретні кроки - виділяє на це гроші і призначає представника.
Які ж перспективи розгляду справи? Радіо Свобода запитало про це в колишнього посла України в Румунії Антона Бутейка.
Антон Бутейко
Можливість розв`язання проблеми через рішення міжнародного суду, вона передбачена попередніми домовленостями України і Румунії - вони існують. Це є один із цивілізованих методів розв''язання будь-якого питання. І в цьому плані я не бачу нічого страшного - це нормально. Але ненормально те, що було домовлено між главами двох держав про врегулювання через переговорний процес двосторонній до завершення виборів президентів, відповідно України і Румунії. Цей строк ще не пройшов, а румунська сторона уже оголошує про те, що вона буде застосовувати саме судову процедуру. Це є некоректний жест, це є недружній жест. Це жест, який однозначно свідчить про неконструктивність румунської сторони.
Мар`яна Драч
Скільки часу може зайняти розгляд справи у Гаазі?
Антон Бутейко
Тут про конкретний час говорити не приходиться. Можна говорити лише про те, що перше, це буде значно коштовніше для сторін. Друге, це буде тягнутися кілька років, це мінімум, бо такі справи суд розглядає тривалий час, бо процедура така. І трете, завжди Міжнародний суд вирішує так, що незадоволена і та, й інша сторона. У цій ситуації я переконаний, що відповідно до норм міжнародного права і враховуючи ті амбіції, які ставить перед собою Бухарест, Бухарест буде набагато більше розчарований рішенням міжнародного суду ніж тим, яке можна було б досягти шляхом двосторонніх переговорів. І вже саме розв"язання проблеми в Міжнародному суді означає, що сторони погоджуються, що в них є спів і це накладає певний негативний відбуток на стосунки між державами." Мар`яна Драч
Міжнародний суд у Гаазі заснований 1946-го року. ООН призначає туди 9 своїх суддів, терміном на 15 років. Зараз суд розглядає 20 справ, серед яких переважають суперечки між колишніми югославськими республіками та державами Африки. Є в Гаазі і справа сусідів України. Словаччина подала в суд на Угорщину, яка перестала будувати греблю, котра на її думку загрожувала б довкіллю. А в Братиславі це розцінили як відмову від попередньої угоди. Цей конфлікт не завадив обом державам згодом вступити до НАТО і Європейського Союзу.
Без гаазького суду є ще шанс розв`язати свій конфлікт у Києва з Бухарестом. Наступні українсько-румунські консультації щодо чорноморських питань мають відбутися в Румунії 6-7-го вересня. Про це повідомили у п`ятницю українські дипломати.
