Варшава, 30 серпня 2004 - На минулих вихідних до берегів польської столиці причалила козацька чайка зі Львова. Дватижні тому українські козаки брали участь у фестивалі пісні в польському містечку Сандомєж, де їхня “чайка” тиждень стояла перед міською ратушею. Після цього “чайка” вирушила вверх по річці Вісла для участі у регаті під назвою “Привітання Європейського Союзу на польських водах”. Однак, у Віслі раптово спала вода і козакам довелося пришвартуватись у Варшаві, де їм, можливо, доведеться зазимувати.
Про пригоди козацької “чайки” зі Львова на головній польській річці пише практично вся польська преса. “Газета виборча” зазначила, що хоч “чайка” перейшла вже пів Європи, то таких проблем як на Віслі її команда ще не зустрічала. Отаман козаків із “чайки” львівський художник Григорій Козій каже, що з Сандомєжа до Варшави вони пливли два тижні, сідаючи щодня по кілька разів на мілини. На піщаних мілинах давали раду собі самі, а от на кам”яних потрібно було шукати допомоги польських буксирів, котрі в свою чергу теж сідали на мілину і тоді їх рятували козаки – розповідає Григорій Козій:
Говорить Григорій Козій: “Скочили 10 козаків до води і той буксир випхали. Потім ми його правильно поставили і все-таки витягли “чайку”.
Не зважаючи, що українські козаки на березі Варшави не позбавлені уваги ні преси, ні мешканців польської столиці, перспектива провести тут зиму їх не надто втішає. Тим більше, що вони мріяли ще восени доплисти до Гданська, де мріяли побачити щось дуже важливе для кожного козака:
Говорить Григорій Козій: “Дуже хотілося до Гданська, бо виявляється, що там є чайка, правдива чайка, яку витягнули з води. І там їх багато було затоплено. Це поляки готувалися до війни зі Швецією і козаки там набудували досить велику кількість чайок. Просто поляки затопили ці чайки, чи козаки затопили, щоб вони не дісталися шведам”.
Підняту з дна Вісли козацьку “чайку” львівським козакам тепер вдасться побачити лише на весні. Однак, в очікуванні вони часу марнувати не збираються і вже приступили до створення українсько-польської команди, приймаючи охочих поляків у козаки.
Говорить Григорій Козій: “Ми, наприклад, вже прийняли шість поляків-сандомежан в козаки. Відомо всім, що для цього багато не потрібно, що на Січ приймали навіть басурманів. Для цього потрібно було, щоб він був вільною людиною. І ми спокійно поляків приймали, навіть їх не перехрещували на православних. Йшлося тільки про те, що вони погоджувалися приймати наш статут, і якшо так то вони будуть покарані, і ше діставали нагайкою по дупі... нє по спині. Перепрошую”.
Під час зимівлі на польських водах українські козаки разом зі своїми польськими новобранцями планують походити під вітрилом на Зегжинській затоці неподалік Варшави. А вже весною “чайка” із українсько-польським козацтвом планує перейти з Вісли на Одру, а звідтам німецькими каналами аж до Балтійського моря, для участі у регаті, яка відбудеться у Голандському Бременгавені.
Про пригоди козацької “чайки” зі Львова на головній польській річці пише практично вся польська преса. “Газета виборча” зазначила, що хоч “чайка” перейшла вже пів Європи, то таких проблем як на Віслі її команда ще не зустрічала. Отаман козаків із “чайки” львівський художник Григорій Козій каже, що з Сандомєжа до Варшави вони пливли два тижні, сідаючи щодня по кілька разів на мілини. На піщаних мілинах давали раду собі самі, а от на кам”яних потрібно було шукати допомоги польських буксирів, котрі в свою чергу теж сідали на мілину і тоді їх рятували козаки – розповідає Григорій Козій:
Говорить Григорій Козій: “Скочили 10 козаків до води і той буксир випхали. Потім ми його правильно поставили і все-таки витягли “чайку”.
Не зважаючи, що українські козаки на березі Варшави не позбавлені уваги ні преси, ні мешканців польської столиці, перспектива провести тут зиму їх не надто втішає. Тим більше, що вони мріяли ще восени доплисти до Гданська, де мріяли побачити щось дуже важливе для кожного козака:
Говорить Григорій Козій: “Дуже хотілося до Гданська, бо виявляється, що там є чайка, правдива чайка, яку витягнули з води. І там їх багато було затоплено. Це поляки готувалися до війни зі Швецією і козаки там набудували досить велику кількість чайок. Просто поляки затопили ці чайки, чи козаки затопили, щоб вони не дісталися шведам”.
Підняту з дна Вісли козацьку “чайку” львівським козакам тепер вдасться побачити лише на весні. Однак, в очікуванні вони часу марнувати не збираються і вже приступили до створення українсько-польської команди, приймаючи охочих поляків у козаки.
Говорить Григорій Козій: “Ми, наприклад, вже прийняли шість поляків-сандомежан в козаки. Відомо всім, що для цього багато не потрібно, що на Січ приймали навіть басурманів. Для цього потрібно було, щоб він був вільною людиною. І ми спокійно поляків приймали, навіть їх не перехрещували на православних. Йшлося тільки про те, що вони погоджувалися приймати наш статут, і якшо так то вони будуть покарані, і ше діставали нагайкою по дупі... нє по спині. Перепрошую”.
Під час зимівлі на польських водах українські козаки разом зі своїми польськими новобранцями планують походити під вітрилом на Зегжинській затоці неподалік Варшави. А вже весною “чайка” із українсько-польським козацтвом планує перейти з Вісли на Одру, а звідтам німецькими каналами аж до Балтійського моря, для участі у регаті, яка відбудеться у Голандському Бременгавені.
