Белград, 8 вересня 2004 – Пiсля розвалу колишньої Югославiї до Сербiї прибуло приблизно 600 тисяч сербiв із Хорватiї, Боснiї i Герцеговини та iнших республiк, котрi стали незалежними державами. Мiж ними було й кiлька тисяч вiйськових. Особовий склад Збройних сил Сербiї i Чорногорiї тим часом кiлька разiв скорочували. А термін обов’язкової військової служби скоротили із 12 до 9 мiсяцiв. Наразi на армійській службі перебуває 70 тисяч осіб. Майже половина з них професiйнi солдати та офiцери.
Урядовцi та експерти зазначають, що мала i вбога країна не спроможна утримувати таку армію, вона, з огляду на нормалiзацiю ситуацiї в регiонi, не потрiбна. Перебудови Збройних сил вимагає й НАТО, оскiльки Белград висловив бажання приєднатися до програми “Партнерство заради миру”.
Перед Міністерством оборони наразi складне завдання. Треба звiльнити 20 тисяч, так би мовити, «зайвих» офiцерiв. Щодо iнженерiв, лiкарiв, юристiв та iнших армійських спецiалiстiв, то бiльшiсть з них покинули вiйськову службу, не чекаючи реформи. Але що робити з пiхотинцями, танкiстами та артилеристами?
За допомогою Мiнiстерства оборони Великобританiї, в столичному унiверситетi у Белграді вiдкрили центр для переквалiфiкацiї офiцерiв. Експерти встановили, що вiйськовi, з огляду на дисциплiнованiсть та вiдповiдальнiсть, мають передумови для менеджменту. На перший, експериментальний курс, записали сто осіб. А упродовж наступних 5 рокiв планують записувати вiд 300 до 400 осіб.
Однак керiвник проекту полковник Слободан Тадич каже, що немає гарантiй працевлаштування для тих, хто завершить курси. За його словами, Мiноборони та iншi державнi iнституцiї докладатимуть зусиль, щоб переквалiфiкованi не залишилися безробiтними.
Навіть якщо майбутнiм менеджерам пощастить, то переважна бiльшiсть тих, кого попереду чекає звiльнення з армії, не знають, із чого почати нове життя. Пiсля поразок в чотирьох вiйнах, офiцери втратили статус суспiльної елiти.
Найближчим часом мали б вiдкрити ще три центри для переквалiфiкацiї вiйськовослужбовців.
Урядовцi та експерти зазначають, що мала i вбога країна не спроможна утримувати таку армію, вона, з огляду на нормалiзацiю ситуацiї в регiонi, не потрiбна. Перебудови Збройних сил вимагає й НАТО, оскiльки Белград висловив бажання приєднатися до програми “Партнерство заради миру”.
Перед Міністерством оборони наразi складне завдання. Треба звiльнити 20 тисяч, так би мовити, «зайвих» офiцерiв. Щодо iнженерiв, лiкарiв, юристiв та iнших армійських спецiалiстiв, то бiльшiсть з них покинули вiйськову службу, не чекаючи реформи. Але що робити з пiхотинцями, танкiстами та артилеристами?
За допомогою Мiнiстерства оборони Великобританiї, в столичному унiверситетi у Белграді вiдкрили центр для переквалiфiкацiї офiцерiв. Експерти встановили, що вiйськовi, з огляду на дисциплiнованiсть та вiдповiдальнiсть, мають передумови для менеджменту. На перший, експериментальний курс, записали сто осіб. А упродовж наступних 5 рокiв планують записувати вiд 300 до 400 осіб.
Однак керiвник проекту полковник Слободан Тадич каже, що немає гарантiй працевлаштування для тих, хто завершить курси. За його словами, Мiноборони та iншi державнi iнституцiї докладатимуть зусиль, щоб переквалiфiкованi не залишилися безробiтними.
Навіть якщо майбутнiм менеджерам пощастить, то переважна бiльшiсть тих, кого попереду чекає звiльнення з армії, не знають, із чого почати нове життя. Пiсля поразок в чотирьох вiйнах, офiцери втратили статус суспiльної елiти.
Найближчим часом мали б вiдкрити ще три центри для переквалiфiкацiї вiйськовослужбовців.