Прага, 9 вересня 2004 – Нинішній рівень антисемітської риторики в Україні напередодні виборів перевищив усі попередні намагання розіграти в передвиборчій кампанії «єврейську карту», стверджує директор досліджень вашинґтонського Союзу рад у справах євреїв у колишньому СРСР Ніколай Буткевич. Інші оглядачі вважають, що створити певне напруження в українському суспільстві напередодні виборів, зокрема й за допомогою антисемітизму, вигідно нинішній владі.
Вашинґтонський дослідник єврейських справ на післярадянському просторі Ніколай Буткевич наводить приклади антисемітських скандалів навколо і проурядових, і опозиційних сил, що, за його словами, затьмарили президентські перегони в Україні.
У статті, яку оприлюднило інтернет-видання «Транзишнз Онлайн»( а воно друкує матеріали про післякомуністичні країни) Буткевич пригадує про висловлювання проти євреїв голови партії «Свобода» Олега Тягнибока, який на час того свого виступу належав до парламентської фракції опозиційного блоку «Наша Україна». За той липневий виступ на мітинґу (а Тягнибок говорив тоді, зокрема, про «москальсько-жидівську мафію», яка, за словами промовця, «сьогодні керує в Україні») його з фракції виключили. Але автор статті, схвалюючи Тягнибокове виключення з опозиційної фракції, риторично запитує, як людина з неонацистськими, за його словами, поглядами взагалі потрапила до «Нашої України». Він також називає тривожним фактом те, що, за повідомленнями, на згаданому мітинґу був присутній брат лідера блоку «Наша Україна» Віктора Ющенка Петро.
Буткевич далі нагадує читачам події навколо газети «Сільські вісті», яку збиралися закрити через суд за публікацію антисемітських статей і яка пов’язана теж із опозицією – з Соціалістичною партією.
Водночас антиєврейські заяви кандидата на Президента України й керівника Народного руху за єдність Богдана Бойка, а також провідника Української національної асамблеї Едуарда Коваленка, партія якого до того ж заявляла про підтримку «Нашої України», автор статті пов’язує з оборудками нинішньої української влади, яка, на його думку, теж не відкидає роздмухування антисемітизму як засіб передвиборчої стратегії.
Тож, робить висновок Ніколай Буткевич, хоча керівники і опозиції, і влади антисемітизм засуджують, обидві сторони вочевидь вважають за корисне порозпалювати його. Віктор Ющенко тут в особливо складному становищі: з одного боку, він бореться з брудними оборудками, котрі, як стверджують, влаштовує влада, аби змалювати його як несамовитого націоналіста, але водночас він розраховує на антисемітські сили у власній коаліції в боротьбі за голоси виборців, пише в своїй статті з Вашинґтона директор досліджень Союзу рад у справах євреїв у колишньому СРСР Ніколай Буткевич.
А ось як бачить проблему в Києві професор політології, директор школи політичної аналітики при Києво-Могилянській академії Олексій Гарань:
«Антисемітизм є в Україні, як є він і в кожній країні. Проблема, я думаю, полягає в тому, яку мету ставлять ті або інші політичні сили: чи дійсно подолати це явище, чи використати його в певних політичних цілях. І ми бачимо, що один із політтехнологічних прийомів полягає в тому, щоб довести, що начебто українська опозиція є антисемітською.
Знову ж таки, сказати, наприклад, що влада безпосередньо стимулює якісь антисемітські настрої, важкувато. Але можна говорити про те, що провладні політтехнологи в цілому схиляються до використання певних сценаріїв, пов’язаних із дестабілізацією в суспільстві. І от антисемітизм якраз може бути одним із таких сценаріїв», – вважає Олексій Гарань.
Вашинґтонський дослідник єврейських справ на післярадянському просторі Ніколай Буткевич наводить приклади антисемітських скандалів навколо і проурядових, і опозиційних сил, що, за його словами, затьмарили президентські перегони в Україні.
У статті, яку оприлюднило інтернет-видання «Транзишнз Онлайн»( а воно друкує матеріали про післякомуністичні країни) Буткевич пригадує про висловлювання проти євреїв голови партії «Свобода» Олега Тягнибока, який на час того свого виступу належав до парламентської фракції опозиційного блоку «Наша Україна». За той липневий виступ на мітинґу (а Тягнибок говорив тоді, зокрема, про «москальсько-жидівську мафію», яка, за словами промовця, «сьогодні керує в Україні») його з фракції виключили. Але автор статті, схвалюючи Тягнибокове виключення з опозиційної фракції, риторично запитує, як людина з неонацистськими, за його словами, поглядами взагалі потрапила до «Нашої України». Він також називає тривожним фактом те, що, за повідомленнями, на згаданому мітинґу був присутній брат лідера блоку «Наша Україна» Віктора Ющенка Петро.
Буткевич далі нагадує читачам події навколо газети «Сільські вісті», яку збиралися закрити через суд за публікацію антисемітських статей і яка пов’язана теж із опозицією – з Соціалістичною партією.
Водночас антиєврейські заяви кандидата на Президента України й керівника Народного руху за єдність Богдана Бойка, а також провідника Української національної асамблеї Едуарда Коваленка, партія якого до того ж заявляла про підтримку «Нашої України», автор статті пов’язує з оборудками нинішньої української влади, яка, на його думку, теж не відкидає роздмухування антисемітизму як засіб передвиборчої стратегії.
Тож, робить висновок Ніколай Буткевич, хоча керівники і опозиції, і влади антисемітизм засуджують, обидві сторони вочевидь вважають за корисне порозпалювати його. Віктор Ющенко тут в особливо складному становищі: з одного боку, він бореться з брудними оборудками, котрі, як стверджують, влаштовує влада, аби змалювати його як несамовитого націоналіста, але водночас він розраховує на антисемітські сили у власній коаліції в боротьбі за голоси виборців, пише в своїй статті з Вашинґтона директор досліджень Союзу рад у справах євреїв у колишньому СРСР Ніколай Буткевич.
А ось як бачить проблему в Києві професор політології, директор школи політичної аналітики при Києво-Могилянській академії Олексій Гарань:
«Антисемітизм є в Україні, як є він і в кожній країні. Проблема, я думаю, полягає в тому, яку мету ставлять ті або інші політичні сили: чи дійсно подолати це явище, чи використати його в певних політичних цілях. І ми бачимо, що один із політтехнологічних прийомів полягає в тому, щоб довести, що начебто українська опозиція є антисемітською.
Знову ж таки, сказати, наприклад, що влада безпосередньо стимулює якісь антисемітські настрої, важкувато. Але можна говорити про те, що провладні політтехнологи в цілому схиляються до використання певних сценаріїв, пов’язаних із дестабілізацією в суспільстві. І от антисемітизм якраз може бути одним із таких сценаріїв», – вважає Олексій Гарань.
