Вашингтон, 10 вересня 2004 - Окрім понад 3 тисячі загиблих внаслідок найбільшого теракту в історії США, більше тисячі американських військових загинуло з того часу в Іраку та Афганістані. Для американського суспільства це найбільші втрати від часів В’єтнамської війни. Президент США Джордж Буш стверджує, що ці жертви були необхідними для попередження більшого теракту всередині Сполучених Штатів.
Представники чинної адміністрації називають свою політику “наступальною стратегією”, яка гарантує, що військові дії ведуться не на території США, а за їхніми межами. Водночас, головний опонент Буша Джон Керрі звинувачує його у безвідповідальному ставленні до життя американських громадян. Для обох кандидатів події 11-го вересня визначають тональність та зміст їхніх передвиборчих виступів.
Останній з’їзд Республіканської партії, який висунув президента Буша на другий термін, не випадково проводився на місці трагедії трирічної давнини. Для республіканців це спосіб вкотре нагадати суспільству, що у найважчий для держави момент президент не ховався у бункері Білого дому. Вже наступного дня після терактів він стояв на руїнах Всесвітнього торговельного центру і тримав американський прапор.
Весь перший день з’їзду був присвячений згадкам про той день родичів загиблих та враженням відомих політиків від рішучості та сміливості президента у ті дні. Однак, як зазначають республіканці, одне ім’я залишалося незгаданим у всіх цих виступах – Осама бін Ладен.
Лідер терористичного угруповання, яке здійснило теракт 11-го вересня, досі залишається на свободі. Це, на думку, опонентів Буша , результат політики президента, який вирішив зосередити головні військові та фінансові ресурси на окупації Іраку та на боротьбі з Саддамом Хусейном.
Демократи також вказують, що своїми діями в останні три роки Буш втратив симпатії та підтримку світової спільноти, яка була на стороні США після терактів 11-го вересня. А одноосібно Сполученим Штатам перемогти у боротьбі з тероризму, на їхню думку, не вдасться.
Однак, останні опитування громадської думки вказують, що Буш і надалі користується довірою більшості американців у війні з тероризмом. Це, на думку експертів, пов’язане із тим, що за останні три роки на території США не відбулося жодного нового теракту. На тлі безперервних терористичних актів у інших державах світу, мир у Сполучених Штатах розглядається як головне досягнення чинного президента.
І хоча результати розслідування Конгресом подій 11-го вересня вказують, що адміністрація Буша не приділила достатньої уваги загрозі тероризму у перші місяці своєї роботи, війна з тероризмом стала лейтмотивом його подальшого президенства. Однак, впроваджуючи безпрецедентні заходи безпеки та витрачаючи значні фінансові ресурси на воєнні дії за межами США, президент Буш може залишити поза увагою інший важливий компонет боротьби з тероризмом, про який говорить відомий американський філософ Бенджамін Барбер:
“Проблема полягає не в терористах. Таких божевільних терористів не так уже й багато. Проблема у великій кількості людей, які підтримують терористів чи не заважають їм. Змінити мислення бін Ладена вже не можливо, але можливо змінити світогляд тих, хто надає йому та іншим притулок”.
За три роки після терактів 11-го вересня Сполучені Штати навряд чи наблизилися до цієї цілі. Тому боротьба ідей, як її називають американські політики, залишається поки що лише ознакою передвиборчої кампанії.
Представники чинної адміністрації називають свою політику “наступальною стратегією”, яка гарантує, що військові дії ведуться не на території США, а за їхніми межами. Водночас, головний опонент Буша Джон Керрі звинувачує його у безвідповідальному ставленні до життя американських громадян. Для обох кандидатів події 11-го вересня визначають тональність та зміст їхніх передвиборчих виступів.
Останній з’їзд Республіканської партії, який висунув президента Буша на другий термін, не випадково проводився на місці трагедії трирічної давнини. Для республіканців це спосіб вкотре нагадати суспільству, що у найважчий для держави момент президент не ховався у бункері Білого дому. Вже наступного дня після терактів він стояв на руїнах Всесвітнього торговельного центру і тримав американський прапор.
Весь перший день з’їзду був присвячений згадкам про той день родичів загиблих та враженням відомих політиків від рішучості та сміливості президента у ті дні. Однак, як зазначають республіканці, одне ім’я залишалося незгаданим у всіх цих виступах – Осама бін Ладен.
Лідер терористичного угруповання, яке здійснило теракт 11-го вересня, досі залишається на свободі. Це, на думку, опонентів Буша , результат політики президента, який вирішив зосередити головні військові та фінансові ресурси на окупації Іраку та на боротьбі з Саддамом Хусейном.
Демократи також вказують, що своїми діями в останні три роки Буш втратив симпатії та підтримку світової спільноти, яка була на стороні США після терактів 11-го вересня. А одноосібно Сполученим Штатам перемогти у боротьбі з тероризму, на їхню думку, не вдасться.
Однак, останні опитування громадської думки вказують, що Буш і надалі користується довірою більшості американців у війні з тероризмом. Це, на думку експертів, пов’язане із тим, що за останні три роки на території США не відбулося жодного нового теракту. На тлі безперервних терористичних актів у інших державах світу, мир у Сполучених Штатах розглядається як головне досягнення чинного президента.
І хоча результати розслідування Конгресом подій 11-го вересня вказують, що адміністрація Буша не приділила достатньої уваги загрозі тероризму у перші місяці своєї роботи, війна з тероризмом стала лейтмотивом його подальшого президенства. Однак, впроваджуючи безпрецедентні заходи безпеки та витрачаючи значні фінансові ресурси на воєнні дії за межами США, президент Буш може залишити поза увагою інший важливий компонет боротьби з тероризмом, про який говорить відомий американський філософ Бенджамін Барбер:
“Проблема полягає не в терористах. Таких божевільних терористів не так уже й багато. Проблема у великій кількості людей, які підтримують терористів чи не заважають їм. Змінити мислення бін Ладена вже не можливо, але можливо змінити світогляд тих, хто надає йому та іншим притулок”.
За три роки після терактів 11-го вересня Сполучені Штати навряд чи наблизилися до цієї цілі. Тому боротьба ідей, як її називають американські політики, залишається поки що лише ознакою передвиборчої кампанії.
