Прага, 3 листопада 2004 року – На початку листопада у багатьох регіонах України поминають померлих, минулі покоління своїх предків. Зрозуміло, що при цьому згадували і величезні жертви України на шляху до свободи. Якраз у ці дні й вирішується доля української демократії та свободи волевиявлення народу цієї держави.
Міжнародна преса пише, що в Україні 31 жовтня «вмирали й народжували прямо на виборчих дільницях» і явка виборців надзвичайно висока, близько 75 %. Весь світ переконаний, що при чесних виборах українці ухвалять 21 листопада правильне рішення. Чи станеться це?
«Нас не залякати ,-» сказав у цій президентській кампанії головний опонент влади Віктор Ющенко. І мав лідер «Нашої України» на увазі, як він підкреслив на нічній прес-конференції з 31 жовтня на 1 листопада, насамперед народ. І якщо вже такий український філософ, як Мирослав Попович відсунув, так би мовити, набік спокійне філософствування та емоційно стверджує, що в Україні відбувається небувале народне піднесення, направлене на зміну нинішньої влади, то тоді дійсно щось подібне, мабуть,і відбувається. Бо філософи київські дуже скупі на емоції і висловлюють їх лише тоді, коли дійсно відчутний вирішальний суспільний зсув критичних мас народу. Західні спостерігачі, зокрема такі, як керівник німецького Фонду Фрідріха Еберта Гельмут Курт, вважають, що «очевидно, серед населення існує величезний інтерес до того, щоб висловити себе у політичному плані»; і Гельмут Курт не має сумнівів, що Європейський Союз мусить виправити свої помилки щодо «нечіткого« ставлення до України. Цей впливовий німецький експерт, зокрема, наголосив: « Адже Білорусь ясно показала: небезпечно проводити політику невтручання, потім гучно стукати дверима. Відкривати їх потім важко». У такій ситуації, коли голоси виборців України ще не пораховані і другий тур офіційно не оголошений, виникає питання, яке ставлять багато спостерігачів: а де ж влада? І, наприклад, московські кореспонденти «Нєзавісімой газети» так і написали: «Кучма зробив вигляд, що його не існує».
Не виключають навіть перерахунку всіх голосів українських виборців, поданих у першому турі. І опозиція вважає, що таким чином відкриється більше, як 20 -відсоткове випередження Ющенка перед Януковичем і реальніші, більші відсотки підтримки лівих сил. Багато політиків і за межами України запитують : чи набереться мужності влада у Києві оприлюднити справжні підсумки виборів? Але більшість світу переконана, щоб там не було, українському народові повинна бути надана можливість висловити свій відкритий вибір. Недарма один із нинішніх заголовків впливової західної газети так і проголошує: «Вибір України не повинен бути задушений».
Міжнародна преса пише, що в Україні 31 жовтня «вмирали й народжували прямо на виборчих дільницях» і явка виборців надзвичайно висока, близько 75 %. Весь світ переконаний, що при чесних виборах українці ухвалять 21 листопада правильне рішення. Чи станеться це?
«Нас не залякати ,-» сказав у цій президентській кампанії головний опонент влади Віктор Ющенко. І мав лідер «Нашої України» на увазі, як він підкреслив на нічній прес-конференції з 31 жовтня на 1 листопада, насамперед народ. І якщо вже такий український філософ, як Мирослав Попович відсунув, так би мовити, набік спокійне філософствування та емоційно стверджує, що в Україні відбувається небувале народне піднесення, направлене на зміну нинішньої влади, то тоді дійсно щось подібне, мабуть,і відбувається. Бо філософи київські дуже скупі на емоції і висловлюють їх лише тоді, коли дійсно відчутний вирішальний суспільний зсув критичних мас народу. Західні спостерігачі, зокрема такі, як керівник німецького Фонду Фрідріха Еберта Гельмут Курт, вважають, що «очевидно, серед населення існує величезний інтерес до того, щоб висловити себе у політичному плані»; і Гельмут Курт не має сумнівів, що Європейський Союз мусить виправити свої помилки щодо «нечіткого« ставлення до України. Цей впливовий німецький експерт, зокрема, наголосив: « Адже Білорусь ясно показала: небезпечно проводити політику невтручання, потім гучно стукати дверима. Відкривати їх потім важко». У такій ситуації, коли голоси виборців України ще не пораховані і другий тур офіційно не оголошений, виникає питання, яке ставлять багато спостерігачів: а де ж влада? І, наприклад, московські кореспонденти «Нєзавісімой газети» так і написали: «Кучма зробив вигляд, що його не існує».
Не виключають навіть перерахунку всіх голосів українських виборців, поданих у першому турі. І опозиція вважає, що таким чином відкриється більше, як 20 -відсоткове випередження Ющенка перед Януковичем і реальніші, більші відсотки підтримки лівих сил. Багато політиків і за межами України запитують : чи набереться мужності влада у Києві оприлюднити справжні підсумки виборів? Але більшість світу переконана, щоб там не було, українському народові повинна бути надана можливість висловити свій відкритий вибір. Недарма один із нинішніх заголовків впливової західної газети так і проголошує: «Вибір України не повинен бути задушений».