Угорщина, 11 листопада 2004 – За кілька тижнів до проведення референдуму з подвійного громадянства в Угорщині ліво-ліберальна парламентська більшість закликає угорських громадян голосувати проти. Тим часом закордонні угорці розцінюють це, як ляпас кількамільйонній діаспорі з боку офіційного Будапешта.
5 листопада в Угорщині відбудеться плебісцит, в ході якого угорські виборці вільним волевиявленням визначаться щодо того, бути чи не бути подвійному громадянству в цій країні. Етнічні громади угорців за кордоном, передусім в Румунії ( близько 1,5 млн. осіб), Сербії (300 тис.), Україні (понад 150 тис. осіб), а також в інших країнах Центральної Європи й світу з надією очікують на результати цього референдуму.
Для менш заможних закордонних угорців угорське громадянство означає цілу низку привілеїв, включаючи й безвізове пересування у країнах Євросоюзу. Однак такі пільги мають бути оплачені з державного бюджету Угорщини, і ця обставина серйозно турбує правлячу коаліцію в Будапешті.
Попри те, що ініціатором введення подвійного громадянства виступив тоді ще голова соціалістичної партії Угорщини Ласло Ковач, його товариші по партії разом з ліберальним Союзом вільних демократів ставлять під сумнів доцільність втілення в життя цієї ідеї. Вони кажуть, що новий закон стане для Угорщини великим економічним тягарем.
Лідер вільних демократів Ґабор Кунце, наприклад, закликає співвітчизників голосувати на референдумі проти введення подвійного громадянства.
Подібної думки дотримуються і соціалісти. Скажімо, торкаючись цього питання, прем’єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчані зауважив, що проблема є надто серйозною і складною, щоб її можна було вирішити простими відповідями виборців “так” або “ні”. Він попередив, що на Угорщину чекатимуть значні фінансові видатки.
Це може проявитися в оплаті закордонних паспортів, оформленні банківських кредитів для закордонних угорців тощо. Тому, на думку Дюрчані, його уряд зацікавлений у тому, щоб матеріально допомагати етнічним угорцям там, де вони народилися. Тим часом представник міністерства праці повідомив, що нові громадяни Угорщини можуть додати проблем у соціальній сфері й на ринку робочої сили. Це обійдеться платникам податків у 200 млн. доларів, сказав він.
Однак консервативні партії не погоджуються з такими твердженнями своїх ідейних опонентів. Вони переконані, що масового переселення закордонних угорців на історичну батьківщину не буде. Проте може зміцнитися їхній правовий статус, а загальна кількість угорських виборців збільшиться. Крім того, праві кажуть, що не слід зациклюватися лише на видатках, а слід поміркувати над тим, що з притоком нової робочої сили суттєво зростуть надходження до бюджету.
Загальну думку закордонних угорців висловив один із лідерів угорської меншини Воєводини Йожеф Каса. Він вважає, що угорський уряд дав ляпаса угорській діаспорі. За його словами, окремі угорські меншини почуваються в себе дома, як на чужині, і вже не знають, де насправді їхня рідна домівка і до кого звертатися по допомогу.
5 листопада в Угорщині відбудеться плебісцит, в ході якого угорські виборці вільним волевиявленням визначаться щодо того, бути чи не бути подвійному громадянству в цій країні. Етнічні громади угорців за кордоном, передусім в Румунії ( близько 1,5 млн. осіб), Сербії (300 тис.), Україні (понад 150 тис. осіб), а також в інших країнах Центральної Європи й світу з надією очікують на результати цього референдуму.
Для менш заможних закордонних угорців угорське громадянство означає цілу низку привілеїв, включаючи й безвізове пересування у країнах Євросоюзу. Однак такі пільги мають бути оплачені з державного бюджету Угорщини, і ця обставина серйозно турбує правлячу коаліцію в Будапешті.
Попри те, що ініціатором введення подвійного громадянства виступив тоді ще голова соціалістичної партії Угорщини Ласло Ковач, його товариші по партії разом з ліберальним Союзом вільних демократів ставлять під сумнів доцільність втілення в життя цієї ідеї. Вони кажуть, що новий закон стане для Угорщини великим економічним тягарем.
Лідер вільних демократів Ґабор Кунце, наприклад, закликає співвітчизників голосувати на референдумі проти введення подвійного громадянства.
Подібної думки дотримуються і соціалісти. Скажімо, торкаючись цього питання, прем’єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчані зауважив, що проблема є надто серйозною і складною, щоб її можна було вирішити простими відповідями виборців “так” або “ні”. Він попередив, що на Угорщину чекатимуть значні фінансові видатки.
Це може проявитися в оплаті закордонних паспортів, оформленні банківських кредитів для закордонних угорців тощо. Тому, на думку Дюрчані, його уряд зацікавлений у тому, щоб матеріально допомагати етнічним угорцям там, де вони народилися. Тим часом представник міністерства праці повідомив, що нові громадяни Угорщини можуть додати проблем у соціальній сфері й на ринку робочої сили. Це обійдеться платникам податків у 200 млн. доларів, сказав він.
Однак консервативні партії не погоджуються з такими твердженнями своїх ідейних опонентів. Вони переконані, що масового переселення закордонних угорців на історичну батьківщину не буде. Проте може зміцнитися їхній правовий статус, а загальна кількість угорських виборців збільшиться. Крім того, праві кажуть, що не слід зациклюватися лише на видатках, а слід поміркувати над тим, що з притоком нової робочої сили суттєво зростуть надходження до бюджету.
Загальну думку закордонних угорців висловив один із лідерів угорської меншини Воєводини Йожеф Каса. Він вважає, що угорський уряд дав ляпаса угорській діаспорі. За його словами, окремі угорські меншини почуваються в себе дома, як на чужині, і вже не знають, де насправді їхня рідна домівка і до кого звертатися по допомогу.