Прага, 22 листопада 2004 – Закордонна преса в понеділок сповнена повідомлень про перебіг другого кола президентських виборів в Україні та про найперші результати, що стали відомі вчора ввечері чи вночі. Практично всі газети наводять повідомлення про порушення, що відбувалися в перебігу виборів.
Американський щоденник «Лос Анджелес Таймз» згадує про те, що до виборів тісно залучилися США та уряди інших західних країн – вони допомогли профінансувати головний ексит-пол, що його провів консорціюм поважаних українських соціологічних агентств, – і енергійно вимагали від української влади чесно порахувати голоси. Водночас російський президент Владімір Путін чітко висловив свій вибір на користь Віктора Януковича, коли приїхав до Києва перед самим першим колом. На думку кореспондента газети, ексит-пол, що має підтримку Заходу, як очікують, уплине на те, як західні уряди, так само як і спостерігачі на виборах і прихильники Віктора Ющенка, оцінять чесність офіційного підрахунку голосів.
У європейському виданні щоденника «Вол Стріт Джорнал» наведено слова західних дипломатів у Києві, які вважали, що відрив Ющенка мав би бути занадто великий, щоби влада могла подолати його шахрайствами. Водночас, написав кореспондент газети, ще не знаючи сьогоднішніх даних від ЦВК, несхвалення з боку Заходу найімовірніше не дасть українській владі зайти надто далеко.
Тим часом російський щоденник «Нєзавісімая ґазета», повідомляючи про подоріж Владіміра Путіна до Латинської Америки, пише, що в перебігу його зустрічі з президентом США Джорджем Бушем обидва керівники, за словами одного з чільних джерел у російській делегації, «домовилися з повагою поставитися до вибору українського народу й до того, як цей вибір формується».
Британський щоденник «Таймз» звертає увагу, що на кону стоїть спрямування країни, що є потенційною економічною потугою, з 48 мільйонами мешканців, вклиненої поміж розширеним Європейським союзом і дедалі авторитарнішою Росією.
А американський щоденник «Чикаґо Триб’юн» друкує статтю про те, що головним питанням у виборах є українська економіка, яка, як уважають, зростає найшвидше в Європі, а проте економісти очікують, що інфляція цього року перевищить десять відсотків, а в першому кварталі наступного може стрибнути й до 15 відсотків. У статті наведено думку аналітиків, що популістичні заяви обох кандидатів затьмарили собою справжні дебати про економіку. Аналітик інвестиційної компанії «Драґон Капітал» Андрій Дмитренко, якого цитовано в статті, говорить про те, що хоча Росія не приховує свого вибору за Януковича, та його тісні зв’язки зі впливовими й протекціоністськими українськими бізнесовими кланами можуть стати серйознішою перешкодою для російського бізнесу, ніж прозахідний підхід Ющенка, перемога якого може привести до дальшої приватизації в енергетичному секторі, податкової реформи й руху до тіснішої інтеґрації з Європою. Водночас, мовиться в статті, аналітики вважають за заслугу Януковича те, що в Україні зменшено верхню ставку прибуткового податку, а Україна наблизилася до Світової організації торгівлі.
Економічний аспект далі аналізує російський щоденник «Ведомості». Він наводить думку Єкатерини Малофеєвої з інвестиційної компанії «Ренесанс Капітал», що прихід до влади того чи іншого кандидата не матиме серйозного впливу на темпи зростання української економіки, бо обидва кандидати, на відміну від нинішнього президента Леоніда Кучми, є політики нового покоління, пов’язані з бізнесом, і для обох важливо розвивати умови для бізнесу, хоча вони й розуміють під цим різні речі. А аналітик інвестиційної групи «Атон» Майкл Гіт, пише далі газета, очікує, що українську економіку підштовхне прихід до влади Ющенка, який може прискорити темпи приватизації й почне боротьбу з корупцією, й процес вступу України до «головних західних інституцій і організацій» може прискоритися. Згадана Єкатерина Малофеєва з «Ренесанс Капітал» до цього додає думку, що перерозподілу власності в Україні не уникнути незалежно від того, хто переможе на виборах.
Американський щоденник «Вашинґтон Пост» звертає увагу на особливість українських виборів: попри звинувачення в шахрайствах, вибори електризували країну – вибори, в яких наперед ніхто не знав переможця, що незвично для післярадянського простору.
Думку розширює інший американський щоденник «Нью Йорк Таймз»: «У російському близькому закордонні, в країнах колишнього Радянського Союзу, вибори зазвичай закінчуються величезною перемогою того, хто вже при владі; а тут, в Україні, відбулося змагання зі справжнім викликом державній владі… А все-таки, як ознака ще нестійкої новонародженої демократії, влада охороняла приміщення центральної виборчої комісії парканами, панцирниками й міліціонерами».
І ще один коментар у російському щоденнику «Комерсант» – його написала Наталія Ґеворкян. Українські вибори вона називає фінальною стадією великої гри, рахунок у якій залишається відкритий до останньої секунди, і результат однаково важливий для обох світів, східного й європейського, – але найважливіший він для самих українців, і вони своїм вибором здатні витягнути нас, москалів, – пише російська журналістка, – ось такий парадокс – уперед до незвіданого, але вільного й перспективного майбутнього, або повернути остаточно back in the USSR.
І на закінчення – стаття в російському щоденнику «Врем’я новостєй» про Білорусь. Як пише газета, сьогодні міністри закордонних справ ЄС мали розглядати проєкт заяви про запровадження санкцій щодо цієї країни. Євросоюз, як і США, не визнає результатів жовтневих парламентських виборів і референдуму, на якому білоруський президент Аляксандр Лукашенка отримав право балотуватися скільки завгодно разів. Як мовиться в проєкті, що його цитує газета, «ЄС має намір запровадити візову заборону стосовно чиновників, які безпосередньо відповідальні за фальсифікації в перебігу виборів і референдуму, а також щодо тих, хто відповідальний за репресії стосовно мирних демонстрантів».
Американський щоденник «Лос Анджелес Таймз» згадує про те, що до виборів тісно залучилися США та уряди інших західних країн – вони допомогли профінансувати головний ексит-пол, що його провів консорціюм поважаних українських соціологічних агентств, – і енергійно вимагали від української влади чесно порахувати голоси. Водночас російський президент Владімір Путін чітко висловив свій вибір на користь Віктора Януковича, коли приїхав до Києва перед самим першим колом. На думку кореспондента газети, ексит-пол, що має підтримку Заходу, як очікують, уплине на те, як західні уряди, так само як і спостерігачі на виборах і прихильники Віктора Ющенка, оцінять чесність офіційного підрахунку голосів.
У європейському виданні щоденника «Вол Стріт Джорнал» наведено слова західних дипломатів у Києві, які вважали, що відрив Ющенка мав би бути занадто великий, щоби влада могла подолати його шахрайствами. Водночас, написав кореспондент газети, ще не знаючи сьогоднішніх даних від ЦВК, несхвалення з боку Заходу найімовірніше не дасть українській владі зайти надто далеко.
Тим часом російський щоденник «Нєзавісімая ґазета», повідомляючи про подоріж Владіміра Путіна до Латинської Америки, пише, що в перебігу його зустрічі з президентом США Джорджем Бушем обидва керівники, за словами одного з чільних джерел у російській делегації, «домовилися з повагою поставитися до вибору українського народу й до того, як цей вибір формується».
Британський щоденник «Таймз» звертає увагу, що на кону стоїть спрямування країни, що є потенційною економічною потугою, з 48 мільйонами мешканців, вклиненої поміж розширеним Європейським союзом і дедалі авторитарнішою Росією.
А американський щоденник «Чикаґо Триб’юн» друкує статтю про те, що головним питанням у виборах є українська економіка, яка, як уважають, зростає найшвидше в Європі, а проте економісти очікують, що інфляція цього року перевищить десять відсотків, а в першому кварталі наступного може стрибнути й до 15 відсотків. У статті наведено думку аналітиків, що популістичні заяви обох кандидатів затьмарили собою справжні дебати про економіку. Аналітик інвестиційної компанії «Драґон Капітал» Андрій Дмитренко, якого цитовано в статті, говорить про те, що хоча Росія не приховує свого вибору за Януковича, та його тісні зв’язки зі впливовими й протекціоністськими українськими бізнесовими кланами можуть стати серйознішою перешкодою для російського бізнесу, ніж прозахідний підхід Ющенка, перемога якого може привести до дальшої приватизації в енергетичному секторі, податкової реформи й руху до тіснішої інтеґрації з Європою. Водночас, мовиться в статті, аналітики вважають за заслугу Януковича те, що в Україні зменшено верхню ставку прибуткового податку, а Україна наблизилася до Світової організації торгівлі.
Економічний аспект далі аналізує російський щоденник «Ведомості». Він наводить думку Єкатерини Малофеєвої з інвестиційної компанії «Ренесанс Капітал», що прихід до влади того чи іншого кандидата не матиме серйозного впливу на темпи зростання української економіки, бо обидва кандидати, на відміну від нинішнього президента Леоніда Кучми, є політики нового покоління, пов’язані з бізнесом, і для обох важливо розвивати умови для бізнесу, хоча вони й розуміють під цим різні речі. А аналітик інвестиційної групи «Атон» Майкл Гіт, пише далі газета, очікує, що українську економіку підштовхне прихід до влади Ющенка, який може прискорити темпи приватизації й почне боротьбу з корупцією, й процес вступу України до «головних західних інституцій і організацій» може прискоритися. Згадана Єкатерина Малофеєва з «Ренесанс Капітал» до цього додає думку, що перерозподілу власності в Україні не уникнути незалежно від того, хто переможе на виборах.
Американський щоденник «Вашинґтон Пост» звертає увагу на особливість українських виборів: попри звинувачення в шахрайствах, вибори електризували країну – вибори, в яких наперед ніхто не знав переможця, що незвично для післярадянського простору.
Думку розширює інший американський щоденник «Нью Йорк Таймз»: «У російському близькому закордонні, в країнах колишнього Радянського Союзу, вибори зазвичай закінчуються величезною перемогою того, хто вже при владі; а тут, в Україні, відбулося змагання зі справжнім викликом державній владі… А все-таки, як ознака ще нестійкої новонародженої демократії, влада охороняла приміщення центральної виборчої комісії парканами, панцирниками й міліціонерами».
І ще один коментар у російському щоденнику «Комерсант» – його написала Наталія Ґеворкян. Українські вибори вона називає фінальною стадією великої гри, рахунок у якій залишається відкритий до останньої секунди, і результат однаково важливий для обох світів, східного й європейського, – але найважливіший він для самих українців, і вони своїм вибором здатні витягнути нас, москалів, – пише російська журналістка, – ось такий парадокс – уперед до незвіданого, але вільного й перспективного майбутнього, або повернути остаточно back in the USSR.
І на закінчення – стаття в російському щоденнику «Врем’я новостєй» про Білорусь. Як пише газета, сьогодні міністри закордонних справ ЄС мали розглядати проєкт заяви про запровадження санкцій щодо цієї країни. Євросоюз, як і США, не визнає результатів жовтневих парламентських виборів і референдуму, на якому білоруський президент Аляксандр Лукашенка отримав право балотуватися скільки завгодно разів. Як мовиться в проєкті, що його цитує газета, «ЄС має намір запровадити візову заборону стосовно чиновників, які безпосередньо відповідальні за фальсифікації в перебігу виборів і референдуму, а також щодо тих, хто відповідальний за репресії стосовно мирних демонстрантів».
