Прага, 9 грудня 2004 – Європейська комісія оприлюднила сьогодні трирічні Плани дій для семи держав – «нових сусідів» Євросоюзу. Ці плани заснування тісніших політичних і економічних зв’язків стосуються України разом із Молдовою й низкою середземноморських сусідів ЄС : Ізраїлем, Йорданією, Марокко, Палестинською автономією й Тунісом. Як наголосила новий комісар ЄС із закордонних справ Беніта Ферреро-Валднер, ці плани дій не означають пропозиції майбутнього членства в ЄС, хоча й не виключають його. Тепер ці плани ще мають схвалити 25 нинішніх членів Євросоюзу.
Плани дій стануть головною політичною метою ЄС на наступні п’ять років – Брюссель хоче розширити зону «миру, стабільності й добробуту» на країни, що сусідять із Європейським союзом, сказала Беніта Ферреро-Валднер і далі наголосила: «Хотілося б чітко пояснити, чим є політика європейського сусідства і чим вона не є. Це не є політика розширення. Вона не заперечує перспективи для європейських країн, які могли б колись у майбутньому забажати просити членства, але й не надає жодних конкретних перспектив для вступу. То що ж це таке? Це пропозиція. Це істотна пропозиція, це цілком конкретна пропозиція – пропозиція значно тіснішої співпраці й прогресивної інтеґрації, – це важливо – прогресивної інтеґрації в певні політичні галузі й програми ЄС, звичайно, залежно від виконання зобов’язань».
Плани дій для кожної країни різняться: пріоритети встановлювали самі країни-сусіди в загальних межах, визначених ЄС. План для України особливо наголошує на важливості її демократичного розвитку. Як заявила Ферреро-Валднер, вона сама приїде до Києва, щоб представити цей план, – як тільки переголосування президентських виборів відбудеться відповідно до правил Організації з безпеки й співпраці в Європі.
Іще одна особливість українського плану в тому, що він привертає увагу до ролі Києва як посередника в уреґулюванні придністровського конфлікту в сусідній Молдові.
Як повторила Беніта Ферреро-Валднер, ЄС не вважає, що політика сусідства може призвести до розколу між Євросоюзом і Росією. Москва, з одного боку, попереджає, щоб ЄС не втручався в справи колишніх радянських республік, і сама не бажає брати участь у політиці європейського сусідства, але з іншого боку вона хоче мати для себе власний план співпраці з ЄС.
Учасники планів дій муситимуть зобов’язатися узгіднити свої закони зі стандартами ЄС, боротися з тероризмом, поширенням зброї масового знищення, а також намагатися вирішувати всі реґіональні конфлікти мирним чином. Важливого значення надається посиленню співпраці в боротьбі з нелеґальною іміґрацією й організованою злочинністю. Серед інших умов планів дій – демократичні реформи, дотримання верховенства права й прав людини і засадничих свобод, включно зі свободою засобів інформації.
«А що наші партнери отримають із цього? Тіснішу співпрацю, як я вже казала, фінансову допомогу, – а вона з часом зростатиме, – а ще шанс брати участь у програмах ЄС і, звичайно ж, місце на найбільшому спільному ринку в світі», – сказала Беніта Ферреро-Валднер. За словами нового комісара ЄС із закордонних справ, у майбутньому сусіди Євросоюзу зможуть брати участь і в інших галузях політики ЄС – у галузі освіти, науково-дослідницької діяльності, охорони довкілля, – а також поліпшити контакти з ЄС у галузі енергетики, транспорту і зв’язку.
Голова місії України при Євросоюзі Роман Шпек уважає, що ЄС запізнився з розробкою плану дій через свої внутрішні проблеми. Зокрема, щодо плану дій «Україна – ЄС» Роман Шпек в інтерв’ю для «Радіо Свобода» зауважив: «Погоджений план дій в Україні зустріли з такими змішаними почуттями. В першу чергу українці завжди підтверджували і підтверджують, і на політичному рівні, і на суспільному, особливо зараз на площах і вулицях міст України, і зокрема, у столиці на Майдані, – постійно говорилося про європейський вибір і демонструвалась відданість України демократичним принципам, побудові правової держави, дотриманню європейських норм і принципів у внутрішньому житті. Але ми не бачимо в плані дій (і політика сусідства не передбачає говорити про це) нових можливостей розширення ЄС. Ураховуючи цю обставину, ми сприймаємо план дій як певний проміжний документ у стосунках між Україною і ЄС. Ми віримо, що реалізація плану дій дасть Україні можливість поступової інтеграції до внутрішнього ринку ЄС».
Плани дій стануть головною політичною метою ЄС на наступні п’ять років – Брюссель хоче розширити зону «миру, стабільності й добробуту» на країни, що сусідять із Європейським союзом, сказала Беніта Ферреро-Валднер і далі наголосила: «Хотілося б чітко пояснити, чим є політика європейського сусідства і чим вона не є. Це не є політика розширення. Вона не заперечує перспективи для європейських країн, які могли б колись у майбутньому забажати просити членства, але й не надає жодних конкретних перспектив для вступу. То що ж це таке? Це пропозиція. Це істотна пропозиція, це цілком конкретна пропозиція – пропозиція значно тіснішої співпраці й прогресивної інтеґрації, – це важливо – прогресивної інтеґрації в певні політичні галузі й програми ЄС, звичайно, залежно від виконання зобов’язань».
Плани дій для кожної країни різняться: пріоритети встановлювали самі країни-сусіди в загальних межах, визначених ЄС. План для України особливо наголошує на важливості її демократичного розвитку. Як заявила Ферреро-Валднер, вона сама приїде до Києва, щоб представити цей план, – як тільки переголосування президентських виборів відбудеться відповідно до правил Організації з безпеки й співпраці в Європі.
Іще одна особливість українського плану в тому, що він привертає увагу до ролі Києва як посередника в уреґулюванні придністровського конфлікту в сусідній Молдові.
Як повторила Беніта Ферреро-Валднер, ЄС не вважає, що політика сусідства може призвести до розколу між Євросоюзом і Росією. Москва, з одного боку, попереджає, щоб ЄС не втручався в справи колишніх радянських республік, і сама не бажає брати участь у політиці європейського сусідства, але з іншого боку вона хоче мати для себе власний план співпраці з ЄС.
Учасники планів дій муситимуть зобов’язатися узгіднити свої закони зі стандартами ЄС, боротися з тероризмом, поширенням зброї масового знищення, а також намагатися вирішувати всі реґіональні конфлікти мирним чином. Важливого значення надається посиленню співпраці в боротьбі з нелеґальною іміґрацією й організованою злочинністю. Серед інших умов планів дій – демократичні реформи, дотримання верховенства права й прав людини і засадничих свобод, включно зі свободою засобів інформації.
«А що наші партнери отримають із цього? Тіснішу співпрацю, як я вже казала, фінансову допомогу, – а вона з часом зростатиме, – а ще шанс брати участь у програмах ЄС і, звичайно ж, місце на найбільшому спільному ринку в світі», – сказала Беніта Ферреро-Валднер. За словами нового комісара ЄС із закордонних справ, у майбутньому сусіди Євросоюзу зможуть брати участь і в інших галузях політики ЄС – у галузі освіти, науково-дослідницької діяльності, охорони довкілля, – а також поліпшити контакти з ЄС у галузі енергетики, транспорту і зв’язку.
Голова місії України при Євросоюзі Роман Шпек уважає, що ЄС запізнився з розробкою плану дій через свої внутрішні проблеми. Зокрема, щодо плану дій «Україна – ЄС» Роман Шпек в інтерв’ю для «Радіо Свобода» зауважив: «Погоджений план дій в Україні зустріли з такими змішаними почуттями. В першу чергу українці завжди підтверджували і підтверджують, і на політичному рівні, і на суспільному, особливо зараз на площах і вулицях міст України, і зокрема, у столиці на Майдані, – постійно говорилося про європейський вибір і демонструвалась відданість України демократичним принципам, побудові правової держави, дотриманню європейських норм і принципів у внутрішньому житті. Але ми не бачимо в плані дій (і політика сусідства не передбачає говорити про це) нових можливостей розширення ЄС. Ураховуючи цю обставину, ми сприймаємо план дій як певний проміжний документ у стосунках між Україною і ЄС. Ми віримо, що реалізація плану дій дасть Україні можливість поступової інтеграції до внутрішнього ринку ЄС».
