Київ, 28 грудня 2004 – Міністерство закордонних справ Туркменистану виступило з заявою про намір цієї країни припинити постачання газу в Росію та в Україну. Чим викликане таке несподіване рішення Ашгабата, яке ухвалили відразу по закінченні президентських виборів в Україні?
Газові умови, які висунув Туркменистан до України, досить жорсткі. Якщо до 30 грудня цього року Київ не укладе угоду на постачання туркменського газу за новими цінами, тоді 31 грудня Ашгабат припинить подавати це паливо на українські терени.
Свій намір зробити українцям такий, як пожартував один політик, сумнівний новорічний подарунок туркменська сторона обумовлює ось чим. Ашгабат іще раніше оголосив, що підвищує ціни на постачання свого газу – із 44 до 60 доларів за тисячу кубометрів. Постачальникам палива в Україну це рішення обґрунтували тим, що протягом останніх двох років зросла собівартість прокачування газу, оскільки зросла ціна на труби та іншу металопродукцію, хімреагенти й устаткування тощо.
При цьому Міністерство закордонних справ Туркменистану в заявило: "Таке рішення не має будь-якої політичної спрямованості. Воно обумовлено лише тим, що до теперішнього часу не укладені відповідні контракти на 2005 рік".
Радник посольства Туркменистану в Україні Серда Муратов в інтерв’ю для радіо "Свобода" зауважив, що 60 доларів за тисячу кубометрів газу – це значно нижче, ніж світові ціни на блакитне паливо. А на запитання про те, чи не позначиться розрив газового контракту з Києвом на економіці самого Туркменистану, відповів: мовляв, це наша справа, а покупців ми спеціально не шукаємо. І додав: "Жодних політичних мотивів там нема. Україною не підписана угода на наступний рік. Ну а коли нема угоди, коли не платять, які можуть бути коментарі?"
А ось погляд із українського боку. Член парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Гудима вважає, що заява МЗС Туркменистану не є заявою … президента країни Сапармурата Ніязова:
"Президент Ніязов як досвідчений політик заяви робить виважено. І вони побудовані на особистих контактах , так звикли в тому пострадянському просторі. Президент Ніязов не мав іще зустрічі з Президентом України. Я маю на увазі з майбутнім ".
На думку Олександра Гудими, туркменська сторона в даному випадку має рацію. Оскільки за нинішньої ситуації в Україні Ашгабатові просто нема з ким домовлятися у Києві: "В Україні затягнулася революція, і президент , уже минулий , відмовився брати участь у врегулюванні проблем постачання газу і цінової політики. А нових керівників не було, бо уряд Януковича вже був у відставці. А всі інші особи не сприймаються президентом Туркменистану як рівні".
Пан Гудима дивиться на майбутні українсько-туркменські газові відносини з оптимізмом:
"Я глибоко переконаний, що на момент приведення до присяги президента Ющенка ( це буде не пізніше, ніж 12 січня ) будуть блискавичні особисті контакти, які призведуть до нормалізації стосунків між Україною та Туркменистаном у газовій сфері. Я думаю, що, будучи дуже-дуже хитрим політиком (а хитрість, як казав президент колишній, це діло дуже тонке), він (Ніязов) розуміє, що Україна дуже швидко піде до Європейського Союзу і буде дуже швидко інтеґруватись в енергетичну сферу Європейського Союзу. Не може бути кращого партнера для Туркменистану в газовій сфері, ніж Україна.
Саме відсутність диверсифікації постачання туркменського газу ( а Туркменистан має тільки один шлях: через Росію) і спричиняє до того, що Росія значною мірою диктує або рекомендує ті чи інші дії для Туркменистану. З моменту, коли Президентом України стане Віктор Ющенко, для Туркменистану відкриваються просто фантастичні ,разом з Україною, спільні проекти транспортування каспійського, туркменського, іранського газу до Європи диверсифікаційним шляхом".
Газові умови, які висунув Туркменистан до України, досить жорсткі. Якщо до 30 грудня цього року Київ не укладе угоду на постачання туркменського газу за новими цінами, тоді 31 грудня Ашгабат припинить подавати це паливо на українські терени.
Свій намір зробити українцям такий, як пожартував один політик, сумнівний новорічний подарунок туркменська сторона обумовлює ось чим. Ашгабат іще раніше оголосив, що підвищує ціни на постачання свого газу – із 44 до 60 доларів за тисячу кубометрів. Постачальникам палива в Україну це рішення обґрунтували тим, що протягом останніх двох років зросла собівартість прокачування газу, оскільки зросла ціна на труби та іншу металопродукцію, хімреагенти й устаткування тощо.
При цьому Міністерство закордонних справ Туркменистану в заявило: "Таке рішення не має будь-якої політичної спрямованості. Воно обумовлено лише тим, що до теперішнього часу не укладені відповідні контракти на 2005 рік".
Радник посольства Туркменистану в Україні Серда Муратов в інтерв’ю для радіо "Свобода" зауважив, що 60 доларів за тисячу кубометрів газу – це значно нижче, ніж світові ціни на блакитне паливо. А на запитання про те, чи не позначиться розрив газового контракту з Києвом на економіці самого Туркменистану, відповів: мовляв, це наша справа, а покупців ми спеціально не шукаємо. І додав: "Жодних політичних мотивів там нема. Україною не підписана угода на наступний рік. Ну а коли нема угоди, коли не платять, які можуть бути коментарі?"
А ось погляд із українського боку. Член парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Гудима вважає, що заява МЗС Туркменистану не є заявою … президента країни Сапармурата Ніязова:
"Президент Ніязов як досвідчений політик заяви робить виважено. І вони побудовані на особистих контактах , так звикли в тому пострадянському просторі. Президент Ніязов не мав іще зустрічі з Президентом України. Я маю на увазі з майбутнім ".
На думку Олександра Гудими, туркменська сторона в даному випадку має рацію. Оскільки за нинішньої ситуації в Україні Ашгабатові просто нема з ким домовлятися у Києві: "В Україні затягнулася революція, і президент , уже минулий , відмовився брати участь у врегулюванні проблем постачання газу і цінової політики. А нових керівників не було, бо уряд Януковича вже був у відставці. А всі інші особи не сприймаються президентом Туркменистану як рівні".
Пан Гудима дивиться на майбутні українсько-туркменські газові відносини з оптимізмом:
"Я глибоко переконаний, що на момент приведення до присяги президента Ющенка ( це буде не пізніше, ніж 12 січня ) будуть блискавичні особисті контакти, які призведуть до нормалізації стосунків між Україною та Туркменистаном у газовій сфері. Я думаю, що, будучи дуже-дуже хитрим політиком (а хитрість, як казав президент колишній, це діло дуже тонке), він (Ніязов) розуміє, що Україна дуже швидко піде до Європейського Союзу і буде дуже швидко інтеґруватись в енергетичну сферу Європейського Союзу. Не може бути кращого партнера для Туркменистану в газовій сфері, ніж Україна.
Саме відсутність диверсифікації постачання туркменського газу ( а Туркменистан має тільки один шлях: через Росію) і спричиняє до того, що Росія значною мірою диктує або рекомендує ті чи інші дії для Туркменистану. З моменту, коли Президентом України стане Віктор Ющенко, для Туркменистану відкриваються просто фантастичні ,разом з Україною, спільні проекти транспортування каспійського, туркменського, іранського газу до Європи диверсифікаційним шляхом".