Київ, 29 грудня 2004 – Україна має намір до кінця 2005 року повністю вивести свій військовий континґент із Іраку. Про це заявив сьогодні на прес-конференції в Миколаєві міністр оборони Олександр Кузьмук. Причому вже в квітні планується скоротити кількість українських миротворців у зоні Перської затоки на один батальйон.
Як може позначитися це рішення на стосунках України з Польщею, у зоні відповідальності якої несуть службу українські вояки, та із Сполученими Штатами?
Іще 3 грудня Верховна Рада України більшістю голосів підтримала постанову про відкликання українського миротворчого континґенту з Іраку. Але чинний президент допоки не підписував жодних указів щодо цього. А тому сьогоднішню заяву міністра оборони Олександра Кузьмука деякі експерти сприйняли виключно як заяву політичну.
Ось що сказав із цього приводу в інтерв’ю для радіо "Свобода" президент Атлантичної ради України генерал-лейтенант Вадим Гречанінов: "Тут є і позитив, і негатив. З одного боку, мені здається, що Кузьмук підіграє новій владі. Я думаю, що взагалі виводити потрібно. Але, може, не так поквапливо. І мені здається, щось треба там залишити, тому що, я думаю, НАТО там буде посилювати свою присутність. Тому щось треба вивести. Але достатній континґент треба залишити і на майбутнє, коли ми думаємо, що ми посилюємо напрям євроатлантичної інтеграції".
Тим часом, як пояснив сьогодні міністр оборони Олександр Кузьмук, на виведення миротворчого континґенту з Іраку потрібно до 6 місяців. Уже в квітні наступного року, коли здійсниться чергова ротація, до зони Перської затоки вирушить не бригада, а лише посилений батальйон. Пан Кузьмук додав, що паралельно з партнерами в коаліції узгоджуватимуться й усі питання щодо прикриття під час виведення українських миротворців. Одночасно триватиме підготовка їхньої заміни представниками силових структур Іраку.
Але як поставиться до реального виведення українських вояків із Іраку керівництво Сполучених Штатів Америки чи Польщі, в зоні відповідальності якої й несуть службу українські миротворці?
Ось що відповів на це запитання радіо "Свобода" керівник Центру досліджень армії та конверсії Валентин Бадрак: "Намагання оголосити поступове виведення військового континґенту фактично свідчить про намагання знайти компроміс у цьому питанні. З одного боку, виконання військовими місії в Іраку є занадто ризикованим. І воно було невигідним жодній політичній силі, яка бореться за владу. Тому й маємо стратегічне рішення, яке прийняла Верховна Рада. Але з іншого боку, виведення, яке було б дуже швидким і яке фактично демонструвало б утечу України з Іраку, могло б дуже серйозно вдарити по стосунках України з такими партнерами, як Польща і Сполучені Штати".
Утім, на думку пана Бадрака, політичне рішення про виведення українських миротворців із зони Перської затоки ще може змінитися. Річ у тім, що Україна розраховувала дістати вагомі контракти на відбудову Іраку. Але цього не сталося: "Українська сторона фактично може сьогодні казати про те, що її надії не були виправдані. Тому можливо, що такий термін виводу континґенту означатиме ще й продовження якогось політичного торгу. І це може бути не остаточним рішенням", – передбачає Валентин Бадрак, керівник Центру досліджень армії та конверсії.
А ось як прокоментував в інтерв’ю для радіо "Свобода" сьогоднішню заяву Олександра Кузьмука перший заступник голови парламентського комітету з питань європейської інтеґрації, керівник тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з моніторинґу виконання рекомендацій парламентських слухань про стосунки та співробітництво України з НАТО Олег Зарубинський: "Питання має стояти, очевидно, не в стратегічному форматі – виводити чи ні, а яким чином це робити. Яким чином узгодити свої інтереси з інтересами наших союзників у коаліції в Іраку? Коли це робити? Тобто, я би волів перенести це питання з площини кон’юнктурної політики до площини наших національних інтересів. У тому числі, й інтересів зовнішньої політики".
Як може позначитися це рішення на стосунках України з Польщею, у зоні відповідальності якої несуть службу українські вояки, та із Сполученими Штатами?
Іще 3 грудня Верховна Рада України більшістю голосів підтримала постанову про відкликання українського миротворчого континґенту з Іраку. Але чинний президент допоки не підписував жодних указів щодо цього. А тому сьогоднішню заяву міністра оборони Олександра Кузьмука деякі експерти сприйняли виключно як заяву політичну.
Ось що сказав із цього приводу в інтерв’ю для радіо "Свобода" президент Атлантичної ради України генерал-лейтенант Вадим Гречанінов: "Тут є і позитив, і негатив. З одного боку, мені здається, що Кузьмук підіграє новій владі. Я думаю, що взагалі виводити потрібно. Але, може, не так поквапливо. І мені здається, щось треба там залишити, тому що, я думаю, НАТО там буде посилювати свою присутність. Тому щось треба вивести. Але достатній континґент треба залишити і на майбутнє, коли ми думаємо, що ми посилюємо напрям євроатлантичної інтеграції".
Тим часом, як пояснив сьогодні міністр оборони Олександр Кузьмук, на виведення миротворчого континґенту з Іраку потрібно до 6 місяців. Уже в квітні наступного року, коли здійсниться чергова ротація, до зони Перської затоки вирушить не бригада, а лише посилений батальйон. Пан Кузьмук додав, що паралельно з партнерами в коаліції узгоджуватимуться й усі питання щодо прикриття під час виведення українських миротворців. Одночасно триватиме підготовка їхньої заміни представниками силових структур Іраку.
Але як поставиться до реального виведення українських вояків із Іраку керівництво Сполучених Штатів Америки чи Польщі, в зоні відповідальності якої й несуть службу українські миротворці?
Ось що відповів на це запитання радіо "Свобода" керівник Центру досліджень армії та конверсії Валентин Бадрак: "Намагання оголосити поступове виведення військового континґенту фактично свідчить про намагання знайти компроміс у цьому питанні. З одного боку, виконання військовими місії в Іраку є занадто ризикованим. І воно було невигідним жодній політичній силі, яка бореться за владу. Тому й маємо стратегічне рішення, яке прийняла Верховна Рада. Але з іншого боку, виведення, яке було б дуже швидким і яке фактично демонструвало б утечу України з Іраку, могло б дуже серйозно вдарити по стосунках України з такими партнерами, як Польща і Сполучені Штати".
Утім, на думку пана Бадрака, політичне рішення про виведення українських миротворців із зони Перської затоки ще може змінитися. Річ у тім, що Україна розраховувала дістати вагомі контракти на відбудову Іраку. Але цього не сталося: "Українська сторона фактично може сьогодні казати про те, що її надії не були виправдані. Тому можливо, що такий термін виводу континґенту означатиме ще й продовження якогось політичного торгу. І це може бути не остаточним рішенням", – передбачає Валентин Бадрак, керівник Центру досліджень армії та конверсії.
А ось як прокоментував в інтерв’ю для радіо "Свобода" сьогоднішню заяву Олександра Кузьмука перший заступник голови парламентського комітету з питань європейської інтеґрації, керівник тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з моніторинґу виконання рекомендацій парламентських слухань про стосунки та співробітництво України з НАТО Олег Зарубинський: "Питання має стояти, очевидно, не в стратегічному форматі – виводити чи ні, а яким чином це робити. Яким чином узгодити свої інтереси з інтересами наших союзників у коаліції в Іраку? Коли це робити? Тобто, я би волів перенести це питання з площини кон’юнктурної політики до площини наших національних інтересів. У тому числі, й інтересів зовнішньої політики".
