Прага, 10 січня 2005 – Перемога Помаранчевої революції в Україні створила нові проблеми для Європейського Союзу, вважають численні оглядачі у західній пресі. В Європі побоюються, що демократична Україна буде сильніше стукати у двері Європейського Союзу. Ïх також непокоїть реакція з боку Москви, стосунки з якою в Брюсселі не хотіли б псувати через Україну.
Українці, які голосували за Віктора Ющенка, пояснювали свій вибір тим, що вони хочуть жити «як у Європі», маючи на увазі не лише достаток, але і демократичні стосунки між державою та громадянами. Проте, на думку західних кореспондентів в Україні, шлях України до ЄС буде тернистим. І не лише тому, що значна частина українців не підтримала цей шлях на виборах, але й тому, що нова Україна, яка поставила питання про свій вступ до західних клубів, розділила і саму Європу.
Першими значення подій в Україні збагнули поляки та литовці, які надали Україні моральну та політичну підтримку. Проте далі на Захід далеко не всі поділяють ентузіазм сусідів України. Минулого тижня Gazeta Wyborcza опублікувала уривки з промови президента Європейського Парламенту Жосефа Боррелля на закритому форумі “За нову економіку”, що відбувався в Мадриді. Іспанський соціаліст заявив, що президенти Польщі та Литви діяли у Києві під впливом Сполучених Штатів, а мирне вирішення української кризи, на його думку, сталося «всупереч» зусиллям Польщі та Литви. Ці заяви, які викликали обурення у Варшаві та Вільнюсі, на думку оглядачів, засвідчують, що в ЄС існує недовіра стосовно нових членів, яких підозрюють у тісніших зв’язках з Вашингтоном, ніж з Брюсселем.
Як зауважує у своїй розлогій статті про Україну заступник редактора лондонської газети Financial Times Христя Фріленд, цим ставленням «грішать» такі країни, як Франція, Італія, Іспанія, та, можливо, Німеччина. На її думку, для багатьох європейських лідерів неочікувана поява України як гідної довіри європейської держави виглядає швидше проблемою, ніж її вирішенням. Поява України розбиває їхні плани щодо тіснішої інтеграції в Європі, а також загрожує конфронтацією з Росією.
Тижневик Business Week також говорить, що питання про вступ України до НАТО та ЄС може зіпсувати стосунки Європейського Союзу і Росії. Видання цитує неназваного німецького аналітика, який висловлює переконання, що антиросійськи налаштовану Україну не приймуть в ЄС. Питання про вступ України до НАТО буде проблематичним навіть для Вашингтона, вважає колишній американський посол в Румунії Джим Росапепе. Він наголошує, що хоча адміністрація Джорджа Буша і впевнена, що Україна може стати членом НАТО, якщо виконає критерії для вступу, вона ризикує зіпсувати стосунки з Кремлем.
Агресивна реакція Росії може вдарити і по Україні, вважають оглядачі. Йдеться передусім про залежність України від російських енергоносіїв та можливість Росії підняти ціни на них. Проте оглядачі вважають, що зараз Україна більш підготовлена до того, щоб витримати цей удар. Ïї головними торговельними партнерами стали європейці. Крім того, як свідчить реакція ринків на події в Україні та в Росії, інвестори вже навчилися їх розрізняти . На перемогу Віктора Ющенка фондовий ринок у Києві відповів 30-відсотковим зростанням, а на розгром компанії нафтової компанії “Юкос” відповідним падінням. Тож, як пишуть автори статті у Business Week, якщо інвестори побачили Україну європейською державою, то і європейські політики мали б наслідувати їхній приклад.
Українці, які голосували за Віктора Ющенка, пояснювали свій вибір тим, що вони хочуть жити «як у Європі», маючи на увазі не лише достаток, але і демократичні стосунки між державою та громадянами. Проте, на думку західних кореспондентів в Україні, шлях України до ЄС буде тернистим. І не лише тому, що значна частина українців не підтримала цей шлях на виборах, але й тому, що нова Україна, яка поставила питання про свій вступ до західних клубів, розділила і саму Європу.
Першими значення подій в Україні збагнули поляки та литовці, які надали Україні моральну та політичну підтримку. Проте далі на Захід далеко не всі поділяють ентузіазм сусідів України. Минулого тижня Gazeta Wyborcza опублікувала уривки з промови президента Європейського Парламенту Жосефа Боррелля на закритому форумі “За нову економіку”, що відбувався в Мадриді. Іспанський соціаліст заявив, що президенти Польщі та Литви діяли у Києві під впливом Сполучених Штатів, а мирне вирішення української кризи, на його думку, сталося «всупереч» зусиллям Польщі та Литви. Ці заяви, які викликали обурення у Варшаві та Вільнюсі, на думку оглядачів, засвідчують, що в ЄС існує недовіра стосовно нових членів, яких підозрюють у тісніших зв’язках з Вашингтоном, ніж з Брюсселем.
Як зауважує у своїй розлогій статті про Україну заступник редактора лондонської газети Financial Times Христя Фріленд, цим ставленням «грішать» такі країни, як Франція, Італія, Іспанія, та, можливо, Німеччина. На її думку, для багатьох європейських лідерів неочікувана поява України як гідної довіри європейської держави виглядає швидше проблемою, ніж її вирішенням. Поява України розбиває їхні плани щодо тіснішої інтеграції в Європі, а також загрожує конфронтацією з Росією.
Тижневик Business Week також говорить, що питання про вступ України до НАТО та ЄС може зіпсувати стосунки Європейського Союзу і Росії. Видання цитує неназваного німецького аналітика, який висловлює переконання, що антиросійськи налаштовану Україну не приймуть в ЄС. Питання про вступ України до НАТО буде проблематичним навіть для Вашингтона, вважає колишній американський посол в Румунії Джим Росапепе. Він наголошує, що хоча адміністрація Джорджа Буша і впевнена, що Україна може стати членом НАТО, якщо виконає критерії для вступу, вона ризикує зіпсувати стосунки з Кремлем.
Агресивна реакція Росії може вдарити і по Україні, вважають оглядачі. Йдеться передусім про залежність України від російських енергоносіїв та можливість Росії підняти ціни на них. Проте оглядачі вважають, що зараз Україна більш підготовлена до того, щоб витримати цей удар. Ïї головними торговельними партнерами стали європейці. Крім того, як свідчить реакція ринків на події в Україні та в Росії, інвестори вже навчилися їх розрізняти . На перемогу Віктора Ющенка фондовий ринок у Києві відповів 30-відсотковим зростанням, а на розгром компанії нафтової компанії “Юкос” відповідним падінням. Тож, як пишуть автори статті у Business Week, якщо інвестори побачили Україну європейською державою, то і європейські політики мали б наслідувати їхній приклад.
