У Дніпропетровську не було гучних святкувань з приводу інавгурації президента Ющенка.

Дніпропетровськ зустрів інавгурацію Віктора Ющенка по буденному, як те, що мало відбутися і відбулося. Не було багатолюдних маніфестацій чи мітингів. Дніпропетровці у більшості не схильні виявляти емоції на людях. Час багатолюдних мітингів минув. Тому і на центральному майдані, де досі стоїть наметове містечко прихильників Віктора Януковича, не було людно. Прихильники Януковича провели на майдані невелелюдну акцію проти інавгурації Віктора Ющенка. Вони намагалися вручити гарбуза прихильникам Ющенка, котрі зібралися біля штабу колишнього помаранчевого наметового містечка та “Пори”, який після демонтажу містечка досі функціонує.

Синхронність “гарбузових” акцій синьо-білих у Донецьку, Херсоні, Симферополі та Дніпропетровську свідчить, що наметові містечка у цих містах створені і діють під орудою єдиного центру. Цей центр, вочевидь, не пов’язаний прямо з Партією Регіонів і, оскільки у тих містечках головують керівники місцевих організацій Прогресивної Соціалістичної партії, Русского блоку та Слов’янської партії, синьо-біла активність спрямована не стільки на захист Януковича, скільки на перехоплення його електорату вищезгаданими партіями.

Голова обласної організації ПСПУ у Дніпропетровській області Тетяна Орлова сказала кореспондентові Радіо Свобода, що вона нічого не чула про розпорядження Віктора Януковича щодо демонтажу наметових містечок, дане ним своїм прихильникам.

Тетяна Орлова - “Інавгурацію ми не приймаємо. Ми не визнаємо Віктора Ющенка своїм президентом. Наші намети стоятимуть тут до кінця.”

Кор. – “Що означає “до кінця”?”

Тетяна Орлова – “Це складно визначити, але, коли прокинеться велика маса населення Дніпропетровщини, інших міст, навіть Західної України, а вони скоро прокинуться, скоро вони всі прийдуть сюди на майдан, коли ми всі станемо під прапори Прогресивної Соціалістичної партії України або Партії Регіонів.” Увесь день на майдані звучать агітаційні виступи з наметового містечка, погрози втопити помаранчевих у Дніпрі, звучить пісня “Вставай, страна огромная, вставай на смєртний бой”. Страна на бій не встає. Люди байдуже проходять повз намети синьо-білих. Невеликий натовп біля наметів складається з нечисельних прихильників смертного бою і людей з помаранчевою символікою, котрі терпляче ведуть з ними розмови. Намети стоять порожні і виглядають як декорації.

Поряд, біля штабу Пори, після інавгурації президента Ющенка почали збиратися колишні жителі жовтогарячих наметів, активісти організацій, що підтримують Ющенка, перехожі. Вони обіймалися, танцювали, співали, поздоровляли одне одного, раділи перемозі. Ніхто не проводив мітинг, люди приходили самі. Співає народний гурт з Новомосковська.

Кор. – А можна запитати? Що вас сьогодні привело на площу?

Учасниці гурту – Радість привела. Гордість за український народ, який вже прокинувся, якого розбудили. Хто казав, що треба волю збудить? Шевченка немає, але ж присутній його дух і він збудив. Не тільки нас, а й усю молодь. Ми дуже задоволені, що молодь піднялась, що вона думає про своє життя, про життя своїх дітей. Про своє життя, про щастя.

Говорить Василь Калиниченко з Петропавлівського району Дніпропетровщини:

“Це свято для українського народу. Народ нарешті відчув себе незалежним. Народ обрав того президента, якого він хотів. Я хочу бачити в Україні українського президента, українського прем’єра, щоб вони все робили як для українського народу, так і для людей інших національностей, щоб усі жили так саме добре, як і українці.”

Про розташований поряд табір синьо-білих Василь Калиниченко сказав так:

“Це горе наше. Не всі так думають як ми, що отут зібралися. На жаль, є люди, які думають інакше. Це наша загальна біда. Я думаю, що вони повинні з часом переосмислити свою поведінку. Можливо це буде запізніле, хай навіть запізніле, але каяття. Вони будуть з нами. Інакше ми не зможемо жити разом на одній землі. Це антиприродно, це не за законами Божими, не за законами людського буття” – сказав Василь Калиниченко з Петропавлівського району Дніпропетровщини.