Доступність посилання

ТОП новини

Полеміка між Олександром Морозом та Юрієм Гнаткевичем про мову.


Тарас Марусик

Київ, 1 лютого 2005 - Нещодавно голова Київського благодійного фонду імени Олекси Гірника “Українським дітям – українське слово” Юрій Гнаткевич, реагуючи на мовну ініціативу Олександра Мороза, оприлюднив відкритого листа до лідера соціалістів. Останній надрукував свою відповідь на тому самому Інтернет-сайті “Майдан”.

На початку свого листа Юрій Гнаткевич згадав, що 27 років тому на Чернечій Горі біля могили Тараса Шевченка, протестуючи проти політики зросійщення України, себе спалив Олекса Гірник. Кажучи про внесений Морозом до Верховної Ради законопроект, Юрій Гнаткевич зазначає наступне.

“Очевидно, Ви не в змозі проголосити російську мову державною через Конституцію, бо для цього ніколи не знайдете 300 голосів, тому намагаєтеся проголосити російську мову офіційною, тобто службовою, а отже державною, через закон.

Зрозуміло, що Ви робите хід конем. Незрозуміло лише для чого. Адже Ви добре знаєте, до чого призвело конституційне закріплення рівности білоруської і російської мов в Білорусії. Там білоруська мова залишилася зараз лише на окремих вивісках...

Ви ж бо добре розумієте, що, проголосивши панівну російську мову офіційною під виглядом піклування про права російської нацменшини, Ви позбавите українців бажання і потреби в своєму національно-мовному відродженні.

Як викладач іноземних мов і фахівець у галузі методики їх викладання, я добре знаю, що основним чинником продуктивности вивчення будь-якої мови є мотивація... Якщо йти за логікою запропонованого Вами законопроекту, то українці сходу й півдня України ніколи вже не повернуться до своєї мови і своїх національних витоків, а Україною там, вибачте, і не пахнутиме.

А мине час, і за українське слово там українців битимуть, як нині в Мінську б’ють білорусів за білоруську мову, яка стала ознакою і зброєю опозиціонерів. Адже там на публічно білоруськомовних дивляться як на національних зрадників”.


Відповідаючи Гнаткевичу, Олександр Мороз нагадав, що однодумці його опонента “за останні роки відали гуманітарним сектором суспільного життя, інформаційним простором, освітянською галуззю. Чи пригадуєте Ви з їхнього боку бодай одну ініціативу в напрямку підтримки розвитку української мови і літератури?..

Ваші ж симпатики сприяли утискам “Сільських вістей” – чи не єдиної в Україні справді україномовної газети. Вони спробували скалічити український правопис. Нічого не зробили проти засмічування мови діалектизмами, іншомовними словами та висловами на телебаченні і радіо, в газетах.

Ви згадуєте про біду білоруського народу, мовляв розправляються там з тими, хто розмовляє рідною мовою... Не буду сперечатись. Але багато разів, буваючи у відрядженнях, мав змогу дивитися білоруське ТV. Про зміст говорити не стану, а щодо мови ... Дай Боже українському телебаченню мати таке співвідношення в обсягах мовлення різними мовами.

Та й навіщо далеко ходити? Проаналізуйте усі святкові новорічні передачі на всіх каналах українського ТV... Я не дбаю про права росіян чи молдаван. Я дбаю про права усіх громадян України. Це мій обов’язок депутатський, це моє переконання” .


З листа Олександра Мороза можна зрозуміти, що він не любить таких слів, як “етер” чи “летовище”, а також проти віднесення Гоголя і Чехова до зарубіжної літератури, хоча про це в першому листі не йшлося.

Я попросив голову Київського благодійного фонду імени Олекси Гірника “Українським дітям – українське слово” Юрія Гнаткевича прокоментувати відповідь голови Соцпартії.

Юрій Гнаткевич: “Безумовно Мороза хвилюють права громадян, усіх громадян України. Мене хвилюють права українців, права української нації, перспектива української нації. Я продовжую стверджувати, що будь-яке проголошення російської мови офіційною чи державною урівноправить її з українською, а отже українська мова перспектив тоді практично не матиме.

Ми не проти прав росіян, але ми хочемо, щоб українці повернулися до своєї мови. Інакше в перспективі українська нація поділиться на дві, бо в природі не існує двомовних націй. Якщо ми подивимося на післявиборчу карту України, то побачимо надзвичайно цікаву кореляцію: чим менше української мови, тим більше голосувало за Януковича. А там, де її майже зовсім немає, там майже всі голосували за Януковича. Отже, українська мова є надзвичайно важливим, можливо вирішальним фактором єдності української нації”.
XS
SM
MD
LG