Прага, 2005 р. - Сьогодні, 9 лютого, виповнюється 5 років з дня замаху на життя Олександра Єльяшкевича. Микола Мельниченко у статті “Олександр Єльяшкевич – тест для Віктора Ющенка”, розісланий до мас-медій, пише, зокрема, що "цей замах на життя народного депутата, голову парламентської комісії з питань президентських виборів 1999 року організували Кучма, Деркач та Суркіс. Саме цей злочин, вперто замовчуваний багатьма політиками та ЗМІ, навіть зараз, є однією з головних моральних проблем нової влади. Тому що саме Олександра Єльяшкевича, який вижив після замаху на його життя, дуже боялись та бояться Леонід Кучма та його спільники, які ще й сьогодні займають високі державні посади . І справа не тільки в тім, що мною були зібрані незаперечні докази замовлення Кучмою замаху на Єльяшкевича і звіту про скоєне, і що в самого Єльяшкевича є велика кількість інших (крім моїх чисельних записів) незаперечних доказів. І справа не тільки в тім, що мені достовірно відомо, що і завдяки позиції Олександра Сергійовича не був реалізований план відбілювання Кучми, Литвина та Деркача в справі Георгія Гонгадзе. І справа не тільки в тім, що багато нинішніх відомих державних діячів не хочуть покаятися в тім, що саме через їхню свідому байдужість злочинці вбивали людину, що чесно виконувала свій громадянський та професійний обов’язок. І справа не тільки в тім, що у своїх діях і словах Олександр Єльяшкевич показував, яким повинен бути справжній державний діяч. Справа у тім, що саме такі люди як Олександр Єльяшкевич необхідні Україні, щоб вона дійсно стала такою, якою хочуть бачити її ті, хто за покликом свого серця вийшов на Майдан.
Справа честі Віктора Ющенка і його владної команди і словом і ділом довести, що вони не тільки вилікувалися від "вірусу Кучми" та п''ятирічної амнезії, але й мають мораль і порядність щодо свого колеги Олександра Єльяшкевича.
Олександр Єльяшкевич - серйозний тест для Віктора Ющенко і його соратників. І я хочу сподіватися, що результати цього тесту не розчарують мене та український народ у нашому президентові", - написав у своїй статті, надісланій ще вчора ввечері, Микола Мельниченко.
З нами на прямому зв’язку з Нью-Йорка Олександр Єльяшкевич.
Добрий вечір, пане Олександре. Пане Єльяшкевич, Вам судилося після замаху 5-річної давнини вижити. Але більше двох років Ви змушені жити за кордоном, у США, де дістали політичний притулок.
Повернімося, пане Олександре, до часу, коли був здійснений замах на Ваше життя. Одразу після цього ті, хто уважно відстежує Вашу долю, пам’ятають, що Ви заявили: замовником замаху на Ваше життя є Леонід Кучма, тодішній президент. Звідки у Вас у була ця інформація тоді, пане Олександре?
Олександр Єльяшкевич
Добрий вечір!
Ви знаєте, я був давнім та свідомим опонентом Леоніда Кучми під час його президентства. Я постійно в ті роки вимагав його усунення від влади. Я вже тоді достовірно знав, що Кучма, який фактично захопив владу в результаті абсолютно недемократичних та сфальсифікованих виборів 1999 року, а якраз це було встановлено парламентською комісією, яку я очолював, був страшенно роздратований моєю депутатською діяльністю, яка реально загрожувала його владі.
Зразу після виборів 1999 року Кучма почав реалізовувати план підкорення парламенту. А я був, на жаль, одним з небагатьох, хто міг зруйнувати його плани. Певні надзвичайно поінформовані джерела попереджали тоді мене про небезпеку. Але навіть сьогодні я ще не можу назвати тих джерел.
Я можу назвати ще, це відомо моїм колегам-депутатам і тоді це було чудово відомо, що за декілька днів до замаху на моє життя Григорій Суркіс погрожував мені, при чому робив це абсолютно серйозно, що я отримаю трубою по голові, якщо продовжуватиму виступати проти Леоніда Кучми.
Я мав дуже багато підстав офіційно заявити ще тоді про те, що вважаю замовником замаху на моє життя саме Леоніда Кучму. На жаль, я познайомився з Миколою Мельниченком вже потім, в серпні 2001 року. Тільки через декілька років після свого замаху я міг документально знати про те, як похвилинно робилося це замовлення на моє життя Леонідом Кучмою та Леонідом Деркачем.
Зиновій Фрис
Пане Єльяшкевич, до квітня 2002 року Ви були в Україні, були членом парламенту і десь лише тоді попросили політичного притулку в США. Чого Ви боялися, адже всі знали про те, хто організував, і, очевидно, вже не було небезпеки для Вас, а чи це не так?
Олександр Єльяшкевич
Ви знаєте, я до останнього працював, як народний депутат України. Не зважаючи на небезпеку, це був дуже складний період мого життя. Я кожен раз, коли виходив з дому, я не знав, чи повернусь, чи залишусь я живий.
Чому? Тому що мене попереджали знову і знову, що Леонід Кучма хоче фізично розправитись зі мною. До речі, це підтверджується і чисельними записами, які зробив Микола Мельниченко.
І, не зважаючи на рішення комісії ВР відповідно, яка займалася питанням щодо замаху на моє життя, щодо небезпеки до мого життя, не зважаючи на те, що пройшла експертиза записів в США, не зважаючи на те, що комісія казала, щоб ВР забезпечила необхідний рівень безпеки для мене, так сталося, що, на жаль, дуже мало людей допомагали мені в питанні безпеки, і мені не залишалося нічого іншого, як тимчасово покинути межі України.
Я це зробив свідомо для того, щоб врятувати своє життя і для того, щоб почати процес проти Леоніда Кучми.
Зиновій Фрис
До того, що тимчасово Ви покинули, ми ще дійдемо, пане Єльяшкевич. З того, що Ви говорили останнім часом, зокрема для радіо “Свобода”. “Леоніда Кучму неодмінно покарають”, - казали Ви, і тим часом, “створюючи, як пишуть оглядачі, королівські умови пенсіонеру”.
Чи бачили Ви бажання нової української влади зробити те, що вона обіцяла перед виборами: “Бандитам – тюрми!”.
До речі, пан Мельниченко у згаданій статті “Олександр Єльяшкевич – тест для Віктора Ющенка” зокрема також написав: “Нинішні лідери України зобов’язані пам’ятати про те, що їхні свідомі або неусвідомлені спроби простягнути руку тим, хто заплямував себе причетністю до тяжких злочинів або спроби врятувати від розплати особливо небезпечних злочинців, чиї руки заплямовані кров’ю – це гріх перед нинішнім і майбутнім поколіннями українського народу. Безкарність породжує жахливе свавілля!”. Так пане Єльяшкевич, будь ласка.
Олександр Єльяшкевич
Знаєте, я хотів би сказати, що поки головою ВР є Володимир Литвин, людина, з якою потрібно розібратись, я багато чого знаю з цього питання. Говорити про те, що нова повністю влада в Україні, це, на мій погляд, не зовсім правильно.
Сьогодні він в Чеській столиці, його приймають, але всі повинні пам’ятати про ту роль Литвина, яка була, коли він був главою Адміністрації Президента Л.Кучми. Вона зафіксована на записах М.Мельниченка. Я думаю, що ми будемо ще багато разів до цього повертатися.
А що стосується, чи є в іншої влади бажання допомагати, то я буду дивитися по реальних справах. Головне, щоб не заважали в юридичних процесах, і головне, щоб зробили певні кроки для того, щоби я і Микола Мельниченко обов’язково повернулися в Україну.
Зиновій Фрис
Пане Єльяшкевич, Ви вже заявляли і зараз це зробили, що цього року Ви повернетеся в Україну. Скажіть, будь ласка, що потрібно для того, аби цей приїзд став реальністю? Чи вже були якісь зустрічні сигнали з боку нової української влади саме з цього приводу?
Олександр Єльяшкевич
Щодо зустрічних сигналів, то так сказати не можна. Я вважаю, що просто зараз складний період у формуванні владної вертикалі в Україні, тому, може, із-за цього і Віктор Андрійович Ющенко, і його команда не досить багато уваги приділяють цим питанням, які пов’язані, до речі, і з відповідним рішенням ПАРЄ - Україна має певні зобов’язання щодо справи замаху на моє життя.
Але я вже зв’язувався за своєю ініціативою з віце-прем’єр-міністром України з гуманітарних питань Миколою Томенко. Я думаю, що і Микола Томенко, і інші державні діячі України розуміють те, що треба зробити. Треба зробити декілька кроків. Ці кроки важливі – це технічні, юридичні кроки, кроки, які стосуються і безпеки.
Ви знаєте, якщо буде бажання у влади, то ці кроки дуже легко робляться. Якщо бажання не буде, то тоді, на жаль, влада продемонструє те, що вона незацікавлена в тому, щоб зло було покаране.
Зиновій Фрис
Дякую, пане Єльяшкевичу.
Я нагадаю, що з нами на прямому зв’язку з американської столиці був Олександр Єльяшкевич, народний депутат другого, третього скликання, голова парламентських комісії з проведення президентських виборів 1999-го року і парламентських виборів 2002-го року.
Пан Єльяшкевич після замаху на його життя дістав політичний притулок. А, нагадаю, що замах на нього був здійснений рівно п’ять років тому, 9-го лютого 2 000-го року. Після цього замаху пан Єльяшкевич вижив.
Справа честі Віктора Ющенка і його владної команди і словом і ділом довести, що вони не тільки вилікувалися від "вірусу Кучми" та п''ятирічної амнезії, але й мають мораль і порядність щодо свого колеги Олександра Єльяшкевича.
Олександр Єльяшкевич - серйозний тест для Віктора Ющенко і його соратників. І я хочу сподіватися, що результати цього тесту не розчарують мене та український народ у нашому президентові", - написав у своїй статті, надісланій ще вчора ввечері, Микола Мельниченко.
З нами на прямому зв’язку з Нью-Йорка Олександр Єльяшкевич.
Добрий вечір, пане Олександре. Пане Єльяшкевич, Вам судилося після замаху 5-річної давнини вижити. Але більше двох років Ви змушені жити за кордоном, у США, де дістали політичний притулок.
Повернімося, пане Олександре, до часу, коли був здійснений замах на Ваше життя. Одразу після цього ті, хто уважно відстежує Вашу долю, пам’ятають, що Ви заявили: замовником замаху на Ваше життя є Леонід Кучма, тодішній президент. Звідки у Вас у була ця інформація тоді, пане Олександре?
Олександр Єльяшкевич
Добрий вечір!
Ви знаєте, я був давнім та свідомим опонентом Леоніда Кучми під час його президентства. Я постійно в ті роки вимагав його усунення від влади. Я вже тоді достовірно знав, що Кучма, який фактично захопив владу в результаті абсолютно недемократичних та сфальсифікованих виборів 1999 року, а якраз це було встановлено парламентською комісією, яку я очолював, був страшенно роздратований моєю депутатською діяльністю, яка реально загрожувала його владі.
Зразу після виборів 1999 року Кучма почав реалізовувати план підкорення парламенту. А я був, на жаль, одним з небагатьох, хто міг зруйнувати його плани. Певні надзвичайно поінформовані джерела попереджали тоді мене про небезпеку. Але навіть сьогодні я ще не можу назвати тих джерел.
Я можу назвати ще, це відомо моїм колегам-депутатам і тоді це було чудово відомо, що за декілька днів до замаху на моє життя Григорій Суркіс погрожував мені, при чому робив це абсолютно серйозно, що я отримаю трубою по голові, якщо продовжуватиму виступати проти Леоніда Кучми.
Я мав дуже багато підстав офіційно заявити ще тоді про те, що вважаю замовником замаху на моє життя саме Леоніда Кучму. На жаль, я познайомився з Миколою Мельниченком вже потім, в серпні 2001 року. Тільки через декілька років після свого замаху я міг документально знати про те, як похвилинно робилося це замовлення на моє життя Леонідом Кучмою та Леонідом Деркачем.
Зиновій Фрис
Пане Єльяшкевич, до квітня 2002 року Ви були в Україні, були членом парламенту і десь лише тоді попросили політичного притулку в США. Чого Ви боялися, адже всі знали про те, хто організував, і, очевидно, вже не було небезпеки для Вас, а чи це не так?
Олександр Єльяшкевич
Ви знаєте, я до останнього працював, як народний депутат України. Не зважаючи на небезпеку, це був дуже складний період мого життя. Я кожен раз, коли виходив з дому, я не знав, чи повернусь, чи залишусь я живий.
Чому? Тому що мене попереджали знову і знову, що Леонід Кучма хоче фізично розправитись зі мною. До речі, це підтверджується і чисельними записами, які зробив Микола Мельниченко.
І, не зважаючи на рішення комісії ВР відповідно, яка займалася питанням щодо замаху на моє життя, щодо небезпеки до мого життя, не зважаючи на те, що пройшла експертиза записів в США, не зважаючи на те, що комісія казала, щоб ВР забезпечила необхідний рівень безпеки для мене, так сталося, що, на жаль, дуже мало людей допомагали мені в питанні безпеки, і мені не залишалося нічого іншого, як тимчасово покинути межі України.
Я це зробив свідомо для того, щоб врятувати своє життя і для того, щоб почати процес проти Леоніда Кучми.
Зиновій Фрис
До того, що тимчасово Ви покинули, ми ще дійдемо, пане Єльяшкевич. З того, що Ви говорили останнім часом, зокрема для радіо “Свобода”. “Леоніда Кучму неодмінно покарають”, - казали Ви, і тим часом, “створюючи, як пишуть оглядачі, королівські умови пенсіонеру”.
Чи бачили Ви бажання нової української влади зробити те, що вона обіцяла перед виборами: “Бандитам – тюрми!”.
До речі, пан Мельниченко у згаданій статті “Олександр Єльяшкевич – тест для Віктора Ющенка” зокрема також написав: “Нинішні лідери України зобов’язані пам’ятати про те, що їхні свідомі або неусвідомлені спроби простягнути руку тим, хто заплямував себе причетністю до тяжких злочинів або спроби врятувати від розплати особливо небезпечних злочинців, чиї руки заплямовані кров’ю – це гріх перед нинішнім і майбутнім поколіннями українського народу. Безкарність породжує жахливе свавілля!”. Так пане Єльяшкевич, будь ласка.
Олександр Єльяшкевич
Знаєте, я хотів би сказати, що поки головою ВР є Володимир Литвин, людина, з якою потрібно розібратись, я багато чого знаю з цього питання. Говорити про те, що нова повністю влада в Україні, це, на мій погляд, не зовсім правильно.
Сьогодні він в Чеській столиці, його приймають, але всі повинні пам’ятати про ту роль Литвина, яка була, коли він був главою Адміністрації Президента Л.Кучми. Вона зафіксована на записах М.Мельниченка. Я думаю, що ми будемо ще багато разів до цього повертатися.
А що стосується, чи є в іншої влади бажання допомагати, то я буду дивитися по реальних справах. Головне, щоб не заважали в юридичних процесах, і головне, щоб зробили певні кроки для того, щоби я і Микола Мельниченко обов’язково повернулися в Україну.
Зиновій Фрис
Пане Єльяшкевич, Ви вже заявляли і зараз це зробили, що цього року Ви повернетеся в Україну. Скажіть, будь ласка, що потрібно для того, аби цей приїзд став реальністю? Чи вже були якісь зустрічні сигнали з боку нової української влади саме з цього приводу?
Олександр Єльяшкевич
Щодо зустрічних сигналів, то так сказати не можна. Я вважаю, що просто зараз складний період у формуванні владної вертикалі в Україні, тому, може, із-за цього і Віктор Андрійович Ющенко, і його команда не досить багато уваги приділяють цим питанням, які пов’язані, до речі, і з відповідним рішенням ПАРЄ - Україна має певні зобов’язання щодо справи замаху на моє життя.
Але я вже зв’язувався за своєю ініціативою з віце-прем’єр-міністром України з гуманітарних питань Миколою Томенко. Я думаю, що і Микола Томенко, і інші державні діячі України розуміють те, що треба зробити. Треба зробити декілька кроків. Ці кроки важливі – це технічні, юридичні кроки, кроки, які стосуються і безпеки.
Ви знаєте, якщо буде бажання у влади, то ці кроки дуже легко робляться. Якщо бажання не буде, то тоді, на жаль, влада продемонструє те, що вона незацікавлена в тому, щоб зло було покаране.
Зиновій Фрис
Дякую, пане Єльяшкевичу.
Я нагадаю, що з нами на прямому зв’язку з американської столиці був Олександр Єльяшкевич, народний депутат другого, третього скликання, голова парламентських комісії з проведення президентських виборів 1999-го року і парламентських виборів 2002-го року.
Пан Єльяшкевич після замаху на його життя дістав політичний притулок. А, нагадаю, що замах на нього був здійснений рівно п’ять років тому, 9-го лютого 2 000-го року. Після цього замаху пан Єльяшкевич вижив.
