Київ, 9 лютого 2005 – За останні кілька років фахівці в галузі музичного мистецтва відзначають помітний, у порівнянні з минулими десятиріччями, прорив українських музикантів на міжнародні сцени. Про це свідчать численні перемоги молодих виконавців на престижних форумах, постійні зарубіжні гастролі, входження українських національних конкурсів і професійних об’єднань у систему світового музичного співтовариства.
За виконання одного з найвіртуозніших творів світової фортепіанної літератури “Ісламея” Балакірєва молода українська піаністка Катерина Кулікова отримала спеціальний приз. Її визнали кращою на І міжнародному конкурсі піаністів російської музики імені Балакірєва, який відбувся в місті Краснодарі. Перед цим студентка Національної музичної академії України Катерина Кулікова перемогла на міжнародних змаганнях піаністів імені Прокоф’єва в Донецьку, імені Юдіної в Санкт-Петербурзі та імені Караманова в Криму.
Ціла команда молодих виконавців на різних інструментах виступає цими днями в Португалії. Вони представляють Україну від Міжнародного об’єднання “Мистецтво і освіта ХХІ століття”. Лише за останній місяць список лауреатів міжнародних конкурсів збільшився на сім представників України. Професор Санкт-Петербурзької консерваторії Олексій Скавронський, голова журі конкурсів у Росії, відзначив, що не тільки “далеке зарубіжжя”, а й Росія відкриває для себе “талановитість”, як він висловився, української музичної молоді.
В інтерв’ю для “Радіо Свобода” професор Національної музичної академії України Ольга Ліфоренко сплеск талановитих українських музикантів пояснює тим, що Україна, нарешті, має право самостійно виходити на світову музичну арену: “Справа в тім, що всі претенденти на міжнародні конкурси мали проходити обов’язковий відбір у Москві, зокрема, в Московській консерваторії. Візьму навіть на себе сміливість сказати, що фактично там працювала московська фортепіанна мафія (не буду називати прізвищ), і практично пробитися виконавцям з нашої республіки на той час, так, як і з інших, не було шансів. А після того, як змінилася ситуація і відкрилися двері, наші діти мають можливість перевірити себе на міжнародних сценах змаганнях і співставити свої досягнення з досягненнями інших”.
Водночас пані Ліфоренко відзначає, що, на жаль, втрачені зв’язки і контакти, завдяки яким в Україні відбувалися регулярні виступи найвідоміших музикантів, авторські концерти видатних російських композиторів: “Ми не маємо можливості взаємозбагачуватися, тому що нам теж є чим поділитися. Хочеться сподіватися, що у зв’язку із зміною ситуації у нас ці зв’язки поновляться і будуть більш плідними, інтенсивними і багатими”.
За виконання одного з найвіртуозніших творів світової фортепіанної літератури “Ісламея” Балакірєва молода українська піаністка Катерина Кулікова отримала спеціальний приз. Її визнали кращою на І міжнародному конкурсі піаністів російської музики імені Балакірєва, який відбувся в місті Краснодарі. Перед цим студентка Національної музичної академії України Катерина Кулікова перемогла на міжнародних змаганнях піаністів імені Прокоф’єва в Донецьку, імені Юдіної в Санкт-Петербурзі та імені Караманова в Криму.
Ціла команда молодих виконавців на різних інструментах виступає цими днями в Португалії. Вони представляють Україну від Міжнародного об’єднання “Мистецтво і освіта ХХІ століття”. Лише за останній місяць список лауреатів міжнародних конкурсів збільшився на сім представників України. Професор Санкт-Петербурзької консерваторії Олексій Скавронський, голова журі конкурсів у Росії, відзначив, що не тільки “далеке зарубіжжя”, а й Росія відкриває для себе “талановитість”, як він висловився, української музичної молоді.
В інтерв’ю для “Радіо Свобода” професор Національної музичної академії України Ольга Ліфоренко сплеск талановитих українських музикантів пояснює тим, що Україна, нарешті, має право самостійно виходити на світову музичну арену: “Справа в тім, що всі претенденти на міжнародні конкурси мали проходити обов’язковий відбір у Москві, зокрема, в Московській консерваторії. Візьму навіть на себе сміливість сказати, що фактично там працювала московська фортепіанна мафія (не буду називати прізвищ), і практично пробитися виконавцям з нашої республіки на той час, так, як і з інших, не було шансів. А після того, як змінилася ситуація і відкрилися двері, наші діти мають можливість перевірити себе на міжнародних сценах змаганнях і співставити свої досягнення з досягненнями інших”.
Водночас пані Ліфоренко відзначає, що, на жаль, втрачені зв’язки і контакти, завдяки яким в Україні відбувалися регулярні виступи найвідоміших музикантів, авторські концерти видатних російських композиторів: “Ми не маємо можливості взаємозбагачуватися, тому що нам теж є чим поділитися. Хочеться сподіватися, що у зв’язку із зміною ситуації у нас ці зв’язки поновляться і будуть більш плідними, інтенсивними і багатими”.
