Івано-Франківськ, 14 березня 2005 - Представники громадських організацій Прикарпаття обговорили разом із журналістами проблеми становлення гендерної рівності та запобігання насильству в сім’ях. Рівноправність між чоловіками та жінками в усіх сферах суспільно-політичного життя залишається одним з головних питань, яке не вдається вирішити впродовж багатьох років.
Традиційно консервативне галицьке середовище не дає можливостей для того, щоб жінка реалізувала себе в суспільно-політичному житті. У цьому контексті ситуація цілком відповідає тій, яка склалася в державі загалом. В Україні не надто прагнуть дотримуватися принципів гендерної рівності, незважаючи на всі заяви та декларації. Про це заявила під час зустрічі з прикарпатськими журналістами представник Жіночого консорціуму України Наталія Чаплинська:
“Я знайшла зовсім забутий документ - постанову, яка була ухвалена ще 6 травня 2001 року, про національний план дій щодо покращення становища жінок та сприяння впровадженню гендерної рівності у суспільстві. Ця програма на 2001 - 2005 рік. Як виявляється, про неї ніхто ніколи не згадує. Вона була глибоко-глибоко схована”.
Жінки потерпають від насильства у сім’ях. Дільничі міліціонери, які мали б запобігати таким випадкам, часто нехтують своїми обов’язками. А то й проявляють певну солідарність із чоловіками, які чинять насильство.
Упродовж кількох років із дільничими міліціонерами проводяться відповідні тренінги, на яких їм роз’яснюють усю важливість проблеми, що все більше загострюється в суспільстві. Для того, щоб активізувати позицію самих жінок, для них також організовуються відповідні програми. На цьому наголошує Наталія Чаплинська:
“Останній наш проект, який ми втілюватимемо в області і Західній Україні загалом, – це розвиток жіночого лідерства і реалізація жінки в суспільстві, в політиці. Отож, не лише в сім»ї, побуті, а в усіх сферах нашого життя”.
Позицію громадських організацій, які обстоюють права жінок та підтримують політику гендерної рівності в суспільстві, зайняла зараз нова влада. Принаймні новопризначені чиновники заявляють, що готові активно сприяти як громадським організаціям, що борються за права жінок, так і бодай частково фінансувати програми, які допомагатимуть жінкам знаходити своє місце в суспільстві і ставати більш самостійними.
Традиційно консервативне галицьке середовище не дає можливостей для того, щоб жінка реалізувала себе в суспільно-політичному житті. У цьому контексті ситуація цілком відповідає тій, яка склалася в державі загалом. В Україні не надто прагнуть дотримуватися принципів гендерної рівності, незважаючи на всі заяви та декларації. Про це заявила під час зустрічі з прикарпатськими журналістами представник Жіночого консорціуму України Наталія Чаплинська:
“Я знайшла зовсім забутий документ - постанову, яка була ухвалена ще 6 травня 2001 року, про національний план дій щодо покращення становища жінок та сприяння впровадженню гендерної рівності у суспільстві. Ця програма на 2001 - 2005 рік. Як виявляється, про неї ніхто ніколи не згадує. Вона була глибоко-глибоко схована”.
Жінки потерпають від насильства у сім’ях. Дільничі міліціонери, які мали б запобігати таким випадкам, часто нехтують своїми обов’язками. А то й проявляють певну солідарність із чоловіками, які чинять насильство.
Упродовж кількох років із дільничими міліціонерами проводяться відповідні тренінги, на яких їм роз’яснюють усю важливість проблеми, що все більше загострюється в суспільстві. Для того, щоб активізувати позицію самих жінок, для них також організовуються відповідні програми. На цьому наголошує Наталія Чаплинська:
“Останній наш проект, який ми втілюватимемо в області і Західній Україні загалом, – це розвиток жіночого лідерства і реалізація жінки в суспільстві, в політиці. Отож, не лише в сім»ї, побуті, а в усіх сферах нашого життя”.
Позицію громадських організацій, які обстоюють права жінок та підтримують політику гендерної рівності в суспільстві, зайняла зараз нова влада. Принаймні новопризначені чиновники заявляють, що готові активно сприяти як громадським організаціям, що борються за права жінок, так і бодай частково фінансувати програми, які допомагатимуть жінкам знаходити своє місце в суспільстві і ставати більш самостійними.