Белград, 29 березня 2005 – Вук Драшкович, мiнiстр закордонних справ Сербiї i Чорногорiї пiсля розмов із Йєссен-Петерсеном уточнив, що Белград наполягає на незмiнностi кордонiв державного об’єднання. Сербськi оглядачi пояснюють, що влада погодиться з кожним рішенням, крiм надання провiнцiї статусу незалежної держави. При цьому оглядачі зауважують, що Сербiя не вимагатиме повернення Косова до свого складу через практичнi причини: адже етнiчнi албанцi в такому разi мали б 20% депутатiв у сербському парламентi, албанська мова стала б другою офiцiйною мовою в Сербiї, албанськi юнаки становили б одну третину особового складу Збройних сил.
Голова Мiжнародної адмiнiстрацiї, зокрема, вимагає щоб сербська сторона призупинила бойкот косовських iнституцiй. За його словами, численнi питання можна обговорювати, не чекаючи на переговори про остаточний статус провiнцiї. Сербська сторона вiдмовлялася розпочати діалог, поки уряд провiнцiї очолював Рамуш Харадинай, котрий тим часом добровiльно здався Мiжнародному трибуналовi у справах воєнних злочинiв. Деякi сербськi урядовцi не хочуть зустрiчатися також із новообраним косовським прем’єром Байрамом Косумi. Iншi ж кажуть, що вiн не був причетний до злочинiв та що з ним можна розмовляти.
А щодо можливих тем дiалогу, то сербська сторона на перше мiсце ставить справу децентралiзацiї Косова, повернення бiженцiв і права сербської меншини в провiнцiї. Косовська влада готова обговорювати й питання енергетики та транспорту. Знаком доброї волi Приштини стало ввiмкнення пiсля трьох мiсяцiв електричного струму сербському селу Батусе. Мешканцi погодилися укласти угоди з косовською енергетичною корпорацiєю. А щодо тих сербських селищ, якi ухиляються вiд будь-яких контактiв iз косовськими iнституцiями, то їм досi – уже понад сто днiв – не постачають електричного струму.
Белград досi стверджував, що Мiжнародна адмiнiстрацiя у всьому потурає албанцям, нехтуючи iнтересами сербського населення. Сорен Йєссен-Петерсен своїм вiзитом до Белграда прагнув спростувати такi твердження.
Голова Мiжнародної адмiнiстрацiї, зокрема, вимагає щоб сербська сторона призупинила бойкот косовських iнституцiй. За його словами, численнi питання можна обговорювати, не чекаючи на переговори про остаточний статус провiнцiї. Сербська сторона вiдмовлялася розпочати діалог, поки уряд провiнцiї очолював Рамуш Харадинай, котрий тим часом добровiльно здався Мiжнародному трибуналовi у справах воєнних злочинiв. Деякi сербськi урядовцi не хочуть зустрiчатися також із новообраним косовським прем’єром Байрамом Косумi. Iншi ж кажуть, що вiн не був причетний до злочинiв та що з ним можна розмовляти.
А щодо можливих тем дiалогу, то сербська сторона на перше мiсце ставить справу децентралiзацiї Косова, повернення бiженцiв і права сербської меншини в провiнцiї. Косовська влада готова обговорювати й питання енергетики та транспорту. Знаком доброї волi Приштини стало ввiмкнення пiсля трьох мiсяцiв електричного струму сербському селу Батусе. Мешканцi погодилися укласти угоди з косовською енергетичною корпорацiєю. А щодо тих сербських селищ, якi ухиляються вiд будь-яких контактiв iз косовськими iнституцiями, то їм досi – уже понад сто днiв – не постачають електричного струму.
Белград досi стверджував, що Мiжнародна адмiнiстрацiя у всьому потурає албанцям, нехтуючи iнтересами сербського населення. Сорен Йєссен-Петерсен своїм вiзитом до Белграда прагнув спростувати такi твердження.