Прага, 4 квітня 2005 – “Винятково важливим” називали у Києві перший візит президента України Віктора Ющенка до США. На порядку денному візиту – вже традиційні для двосторонніх стосунків питання: скасування поправки Джексона-Веника, що обмежує торгівлю, сприяння США українському вступу до Світової організації торгівлі та залучення американських інвестицій. Однак, на думку експертів, амбітні плани української сторони можуть наразитися на “прагматизм” США.
На думку експертів, для нової влади у Києві необхідно показати, що “стратегічне партнерство” між Україною і США відновлюється. Головними показниками такого відновлення могли б бути конкретні економічні рішення США щодо сприяння Україні, такі, як скасування торговельних обмежень, підтримка України на шляху до СОТ, збільшення американських інвестицій. Проте, на думку українських експертів, навряд чи український президент зуміє привезти зі США конкретні обіцянки.
Як говорить в інтерв’ю радіо “Свобода” директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський, процедура скасування поправки Джексона-Веника, яка обмежує торгівлю з Україною, потриває ще кілька місяців, навіть якщо принципової згоди з цього питання і було досягнуто:
“Думаю, візит президента Ющенка сприятиме тому, що дедалі більше людей будуть говорити про необхідність відміни такої поправки, але не думаю, що цього буде досягнуто під час візиту”.
На думку Ігоря Бураковського, не слід чекати і проривів щодо підтримки України у вступі до Світової організації торгівлі.
“Вступ до СОТ використовується багатьма країнами, у тому числі США, для захисту своїх національних інтересів у стосунках з Україною. Разом із тим, думаю, що сьогодні США будуть чекати від України не просто декларацій, а ухвалення конкретних законів Верховною Радою”.
Таким чином, на думку київського аналітика, навіть попри великий авторитет президента Ющенка в США, конкретні рішення залежать більше від України, ніж від США.
І все ж , на думку американських аналітиків, Київ заслуговує і на деякі поступки у питаннях торгівлі, якщо США дійсно настроєні на просування демократії у світі. За словами віце-президента Центру американського прогресу Роберта Бурстина, свобода коштує недешево.
“Потрібно допомогти у розвитку націям з ембріональним станом демократії. Слід надати їм допомогу в тому, чого вони найбільше потребують. Щодо торгівлі, то якщо ми маємо статус найбільшого сприяння у торгівлі з Китаєм та іншими країнами, які, на думку членів конгресу, небезпечні для нас, то ми повинні зняти обмеження і нашу торгівлю з Україною”.
Пітер Саводник, політичний оглядач конгресової газети "The Hill", вважає, що скасування торговельних бар’єрів для України служить передусім одній важливій меті – дати можливість Україні увійти до світової спільноти, що для держав колишнього Радянського Союзу означає вихід з-під впливу Москви. Про це ж ідеться і в аналітичному документі Республіканського політичного комітету Конгресу, автори якого наголошують, що скасування обмеження поправки Джексона-Веника не потрібно пов’язувати з аналогічним кроком щодо Росії.
Окремо комітет привітав намагання адміністрації Сполучених Штатів допомогти новому керівництву України у боротьбі з корупцією. Однак, на думку вашингтонського аналітика Роберта Бурстина, тут головна роль – за українцями.
“Вони краще знають, де найбільша корупція. І серед них є люди, які можуть переконати суспільство у тому, що настав час її припинити”.
На думку експертів, для нової влади у Києві необхідно показати, що “стратегічне партнерство” між Україною і США відновлюється. Головними показниками такого відновлення могли б бути конкретні економічні рішення США щодо сприяння Україні, такі, як скасування торговельних обмежень, підтримка України на шляху до СОТ, збільшення американських інвестицій. Проте, на думку українських експертів, навряд чи український президент зуміє привезти зі США конкретні обіцянки.
Як говорить в інтерв’ю радіо “Свобода” директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський, процедура скасування поправки Джексона-Веника, яка обмежує торгівлю з Україною, потриває ще кілька місяців, навіть якщо принципової згоди з цього питання і було досягнуто:
“Думаю, візит президента Ющенка сприятиме тому, що дедалі більше людей будуть говорити про необхідність відміни такої поправки, але не думаю, що цього буде досягнуто під час візиту”.
На думку Ігоря Бураковського, не слід чекати і проривів щодо підтримки України у вступі до Світової організації торгівлі.
“Вступ до СОТ використовується багатьма країнами, у тому числі США, для захисту своїх національних інтересів у стосунках з Україною. Разом із тим, думаю, що сьогодні США будуть чекати від України не просто декларацій, а ухвалення конкретних законів Верховною Радою”.
Таким чином, на думку київського аналітика, навіть попри великий авторитет президента Ющенка в США, конкретні рішення залежать більше від України, ніж від США.
І все ж , на думку американських аналітиків, Київ заслуговує і на деякі поступки у питаннях торгівлі, якщо США дійсно настроєні на просування демократії у світі. За словами віце-президента Центру американського прогресу Роберта Бурстина, свобода коштує недешево.
“Потрібно допомогти у розвитку націям з ембріональним станом демократії. Слід надати їм допомогу в тому, чого вони найбільше потребують. Щодо торгівлі, то якщо ми маємо статус найбільшого сприяння у торгівлі з Китаєм та іншими країнами, які, на думку членів конгресу, небезпечні для нас, то ми повинні зняти обмеження і нашу торгівлю з Україною”.
Пітер Саводник, політичний оглядач конгресової газети "The Hill", вважає, що скасування торговельних бар’єрів для України служить передусім одній важливій меті – дати можливість Україні увійти до світової спільноти, що для держав колишнього Радянського Союзу означає вихід з-під впливу Москви. Про це ж ідеться і в аналітичному документі Республіканського політичного комітету Конгресу, автори якого наголошують, що скасування обмеження поправки Джексона-Веника не потрібно пов’язувати з аналогічним кроком щодо Росії.
Окремо комітет привітав намагання адміністрації Сполучених Штатів допомогти новому керівництву України у боротьбі з корупцією. Однак, на думку вашингтонського аналітика Роберта Бурстина, тут головна роль – за українцями.
“Вони краще знають, де найбільша корупція. І серед них є люди, які можуть переконати суспільство у тому, що настав час її припинити”.
