Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ-Прага, 6 квітня 2005 року.
Ірина Халупа
Добрий вечір, Україно! Ми продовжуємо свої вечірні програми. На черзі передача “Вечірня Свобода”. Вітаємо всіх, хто нас слухає. Перед мікрофоном Ірина Халупа.
Тема на 6 квітня 2005 року: 8 українських викликів США. Чи прислухається до них Америка?
Гості: Олександр Потєхін, керівник Центру миру, конверсії й зовнішньої політики, доктор історичних наук, дипломат, радник першого класу; Євген Камінський, заввідділом Інституту світової економіки і міжнародних відносин (телефоном); Роман Сольчаник, доктор історичних наук, консультант корпорації “Ранд” телефоном з Каліфорнії; наш кореспондент у Вашингтоні Сергій Куделя.
Отож, розпочинаємо “Вечірню Свободу”. Вітаємо всіх, хто налаштував свій приймач на нашу хвилю.
Триває візит Президента України Віктора Ющенка до Сполучених Штатів. Сьогоднішній день, мабуть, більш, ніж усі попередні, був переповнений символікою. Адже саме сьогодні Президент Ющенко виступив з промовою перед спільним засіданням американського конгресу.
Цю честь в минулому столітті було надано таким політикам як Вінстон Черчиль, Лех Валенса, Вацлав Гавел та Нелсон Мандела. Останній іноземний політик, що виступив перед американським Конгресом, був Борис Єльцин. 28-ми хвилинний виступ українського президента був перебитий оплесками та оваціями 33 рази. Про це згодом у нашій програмі.
А зараз у Вашингтоні триває мітинг української діаспори біля пам’ятника Тараса Шевченка. Запланована участь Президента Віктора Ющенка. На зв’язку наш кореспондент Сергій Куделя, і я вже чую, що народ скандує “Ю-щен-ко!”. Сергію? Сергій Куделя
Так, Ірино, зараз, власне, під’їхав автомобіль з Президентом, він виходить з машини та прямує до пам’ятника Шевченка. Тут зібралося близько 600-700 людей навколо пам’ятника, пам’ятник прикрашений традиційно помаранчевими кульками. Є декілька гасел, одне з них...
Звучать скандування
Сергій Куделя
Перепрошую, це з’явився Віктор Андрійович Ющенко і прямує до пам’ятника...
Одне з гасел: “Схід та захід разом, одна українська мова”, друге “Визнати героїв ОУН УПА”, і ще гасло “Геть “кучманоїдів”, ... та комуняк”. Власне, це три гасла, які тримають учасники акції.
Зараз Президент Ющенко підходить до кожного з присутніх, тисне руку, у відповідь отримує оплески.
Ірина Халупа
Сергію, українські американці бачать в особі Ющенка свого Вашингтона. Про українського Вашингтона всі ми знаємо, про що писав свого часу Тарас Шевченко. Яка там зібралася публіка, який у них настрій. Що це за люди?
Сергій Куделя
Власне, протягом останніх півтори години тут організували музичний концерт. Зараз Президент Ющенко має виступити з промовою.
Як ви знаєте, в США Президент Ющенко отримав один з найбільших відсотків голосів під час виборів. Близько 97 відсотків українців, які проживають у США, проголосували за нього.
Перебуваючи як в Чикаго, зустрічаючись там з українцями, так і тут у Вашингтоні, він підкреслив той факт, що всі українці також доклалися до його перемоги та перемоги демократії в Україні.
Звісно, тут дуже піднесений стан в усіх. На цю зустріч дуже довго чекали місцеві українці, українська діаспора, очікування від української влади дуже високі.
Ірина Халупа
Як довго передбачений цей виступ сьогоднішній? Ця акція має мати який вигляд?
Сергій Куделя
Її загальний характер – це святкування тої перемоги, яку багатьом українцям не вдалося відсвяткувати на Майдані, я маю на увазі тих українців, які проживають зараз у США.
Таке відчуття, що зараз немовби відбудеться друга інавгурація Президента Ющенка, але вже на американській землі. Я хочу нагадати, що лише годину тому Президент Ющенко закінчив виступ у конгресі США. Це дуже символічний крок, що саме з конгресу США він попрямував безпосередньо до пам’ятника Шевченка на зустріч з українцями тут.
Ірина Халупа
Сергію, концерт дуже галасливий. Я попрошу тебе залишатися з нами. Тим часом ми повернемося до гостей в студії і дамо можливість нашим слухачам докладніше почути все те, що відбувалося під час цього символічного виступу українського Президента в американському конгресі.
Ми вже згадували, що виступ Президента Ющенка був тепло прийнятий в американському конгресі численними оплесками, однак час покаже, чи це були лише чемні оплески, чи може щось більше, і за оплесками в близькому майбутньому потягнеться шлейф конкретних дій.
Сам Ющенко чітко і ясно виклав перед американцями, чого він від них чекає. Вісім пунктів накреслив український Президент, починаючи з ліквідації залишків законодавства часів холодної війни.
Віктор Ющенко
Крок перший. Шановні друзі, нам потрібно поховати лік часів холодної війни. Панове сенатори та конгресмени, я звертаюся до вас, відмініть поправку Джексона-Веніка, зробіть цей крок назустріч Україні, подолайте цю стіну.
Крок другий. Нова українська влада безпрецедентно відкриває український ринок, радикально зменшує митні обмеження. У відповідь ми чекаємо від США скасування обмежень для українських товарів на американському ринку. Закликаю Вас, шановні панове, зробити цей крок.
Крок третій. Відмова визнати за українською економікою, ринковий статус є анахронізмом. Українські виробники позбавлені тих прав, якими користуються їхні конкуренти. Настав час відновити справедливість. Три дні тому Україна офіційно звернулася до уряду США з проханням надати українській економіці ринкового статусу. Ми звертаємося до вас підтримати.
Крок четвертий. Вже до листопада цього року Україна має стати членом СОТ, прошу у найближчі місяці підтримати наш вступ до світової організації торгівлі.
Крок п’ятий. Ми запрошуємо США вже цього року задіяти всі політичні, фінансові та технологічні ресурси для зведення нового укриття над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС. Прошу конгрес підтримати відповідні програми.
Крок шостий. Ми хочемо, щоб в американських університетах щороку навчалися за спеціальними програмами по дві тисячі українських студентів протягом наступних п’яти років. Прошу конгрес США профінансувати такі освітні програми для українських студентів.
Крок сьомий. Україна зі свого боку погодилася на скасування візового
режиму для громадян США. Прошу американську владу якнайшвидше зробити аналогічний крок для українських студентів, політиків, бізнесменів...
Ірина Халупа
Отже, 8 конкретних бажань, вимог, прохань, пропозицій. Давайте, шановні гості, поговоримо трішки про ці пропозиції, наскільки вони реальні, чи вони складні для американської сторони, чи має право Україна, чи має право Президент Ющенко, чи має право український обиватель сподіватися на відповідь з американської сторони?
Раз ці запитання поставлені перед Америкою, розпочнемо з Америки. Пане Сольчаник, Ви чули, чого хоче від Америки український Президент. Отримає він те, чого він бажає?
Роман Сольчаник
Ви знаєте, важко прогнозувати, чи ці конкретні наміри будуть здійснені. Я б лише хотів прокоментувати, це може здаватися для наших слухачів трохи дивно, але для мене найголовніша, так би мовити, вимога, яку Президент Ющенко представив американським законодавцям, це пропозиція, щоб профінансувати студентів.
Я вважаю, що це не СОТ, не якась застаріла поправка, а саме обмін тих двох тисяч студентів.
Ірина Халупа
Вам імпонує ця пропозиція?
Роман Сольчаник
Йдеться не про те, чи мені подобається, чи не подобається. Я думаю, це є дуже важливий крок, щоб змінити імідж України. Я вважаю, що проблема іміджу України не лише в США, а може більш важливішою є в самій Європі, якраз є найголовніша проблема, яка стоїть перед новою владою України.
Ірина Халупа
Дякую, пане Сольчаник. Я чую, що в Каліфорнії сьогодні пташки співають, так що це дуже приємно почути.
Пане Камінський, ось панові Сольчанику імпонує, власне, пропозиція, яка стосується українських студентів, які повинні навчатися в американських вищих навчальних закладах. Це пропозиція, яка є певним вкладом у майбутнє.
Із тих 8-ми позицій, які поставив перед Америкою Президент України, що Вам подобається, що вам не подобається, що реальне, а що не реальне?
Євген Камінський
Я взагалі себе вважаю людиною, яка є добре обізнаним оптимістом. А Ви знаєте, що завжди добре обізнані оптимісти є найбільшими песимістами. Тому для мене найважливішим є пункт, який пов’язаний безпосередньо із здоров’ям української нації, - це пункт “Виклики тисячоліття”. Я маю на увазі ВІЛ, СНІД (це ООНівська програма і, до речі, американська програма), туберкульоз і так далі.
Якщо у нашого великого північного сусіда є демографічна проблема, то в Україні головною проблемою, на мій погляд, є проблема здоров’я нації.
Якщо ми з допомогою США зможемо зменшити кількість дитячих смертей, якщо ми зможемо зменшити кількість хворих туберкульозом, СНІДом і так далі, якщо ми зможемо підняти загальний рівень нашої медицини, то це буде більше, ніж будь-які інші слова.
Люди не тільки в Україні, а й у США і у будь-якій західноєвропейської країни розпочинають і завершують будь-які бесіди одним і тим же: “Щоб ти був здоровим”. Так от, якщо здоров’я нації буде піднято, то ми зможемо тоді, так як і в Америці жити в середньому не 63-ри чи 67-ім років, а 79 чи 81. От що для мене дуже важливо.
Я дуже рідко на ці теми говорю, оскільки я є чистий американість, фахівець, який займається вивченням зовнішньої і внутрішньої політики США, але сьогодні, мені здається, що Президент наш втрапив у точку, він влучив в 10-ку цим восьмим пунктом “Виклики тисячоліття”. Отже, українець – це на сьогодні найважливіше.
Ірина Халупа
А хто йому це підказав?
Євген Камінський
Я не хочу приписувати собі нічого абсолютно. Це підказала йому наука, вчені своїми довідками, своїми матеріалами, у тому числі і інститут, у якому я працюю, – це Інститут світової економіки і міжнародних відносин.
Ірина Халупа
Пане Потєхін, ось тут ми бачимо, що пан Сольчаник зачепив проблему іміджу, пан Камінський вважає, що бажання України бути залученою до програми “Виклик тисячоліття”, оздоровлення нації, – це стратегічно важливий напрямок і було б дуже важливо, якби Америка відгукнулася на цей виклик. А де ж політика у тому всьому?
Олександр Потєхін
Кожен з цих невеличких, як на мій погляд, не надто масштабних пунктів для відносин з такою країною, як США, конкретний, а разом це все політика.
Якщо казати про те, який є політичний сенс і цього виступу, і візиту в цілому, то я сказав би, що Україна зараз отримала величезний кредит довіри з американської сторони. Під цей кредит довіри можна зробити дуже багато конкретних справ. Звичайно, деякі з них можна одноразово, швидко вирішити, інші потребують підходу, що це процес.
До речі, було б неправильно казати, що це тільки вимоги України до США, до американських політиків. Тут є багато над чим попрацювати і українській сторони, бо це є двосторонній процес. Не випадково, що це називається “кроки на зустріч”, а не кроки США тільки назустріч Україні.
Ірина Халупа
Виступ Президента України в американському конгресі – це був досить зворушливий виступ. І справді били йому “Браво!” дуже завзято, зокрема, коли він згадав поправки Джексона-Веніка, дуже багато парламентарів американських піднялися на ноги і неоднозначно посміхалися. Цей закон певною мірою зв’язує деякі українські можливості.
Не знаю, а може, я помиляюся, може, він є якимись символічними кайданами минулого. Наскільки є реальним скасувати ці поправки, на Вашу думку, пане Камінський? Чи це просто питання американської бюрократії?
Євген Камінський
Не тільки, це дуже суб’єктивне питання. В американському конгресі є чимало людей (я відразу скажу, що я противник будь-якого націоналізму, особливо, коли мова йде про інтегральний націоналізм) єврейського походження, які вважають, що в Україні дуже поширений антисемітизм.
Цього немає. В Україні немає антисемітизму. Якщо в Україні є антисеміти, то вони є і Америці, є і в Європі, і це не означає, що наша нація антисемітська, це не означає, що наш Президент антисеміт, він ніколи таким не був. Це не означає, що людей, яких часто називали, прив’язуючи до нашого політичного істеблішменту, до цієї проблеми антисемітизму, що вони є такими. Це вигадки, це є наслідки для України невдалого використання тієї політичної боротьби, яка йде і в Україні, і у світі.
Досить часто американці піддаються на якісь внутрішні наші чвари, під час яких виникають якісь слова незрозумілі, для того, щоб говорити, що в Україні антисемітизм.
Я не знаю жодного антисеміта, принаймні у Києві, тому я вважаю цю проблему надуманою.
Ірина Халупа
Так що треба переконати американців, що це не так.
Євген Камінський
Що в Україні немає антисемітизму. Його немає.
Ірина Халупа
У сьогоднішньому виступі Президент також підкреслив, що в Україні немає антисемітизму, що ксенофобія і антисемітизм мають бути викоренені, що в Україні вони просто не мають місця.
Пане Сольчаник, Ви – американець. А як переконати американську сторону, що в Україні немає антисемітизму?
Роман Сольчаник
Ваше запитання стосується того, на чому я наголошував, тобто проблема тут іміджу.
Якщо відверто сказати, то ми говоримо про американців. Пересічний американець, незважаючи на ту велику пропаганду (я маю на увазі у позитивному смислі слова), яку не бачили протягом останніх президентських виборів, тобто у вересні-грудні минулого року, що на перших шпальтах міжнародних газет чи це у США, чи в Англії, чи у Німеччині, незважаючи на це розголошення, все ж таки пересічний американець дуже мало знає про Україну, а ті американці, які якимсь чином щось знають...
Ірина Халупа
Пане Сольчаник, але не пересічний американець буде голосувати за те, щоб скасувати поправки Джексона-Веніка, а буде голосувати американський інтелігентний політик.
Роман Сольчаник
Вони мусять зважати на настрої своїх виборців. Це є святе право. Дуже рідко буває, щоб американський конгресмен чи сенатор нехтував бажанням своїх виборців. Звичайно, що цю проблему можна порушити, але відізвання від виборців конгресменів не є аж таким великим.
Факт залишається фактом. Якщо хочете, навіть не пересічний американець, але навіть пересічний конгресмен дуже мало знає про Україну. Дуже гарно придбати якусь помаранчеву стрічку і вийти у залу конгресу, а друга справа - трохи на більш серйозному рівні це все трактувати.
І знову пов’язуються до справи іміджу.
Якщо об’єктивно, то протягом останніх 15-ти років після незалежності все ж таки з об’єктивної точки зору Україна, незважаючи на всі ті проблеми, які існували, але постійно лунало слово “корупція”, мовляв, Україна у світі має монополію на корупцію.
Все ж таки Україна виглядала і виглядає набагато краще, якщо порівняти розвиток України з близькими і не дуже близькими сусідами по колишньому СРСР.
Незважаючи на це, цей імідж все ж таки був поганий, і він став ще гіршим впродовж останніх п’яти років каденції колишнього президента Кучми. Саме тому мусить цей імідж якимсь чином бути змінений, нейтралізований.
Я думаю, що одна справа, про яку я згадував, і про яку згадував Президент Ющенко, – це є справа обміну студентів, а, мабуть, більш серйозна справа, найбільш ефективний спосіб – це якось вирішити справу Гонгадзе абсолютно нормальним демократичним способом.
Ірина Халупа
Пане Потєхін, Ви хотіли пройтися по всіх восьми позиціях, який запропонував сьогодні американцям Президент України. І ось тепер я Вас запрошую це зробити, бо дай по двох.
Дві точки, які були викладені сьогодні, це щоби Ви знали українську економіку ринковою. Три дні тому, Україна офіційно звернулася до США з таким проханням і Президент Ющенко просить зробити це до осені.
Інший виклик також економічного характеру, це щоби США підтримали Україну у своєму намагання стати членом світової організації торгівлі - це також до осені, до листопада. Пане Потєхін, реально чи не реально?
Олександр Потєхін
Цілком реально. Я думаю, що статус країни з ринковою економікою, ми не тільки маємо права отримати, але ми його і отримаємо. Тобто є ціла низка країн, які, я б сказав...
Ірина Халупа
Мають гіршу економіку для України і мають ринковий статус, правда?
Олександр Потєхін
Так. Тобто, я думаю, що це питання буде вирішено. Питання вступу до СОТ є абсолютно конкретні претензії американської сторони до України - це питання, які має вирішити ВР. Тобто, ключі до вступу в СОТ знаходяться у ВРУ, я б так сказав. Можливо, це дещо спрощений підхід, але все чітко ясно і давно визначено.
Ви таким чином змінюєте ваше законодавство, тобто наше українське національне, а США підтримують наш вступ до СОТ. До речі, якщо нас приймають до СОТ, автоматично після цього поправка Джексона-Веніка перестає діяти.
Ірина Халупа
На скільки реально, щоб ця ВР, яка сьогодні є в Україні, власне, ухвалила ті необхідні закони, щоб це сталося? Як Ви думаєте?
Олександр Потєхін
Я думаю, що це вже мистецтво роботи, як в середині ВР, це пошук вагомої аргументації з боку виконавчої влади, яка абсолютно чітко і ясно хоче вступити в СОТ. Тобто, це технологія, я не можу зараз сказати, Ви розумієте, це процес і думаю, що процес пошуку доказів, аргументів, обміну думками і кінець-кінцем, я думаю, що важливо, щоб це було зроблено швидко, тому що передвиборна кампанія вже почалася.
Восени, скажімо, ВР буде цілком, можна сказати, заручником передвиборної кампанії. І тому, і дуже різні міркування будуть впливати на ті, я б сказав, невеличкі кроки, яких вимагають американці від української сторони для того, щоб... визнали нас країною, яка відповідає вимогам...
Ірина Халупа
Пане Камінський, чи за 6 місяців вдасться переконати, з одного боку, американців, а з другого боку, українських законодавців, щоб зробили вони те, що необхідним для того, щоби Україна стала членом СОТ.
В нас сьогодні також і природа в ефірі, в Каліфорнії пташки співають, а в Києві пси гавкають.
Євген Камінський
Знову таки, я повторюю одну з тез, які я використовую в останніх своїх інтерв’ю, на тему візиту Президента Ющенка.
На мій погляд, все залежить від внутрішньої політики України, від її ефективності, від того, чи ми зуміємо врешті не говорити про Копенгагенські критерії, а впроваджувати її вжиття, чи зможемо ми не говорити про демократію, а бути демократичною державою, чи зможемо ми не говорити про необхідність виведення української економіки з тіні, а вивести українську економіку з тіні, чи зможемо ми не говорити про те, що наша держава є такою ж європейською, як і Польща чи Франція, чи Німеччина, чи Великобританія і так далі, а станемо такою державою. Врешті, це злежить від того, якими будемо, не залежить нічого від того, що хочуть США чи що хоче Західна Європа – це залежить від того, якими ми є, нас сприймають такими, якими ми є і це було постійно протягом всіх років президентства Кучми, і це буде завжди.
Так у ставленні нашої держави, якщо ми зможемо стати демократичною державою, якщо ми зможемо стати державою в якій рішення приймають прозоро, чесно, відкрито, рішення приймаються на користь народу. Не буде ніяких проблем ні з чим, не залежить нічого від США, все залежить від нас.
Ірина Халупа
Так що все в українських руках, як завжди, правда?
Євген Камінський
Абсолютно.
Ірина Халупа
А що очікують пересічні українці від візиту українського Президента до США. Багато-хто вважає цей візит історичним, це що він є символічним і дуже зворушливим, ми вже сьогодні констатували. Від цих відвідин значним чином може покращитися інвестиційний клімат в Україні.
Сам Президент Ющенко, який переконував американських політиків та бізнесменів, не боятися більше України і вкладати кошти в розвиток власного бізнесу, щоправда на українській території. Його промова в Конгресі здається не лишила байдужими слухачів, які переривали його доповідь оплесками.
Отже, як сприймають візит свого президента до США пересічні українці? Що вони особисто очікують від заокеанської подорожі Віктора Ющенка.
З такими запитаннями наша колега Ірина Біла зверталася до перехожих на столичних вулицях.
Респондент 1
Я думаю, що не слід очікувати швидких результатів взагалі від праці Ющенка, чи від візиту до Америки, чи ні. Треба зачекати, треба мати терпіння. Два-три роки і потім будуть якісь результати.
Респондент 2
По-перше, покращення відносин між штатами і Україною, а покращення відносин, між нашими країнами поведе до збільшення інвестицій, нашу промисловість, нашу економіку. І це буде набагато краще в майбутньому для України.
Респондент 3
Є певні очікування, але при всій повазі, яку я просто не відчуваю до Америки і до всього американського, я не сказав би, що це якесь блюзнірство перед Америкою. Позиція Ющенка зараз, тобто в кожному інтерв’ю казати, що Америка це ознака демократії і всього іншого. Я не думаю, що останнє, що відбувалося за участі американського президента і Америки – це якраз щось інше, ніж демократія.
Тому, звичайно, ми отримуємо наш сорокамільйонну чи мільярдну позику, так би мовити, можливо, тому що Америка теж відчуває якісь там... Але і підтримка відчувається і для України. Плазувати якось пере цією країною не можна в ніякому разі. Це моя думка.
Респондент 4
Хотілося б вірити, що це принеси якісь результати. Я в політиці не дуже, але надіюся, що нам від цього буде лише краще.
Респондент 5
Я абсолютно нічого не чекаю. Америка рівним рахунком - це така прагматична країна, що вона просто так нічого не дає. А якщо нам прийдеться все це віддавати, тобто всі кредити, всю фінансову допомогу. Чесно кажучи реально краще надіятися на свої власні сили.
Респондент 6
Я очікую від візиту Ющенка в Америку напевне відповідного, якби відповіді Америки на цей візит можливо візитом Буша сюди. Може він все таки сюди приїде, це буде досить, я вважаю, таким хорошим досягненням для України, тому що, скажемо так, розмовляти тут це зовсім інше ніж розмовляти там. Тому, що зараз Ющенко там в якихось рамках знаходиться, де його ставлять перед якимось фактом і відповідно тут поставлять Буша перед якимось фактом.
Взагалі цей діалог, що там, що тут він має бути досить продуктивним і в залежності від результатів того діалогу Україна може, як і отримати так і програти багато чого. Але оскільки Ющенко досить розумна людина, то все таки я надіюся, що Україна від цього тільки виграє. Я навіть не знаю, що очікувати особисто для себе, тому що, якби досягнення країни це є особисто моє досягнення, в тому числі.
Ірина Халупа
Опитування, яке провела наша колега Ірина Біла про те, що очікують українські пересічні громадяни від візиту свого президента до США.
Ми тепер перекидаємося знову на американський континент, на телефоні наш колега Сергій Куделя.
Сергію, ми чули, що дехто із опитуваних нічого не очікують від цього візиту. А от українці, які проживають у США, зокрема, ті, які голосували на 90% за Віктора Ющенка, напевно, від нього очікують багато чого.
Я вже чую, що там уже промовляє президент України.
Сергій Куделя
Президент України взяв слово 10 хвилин тому.
Віктор Ющенко
Я переконаний, що це будуть горді, сильні і красиві українці.
Перед нами великий виклик, друзі, коли з Майдану треба перейти до своєї роботи, зробити чесну віддану роботу ради Україні і ради своєї родини.
Ми недавно сформували новий уряд. За останні 2 місяці ми змінили 15 тисяч урядовців по всій Україні.
Ірина Халупа
15 тисяч безробітних, а вони аплодують.
Сергій Куделя
Бачите, вони сподіваються, що займуть місця цих 15 тисяч.
Віктор Ющенко
Сьогодні в Україні знайдуть місце своєї роботи ті 7 млн. українців, які розсипані по всьому світу, як горох, як перекотиполе, люди четвертої хвилі, які шукають роботи поза Україною.
Я ще, шановні друзі, хочу Вам сказати, що Ваші руки, ви особисто сьогодні потрібні Україні. Повертаймося додому!
Сергій Куделя
Ви чули заклик президента до українців повернутися додому. Це саме говорила перша леді Катерина Чумаченко декілька хвилин тому.
Ірина Халупа
Це дуже цікаве запитання, заклик, Сергію. Час покаже, наскільки серйозним є це запрошення і як відгукнуться на такий заклик українці.
Як ти думаєш, чи почнеться зворотна хвиля еміграції?
Сергій Куделя
Я думаю, що та молодь, яка приїжджала в США задля отримання освіти, то велика частина зараз усвідомлює, що має місце, куди повернутися. Принаймні є таке сподівання, я відчуваю це серед молоді тут. Тому, я думаю, що вірогідність того, що люди повернуться досить висока.
Ірина Халупа
Серед української діаспори, як ми всі знаємо, є стара діаспора. Є люди, які опинилися в США і в інших країнах Європи після Другої світової війни, і є нова еміграція, яку багато хто називає економічною еміграцією – люди, які опинилися, як перекотиполе, як сказав це президент України, в різних краях, тому що вони просто не могли вижити в Україні, а інші поїхали вчитися, а інші поїхали працювати.
Чи цей заклик скерований на всіх українців: на стару і нову діаспору? Як реагують, власне, на такі слова? Чи є різниця в реакції чи в бажаннях старих і нових діаспор? Чи це запрошення стосується і старших людей і молодших людей, на Вашу думку?
Сергій Куделя
Слова Катерини Чумаченко, мені здається, стосувалися всіх представників української діаспори. Вона нагадала їм про те, що в 70-80 роки саме біля пам’ятника Шевченка вони мріяли про незалежну і вільну Україну.
Вона підкреслила, що саме зараз вільну Україну вони досягнули. Тепер кожен з них, вона підкреслила, тобто і представники старшого покоління, повинні докласти зусилля, щоб допомогти новій демократичній владі будувати нову Україну.
Необов’язково, я думаю, для цього всім повертатися. Йдеться про те, щоб у кожній своїй справі, яку вони роблять навіть тут, то вони якось докладали до покращення ситуації в Україні.
Ірина Халупа
Що ще сьогодні заплановано під пам’ятником? Чи виступом президента завершиться ця акція?
Сергій Куделя
Так, виступом президента ця акція має завершитися. Він тільки що закінчив свій виступ, зараз прямує на виступ в Національному демократичному інституті і в Міжнародному республіканському інституті, де сенатор Джон МакКейн повинен надати йому спеціальну нагороду від цих інститутів.
А завершиться сьогоднішній вечір великим банкетом, на якому буде присутні близько 1200 представників всіх хвиль діаспори. Наскільки я знаю, цей банкет мав дуже великий попит, велика кількість людей зареєструвалися на ньому. Це буде завершення сьогоднішнього дня.
Ірина Халупа
Сподіваємося, що ти далі будеш повідомляти наших слухачів про всі події навколо президента.
До речі, коли офіційний відліт? Сьогодні ввечері чи завтра?
Сергій Куделя
Президент України відлітає сьогодні об 11:00 за американським часом. Тобто сьогодні візит завершується і він відлітає. Наскільки я розумію до Ватикану, але, можливо, щось змінилося. Я не можу точно сказати.
Ірина Халупа
Отже, дуже насичений візит, дуже насичена програма, багато емоцій, переживань. Час покаже, що із них буде втілено в життя, а що залишиться просто декларативним.
Я пропоную нашим слухачам і гостям послухати думку політолога Костя Бондаренко, який досить скептично ставиться до цього візиту і вважає його просто декларативним.
Кость Бондаренко
Насправді, мені здається, що ця ситуація, в якій опинився зараз Ющенко і у зв’язку із його поїздкою до США, є нічим іншим, як таким геополітичним дежавю.
У 1994-95 році і аж до приходу адміністрації Джорджа Буша-молодшого точнісінько такі ж угоди, такі ж рівні зустрічей ми спостерігали у той час, коли до США приїздив Леонід Кучма, який зустрічався із Білом Клінтоном, Альбертом Гором.
Ми пам’ятаємо, з якою помпезністю укладалася угода про створення двосторонньої українсько-американської комісії Кучма-Гор. Ми пам’ятаємо про ті документи, які підписував Леонід Кучма, як його вітали у США, і як в Україні ЗМІ говори про настання нової ери, нової епохи.
Але пройшло не так багато часу і США почали звинувачувати Кучму у тому, що він є диктатором, почали вимагати його відставки і усунення.
Ірина Халупа
Політолог Кость Бондаренко, який вважає, що цей візит є лише деклараціями, і не має великих шансів, і не може бути наповненим реальними справами.
Пане Потєхін, чи можна порівнювати президента Ющенка з президентом Кучмою? Чи це, як то кажуть американці, порівняти яблука з апельсинами? Чи можна порівнювати підхід тих двох політиків до виконання обов’язків? Чи це справедливо робити, як Ви думаєте?
Олександр Потєхін
Я думаю, що абсолютно несправедливо. Я цілком не згоден з паном Бондаренком.
Чи був якійсь невеличкий кредит довіри до Кучми, коли він прийшов? Так, він був. Він був восени 1994 року після проголошення відомої програми в ВР “Курс України на реформи”.
Але після цього, хоча процес ззовні відбувався, дійсно, їздив Кучма, приїздили до нас високі американські урядовці, але розрив між деклараціями з української сторони і її конкретними справами весь час зростав, зростав і зростав.
Вже 1997-98 року американські фахівці, експерти, ті люди, які займаються Україною охарактеризували стосунки саме між американською адміністрацією і українським керівництвом, урядом, як втому від України.
А якщо вже казати про те, що відбулося згодом, то, як мені відомо, досить високий американський урядовець в бесіді з українською стороною вже прямо і відверто казав: “Припиніть брехати!”
От сьогодні, я вважаю, що до влади в Україні прийшло керівництво, яке жодним чином не підірвало довіру до себе. Тобто для того, щоб принципово всі добрі справи чи оця програма розвитку двосторонніх відносин між Україною і США реалізовувалася, то українській стороні треба просто не допускати розриву між словом і ділом і все буде гаразд.
Ірина Халупа
Від Ваших слів до Божих вух, як то кажуть в США.
Дякуємо всім шановним гостям за участь у “Вечірній Свободі”.
А ними сьогодні були: доктор історичних наук, консультант корпорації “Ренд” зі США Роман Сольчаник; керівник Центру миру, конверсії і зовнішньої політики, доктор історичних наук, радник І класу, дипломат Олександр Потєхін і заввідділом Інституту світової економіки і міжнародних відносин Євген Камінський.
На черзі передача “Україна і світ”, в якій також мова піде про візит українського президента до США.
Слухачам спасибі за увагу, а гостям дякую за участь у “Вечірній Свободі”!
Слухайте “Свободу” і шануймося!
Київ-Прага, 6 квітня 2005 року.
Ірина Халупа
Добрий вечір, Україно! Ми продовжуємо свої вечірні програми. На черзі передача “Вечірня Свобода”. Вітаємо всіх, хто нас слухає. Перед мікрофоном Ірина Халупа.
Тема на 6 квітня 2005 року: 8 українських викликів США. Чи прислухається до них Америка?
Гості: Олександр Потєхін, керівник Центру миру, конверсії й зовнішньої політики, доктор історичних наук, дипломат, радник першого класу; Євген Камінський, заввідділом Інституту світової економіки і міжнародних відносин (телефоном); Роман Сольчаник, доктор історичних наук, консультант корпорації “Ранд” телефоном з Каліфорнії; наш кореспондент у Вашингтоні Сергій Куделя.
Отож, розпочинаємо “Вечірню Свободу”. Вітаємо всіх, хто налаштував свій приймач на нашу хвилю.
Триває візит Президента України Віктора Ющенка до Сполучених Штатів. Сьогоднішній день, мабуть, більш, ніж усі попередні, був переповнений символікою. Адже саме сьогодні Президент Ющенко виступив з промовою перед спільним засіданням американського конгресу.
Цю честь в минулому столітті було надано таким політикам як Вінстон Черчиль, Лех Валенса, Вацлав Гавел та Нелсон Мандела. Останній іноземний політик, що виступив перед американським Конгресом, був Борис Єльцин. 28-ми хвилинний виступ українського президента був перебитий оплесками та оваціями 33 рази. Про це згодом у нашій програмі.
А зараз у Вашингтоні триває мітинг української діаспори біля пам’ятника Тараса Шевченка. Запланована участь Президента Віктора Ющенка. На зв’язку наш кореспондент Сергій Куделя, і я вже чую, що народ скандує “Ю-щен-ко!”. Сергію? Сергій Куделя
Так, Ірино, зараз, власне, під’їхав автомобіль з Президентом, він виходить з машини та прямує до пам’ятника Шевченка. Тут зібралося близько 600-700 людей навколо пам’ятника, пам’ятник прикрашений традиційно помаранчевими кульками. Є декілька гасел, одне з них...
Звучать скандування
Сергій Куделя
Перепрошую, це з’явився Віктор Андрійович Ющенко і прямує до пам’ятника...
Одне з гасел: “Схід та захід разом, одна українська мова”, друге “Визнати героїв ОУН УПА”, і ще гасло “Геть “кучманоїдів”, ... та комуняк”. Власне, це три гасла, які тримають учасники акції.
Зараз Президент Ющенко підходить до кожного з присутніх, тисне руку, у відповідь отримує оплески.
Ірина Халупа
Сергію, українські американці бачать в особі Ющенка свого Вашингтона. Про українського Вашингтона всі ми знаємо, про що писав свого часу Тарас Шевченко. Яка там зібралася публіка, який у них настрій. Що це за люди?
Сергій Куделя
Власне, протягом останніх півтори години тут організували музичний концерт. Зараз Президент Ющенко має виступити з промовою.
Як ви знаєте, в США Президент Ющенко отримав один з найбільших відсотків голосів під час виборів. Близько 97 відсотків українців, які проживають у США, проголосували за нього.
Перебуваючи як в Чикаго, зустрічаючись там з українцями, так і тут у Вашингтоні, він підкреслив той факт, що всі українці також доклалися до його перемоги та перемоги демократії в Україні.
Звісно, тут дуже піднесений стан в усіх. На цю зустріч дуже довго чекали місцеві українці, українська діаспора, очікування від української влади дуже високі.
Ірина Халупа
Як довго передбачений цей виступ сьогоднішній? Ця акція має мати який вигляд?
Сергій Куделя
Її загальний характер – це святкування тої перемоги, яку багатьом українцям не вдалося відсвяткувати на Майдані, я маю на увазі тих українців, які проживають зараз у США.
Таке відчуття, що зараз немовби відбудеться друга інавгурація Президента Ющенка, але вже на американській землі. Я хочу нагадати, що лише годину тому Президент Ющенко закінчив виступ у конгресі США. Це дуже символічний крок, що саме з конгресу США він попрямував безпосередньо до пам’ятника Шевченка на зустріч з українцями тут.
Ірина Халупа
Сергію, концерт дуже галасливий. Я попрошу тебе залишатися з нами. Тим часом ми повернемося до гостей в студії і дамо можливість нашим слухачам докладніше почути все те, що відбувалося під час цього символічного виступу українського Президента в американському конгресі.
Ми вже згадували, що виступ Президента Ющенка був тепло прийнятий в американському конгресі численними оплесками, однак час покаже, чи це були лише чемні оплески, чи може щось більше, і за оплесками в близькому майбутньому потягнеться шлейф конкретних дій.
Сам Ющенко чітко і ясно виклав перед американцями, чого він від них чекає. Вісім пунктів накреслив український Президент, починаючи з ліквідації залишків законодавства часів холодної війни.
Віктор Ющенко
Крок перший. Шановні друзі, нам потрібно поховати лік часів холодної війни. Панове сенатори та конгресмени, я звертаюся до вас, відмініть поправку Джексона-Веніка, зробіть цей крок назустріч Україні, подолайте цю стіну.
Крок другий. Нова українська влада безпрецедентно відкриває український ринок, радикально зменшує митні обмеження. У відповідь ми чекаємо від США скасування обмежень для українських товарів на американському ринку. Закликаю Вас, шановні панове, зробити цей крок.
Крок третій. Відмова визнати за українською економікою, ринковий статус є анахронізмом. Українські виробники позбавлені тих прав, якими користуються їхні конкуренти. Настав час відновити справедливість. Три дні тому Україна офіційно звернулася до уряду США з проханням надати українській економіці ринкового статусу. Ми звертаємося до вас підтримати.
Крок четвертий. Вже до листопада цього року Україна має стати членом СОТ, прошу у найближчі місяці підтримати наш вступ до світової організації торгівлі.
Крок п’ятий. Ми запрошуємо США вже цього року задіяти всі політичні, фінансові та технологічні ресурси для зведення нового укриття над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС. Прошу конгрес підтримати відповідні програми.
Крок шостий. Ми хочемо, щоб в американських університетах щороку навчалися за спеціальними програмами по дві тисячі українських студентів протягом наступних п’яти років. Прошу конгрес США профінансувати такі освітні програми для українських студентів.
Крок сьомий. Україна зі свого боку погодилася на скасування візового
режиму для громадян США. Прошу американську владу якнайшвидше зробити аналогічний крок для українських студентів, політиків, бізнесменів...
Ірина Халупа
Отже, 8 конкретних бажань, вимог, прохань, пропозицій. Давайте, шановні гості, поговоримо трішки про ці пропозиції, наскільки вони реальні, чи вони складні для американської сторони, чи має право Україна, чи має право Президент Ющенко, чи має право український обиватель сподіватися на відповідь з американської сторони?
Раз ці запитання поставлені перед Америкою, розпочнемо з Америки. Пане Сольчаник, Ви чули, чого хоче від Америки український Президент. Отримає він те, чого він бажає?
Роман Сольчаник
Ви знаєте, важко прогнозувати, чи ці конкретні наміри будуть здійснені. Я б лише хотів прокоментувати, це може здаватися для наших слухачів трохи дивно, але для мене найголовніша, так би мовити, вимога, яку Президент Ющенко представив американським законодавцям, це пропозиція, щоб профінансувати студентів.
Я вважаю, що це не СОТ, не якась застаріла поправка, а саме обмін тих двох тисяч студентів.
Ірина Халупа
Вам імпонує ця пропозиція?
Роман Сольчаник
Йдеться не про те, чи мені подобається, чи не подобається. Я думаю, це є дуже важливий крок, щоб змінити імідж України. Я вважаю, що проблема іміджу України не лише в США, а може більш важливішою є в самій Європі, якраз є найголовніша проблема, яка стоїть перед новою владою України.
Ірина Халупа
Дякую, пане Сольчаник. Я чую, що в Каліфорнії сьогодні пташки співають, так що це дуже приємно почути.
Пане Камінський, ось панові Сольчанику імпонує, власне, пропозиція, яка стосується українських студентів, які повинні навчатися в американських вищих навчальних закладах. Це пропозиція, яка є певним вкладом у майбутнє.
Із тих 8-ми позицій, які поставив перед Америкою Президент України, що Вам подобається, що вам не подобається, що реальне, а що не реальне?
Євген Камінський
Я взагалі себе вважаю людиною, яка є добре обізнаним оптимістом. А Ви знаєте, що завжди добре обізнані оптимісти є найбільшими песимістами. Тому для мене найважливішим є пункт, який пов’язаний безпосередньо із здоров’ям української нації, - це пункт “Виклики тисячоліття”. Я маю на увазі ВІЛ, СНІД (це ООНівська програма і, до речі, американська програма), туберкульоз і так далі.
Якщо у нашого великого північного сусіда є демографічна проблема, то в Україні головною проблемою, на мій погляд, є проблема здоров’я нації.
Якщо ми з допомогою США зможемо зменшити кількість дитячих смертей, якщо ми зможемо зменшити кількість хворих туберкульозом, СНІДом і так далі, якщо ми зможемо підняти загальний рівень нашої медицини, то це буде більше, ніж будь-які інші слова.
Люди не тільки в Україні, а й у США і у будь-якій західноєвропейської країни розпочинають і завершують будь-які бесіди одним і тим же: “Щоб ти був здоровим”. Так от, якщо здоров’я нації буде піднято, то ми зможемо тоді, так як і в Америці жити в середньому не 63-ри чи 67-ім років, а 79 чи 81. От що для мене дуже важливо.
Я дуже рідко на ці теми говорю, оскільки я є чистий американість, фахівець, який займається вивченням зовнішньої і внутрішньої політики США, але сьогодні, мені здається, що Президент наш втрапив у точку, він влучив в 10-ку цим восьмим пунктом “Виклики тисячоліття”. Отже, українець – це на сьогодні найважливіше.
Ірина Халупа
А хто йому це підказав?
Євген Камінський
Я не хочу приписувати собі нічого абсолютно. Це підказала йому наука, вчені своїми довідками, своїми матеріалами, у тому числі і інститут, у якому я працюю, – це Інститут світової економіки і міжнародних відносин.
Ірина Халупа
Пане Потєхін, ось тут ми бачимо, що пан Сольчаник зачепив проблему іміджу, пан Камінський вважає, що бажання України бути залученою до програми “Виклик тисячоліття”, оздоровлення нації, – це стратегічно важливий напрямок і було б дуже важливо, якби Америка відгукнулася на цей виклик. А де ж політика у тому всьому?
Олександр Потєхін
Кожен з цих невеличких, як на мій погляд, не надто масштабних пунктів для відносин з такою країною, як США, конкретний, а разом це все політика.
Якщо казати про те, який є політичний сенс і цього виступу, і візиту в цілому, то я сказав би, що Україна зараз отримала величезний кредит довіри з американської сторони. Під цей кредит довіри можна зробити дуже багато конкретних справ. Звичайно, деякі з них можна одноразово, швидко вирішити, інші потребують підходу, що це процес.
До речі, було б неправильно казати, що це тільки вимоги України до США, до американських політиків. Тут є багато над чим попрацювати і українській сторони, бо це є двосторонній процес. Не випадково, що це називається “кроки на зустріч”, а не кроки США тільки назустріч Україні.
Ірина Халупа
Виступ Президента України в американському конгресі – це був досить зворушливий виступ. І справді били йому “Браво!” дуже завзято, зокрема, коли він згадав поправки Джексона-Веніка, дуже багато парламентарів американських піднялися на ноги і неоднозначно посміхалися. Цей закон певною мірою зв’язує деякі українські можливості.
Не знаю, а може, я помиляюся, може, він є якимись символічними кайданами минулого. Наскільки є реальним скасувати ці поправки, на Вашу думку, пане Камінський? Чи це просто питання американської бюрократії?
Євген Камінський
Не тільки, це дуже суб’єктивне питання. В американському конгресі є чимало людей (я відразу скажу, що я противник будь-якого націоналізму, особливо, коли мова йде про інтегральний націоналізм) єврейського походження, які вважають, що в Україні дуже поширений антисемітизм.
Цього немає. В Україні немає антисемітизму. Якщо в Україні є антисеміти, то вони є і Америці, є і в Європі, і це не означає, що наша нація антисемітська, це не означає, що наш Президент антисеміт, він ніколи таким не був. Це не означає, що людей, яких часто називали, прив’язуючи до нашого політичного істеблішменту, до цієї проблеми антисемітизму, що вони є такими. Це вигадки, це є наслідки для України невдалого використання тієї політичної боротьби, яка йде і в Україні, і у світі.
Досить часто американці піддаються на якісь внутрішні наші чвари, під час яких виникають якісь слова незрозумілі, для того, щоб говорити, що в Україні антисемітизм.
Я не знаю жодного антисеміта, принаймні у Києві, тому я вважаю цю проблему надуманою.
Ірина Халупа
Так що треба переконати американців, що це не так.
Євген Камінський
Що в Україні немає антисемітизму. Його немає.
Ірина Халупа
У сьогоднішньому виступі Президент також підкреслив, що в Україні немає антисемітизму, що ксенофобія і антисемітизм мають бути викоренені, що в Україні вони просто не мають місця.
Пане Сольчаник, Ви – американець. А як переконати американську сторону, що в Україні немає антисемітизму?
Роман Сольчаник
Ваше запитання стосується того, на чому я наголошував, тобто проблема тут іміджу.
Якщо відверто сказати, то ми говоримо про американців. Пересічний американець, незважаючи на ту велику пропаганду (я маю на увазі у позитивному смислі слова), яку не бачили протягом останніх президентських виборів, тобто у вересні-грудні минулого року, що на перших шпальтах міжнародних газет чи це у США, чи в Англії, чи у Німеччині, незважаючи на це розголошення, все ж таки пересічний американець дуже мало знає про Україну, а ті американці, які якимсь чином щось знають...
Ірина Халупа
Пане Сольчаник, але не пересічний американець буде голосувати за те, щоб скасувати поправки Джексона-Веніка, а буде голосувати американський інтелігентний політик.
Роман Сольчаник
Вони мусять зважати на настрої своїх виборців. Це є святе право. Дуже рідко буває, щоб американський конгресмен чи сенатор нехтував бажанням своїх виборців. Звичайно, що цю проблему можна порушити, але відізвання від виборців конгресменів не є аж таким великим.
Факт залишається фактом. Якщо хочете, навіть не пересічний американець, але навіть пересічний конгресмен дуже мало знає про Україну. Дуже гарно придбати якусь помаранчеву стрічку і вийти у залу конгресу, а друга справа - трохи на більш серйозному рівні це все трактувати.
І знову пов’язуються до справи іміджу.
Якщо об’єктивно, то протягом останніх 15-ти років після незалежності все ж таки з об’єктивної точки зору Україна, незважаючи на всі ті проблеми, які існували, але постійно лунало слово “корупція”, мовляв, Україна у світі має монополію на корупцію.
Все ж таки Україна виглядала і виглядає набагато краще, якщо порівняти розвиток України з близькими і не дуже близькими сусідами по колишньому СРСР.
Незважаючи на це, цей імідж все ж таки був поганий, і він став ще гіршим впродовж останніх п’яти років каденції колишнього президента Кучми. Саме тому мусить цей імідж якимсь чином бути змінений, нейтралізований.
Я думаю, що одна справа, про яку я згадував, і про яку згадував Президент Ющенко, – це є справа обміну студентів, а, мабуть, більш серйозна справа, найбільш ефективний спосіб – це якось вирішити справу Гонгадзе абсолютно нормальним демократичним способом.
Ірина Халупа
Пане Потєхін, Ви хотіли пройтися по всіх восьми позиціях, який запропонував сьогодні американцям Президент України. І ось тепер я Вас запрошую це зробити, бо дай по двох.
Дві точки, які були викладені сьогодні, це щоби Ви знали українську економіку ринковою. Три дні тому, Україна офіційно звернулася до США з таким проханням і Президент Ющенко просить зробити це до осені.
Інший виклик також економічного характеру, це щоби США підтримали Україну у своєму намагання стати членом світової організації торгівлі - це також до осені, до листопада. Пане Потєхін, реально чи не реально?
Олександр Потєхін
Цілком реально. Я думаю, що статус країни з ринковою економікою, ми не тільки маємо права отримати, але ми його і отримаємо. Тобто є ціла низка країн, які, я б сказав...
Ірина Халупа
Мають гіршу економіку для України і мають ринковий статус, правда?
Олександр Потєхін
Так. Тобто, я думаю, що це питання буде вирішено. Питання вступу до СОТ є абсолютно конкретні претензії американської сторони до України - це питання, які має вирішити ВР. Тобто, ключі до вступу в СОТ знаходяться у ВРУ, я б так сказав. Можливо, це дещо спрощений підхід, але все чітко ясно і давно визначено.
Ви таким чином змінюєте ваше законодавство, тобто наше українське національне, а США підтримують наш вступ до СОТ. До речі, якщо нас приймають до СОТ, автоматично після цього поправка Джексона-Веніка перестає діяти.
Ірина Халупа
На скільки реально, щоб ця ВР, яка сьогодні є в Україні, власне, ухвалила ті необхідні закони, щоб це сталося? Як Ви думаєте?
Олександр Потєхін
Я думаю, що це вже мистецтво роботи, як в середині ВР, це пошук вагомої аргументації з боку виконавчої влади, яка абсолютно чітко і ясно хоче вступити в СОТ. Тобто, це технологія, я не можу зараз сказати, Ви розумієте, це процес і думаю, що процес пошуку доказів, аргументів, обміну думками і кінець-кінцем, я думаю, що важливо, щоб це було зроблено швидко, тому що передвиборна кампанія вже почалася.
Восени, скажімо, ВР буде цілком, можна сказати, заручником передвиборної кампанії. І тому, і дуже різні міркування будуть впливати на ті, я б сказав, невеличкі кроки, яких вимагають американці від української сторони для того, щоб... визнали нас країною, яка відповідає вимогам...
Ірина Халупа
Пане Камінський, чи за 6 місяців вдасться переконати, з одного боку, американців, а з другого боку, українських законодавців, щоб зробили вони те, що необхідним для того, щоби Україна стала членом СОТ.
В нас сьогодні також і природа в ефірі, в Каліфорнії пташки співають, а в Києві пси гавкають.
Євген Камінський
Знову таки, я повторюю одну з тез, які я використовую в останніх своїх інтерв’ю, на тему візиту Президента Ющенка.
На мій погляд, все залежить від внутрішньої політики України, від її ефективності, від того, чи ми зуміємо врешті не говорити про Копенгагенські критерії, а впроваджувати її вжиття, чи зможемо ми не говорити про демократію, а бути демократичною державою, чи зможемо ми не говорити про необхідність виведення української економіки з тіні, а вивести українську економіку з тіні, чи зможемо ми не говорити про те, що наша держава є такою ж європейською, як і Польща чи Франція, чи Німеччина, чи Великобританія і так далі, а станемо такою державою. Врешті, це злежить від того, якими будемо, не залежить нічого від того, що хочуть США чи що хоче Західна Європа – це залежить від того, якими ми є, нас сприймають такими, якими ми є і це було постійно протягом всіх років президентства Кучми, і це буде завжди.
Так у ставленні нашої держави, якщо ми зможемо стати демократичною державою, якщо ми зможемо стати державою в якій рішення приймають прозоро, чесно, відкрито, рішення приймаються на користь народу. Не буде ніяких проблем ні з чим, не залежить нічого від США, все залежить від нас.
Ірина Халупа
Так що все в українських руках, як завжди, правда?
Євген Камінський
Абсолютно.
Ірина Халупа
А що очікують пересічні українці від візиту українського Президента до США. Багато-хто вважає цей візит історичним, це що він є символічним і дуже зворушливим, ми вже сьогодні констатували. Від цих відвідин значним чином може покращитися інвестиційний клімат в Україні.
Сам Президент Ющенко, який переконував американських політиків та бізнесменів, не боятися більше України і вкладати кошти в розвиток власного бізнесу, щоправда на українській території. Його промова в Конгресі здається не лишила байдужими слухачів, які переривали його доповідь оплесками.
Отже, як сприймають візит свого президента до США пересічні українці? Що вони особисто очікують від заокеанської подорожі Віктора Ющенка.
З такими запитаннями наша колега Ірина Біла зверталася до перехожих на столичних вулицях.
Респондент 1
Я думаю, що не слід очікувати швидких результатів взагалі від праці Ющенка, чи від візиту до Америки, чи ні. Треба зачекати, треба мати терпіння. Два-три роки і потім будуть якісь результати.
Респондент 2
По-перше, покращення відносин між штатами і Україною, а покращення відносин, між нашими країнами поведе до збільшення інвестицій, нашу промисловість, нашу економіку. І це буде набагато краще в майбутньому для України.
Респондент 3
Є певні очікування, але при всій повазі, яку я просто не відчуваю до Америки і до всього американського, я не сказав би, що це якесь блюзнірство перед Америкою. Позиція Ющенка зараз, тобто в кожному інтерв’ю казати, що Америка це ознака демократії і всього іншого. Я не думаю, що останнє, що відбувалося за участі американського президента і Америки – це якраз щось інше, ніж демократія.
Тому, звичайно, ми отримуємо наш сорокамільйонну чи мільярдну позику, так би мовити, можливо, тому що Америка теж відчуває якісь там... Але і підтримка відчувається і для України. Плазувати якось пере цією країною не можна в ніякому разі. Це моя думка.
Респондент 4
Хотілося б вірити, що це принеси якісь результати. Я в політиці не дуже, але надіюся, що нам від цього буде лише краще.
Респондент 5
Я абсолютно нічого не чекаю. Америка рівним рахунком - це така прагматична країна, що вона просто так нічого не дає. А якщо нам прийдеться все це віддавати, тобто всі кредити, всю фінансову допомогу. Чесно кажучи реально краще надіятися на свої власні сили.
Респондент 6
Я очікую від візиту Ющенка в Америку напевне відповідного, якби відповіді Америки на цей візит можливо візитом Буша сюди. Може він все таки сюди приїде, це буде досить, я вважаю, таким хорошим досягненням для України, тому що, скажемо так, розмовляти тут це зовсім інше ніж розмовляти там. Тому, що зараз Ющенко там в якихось рамках знаходиться, де його ставлять перед якимось фактом і відповідно тут поставлять Буша перед якимось фактом.
Взагалі цей діалог, що там, що тут він має бути досить продуктивним і в залежності від результатів того діалогу Україна може, як і отримати так і програти багато чого. Але оскільки Ющенко досить розумна людина, то все таки я надіюся, що Україна від цього тільки виграє. Я навіть не знаю, що очікувати особисто для себе, тому що, якби досягнення країни це є особисто моє досягнення, в тому числі.
Ірина Халупа
Опитування, яке провела наша колега Ірина Біла про те, що очікують українські пересічні громадяни від візиту свого президента до США.
Ми тепер перекидаємося знову на американський континент, на телефоні наш колега Сергій Куделя.
Сергію, ми чули, що дехто із опитуваних нічого не очікують від цього візиту. А от українці, які проживають у США, зокрема, ті, які голосували на 90% за Віктора Ющенка, напевно, від нього очікують багато чого.
Я вже чую, що там уже промовляє президент України.
Сергій Куделя
Президент України взяв слово 10 хвилин тому.
Віктор Ющенко
Я переконаний, що це будуть горді, сильні і красиві українці.
Перед нами великий виклик, друзі, коли з Майдану треба перейти до своєї роботи, зробити чесну віддану роботу ради Україні і ради своєї родини.
Ми недавно сформували новий уряд. За останні 2 місяці ми змінили 15 тисяч урядовців по всій Україні.
Ірина Халупа
15 тисяч безробітних, а вони аплодують.
Сергій Куделя
Бачите, вони сподіваються, що займуть місця цих 15 тисяч.
Віктор Ющенко
Сьогодні в Україні знайдуть місце своєї роботи ті 7 млн. українців, які розсипані по всьому світу, як горох, як перекотиполе, люди четвертої хвилі, які шукають роботи поза Україною.
Я ще, шановні друзі, хочу Вам сказати, що Ваші руки, ви особисто сьогодні потрібні Україні. Повертаймося додому!
Сергій Куделя
Ви чули заклик президента до українців повернутися додому. Це саме говорила перша леді Катерина Чумаченко декілька хвилин тому.
Ірина Халупа
Це дуже цікаве запитання, заклик, Сергію. Час покаже, наскільки серйозним є це запрошення і як відгукнуться на такий заклик українці.
Як ти думаєш, чи почнеться зворотна хвиля еміграції?
Сергій Куделя
Я думаю, що та молодь, яка приїжджала в США задля отримання освіти, то велика частина зараз усвідомлює, що має місце, куди повернутися. Принаймні є таке сподівання, я відчуваю це серед молоді тут. Тому, я думаю, що вірогідність того, що люди повернуться досить висока.
Ірина Халупа
Серед української діаспори, як ми всі знаємо, є стара діаспора. Є люди, які опинилися в США і в інших країнах Європи після Другої світової війни, і є нова еміграція, яку багато хто називає економічною еміграцією – люди, які опинилися, як перекотиполе, як сказав це президент України, в різних краях, тому що вони просто не могли вижити в Україні, а інші поїхали вчитися, а інші поїхали працювати.
Чи цей заклик скерований на всіх українців: на стару і нову діаспору? Як реагують, власне, на такі слова? Чи є різниця в реакції чи в бажаннях старих і нових діаспор? Чи це запрошення стосується і старших людей і молодших людей, на Вашу думку?
Сергій Куделя
Слова Катерини Чумаченко, мені здається, стосувалися всіх представників української діаспори. Вона нагадала їм про те, що в 70-80 роки саме біля пам’ятника Шевченка вони мріяли про незалежну і вільну Україну.
Вона підкреслила, що саме зараз вільну Україну вони досягнули. Тепер кожен з них, вона підкреслила, тобто і представники старшого покоління, повинні докласти зусилля, щоб допомогти новій демократичній владі будувати нову Україну.
Необов’язково, я думаю, для цього всім повертатися. Йдеться про те, щоб у кожній своїй справі, яку вони роблять навіть тут, то вони якось докладали до покращення ситуації в Україні.
Ірина Халупа
Що ще сьогодні заплановано під пам’ятником? Чи виступом президента завершиться ця акція?
Сергій Куделя
Так, виступом президента ця акція має завершитися. Він тільки що закінчив свій виступ, зараз прямує на виступ в Національному демократичному інституті і в Міжнародному республіканському інституті, де сенатор Джон МакКейн повинен надати йому спеціальну нагороду від цих інститутів.
А завершиться сьогоднішній вечір великим банкетом, на якому буде присутні близько 1200 представників всіх хвиль діаспори. Наскільки я знаю, цей банкет мав дуже великий попит, велика кількість людей зареєструвалися на ньому. Це буде завершення сьогоднішнього дня.
Ірина Халупа
Сподіваємося, що ти далі будеш повідомляти наших слухачів про всі події навколо президента.
До речі, коли офіційний відліт? Сьогодні ввечері чи завтра?
Сергій Куделя
Президент України відлітає сьогодні об 11:00 за американським часом. Тобто сьогодні візит завершується і він відлітає. Наскільки я розумію до Ватикану, але, можливо, щось змінилося. Я не можу точно сказати.
Ірина Халупа
Отже, дуже насичений візит, дуже насичена програма, багато емоцій, переживань. Час покаже, що із них буде втілено в життя, а що залишиться просто декларативним.
Я пропоную нашим слухачам і гостям послухати думку політолога Костя Бондаренко, який досить скептично ставиться до цього візиту і вважає його просто декларативним.
Кость Бондаренко
Насправді, мені здається, що ця ситуація, в якій опинився зараз Ющенко і у зв’язку із його поїздкою до США, є нічим іншим, як таким геополітичним дежавю.
У 1994-95 році і аж до приходу адміністрації Джорджа Буша-молодшого точнісінько такі ж угоди, такі ж рівні зустрічей ми спостерігали у той час, коли до США приїздив Леонід Кучма, який зустрічався із Білом Клінтоном, Альбертом Гором.
Ми пам’ятаємо, з якою помпезністю укладалася угода про створення двосторонньої українсько-американської комісії Кучма-Гор. Ми пам’ятаємо про ті документи, які підписував Леонід Кучма, як його вітали у США, і як в Україні ЗМІ говори про настання нової ери, нової епохи.
Але пройшло не так багато часу і США почали звинувачувати Кучму у тому, що він є диктатором, почали вимагати його відставки і усунення.
Ірина Халупа
Політолог Кость Бондаренко, який вважає, що цей візит є лише деклараціями, і не має великих шансів, і не може бути наповненим реальними справами.
Пане Потєхін, чи можна порівнювати президента Ющенка з президентом Кучмою? Чи це, як то кажуть американці, порівняти яблука з апельсинами? Чи можна порівнювати підхід тих двох політиків до виконання обов’язків? Чи це справедливо робити, як Ви думаєте?
Олександр Потєхін
Я думаю, що абсолютно несправедливо. Я цілком не згоден з паном Бондаренком.
Чи був якійсь невеличкий кредит довіри до Кучми, коли він прийшов? Так, він був. Він був восени 1994 року після проголошення відомої програми в ВР “Курс України на реформи”.
Але після цього, хоча процес ззовні відбувався, дійсно, їздив Кучма, приїздили до нас високі американські урядовці, але розрив між деклараціями з української сторони і її конкретними справами весь час зростав, зростав і зростав.
Вже 1997-98 року американські фахівці, експерти, ті люди, які займаються Україною охарактеризували стосунки саме між американською адміністрацією і українським керівництвом, урядом, як втому від України.
А якщо вже казати про те, що відбулося згодом, то, як мені відомо, досить високий американський урядовець в бесіді з українською стороною вже прямо і відверто казав: “Припиніть брехати!”
От сьогодні, я вважаю, що до влади в Україні прийшло керівництво, яке жодним чином не підірвало довіру до себе. Тобто для того, щоб принципово всі добрі справи чи оця програма розвитку двосторонніх відносин між Україною і США реалізовувалася, то українській стороні треба просто не допускати розриву між словом і ділом і все буде гаразд.
Ірина Халупа
Від Ваших слів до Божих вух, як то кажуть в США.
Дякуємо всім шановним гостям за участь у “Вечірній Свободі”.
А ними сьогодні були: доктор історичних наук, консультант корпорації “Ренд” зі США Роман Сольчаник; керівник Центру миру, конверсії і зовнішньої політики, доктор історичних наук, радник І класу, дипломат Олександр Потєхін і заввідділом Інституту світової економіки і міжнародних відносин Євген Камінський.
На черзі передача “Україна і світ”, в якій також мова піде про візит українського президента до США.
Слухачам спасибі за увагу, а гостям дякую за участь у “Вечірній Свободі”!
Слухайте “Свободу” і шануймося!