Доступність посилання

ТОП новини

У процесі відбудови київських храмів знову набула актуальності проблема відродження Десятинної церкви.


Віталій Пономарьов

Освячення Десятинної церкви. Мініатюра з Радзівілівського літопису, ХІІІ ст.































Спеціалісти продовжують дискутувати: консервувати залишки церкви, відновлювати її чи будувати нову, і як саме вона має виглядати. Тим часом, ухвалене вже четверте за останні шість років державне рішення на найвищому рівні щодо Десятинної церкви. На Старокиївській горі мимоволі пригадуються слова князя Володимира Великого, сказані ним 1 009 років тому по завершенню будівництва церкви Успіння Пресвятої Богородиці: “Оце даю церкві цій, святої Богородиці, од маєтності своєї і од городів десяту частину. Якщо се одмінить хто – хай буде проклятий”.

Відтоді та церква називалася Десятинною. 1 240-го року вона стала останнім опорним пунктом оборонців Києва, і врешті-решт її стіни рухнули під ударами монгольських таранів.

Сьогодні тільки рештки фундаментів показують, де стояла Десятинна, і це порожнє місце київський історик Ігор Гирич вважає прогалиною в нашій історичній пам’яті

Ігор Гирич

Десятинну церкву варто відновлювати. Хоч ми і не знаємо, як виглядала церква, на відміну від таких спроб, як відновити Михайлівський, Успенський собори, які вдалися, у цій ситуації треба виходити з міркувань не лише історичних, а і виховних.

В принципі споруд з стародавнього Кремля Київського чи дитинця не залишилося нічого. У ситуації, коли ми кажемо про відновлення історичної справедливості, виховання підростаючого покоління, мені здається, що саме таких храмів, що він буде зроблений на високому архітектурному рівні, безумовно прикрасив би Київ і дав би імпульс подальших археологічних розшуків і взагалі розвитку цієї території, на якій стояла Десятинна церква.

Віталій Пономарьов

Дискусія навколо ідеї відродження цього першого у Київській державі мурованого християнського храму точиться вже 15 років. “Як можна відбудувати споруду, про зовнішній вид якої нам невідомо майже нічого?” – запитують одні фахівці. Інші сповідують принцип “зруйноване втрачене назавжди” і посилаються на Венеційську хартію 1964-го року. За нею, відтворення втраченої пам’ятки вважається неприпустимим, допускається тільки консервація її залишків.

Натомість київський архітектор Євген Тиманович ще 11 років тому писав: “Жоден християнин не допустить, щоб залишили руїни церкви, щоб вона не слугувала своєму безпосередньому призначенню. Так може бути слушним лише в одному разі – коли бракує коштів на відбудову. А якщо кошти знаходять, то є повна законна підстава відбудувати поруйнований храм, причому на тих самих підмурках. Так завжди робили, і так слід чинити й надалі”.

Видається, із цього виходив і Київський митрополит Петро Могила, коли 1636-го року наказав розкопати фундаменти Десятинної церкви і побудувати на них кам’яну каплицю. Кияни тоді говорили, що Могила “вивів Десятинну з темряви підземної”.

Від 1999-го року на найвищому державному рівні двічі ухвалювалися рішення не відроджувати Десятинну і один раз протилежне рішення – відроджувати із завершенням будівництва 2003-го року.

Так само у ХІХ столітті розглядалися 3 проекти побудови нового храму на підмурівках Десятинної церкви. Зведений нарешті 1842-го року за проектом архітектора Василя Стасова храм був через 93 роки зруйнований більшовиками.

Нещодавно Кабінет Міністрів ухвалив нову постанову щодо Десятинної церкви. У ній, за словами київського історика архітектури Віктора Вечерського ...

Віктор Вечерський

Мова йде про те, що потрібно провести археологічні дослідження цієї території, де була десятинна церква, а потім за результатами цих досліджень наприкінці 2005-го року потрібно внести пропозицію щодо можливості і доцільності будівництва Десятинної церкви. Я повторюю: не відтворення, а будівництва, тому що не можливо відтворити те, чого ми не знаємо.

А чи можна на тій території побудувати церкву? Мені здається, що треба припинити всілякі дискусії на цю тему, оголосити архітектурний конкурс, і коли буде розроблено декілька проектних концепцій, подивитися, що з цього виходить і наскільки це можна реалізувати.

Віталій Пономарьов

Десятинна церква є лише одним із низки храмів, що майже тисячоліття увінчують київські пагорби, символізуючи безперервність української історії.

Румунський філософ Мірча Еліаде порівнював православний храм з кораблем, яким можна подорожувати до Неба, а можна перейти через воду, небуття, який захищає від розпорошення, розпливання у водах.
XS
SM
MD
LG