Київ, 12 квітня 2005 - Минулої п’ятниці на “круглому столі” “Мовна політика в Україні та світовий досвід”, організованому Інститутом Центральної Європи, його учасники прийняли звернення до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України.
У зверненні, зокрема, сказано: “Нинішня ситуація в Україні вимагає створення системної програми утвердження української мови як державної”.
Інститут Центральної Європи створений цього року. Круглий стіл “Мовна політика в Україні та світовий досвід” – це перша “проба пера” нової інституції.
Директор Інституту, професор Тарас Кияк, який є ще й завідувачем кафедри Київського національного університету імени Тараса Шевченка, каже, що подібні “круглі столи” відбуватимуться регулярно і з різних політичних питань.
“Концепція етномовної політики в Україні, стверджує Тарас Кияк, не розроблена, тому з півтора десятка мовних законопроектів, які чекають свого розгляду у Верховній Раді, не на часі”.
Тарас Кияк
Тому ми пропонуємо депутатам народним, які подали ці законопроекти, спільно зібратися на широку наукову практичну конференцію, де б ми обговорили всі ці сумнівні моменти (як так м’яко скажу) законопроектів і напрацювали концепцію на майбутнє. А там уже можна буде в спокійній обстановці після заснування засад етномовної політики реально вносити деякі корективи до чинного законодавства.
Тарас Марусик
Професор Олександр Чередниченко, віце-президент Академії наук вищої школи України дав визначення мовної політики як системи заходів, спрямованих на реалізацію інтересів держави у мовній сфері. Мовною політикою реалізовують інтереси державної нації в цій надзвичайно тонкій сфері. На запитання, чи існує сьогодні в Україні мовна політика, Олександр Чередниченко відповідає.
Олександр Чередниченко
На жаль, змушений констатувати, що мовної політики в Україні сьогодні немає. Немає органу, який би опікувався цією політикою в структурі виконавчої влади, і це, звісно, спричинилося до того, що мові процеси в нашій державі набули такого стихійного, нерегульованого характеру.
Тарас Марусик
Професор Чередниченко каже також, що не тільки унітарні держави, такі, як Україна, але й не всі федеративні держави ввели багатомовність. Окрім найцитованіших прикладів – Бельгії, Канади і Швейцарії – є федеративні держави, де існує конституційна одномовність.
Олександр Чередниченко
США попри те, що там існує дуже чисельна іспаномовна меншина - близько 50 млн., якщо я не помиляюся, і Бразилія, яка теж є федеративною державою, але має одну державну мову - португальську. Росія також є федеративною державою на Конституційному рівні і має рідну державну мову.
У нас говорять про те, що державна і офіційна мова – це нібито офіційні речі. Я як фахівець стверджую, що це абсолютно тотожні поняття, державна або офіційна мова – це те ж саме. І ставити сьогодні питання про державну двомовність в Україні – це означає підривати самі основи української державності.
Тарас Марусик
Каменем спотикання у численних мовних дискусіях є, передовсім, російська мова. Я запитав професора Чередниченка, як він розглядає російську – ця мова загрожена і її треба рятувати чи навпаки, вона не потребує захисту.
Олександр Чередниченко
Я думаю, що будь-який фахівець погодиться, що російській мові в Україні нічого не загрожує. По-перше, вона захищена 10 ст. Конституції України, по-друге, вона захищена статусом мови міжнародного спілкування.
Тарас Марусик
Говорив віце-президент Академії наук вищої школи України Олександр Чередниченко. Свою думку про регіональну двомовність висловив професор Тарас Кияк.
Тарас Кияк
Виходячи із засад української хартії про регіональні мови та мови меншин, можна реалізувати регіональну двомовність, чому б і ні? Але, згідно з Гадським протоколом, потрібно спочатку реалізувати постулат про те, що всі національні меншини вільно користуються, володіють мовою титульної нації, в даному випадку, державної мови.
Допоки не кожен громадянин України знає і володіє українською мовою, користується тим більше, ми не можемо обговорювати питання якоїсь двомовності.
Тарас Марусик
Це був директор Інституту Центральної Європи Тарас Кияк.
У зверненні, зокрема, сказано: “Нинішня ситуація в Україні вимагає створення системної програми утвердження української мови як державної”.
Інститут Центральної Європи створений цього року. Круглий стіл “Мовна політика в Україні та світовий досвід” – це перша “проба пера” нової інституції.
Директор Інституту, професор Тарас Кияк, який є ще й завідувачем кафедри Київського національного університету імени Тараса Шевченка, каже, що подібні “круглі столи” відбуватимуться регулярно і з різних політичних питань.
“Концепція етномовної політики в Україні, стверджує Тарас Кияк, не розроблена, тому з півтора десятка мовних законопроектів, які чекають свого розгляду у Верховній Раді, не на часі”.
Тарас Кияк
Тому ми пропонуємо депутатам народним, які подали ці законопроекти, спільно зібратися на широку наукову практичну конференцію, де б ми обговорили всі ці сумнівні моменти (як так м’яко скажу) законопроектів і напрацювали концепцію на майбутнє. А там уже можна буде в спокійній обстановці після заснування засад етномовної політики реально вносити деякі корективи до чинного законодавства.
Тарас Марусик
Професор Олександр Чередниченко, віце-президент Академії наук вищої школи України дав визначення мовної політики як системи заходів, спрямованих на реалізацію інтересів держави у мовній сфері. Мовною політикою реалізовують інтереси державної нації в цій надзвичайно тонкій сфері. На запитання, чи існує сьогодні в Україні мовна політика, Олександр Чередниченко відповідає.
Олександр Чередниченко
На жаль, змушений констатувати, що мовної політики в Україні сьогодні немає. Немає органу, який би опікувався цією політикою в структурі виконавчої влади, і це, звісно, спричинилося до того, що мові процеси в нашій державі набули такого стихійного, нерегульованого характеру.
Тарас Марусик
Професор Чередниченко каже також, що не тільки унітарні держави, такі, як Україна, але й не всі федеративні держави ввели багатомовність. Окрім найцитованіших прикладів – Бельгії, Канади і Швейцарії – є федеративні держави, де існує конституційна одномовність.
Олександр Чередниченко
США попри те, що там існує дуже чисельна іспаномовна меншина - близько 50 млн., якщо я не помиляюся, і Бразилія, яка теж є федеративною державою, але має одну державну мову - португальську. Росія також є федеративною державою на Конституційному рівні і має рідну державну мову.
У нас говорять про те, що державна і офіційна мова – це нібито офіційні речі. Я як фахівець стверджую, що це абсолютно тотожні поняття, державна або офіційна мова – це те ж саме. І ставити сьогодні питання про державну двомовність в Україні – це означає підривати самі основи української державності.
Тарас Марусик
Каменем спотикання у численних мовних дискусіях є, передовсім, російська мова. Я запитав професора Чередниченка, як він розглядає російську – ця мова загрожена і її треба рятувати чи навпаки, вона не потребує захисту.
Олександр Чередниченко
Я думаю, що будь-який фахівець погодиться, що російській мові в Україні нічого не загрожує. По-перше, вона захищена 10 ст. Конституції України, по-друге, вона захищена статусом мови міжнародного спілкування.
Тарас Марусик
Говорив віце-президент Академії наук вищої школи України Олександр Чередниченко. Свою думку про регіональну двомовність висловив професор Тарас Кияк.
Тарас Кияк
Виходячи із засад української хартії про регіональні мови та мови меншин, можна реалізувати регіональну двомовність, чому б і ні? Але, згідно з Гадським протоколом, потрібно спочатку реалізувати постулат про те, що всі національні меншини вільно користуються, володіють мовою титульної нації, в даному випадку, державної мови.
Допоки не кожен громадянин України знає і володіє українською мовою, користується тим більше, ми не можемо обговорювати питання якоїсь двомовності.
Тарас Марусик
Це був директор Інституту Центральної Європи Тарас Кияк.