14 квітня минулого року відбулося історичне засідання Нацради про стан виконання телерадіоорганізаціями України норм законодавства щодо мови телерадіопрограм.
Відповідно до ухвалених тоді рекомендацій, всі загальнонаціональні канали, а також канали, що мовлять більше, ніж на одне адмiнiстративно-територiальне утворення, повинні вести трансляції українською мовою.
Я спілкувався з цього приводу з новим головою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Віталієм Шевченком.
Те історичне рішення Нацради викликало тоді шквал звинувачень як з боку українських посадовців, так і російських. А колишній Президент України Леонід Кучма навіть ввів в оману журналістів і суспільство, заявивши, що він має у своєму розпорядженні юридичний висновок про неконституційність згаданого рішення.
Сьогодні це вже історія. Хоча те рішення залишається чинним, але не всі мовники готові і хочуть його виконувати. Я поцікавився у Віталія Шевченка, чи буде політика Нацради послідовною в цьому питанні і надалі.
Віталій Шевченко
Це завжди болючі питання і, на жаль, вони законодавством не відрегульовані, бо рішення, які Ви згадуєте, воно було ініційовано Національною Радою, воно може як змінюватися, доповнюватися, так і відмінятися.
Очевидно, ми повинні вибрати час і можливості, щоб переговорити на ці теми між собою, з’ясувати якісь речі, які лишаються не з’ясовані і виробити свої подальші підходи.
Особисто я переконаний, що те рішення було правильним. Більш, ніж своєчасним, і немає підстав від нього відмовлятися, ми повинні проводити політику протекціонізму українській мові, бо ситуація не поліпшується, а, на жаль, погіршується.
І якщо вже такі органи, як Національна Рада не будуть опікуватися інтересами слухачів у цій частині, тобто забезпечення якісним продуктом українського глядача, слухача, то невідомо, на кого тоді покладатися взагалі...
Для мене це не питання. Ми повинні утверджувати українську мову в ефірі і повинні виконувати цю роботу послідовно.
Тарас Марусик
Говорив новий голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко.
А тим часом мовні питання все частіше стають приводом для різноманітних заяв, проведення “круглих столів” і прес-конференцій. Так, 13 квітня Народний Рух України заявив про неприпустимість ухвалення указу Президента про захист російської мови i мов національних меншин.
“Народний Рух України переконаний, що за нинішнього приниженого стану державної мови на 14-му році нашої незалежности “творчий” підхід чиновників до його виконання спричинить реальне витіснення української мови з усіх сфер життєдiяльности на значній частині території держави, де вона i так була століттями об’єктом гоніння, заборони i прямого знищення”.
У документі мовиться, що в Україні не існує проблем функціонування мов національних меншин, особливо російської.
Також 13-го квітня були оприлюднені результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Центру стратегічного планування, які свідчать, що 58% респондентів ствердно відповіли на запитання про те, чи згодні вони з тим, що російська мова в Україні повинна мати статус державної, нарівні з українською.
Відповідно до ухвалених тоді рекомендацій, всі загальнонаціональні канали, а також канали, що мовлять більше, ніж на одне адмiнiстративно-територiальне утворення, повинні вести трансляції українською мовою.
Я спілкувався з цього приводу з новим головою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Віталієм Шевченком.
Те історичне рішення Нацради викликало тоді шквал звинувачень як з боку українських посадовців, так і російських. А колишній Президент України Леонід Кучма навіть ввів в оману журналістів і суспільство, заявивши, що він має у своєму розпорядженні юридичний висновок про неконституційність згаданого рішення.
Сьогодні це вже історія. Хоча те рішення залишається чинним, але не всі мовники готові і хочуть його виконувати. Я поцікавився у Віталія Шевченка, чи буде політика Нацради послідовною в цьому питанні і надалі.
Віталій Шевченко
Це завжди болючі питання і, на жаль, вони законодавством не відрегульовані, бо рішення, які Ви згадуєте, воно було ініційовано Національною Радою, воно може як змінюватися, доповнюватися, так і відмінятися.
Очевидно, ми повинні вибрати час і можливості, щоб переговорити на ці теми між собою, з’ясувати якісь речі, які лишаються не з’ясовані і виробити свої подальші підходи.
Особисто я переконаний, що те рішення було правильним. Більш, ніж своєчасним, і немає підстав від нього відмовлятися, ми повинні проводити політику протекціонізму українській мові, бо ситуація не поліпшується, а, на жаль, погіршується.
І якщо вже такі органи, як Національна Рада не будуть опікуватися інтересами слухачів у цій частині, тобто забезпечення якісним продуктом українського глядача, слухача, то невідомо, на кого тоді покладатися взагалі...
Для мене це не питання. Ми повинні утверджувати українську мову в ефірі і повинні виконувати цю роботу послідовно.
Тарас Марусик
Говорив новий голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко.
А тим часом мовні питання все частіше стають приводом для різноманітних заяв, проведення “круглих столів” і прес-конференцій. Так, 13 квітня Народний Рух України заявив про неприпустимість ухвалення указу Президента про захист російської мови i мов національних меншин.
“Народний Рух України переконаний, що за нинішнього приниженого стану державної мови на 14-му році нашої незалежности “творчий” підхід чиновників до його виконання спричинить реальне витіснення української мови з усіх сфер життєдiяльности на значній частині території держави, де вона i так була століттями об’єктом гоніння, заборони i прямого знищення”.
У документі мовиться, що в Україні не існує проблем функціонування мов національних меншин, особливо російської.
Також 13-го квітня були оприлюднені результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Центру стратегічного планування, які свідчать, що 58% респондентів ствердно відповіли на запитання про те, чи згодні вони з тим, що російська мова в Україні повинна мати статус державної, нарівні з українською.
