“Скажіть, будь ласка, з ким ми маємо примирюватись?” – Запитують у Президента України Віктора Ющенка автори звернення. - “ Із ветеранами Совєцької Армії, з якими ми не воювали. Адже УПА створена 14 жовтня 1942 року для боротьби з німецькими окупантами. Чи з НКВДистами, цілі дивізії яких охороняли лагера, коли совєцька Армія спливала кров''ю під Сталінградом? Чи з тими, хто закопував напівживих по 500 чоловік в Дем''янових Лазах, хто січкарнею різав пальці своїм жертвам у Галичі, з тими, хто в провокативних спецгрупах НКВД глумилися над місцевим населенням, щоб викликати гнів народу проти УПА, а тепер мають статус “Учасника бойових дій?”
Нагадаю, що лише зі Львова у Сибір відіслали майже 150 тисяч людей, і лише третина з них повернулись додому. Усі інші спочивають в сибірській землі. А на цвинтарях, де поховані українці російська влада наказала проводити меліоративні роботи…
Упівці нагадують українському президентові, що на Нюрнберзькому процесі в 1945-1946 роках, коли совєцька офіційна делегація на чолі з прокурором Руденком домагалася притягнути до судової відповідальності керівників ОУН і УПА, американський суддя Ловренс усі її звинувачення відкинув як безпідставні, зіславшись на десятки незаперечних документів, які спростовували співпрацю українського руху Опору з німцями.
Хоча вояки ОУН -УПА і пригноблені в соціальному становищі, понищені в тюрмах, животіють на жебрацькі пенсії, але вони зазначили, що не можуть просити вибачення в тих, хто воював проти Незалежності України, але при цьому сьогодні мають персональні пенсії, госпіталі, урядові привілеї і всіляку урядову підтримку.
Голова Львівського братства вояків ОУН-УПА, воїн дивізії СС “Галичина” Олесь Гуменюк зауважив в інтерв’ю радіо Свобода, що упівці не вимагають жодних статусів і визнань:
--Ми не наполягаємо на тому, щоб нас визнали. Не хочуть - це їхня воля. Нині влада прислуховується не до фронтовиків, які чесно воювали за рідну землю і яких теж потім нищили, не до упівців, а до тих учорашніх енкаведистів, кагебистів, які називають себе ветеранами Великої Вітчизняної війни.
Однак братство вимагає від російської влади матеріальної компенсації за те, що вони під час заслання в Сибіру тяжко працювали на економіку Росії. На це російський посол в Україні Віктор Черномирдін заявив:
--Якщо ви хочете комусь висунути претензії, висувайте їх Грузії. Батько народу був звідти. Хочете знайти когось крайнього, звинуватити, то звинувачуйте. Ми, Росія, не будемо ні перед ким вибачатись.
До слова, в НКВД і в Сибірських таборах переважно працювали росіяни.
Але відповіді на усі запитання історії могли б дати архіви КПСС і КГД, які недоступні українським історикам. Оскільки більшість людей, які фігурують у матеріалах і скоювали злочини ще живі. Вояки УПА вимагають він Президента відкрити архіви хоча б 30 річної давності аби історики могли відкрити правду про замордованих під Базаром і Крутами, про організацію голодоморів і знищення еліти Української Нації. Власне Правда і примирить усіх вояків Другої Світової війни. Переконані упівці, яких на Львівщина мешкає 1425 осіб, і яких з кожним днем стає дедалі менше.