Німеччина, 3 травня 2005 - У Німеччині продовжує роботу слідча комісія Бундестаґу, яка займається так званим “візовим скандалом”. Нагадаємо, що йдеться про зловживання лібералізованим візовим режимом з боку передусім українських заробітчан. Після виступу в парламентській комісії міністра закордонних справ Німеччини Йошки Фішера депутати тепер готуються вислухати главу внутрішньополітичного відомства Отто Шилі, якому останнім часом доводиться відчувати дедалі потужніший тиск з боку консервативної опозиції. Розповідає Надія Кандиба:
Під приціл консервативної опозиції тепер потрапив і міністр внутрішніх справ Німеччини, соціал-демократ Отто Шилі. Християнські демократи закидають йому брак рішучості при відстоюванні своєї точки зору: хоча Шилі знав про всю серйозність ситуації, яка склалася в посольстві Німеччини в Україні, він не вжив належних заходів. Як зауважив член ХДС Райнгард Ґріндель:
“Якщо міністр, який відповідає за безпеку, вважає, що нова візова політика суперечить європейському праву та створює загрозу внутрішній безпеці, то він повинен наполегливіше порушувати це питання в уряді, а не задовольнятися лише відписками від міністра закордонних справ або окремих держсекретарів. Оскільки ніяких змін у цій справі не відбулося, постає питання про те, чи не зрадив міністр внутрішніх справ своєму обов’язку піклуватися про внутрішню безпеку”, - сказав Ґріндель, депутат Бундестаґу від Християнсько-демократичного союзу.
Однак вимоги про відставку міністра внутрішніх справ поки що не лунають. Шилі запрошено виступити в слідчій комісії восьмого липня. До того часу, депутати мають намір заслухати цілу низку колишніх і нинішніх працівників посольства Німеччини в Україні.
Напередодні в слідчій комісії вже виступив екс-глава німецького посольства в Києві Ебергард Гайкен. Принцип “в разі сумніву ухвалювати рішення на користь прохача” він назвав “дуже небезпечним недоліком” указу, який був покликаний спростити візовий режим. За словами колишнього посла, співробітники через перевантаження не мали можливостей для ретельної перевірки запитів. Водночас дипломат наголосив на відсутності сигналів, що свідчили б про різке зростання кількості прохачів, яких не хотіли б бачити в Німеччині. Гайкен керував роботою німецького посольства в Києві від 1996-го до 2000-го року.
У понеділок депутати заслухали також колишнього керівника консульського відділу посольства Клари Гоппманн, яка зауважила, що неодноразово направляла до Берліна листи, в яких звертала увагу на катастрофічну ситуацію з видачею віз та постійним зростанням кількості прохачів у Києві. Раніше під час кьольнського процесу в справі німецько-української банди перемитників вона відмовилася давати свідчення, пояснивши своє рішення погрозами, які начебто отримала від невідомих по телефону.
Тим часом “зелені” намагаються розвернути спис в бік консервативної опозиції. Їхній представник у слідчій комісії Бундестаґу Єржи Монтаґ заявив:
“Ніколи так погано не перевіряли запити прохачів, як за часів уряду Гельмута Коля та міністра закордонних справ Клауса Кінкеля. Підозра, що саме указ від третього березня 2000-го року сприяв послабленню перевірки, не підтвердився”, - сказав Монтаґ.
Під приціл консервативної опозиції тепер потрапив і міністр внутрішніх справ Німеччини, соціал-демократ Отто Шилі. Християнські демократи закидають йому брак рішучості при відстоюванні своєї точки зору: хоча Шилі знав про всю серйозність ситуації, яка склалася в посольстві Німеччини в Україні, він не вжив належних заходів. Як зауважив член ХДС Райнгард Ґріндель:
“Якщо міністр, який відповідає за безпеку, вважає, що нова візова політика суперечить європейському праву та створює загрозу внутрішній безпеці, то він повинен наполегливіше порушувати це питання в уряді, а не задовольнятися лише відписками від міністра закордонних справ або окремих держсекретарів. Оскільки ніяких змін у цій справі не відбулося, постає питання про те, чи не зрадив міністр внутрішніх справ своєму обов’язку піклуватися про внутрішню безпеку”, - сказав Ґріндель, депутат Бундестаґу від Християнсько-демократичного союзу.
Однак вимоги про відставку міністра внутрішніх справ поки що не лунають. Шилі запрошено виступити в слідчій комісії восьмого липня. До того часу, депутати мають намір заслухати цілу низку колишніх і нинішніх працівників посольства Німеччини в Україні.
Напередодні в слідчій комісії вже виступив екс-глава німецького посольства в Києві Ебергард Гайкен. Принцип “в разі сумніву ухвалювати рішення на користь прохача” він назвав “дуже небезпечним недоліком” указу, який був покликаний спростити візовий режим. За словами колишнього посла, співробітники через перевантаження не мали можливостей для ретельної перевірки запитів. Водночас дипломат наголосив на відсутності сигналів, що свідчили б про різке зростання кількості прохачів, яких не хотіли б бачити в Німеччині. Гайкен керував роботою німецького посольства в Києві від 1996-го до 2000-го року.
У понеділок депутати заслухали також колишнього керівника консульського відділу посольства Клари Гоппманн, яка зауважила, що неодноразово направляла до Берліна листи, в яких звертала увагу на катастрофічну ситуацію з видачею віз та постійним зростанням кількості прохачів у Києві. Раніше під час кьольнського процесу в справі німецько-української банди перемитників вона відмовилася давати свідчення, пояснивши своє рішення погрозами, які начебто отримала від невідомих по телефону.
Тим часом “зелені” намагаються розвернути спис в бік консервативної опозиції. Їхній представник у слідчій комісії Бундестаґу Єржи Монтаґ заявив:
“Ніколи так погано не перевіряли запити прохачів, як за часів уряду Гельмута Коля та міністра закордонних справ Клауса Кінкеля. Підозра, що саме указ від третього березня 2000-го року сприяв послабленню перевірки, не підтвердився”, - сказав Монтаґ.
