Київ, 7 травня 2005 - За останні п‘ятнадцять років частина українських громадян докорінно змінила своє бачення Другої Світової війни, ролі в ній Радянського Союзу та самої України.
Це спричинене не тільки працями істориків у самій Україні, а і діяльністю людини, котра живе поза Україною, видає книги російською і англійською мовами, виступає з публічними лекціями практично у всіх європейських країнах, але котрій в‘їзд до України досі був унеможливлений.
Володимир Різун народився 20-го квітня 1947-го року у сім‘ї офіцера. Здобув вищу військову освіту у Києві, служив на території України, потім навчався у Москві у військово-дипломатичній академії, працював у Женевській резидентурі Головного розвідувального управління.
У 1978-го році, як він сам говорить, “зрадив соціалістичну Батьківщину”. В СРСР був заочно засуджений до смертної кари. Живе і працює у Великій Британії, викладає у військовій академії.
Ось як сам Володимир Різун пише про себе: “Теперішнє моє життя розмірене. Монотонне. Зранку читаю й пишу. Вдень читаю й пишу. Увечері читаю й пишу. Вночі – також. Перерви на сніданок, обід вечерю і сон. Жаль тільки, що ідеальний ритм постійно руйнується. Треба читати лекції, втрачати час на іспитах, мотатися по всьому світу. Книг написано багато. З них опубліковано 13”.
У публікаціях Різун користується псевдонімом “Віктор Суворов”, яке й замістило за останні два десятиліття його справжнє ім‘я. Головна тематика книг – Друга Світова війна. Зміст – докорінна ревізія усталених поглядів не тільки радянської, а і світової історичної науки на цю війну, на її мотиви, витоки, перебіг дій.
“Нацистів, які прийшли до влади, Сталін вперто й наполегливо підштовхував до війни. Вершина цих зусиль - пакт Молотова-Ріббентропа. Цим пактом Сталін гарантував Гітлеру свободу дій у Європі і по суті відкрив шлюзи Другій Світовій війні.
Я вважаю Гітлера злочинцем і мерзотником. Але, викриваючи фашистів, ми зобов‘язані викривати і радянських комуністів, котрі заохочували нацистів на скоєння злочинів і мали намір скористатися результатами цих злочинів.
Моє головне джерело – відкриті радянські публікації. Навіть цього цілком достатньо, щоб поставити радянських комуністів до стіни ганьби і посадити їх на лаву підсудних поруч із німецькими фашистами, а то і попереду їх”.
У книгах “Криголам”, “День М”, “Остання республіка”, “Тінь Перемоги” та інших Віктор Суворов викриває агресивний характер радянського імперіалізму, його злочинні плани світового панування і антилюдяну сутність комуністичного ладу.
Ось як оцінює значення книг Володимира Різуна-Віктора Суворова політолог Віктор Каспрук.
Віктор Каспрук
Головним відкриттям книжок Віктора Суворова для розуміння в Україні Другої Світової війни є те, що вони пласт за пластом знімають із свідомості пересічного українця ідеологічні нашарування, вживані десятиліттями радянською пропагандою.
Віктор Суворов спромігся виписати своєрідну енциклопедію Другої Світової війни. Читаючи одну з книг Суворова, я знайшов абсолютне підтвердження того, про що розповідав його батько, коли їхнє піхотне фрунзівське училище за 2 тижні до випуску було кинуто на Сталінград.
Конкретні факти, часто абсолютно доступні, але зібрані воєдино і проаналізовані колишнім розвідником, відкривають нам очі на кардинально інші реалії.
Сергій Грабовський
Історик Віктор Коваль, котрий уже кілька десятиліть безпосередньо займається історією Другою Світової війни, зазначає окремі помилки праць Суворова, але загальна його оцінка також позитивна.
Віктор Коваль
Найбільшою заслугою Суворова є те, що він розвіяв міф радянської пропаганди про СРСР, як безневинну жертву несподіваного німецького нападу. Суворов показав, що Сталін сам готувався напасти на Німеччину.
Другою заслугою є те, що Суворов розвіяв міф про геніального полководця Жукова, показавши того таким, яким він був: генералом-м’ясником, який здобув свої перемоги виключно ціною колосальних людських втрат Червоної армії.
Третьої заслугою Суворова є те, що він розбурхав російську історіографію. З’явилася плеяда нових істориків, які розкопали нові документи, що підтвердили версію Суворова, і розкопали велику нову статистику про воєнні сили і втрати СРСР у війні.
Нарешті, загальний висновок. Як слід оцінювати феномен Суворова? Правильну відповідь можна дати, лише беручи до уваги те, від кого і до кого він перебіг. Тоді ще не ясно, що оцінювати його вчинок слід так само високо, як ми оцінюємо боротьбу німецьких антифашистів проти Гітлера в роки війни.
Суворов покинув табір комуністичного тоталітаризму, тобто червоного фашизму, який загрожував світові новою страшною війною, перейшов до табору демократії, яка боролося проти радянської світової експансії. За це його слід визнати видатним істориком, який зробив свій внесок у справу миру.
Сергій Грабовський
Віктор Суворов неодноразово бував у сусідній з Україною Польщі; він має державні нагороди ряду посткомуністичних країн Європи, якими поцінований його внесок у подолання міфу про Радянський Союз як невинну жертву Другої Світової війни.
Але легально приїхати в Україну, звідки йде його рід і де у Черкасах живуть його рідні, переможець комуністичних міфів досі не може.
Це спричинене не тільки працями істориків у самій Україні, а і діяльністю людини, котра живе поза Україною, видає книги російською і англійською мовами, виступає з публічними лекціями практично у всіх європейських країнах, але котрій в‘їзд до України досі був унеможливлений.
Володимир Різун народився 20-го квітня 1947-го року у сім‘ї офіцера. Здобув вищу військову освіту у Києві, служив на території України, потім навчався у Москві у військово-дипломатичній академії, працював у Женевській резидентурі Головного розвідувального управління.
У 1978-го році, як він сам говорить, “зрадив соціалістичну Батьківщину”. В СРСР був заочно засуджений до смертної кари. Живе і працює у Великій Британії, викладає у військовій академії.
Ось як сам Володимир Різун пише про себе: “Теперішнє моє життя розмірене. Монотонне. Зранку читаю й пишу. Вдень читаю й пишу. Увечері читаю й пишу. Вночі – також. Перерви на сніданок, обід вечерю і сон. Жаль тільки, що ідеальний ритм постійно руйнується. Треба читати лекції, втрачати час на іспитах, мотатися по всьому світу. Книг написано багато. З них опубліковано 13”.
У публікаціях Різун користується псевдонімом “Віктор Суворов”, яке й замістило за останні два десятиліття його справжнє ім‘я. Головна тематика книг – Друга Світова війна. Зміст – докорінна ревізія усталених поглядів не тільки радянської, а і світової історичної науки на цю війну, на її мотиви, витоки, перебіг дій.
“Нацистів, які прийшли до влади, Сталін вперто й наполегливо підштовхував до війни. Вершина цих зусиль - пакт Молотова-Ріббентропа. Цим пактом Сталін гарантував Гітлеру свободу дій у Європі і по суті відкрив шлюзи Другій Світовій війні.
Я вважаю Гітлера злочинцем і мерзотником. Але, викриваючи фашистів, ми зобов‘язані викривати і радянських комуністів, котрі заохочували нацистів на скоєння злочинів і мали намір скористатися результатами цих злочинів.
Моє головне джерело – відкриті радянські публікації. Навіть цього цілком достатньо, щоб поставити радянських комуністів до стіни ганьби і посадити їх на лаву підсудних поруч із німецькими фашистами, а то і попереду їх”.
У книгах “Криголам”, “День М”, “Остання республіка”, “Тінь Перемоги” та інших Віктор Суворов викриває агресивний характер радянського імперіалізму, його злочинні плани світового панування і антилюдяну сутність комуністичного ладу.
Ось як оцінює значення книг Володимира Різуна-Віктора Суворова політолог Віктор Каспрук.
Віктор Каспрук
Головним відкриттям книжок Віктора Суворова для розуміння в Україні Другої Світової війни є те, що вони пласт за пластом знімають із свідомості пересічного українця ідеологічні нашарування, вживані десятиліттями радянською пропагандою.
Віктор Суворов спромігся виписати своєрідну енциклопедію Другої Світової війни. Читаючи одну з книг Суворова, я знайшов абсолютне підтвердження того, про що розповідав його батько, коли їхнє піхотне фрунзівське училище за 2 тижні до випуску було кинуто на Сталінград.
Конкретні факти, часто абсолютно доступні, але зібрані воєдино і проаналізовані колишнім розвідником, відкривають нам очі на кардинально інші реалії.
Сергій Грабовський
Історик Віктор Коваль, котрий уже кілька десятиліть безпосередньо займається історією Другою Світової війни, зазначає окремі помилки праць Суворова, але загальна його оцінка також позитивна.
Віктор Коваль
Найбільшою заслугою Суворова є те, що він розвіяв міф радянської пропаганди про СРСР, як безневинну жертву несподіваного німецького нападу. Суворов показав, що Сталін сам готувався напасти на Німеччину.
Другою заслугою є те, що Суворов розвіяв міф про геніального полководця Жукова, показавши того таким, яким він був: генералом-м’ясником, який здобув свої перемоги виключно ціною колосальних людських втрат Червоної армії.
Третьої заслугою Суворова є те, що він розбурхав російську історіографію. З’явилася плеяда нових істориків, які розкопали нові документи, що підтвердили версію Суворова, і розкопали велику нову статистику про воєнні сили і втрати СРСР у війні.
Нарешті, загальний висновок. Як слід оцінювати феномен Суворова? Правильну відповідь можна дати, лише беручи до уваги те, від кого і до кого він перебіг. Тоді ще не ясно, що оцінювати його вчинок слід так само високо, як ми оцінюємо боротьбу німецьких антифашистів проти Гітлера в роки війни.
Суворов покинув табір комуністичного тоталітаризму, тобто червоного фашизму, який загрожував світові новою страшною війною, перейшов до табору демократії, яка боролося проти радянської світової експансії. За це його слід визнати видатним істориком, який зробив свій внесок у справу миру.
Сергій Грабовський
Віктор Суворов неодноразово бував у сусідній з Україною Польщі; він має державні нагороди ряду посткомуністичних країн Європи, якими поцінований його внесок у подолання міфу про Радянський Союз як невинну жертву Другої Світової війни.
Але легально приїхати в Україну, звідки йде його рід і де у Черкасах живуть його рідні, переможець комуністичних міфів досі не може.
