Мiжнародний трибунал з воєнних злочинiв постановив до початку процесу випустити на волю Рамуша Харадiная, колишнього прем’єр-мiнiстра Косова. Таке рiшення викликало невдоволення офiцiйного Белграда.

Белград, 9 червня 2005 – Харадiнай подав у вiдставку з посади голови уряду в березнi, вiдразу коли Гаазький трибунал оприлюднив, що проти нього порушено кримiнальну справу. Вiн здався добровiльно. Голова Мiжнародної адмiнiстрацiї в Приштинi Сорен Йєссен-Петерсен тодi назвав Харадiная вiдповiдальним полiтичним дiячем.

Пiд час бойових дiй наприкiнцi дев’яностих рокiв Харадiнай очолював пiдроздiли Визвольної армiї Косова на заходi провiнцiї. Прокуратура стверджує, що його загони були причетнi до переслiдування, тортури, депортацiї та убивств осiб сербської нацiональностi та тих албанцiв, якi спiвпрацювали з белградською владою. Бiльшiсть доказiв зiбрало та направило до Гааги Мiнiстерство юстицiї Сербiї. Пiсля вiйни Харадiнай заснував полiтичну партiю – Альянс за майбутнiсть Косова, згодом став депутатом та прем’єр-мiнiстром.

Уряд Косова та Мiжнародна адмiнiстрацiя в провiнцї надали Трибуналовi гарантiї, що Харадiнай постiйно перебуватиме в Приштинi або в рiдному селi та, що не буде подавати заяв у зв’язку з процесом. Йому не заборонили займатися полiтичною дiяльнiстю.

Процес над Харадiнаєм розпочнеться 2007 року. Трибунал досi, так як його, тимчасово звiльнив понад десять осiб, мiж ними й окремих сербських генералiв та полiцейських. Все-ж, белградськi урядовцi висловлюють невдоволення рiшенням суду. Мiнiстр в справах нацменшин Расим Ляїч каже, що Харадiнай буде в змозi впливати як на свiдкiв, так й на полiтичнi процеси в Косовi. Адже вiн залишається лiдером полiтичної партiї та одним з найбагатших громадян Косова.

Уряд провiнцiї звiльнення колишнього прем’єра назвав справедливим та таким, що сприятиме стабiлiзацiї ситуацiї в Косовi.