Доступність посилання

“Економічний журнал”. У програмі: - Україна і Росія вирішили суперечку щодо майже 8 мільярдів кубометрів російського газу угодою між “Газпромом" та “Нафтогазом” України – чи вигідна Україні ця угода? - Ціни на бензин в Україні підуть вгору – прогнози фахівців; - Ізраїль готує значні інвестиції в Україну; - У рубриці “Власна справа” - Дмитро Чекалкін, автор проекту “Веселі яйця”.


Марія Щур

Аудіозапис програми:

Прага, 24 липня 2005 року.

Марія Щур

Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”!

В ефірі “Економічний журнал”. Перед мікрофоном Марія Щур.

Сьогодні в програмі:

- Україна і Росія вирішили суперечку щодо майже 8 мільярдів кубометрів російського газу угодою між «Газпромом» та «Нафтогазом України;

- Ціни на бензин в Україні підуть вгору – прогнози фахівців;

- Ізраїль готує значні інвестиції в Україну;

- А на закінчення програми у рубриці «Власна справа» про одну з своїх власних справ розповість Дмитро Чекалкін, автор проекту «Веселі яйця».

Вигідний чи не вигідний контракт, який підписала Україна з російською компанією "Газпром"?

На початку тижня керівник “Нафтогазу України” Олексій Івченко переконував громадськість у тому, що конфлікт з росіянами стосовно 8 мільярдів кубометрів газу, який зберігається в сховищах України, і який росіяни хотіли забрати або продати Україні за світовими цінами, повністю вичерпаний.

Проте сьогодні російські газовики заявили, що домовленості справді є, але дещо інші, ніж говорить пан Івченко. Що відбувається у газовій сфері?

Це питання досліджувала Влада Саюк.

Влада Саюк

За словами Івченка, росіяни погодилися на усе. Вирішили два з половиною мільярди кубометрів газу з тих майже 8, які перебувають в підземних сховищах України, зарахувати за послуги транзиту. Решту з того, що залишиться, майже 5 мільярдів кубометрів, віддаватимуть частинами, а не виплачуватимуть його світову ціну, як вимагав "Газпром".

І об’єм прокачування Росією через українські трубопроводи газу до Європи росіяни хочуть збільшити цього року на 8 мільярдів наступного до 11.

До того ж вартість газу, за словами Івченка, на найближчі півроку буде зафіксована на рівні 50 доларів США за одну тисячу кубометрів.

Івченко довго переконував, що все просто ідеально.

Тим часом вже сьогодні росіяни взялися пояснювати, що з Україною домовилися про інше, ніж заявляв Івченко.

Росія справді погоджується, щоб майже 5 мільярдів кубометрів газу, які залишаться в українських підземних сховищах, віддавали частинами.

Щоправда, власник палива “Газпром” ще вчора продав його компанії “РосУкренерго”, тому Україні з її боргами варто розбиратися з дійсним власником цього палива.

За додаткові 8 мільярдів, які росіяни хочуть цього року прокачати українськими трубами, вони будуть платити 2 мільярди кубометрів газу, а не два з половиною, як сказав Івченко.

Про усе це заявив заступник голови "Газпрому" Олександр Медведєв. До того ж він висловив здивування заявами Івченка, “тому що вони не відповідають ні букві, ні духу досягнутих домовленостей, які були закріплені сторонами в відповідних документах”.

А ось як проблему бачить експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Іван Полтавець.

Іван Полтавець

Те, що відбувається зараз в газовій сфері між Україною та Росією, – це, скоріше за все, переформатування відповідних домовленостей або намагання прояснити домовленості, записати їх в контракті, там, де раніше, скажімо, їх не було. Наприклад, про зберігання газу в підземних сховищах.

Росія раніше платила невелику ціну за підземні сховища, бо не зрозуміло, хто має платити за буферний газ. Тепер це питання стало на порядок денний, і якось воно з великим болем вирішується.

Влада Саюк

За словами Полтавця, головна причина конфліктів полягає в тому, що Україна через своє бажання платити неповну ціну за газ залежить від Росії і остання цим щоразу намагається користуватися.

Іван Полтавець

Проблема спирається в необхідність реформування внутрішнього ринку газу. Неможливо вирішити проблему переходу на ринкові стосунки, коли ринок не готовий платити справжню ціну.

Зараз ціна на внутрішньому ринку для споживачів субсидіюється за рахунок надходжень від надання послуг транзиту. Умовно кажучи, держава за рахунок компанії “Укртрансгазу” субсидує внутрішнє споживання.

Мова йде про те, що необхідно підвищувати тарифи для споживачів, якби Україна була готова перейти на ринкові стосунки, підняти внутрішні тарифи і почати платити якусь біль-менш ринкову ціну, не субсидійовану, за газ, то всі ці проблеми знялися б автоматично.

Влада Саюк

Проте до виборів простим споживачам, незважаючи ні на які конфлікти, боятися підвищення вартості газу не варто, як каже Полтавець. Керівництво України на такий крок піти побоїться, тому вже зараз можна очікувати нових російсько-українських газових конфліктів.

Марія Щур

Ненабагато кращими, ніж із газом, складається нафтова співпраця між Україною і Росією.

Російські нафтовики прогнозують чи, радше, обіцяють зростання цін на бензин в Україні.

Чи може український уряд врегулювати цю проблему в такий спосіб, аби і нафтотрейдери не влаштовували б бойкот, і українці були спроможними купувати пальне? Слово Сергієві Кисельову.

Сергій Кисельов

У Києві бензин найпопулярнішої марки А-95 коштує сьогодні приблизно стільки ж, скільки в Нью-Йорку у перерахунку близько 70 центів за літр. І столичні водії на бензозаправках, шукаючи гроші в гаманцях, аби розрахуватися за пальне, наводять традиційний у таких випадках аргумент: так у них же в Америці зарплати не такі, як у нас в Україні!

Київська АЗС в районі Оболоні. Три години дня. Водій "Жигулів" робить висновок щодо бензинового ціноутворення.

Водій

Мені здається, що все дорожчає, так і бензин дорожчає.

Сергій Кисельов

А як далі буде?

Водій

Може, й попустить.

Сергій Кисельов

Його колега на "Форді" налаштований менш оптимістично.

Водій

Я думаю, що, мабуть, буде ще дорожчати.

Сергій Кисельов

Студент на мопеді, для якого трьох літрів бензину вистачає на 100 кілометрів:

Студент

Так, це дуже відчутно. Бензин коштував дешевше, а тепер грошей на бензин іде вдвічі більше.

Сергій Кисельов

Те, що бензин дорожчатиме, не чутки. Минулого вівторка про це заявив президент "ТНК-ВР Україна" Олександр Городецький. На запитання ж журналістів про параметри подорожчання він не відповів. Зауважив лише, що світові тенденції зростання цін на нафтопродукти впливатимуть і на російський, і на український ринки.

"ТНК-ВР Україна" є одним із найпотужніших російських нафтотрейдерів на українському паливно-енергетичному ринку. І одним із головних до недавнього часу підозрюваних у корпоративній змові постачальників нафти в Україну.

Антимонопольний комітет України порушив проти "ТНК-ВР Україна" та проти "Лукойлу" справу за ознаками антиконкурентних узгоджених дій між компаніями на ринку нафтопродуктів. Але у середу комітет сам же цю справу й закрив. Як було офіційно повідомлено: “У зв’язку з відсутністю доказів щодо споєння порушень російськими нафтопостачальними компаніями "ТНК-ВР", якій належить в Україні більш, як 1200 АЗС, та "Лукойл", що володіє близько 170-ма бензозаправками.

У Києві по-різному поставилися до такого рішення Антимонопольного комітету.

Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, коли на прес-конференції їй поставили запитання, чи не збирається вона відкликати тепер свої попередні звинувачення на адресу російських нафтотрейдерів у змові, відповіла:

Юлія Тимошенко

Ні, не збираюсь. До тих пір, поки у нас стояли заборонені імпортні мита, тоді дійсно була монополія, тому що не було дійсно ніяких можливостей імпортувати нафтопродукти. Сьогодні право імпортувати є, тому що зняті надзвичайно високі мита.

Сергій Кисельов

Із подібними звинуваченнями Антимонопольного комітету у недобросовісності принципово не погоджується директор Центру досліджень проблем ТЕК Олег Гавриш. В інтерв’ю для радіо "Свобода" він пояснив:

Олег Гавриш

Прем’єр-міністр зробила помилку. Вона назвала монополістами компанії, які ще не були визнані монополістами Антимонопольним комітетом. І коли в ситуацію втрутився президент, він дав розпорядження розібратися в ситуації. І коли розібралися, з’ясувалося, що ніякої монополії не існує.

Сергій Кисельов

Голова парламентського підкомітету з ПЕК Олександр Гудима дотримується принципово іншої думки щодо причин, з яких Антимонопольний комітет України закрив справу проти російських нафтотрейдерів.

В інтерв’ю для радіо "Свобода" народний депутат сказав:

Олександр Гудима

Антимонопольний комітет в Україні схожий на недоторкану священну корову. Єдиний державний орган, який сьогодні не зазнав ніяких змін після помаранчевої революції. Його голова Костусєв не хоче, або не бажає (це очевидно) захищати національні інтереси України напередодні виборів, бо він очолює партію, яку не можна сьогодні назвати про української партією.

Сергій Кисельов

Зауважу, що пан Костусєв є лідером партії "Союз", яка виступає за федеральне облаштування України, державну двомовність тощо. На запитання ж про те, як уряд може призупинити зростання цін на бензин, пан Гудима відповів:

Олександр Гудима

Сьогодні уряд уперто не дає відповіді, коли в Україні появиться каспійська нафта. Тільки каспійська нафта в певній кількості і є тим фактором стабілізуючим, який може суттєво впливати на ринок нафтопродуктів в Україні.

Сергій Кисельов

Тим не менше експерти: і ті, що підтримують рішення Антимонопольного комітету України, і ті, що його не підтримують, сходяться в одному - бензин дорожчатиме.

Директор Центру досліджень проблем ПЕК Олег Гавриш.

Олег Гавриш

Цінові перспективи такі. Мабуть, за місяць пальне подорожчає десь до 3.70 гривень за літр. Протягом двох місяців він подорожчає до 4 гривень за літр. Я не виключаю такого сценарію, що до кінця року пальне буде коштувати 5 гривень за літр.

Сергій Кисельов

Ідеться про ту ж таки найпопулярнішу марку бензину А-95.

Охоронник однієї з облонських АЗС, якому я сьогодні розповів про ці бензинові перспективи, сумно зітхнув і філософськи зауважив:

Охоронник

Звичайно, якщо до 5 гривень буде бензин, то, звичайно, не стане краще.

Сергій Кисельов

І в той же час.

Охоронник

Їздили, їздять і будуть їздити".

Марія Щур

Ми продовжуємо бензинову тему повідомленням із Польщі.

У центральній Європі поширюється таке явище, як «бензиновий туризм». Що це таке? З Варшави розповідає Роман Крик.

Роман Крик

Ще зовсім нещодавно популярна у Польщі газета “Жеч Посполіта” інформувала про проблеми, які мають приватні власники бензозаправок у східних землях Німеччини.

У статті на цю тему пророкувалося, що до кінця року там збанкрутує близько 150 заправок, оскільки німці стали масово їздити за бензином до сусідньої Польщі.

На час написання цієї статті німецький бензин був на 23 євроцентів дорожчий від польського. Але ось на цьому ситуація помінялася аж до навпаки, вперше в історії польський бензин став дорожчим від німецького. Відповідно тепер поляки з прикордонних регіонів їздять заправлятися до Німеччини.

Польська газета “Виборча” інформує також про зростання руху на кордоні з Україною, оскільки зараз український бензин став дешевшим від польського аж приблизно на 50%.

Гірша ситуація на кордоні з калінінградським анклавом. Поляки радо купують дешевший російський бензин, проте поїздки туди складні з огляду на масову корумпованість російських митників, а також влаштовуванні ними штучних черг.

Преса у північно-східній Польщі інформує, що останнім часом російські митники рознахабніли настільки, що на власний розсуд стали встановлювати ставки на вивезені поляками товари і без сорому прямо на очах людей запихають гроші з митних оплат у кишені власних штанів.

Польські нафтотрейдери розводять руками. Кажуть, що вони тут ні при чому, а зростання цін на бензин у Польщі – це реакція на зростання цін на нафту у світі.

Власники автомобілів виявляють розуміння для такого аргументу, але запитують, як таке можливе, щоби ціни на польський бензин обігнали німецькі. Можливо, як кажуть вони, причина у тому, що у Німеччині Росія не має монопольного статусу на поставки нафти, а в Польщі такий статус за нею закріплений вже багато років.

Газета “Жеч Посполіта” зазначає, що саме найгірше у тому, що у повільному, проте неухильному зростанню цін на нафту не видно ні кінця, ні краю. На додачу уряд нічого не робить, щоби зламати російський монополь на російському ринку енергоносію.

Марія Щур

За словами ізраїльського посла, після помаранчевої революції інтерес ізраїльських бізнесменів до України різко зріс.

Також і Україна активно рекламує себе у самому Ізраїлі. Вслід за відкриттям Центру співробітництва Ізраїль-Україна у Тель-Авіві 14 липня, у якому взяла участь представницька делегація України на чолі з заступником державного секретаря України Борисом Соболєвим, Ізраїль відвідав віце-прем’єр України Анатолій Кінах, котрий підписав економічну угоду між Україною та Ізраїлем.

Як вважають ізраїльські спостерігачі, за лаштунками цих подій стоять ізраїльські супермагнати Лєонід Нєвзлін та Лєв Ліваєв, що змагаються між собою за український ринок.

Активізація ізраїльсько-українських економічних відносин відбувається на тлі внесення України у перелік держав, де ізраїльський уряд забезпечує страховку бізнесового та політичного ризику.

Сповіщає Вольф Москович з Єрусалима.

Вольф Москович

14-го липня у тель-авівському готелі відбулася церемонія відкриття центру співробітництва “Ізраїль-Україна”. Українську сторону представляли високопосадовці з апарату Президента Ющенка: заступник держсекретаря України Борис Соболєв та два дорадники Президента.

З ізраїльської сторони – це були урядовці з апарату міністерства фінансів, а також крупні ізраїльські бізнесмени.

У своєму привітанні учасникам нового центру Президент Ющенко писав: “Україна стає привабливим модерним ринком для розміщення капіталів. Сподіваюся, що центр співробітництва прокладе дорогу цікавим проектам та ініціативам. Наші двері відкриті для всіх, хто вірить в Україну і пов’язує з нею свої ділові плани”.

Ізраїльська преса зазначає, що за відкриттям центру стоїть фігурант справи “Юкосу”, ізраїльсько-російський супермагнат Леонід Нєвзлін. Втім, 17-18 липня в Ізраїлі перебував перший віце-прем’єр-міністр України А.Кінах також у справах активізації економічного співробітництва України та Ізраїлю.

Він зустрівся з мером Єрусалиму, віце-прем’єр-міністром Ізраїлю, віце-спікером кнесету та двома головними рабинами Ізраїлю.

Місцеві спостерігачі вважають, що за цим візитом стоїть конкурент Нєвзліна ізраїльський “алмазний король” Лев Лєваєв. Кінах зустрівся з ним та відвідав брильянтовий центр, а також брильянтову візу та підписав угоду про співробітництво між УСПП та Торговельною палатою, очолюваною Левом Лєваєвим.

Останній заявив, що веде переговори про інвестиції в український сталеплавильні заводи, зокрема і про придбання “Криворіжсталі”.

Міжнародна служба новин “Міг-Ньюз”, власником якої є українсько-ізраїльський бізнесмен Вадим Рабинович, який ще 10 років тому заснував Торговельну палату Україна-Ізраїль, не приховує свого незадоволення діяльністю на цьому полі конкурентів Нєвзліна та Лєваєва та попереджує: “У змаганні двох бізнес-структур Ізраїлю українські чиновники, в тому числі вищого рівня, можуть стати закладниками різних політичних та економічних інтриг”.

Марія Щур

Майже 2 століття тому одне лише запровадження режиму «порто франко» зробило Одесу надзвичайно привабливим для іноземного капіталу містом. Для власних потреб закордонні інвестори швидко розбудували відповідну інфраструктуру – від ресторанів та готелів і аж до транспортних контор та страхових товариств.

Про родину одного такого комерсанта – француза Шарля Сікара розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

1804 року тридцятирічний французький купець Шарль Сікар переїхав з рідного Марселя до Одеси. Там він швидко заприятелював із своїм земляком, одеським градоначальником герцогом де Рішельє і незабаром став його комерційним радником. До Одеси прибув і брат Сікара Жан-Батист, який зайнявся лихварством.

Через 4 роки французький консул в Одесі Шарль Сікар та 2 його співвітчизники започаткували перше у місті страхове товариство. Згодом Сікар заснував ще і Чорноморську компанію із центральною конторою в Парижі та відділеннями у Марселі, Стамбулі і Одесі. Підприємець вивозив кораблями з Одеси на західноєвропейські ринки українське збіжжя, а звідти привозив помаранчі, цукор, каву, тютюн, тканини, оливки, прянощі. Під час війни 1812 року він збагатився на поставках продовольства дислокованій у Бессарабії російській армії.

Сікар відвідав майже все Чорноморське узбережжя і описав свої враження у книзі під назвою «Листи про Крим, Одесу та Азовське море», в якій, зокрема, порівняв Катеринодар з Парижем. А у виданій через 2 роки другій книзі – «Листи про Одесу», – Сікар писав: «Оточене безлюдними незайманими степами, місто це, збудоване на березі такого моря, яке вважалося найнебезпечнішим, перетворилося у такий короткий час на найбільш квітуче місто Європи».

На початку 1820-х років купець першої гільдії Сікар звів на Італійській вулиці двоповерховий будинок і розмістив там один з перших в Одесі готелів під назвою «Норд». В однойменному ресторані при готелі власник реґулярно давав для вищого товариства міста обіди, на яких гості розважалися складанням епіграм один на одного. А шість разів на рік Сікар запрошував своїх друзів, у тому числі поета Олександра Пушкіна, на вечірки без жінок.

1820 року Сікар спорудив в Одесі власний будинок на вулиці Канатній. Для свого сина Христофора він придбав неподалік Кишинева маєток Вадулуй-Води, а для іншого сина – Людвіга, – маєток Бокшани.

15 лютого 1830 року Шарль Сікар, склавши напередодні заповіт, на кораблі «Бісон» вирушив до Стамбула. Проте у морі судно зникло, тож в Одесі ходили чутки, що підприємець таким чином сховався від кредиторів.

Один із синів Сікара, теж Шарль, був купцем першої гільдії, членом комерційного суду і гласним Одеської міської думи. Його внук Михайло бився з більшовиками, представляв уряд Колчака у Сполучених Штатах Америки, працював управителем помаранчевих плантацій у Флориді і заступником керуючого банком. Його син, теж Михайло, був брокером на біржах Нью-Йорка та Чикаго.

Марія Щур

І на закінчення наша рубрика “Власна справа”.

Справжнім бестселером під час помаранчевої революції, окрім, звісно, шлягеру “Разом нас багато”, був і “Блок-бастер “Веселі яйця”.

Дотепні іронічні сюжети робили актуальні сюжети доби помаранчевої революції надзвичайно популярними.

Автором цього проекту був Дмитро Чикалкін, відомий багатьом з телепередач “Веселий гусак”, а також як шеф-редактор “Дорослого радіо”.

Втім, як вдалося з’ясувати моїй колезі Ірині Білій, Дмитро має ще й власну справу.

Ірина Біла

Об’їздивши в якості перекладача та співробітника української дипломатичної місії чимало країн світу, Дмитро Чикалкін переконався, що єдине, що в світі варто збирати, - це приємні враження, приємні спогади, приємні відчуття. І все це дарують подорожі.

Тому, приїхавши після проголошення Україною незалежності до Києва, родина Чикалкіних розпочала власний туристичний бізнес.

Найголовнішим напрямком поїздок тур фірми “Діва-тревел”, стали країни Близького Сходу. Чому саме вони? Пояснює Дмитро Чикалкін:

Дмитро Чикалкін

Тому, що я перекладач арабської мови і івриту, і вже був певний досвід у мене, у моєї дружини, яка зі мною разом об’їздила практично весь Близький Схід.

Тоді був цікавий напрямок – це Єгипет, який тільки починав розвиватися, Ізраїль, Туніс, Марокко, Арабські Емірати.

Кому ж займатися цим напрямком, як не людям, які провели там значну частину свого життя.

Ірина Біла

Зараз пропозиція тур-фірми “Діва-тревел” не обмежується лише країнами Близького Сходу. 12 співробітників компанії можуть розробити будь-який індивідуальний маршрут, а власна авіа-каса забезпечити квитками швидко і професійно.

Смаки власників тур фірми певним чином відбиваються і на пропозиціях для клієнтів.

Дмитро Чикалкін

Мені на сьогодні більш подобаються екзотичні острови. Моя уява на сьогодні про відпочинок – це якнайменше проявів цивілізації.

Ірина Біла

Взагалі співробітники фірми пропонують лише ті місця, які відвідали особисто, а не довідалися про них з інших рекламних проспектів.

Дмитро Чикалкін

У нас продають тільки те, що добре знають, тобто немає продавання у сліпу, коли взяли каталог і продають. Іноді це у когось і виходить, але насправді це ризиковано, тому що ви обіцяєте і розповідаєте про те, чого не бачили і ризикуєте влізти у якусь халепу, тому що іноді, відповідаючи на запитання того чи іншого клієнта, ви нічого не можете розповісти, адже ви там нічого не бачили.

Тому необхідно, щоб всі менеджери, співробітники компанії добре знали ті країни, які продають, і неодноразово їх відвідували.

Ірина Біла

Особливих перешкод для розвитку туристичного бізнесу в Україні Дмитро Чикалкін не бачить. Головне, - це стабільність і заможність українців, які зможуть обирати маршрути виходячи з власних уподобань, а не з фінансових можливостей.

Марія Щур

Ви слухали передачу “Економічний журнал”, яку підготувала Марія Щур.

На все добре!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG