Прага, 10 серпня 2005 року - Москва нині славиться своїми ресторанами, кінотеатрами і дорогими крамницями. Але такі принади життя не для кишені пересічного москвича. За даними Організації Об`єднаних Націй, Росія одна з найбагатших перехідних держав. Там валовий внутрішній продукт на душу населення становить 2 600 доларів на рік. Для порівняння, в Україні це в два з половиною рази менше - 970 доларів. Але за даними Дитячого фонду ООН – ЮНІСЕФ, багатство Росії нерівномірно розподілене в суспільстві і повільно доходить до середнього класу, передовсім до родин із дітьми.
Із наближенням Міжнародного дня молоді, який за рішенням ООН відзначають 12 серпня, радіо "Свобода" продовжує розповідати про життя дітей і молоді у різних державах світу. Сьогодні разом з нашою кореспонденткою Клер Біґґ ми вирушаємо до однієї московської родини.
Муссуд
Улюблене заняття 8-ми річного Массуда – швидко промовляти алфавіт. Массуду подобається жартувати, коли його мама Олена приймає гостей. У хлопчика багато енергії, він любить спілкуватися і задоволений життям. Але був би ще щасливішим, якби мама давала більше грошей на кишенькові витрати:
"У мене добре життя, бо мене мама зажди радує. По долару кожен день дає. Шкода, що не по тисячі. А моєму другові тато кожного дня дає по 2 тисячі (рублів)".
2 тисячі рублів - це 70 доларів. Але в Олени немає можливості розкошувати. Раніше вона працювала адміністратором у Московському державному університеті. Тепер вона залишається вдома і виховує Масудда. Від держави за весь місяць Олена отримує 70, але не доларів, а рублів. Тому фактично родина живе за кошти, які надсилає батько Массуда, який працює в Німеччині ось уже 5-ий рік..
Чоловік Олени народився у Афганістані. А в Москві він торгував на ринку, хоча й має диплом журналіста. Як емігрант не знайшов гідної роботи у Росії і подався на Захід. Там не все вийшло як хотілося б, але щомісяця він переказує своїй сім''ї в Москві 300 доларів.
Массуд і Олена живуть в одній кімнаті у квартирі на півдні Москви. В іншій кімнаті мешкає 26-річна звідна сестра Массуда зі своїм чоловіком і дитиною. До родини також належить рудий кіт і папуга, який живе на кухні.
Маленька кухня - серце дому. Там готують їжу, спілкуються і приймають гостей. Поки Олена заварює чай, вона говорить про те, ким би хотіла бачити Массуда. Хотілося, щоб син здобув освіту, щоб подобалася робота, неважливо, яка саме. А маленький Массуд регулярно змінює думку про майбутній фах:
"Закінчу університет. Потім піду на роботу. Будівельником хочу бути. Буду на тракторі працювати. Ні не на тракторі, краще на екскаваторі. Так! На екскаваторі краще буде".
Олена каже, що не має нічого проти будівельних майданчиків, але хоче, щоб її син все-таки більше розвивав культурні смаки. Дід Массуда колись був відомим поетом і політиком в Афганістані. І Олена хоче, щоб її син шанував своє коріння.
Маленький Массуд захоплюється багатьма речами – це і шахи, і піаніно, і балет. Массуду ще б хотілося грати у футбол, але Олена каже, що не має грошей на всі захоплення сина: "Шахи коштують 900 рублів, музична школа також коштує близько тисячі рублів, це 35 доларів на місяць. Тому нині дати освіту дитині дуже дорого".
Олена каже, що їй дедалі важче звести кінці з кінцями. Вона також турбується, що син уже чотири роки не бачив батька. А маленькому Массудові, якому мама обіцяла повезти до тата в Німеччину, дуже важко дочекатися поїздки:
"Просто мені також хочеться побути у Німеччині. Люди, мабуть, там добре живуть. Мені здається, що я вже в Німеччині. Я сиджу і думаю, що це я в Німеччині на стільці сиджу. Дуже скучаю. Хочу в Німеччині бути. Прямо зараз."
У майбутньому Олена хотіла б переїхати до Німеччини разом із сином. Вона каже, що не має ілюзій, але родина – головне:
"Мені вже 48 років, і я розумію, що нормальної роботи я там не знайду. Я знаю, як там працюють російські імігранти. Звісно, там нам буде непросто, але родина має бути разом, це в першу чергу, щоб виріс нормальний син".
Натомість для Массуда все виглядає простіше. Він уже зараз уявляє чудове життя у Німеччині. А це робота, жінка, може навіть й діти - всі разом, у власному домі. Таким чином його життя буде іншим, ніж у батьків, сподівається 8-ми річний москвич.
Із наближенням Міжнародного дня молоді, який за рішенням ООН відзначають 12 серпня, радіо "Свобода" продовжує розповідати про життя дітей і молоді у різних державах світу. Сьогодні разом з нашою кореспонденткою Клер Біґґ ми вирушаємо до однієї московської родини.
Муссуд"У мене добре життя, бо мене мама зажди радує. По долару кожен день дає. Шкода, що не по тисячі. А моєму другові тато кожного дня дає по 2 тисячі (рублів)".
2 тисячі рублів - це 70 доларів. Але в Олени немає можливості розкошувати. Раніше вона працювала адміністратором у Московському державному університеті. Тепер вона залишається вдома і виховує Масудда. Від держави за весь місяць Олена отримує 70, але не доларів, а рублів. Тому фактично родина живе за кошти, які надсилає батько Массуда, який працює в Німеччині ось уже 5-ий рік..
Чоловік Олени народився у Афганістані. А в Москві він торгував на ринку, хоча й має диплом журналіста. Як емігрант не знайшов гідної роботи у Росії і подався на Захід. Там не все вийшло як хотілося б, але щомісяця він переказує своїй сім''ї в Москві 300 доларів.
Массуд і Олена живуть в одній кімнаті у квартирі на півдні Москви. В іншій кімнаті мешкає 26-річна звідна сестра Массуда зі своїм чоловіком і дитиною. До родини також належить рудий кіт і папуга, який живе на кухні.
Маленька кухня - серце дому. Там готують їжу, спілкуються і приймають гостей. Поки Олена заварює чай, вона говорить про те, ким би хотіла бачити Массуда. Хотілося, щоб син здобув освіту, щоб подобалася робота, неважливо, яка саме. А маленький Массуд регулярно змінює думку про майбутній фах:
"Закінчу університет. Потім піду на роботу. Будівельником хочу бути. Буду на тракторі працювати. Ні не на тракторі, краще на екскаваторі. Так! На екскаваторі краще буде".
Олена каже, що не має нічого проти будівельних майданчиків, але хоче, щоб її син все-таки більше розвивав культурні смаки. Дід Массуда колись був відомим поетом і політиком в Афганістані. І Олена хоче, щоб її син шанував своє коріння.
Маленький Массуд захоплюється багатьма речами – це і шахи, і піаніно, і балет. Массуду ще б хотілося грати у футбол, але Олена каже, що не має грошей на всі захоплення сина: "Шахи коштують 900 рублів, музична школа також коштує близько тисячі рублів, це 35 доларів на місяць. Тому нині дати освіту дитині дуже дорого".
Олена каже, що їй дедалі важче звести кінці з кінцями. Вона також турбується, що син уже чотири роки не бачив батька. А маленькому Массудові, якому мама обіцяла повезти до тата в Німеччину, дуже важко дочекатися поїздки:
"Просто мені також хочеться побути у Німеччині. Люди, мабуть, там добре живуть. Мені здається, що я вже в Німеччині. Я сиджу і думаю, що це я в Німеччині на стільці сиджу. Дуже скучаю. Хочу в Німеччині бути. Прямо зараз."
У майбутньому Олена хотіла б переїхати до Німеччини разом із сином. Вона каже, що не має ілюзій, але родина – головне:
"Мені вже 48 років, і я розумію, що нормальної роботи я там не знайду. Я знаю, як там працюють російські імігранти. Звісно, там нам буде непросто, але родина має бути разом, це в першу чергу, щоб виріс нормальний син".
Натомість для Массуда все виглядає простіше. Він уже зараз уявляє чудове життя у Німеччині. А це робота, жінка, може навіть й діти - всі разом, у власному домі. Таким чином його життя буде іншим, ніж у батьків, сподівається 8-ми річний москвич.