Про підтримку ДКНС тоді оголосив колишній компартійний апарат, зокрема, колишній перший секретар обкому КПУ Руслан Боделан та близькі до нього партійні чиновники. Витриману позицію зайняли більшість міських засобів масової інформації.
Лише одиниці з редакторів видань відмовилися тоді друкувати постанови та розпорядження московського комітету. Серед „протестантів” був нині покійний редактор незалежної газети „Юг” Юлій Мазур. У ці дні він знайомив читачів зі щоденними зведеннями новин Української Незалежної Інформаційної агенції „Республіка”, у яких йшлося про опір у всіх регіонах України новому наступу цензури та спробам повернути до часів панування КПРС – КПУ.
Далеко до проголошення незалежності України прихильником її був нинішній Одеський міський голова Едуард Гурвіц. Саме він, єдиний тоді безпартійний керівник, ще на посаді голови Жовтневої районної Ради, першим на Півдні України підняв над цією державною установою синьо-жовтий прапор. Тоді він ще не був державним, а лише національним.
У ексклюзивному інтерв’ю радіо „Свобода” Одеський міський голова Едуард Гурвіц згадує: „19 серпня 1991 року тодішній перший секретар Одеського обкому КПРС-КПУ Руслан Боделан, який нині перебуває у міжнародному розшуку і переховується від слідства у Південно-Африканській республіці, скликав збори голів Рад різних рівнів, керівників різних державних установ. Учасники заходу мали визначитися щодо подальших дій у „нових умовах”. Руслан Боделан зайняв достатньо специфічну позицію, наголошуючи на необхідності „навести новий лад і провести інвентаризацію цінностей”.
Про цей факт я досить часто згадую у ці дні. Цікаво, що тоді у залі „позачергових зборів” виявилося лише кілька учасників, які прагнули прояснити ситуацію і мали протилежну від прихильників ДКНС точку зору”.