Стан у якому перебуває Національна телерадіокомпанія м’яко кажучи є невтішним і це чи не основна мотивація реформ, котрі пропонує віце - президент Національної телекомпанії Андрій Шевченко і його команда:
“Структура. Яка абсолютно не пристосована до роботи у 21 столітті в сучасному телевізійному ринку. Це роздутий штат у 2 тисячі працівників, який перевищує штат будь-якого із наших конкуруючих каналів. Це застаріла техніка. Це одні з небагатьох компаній яка працює без серверної технології. Перший канал займає аутсайдерську позицію на ринку 9-13 місце.”
Втім, НТКУ має непогану базу для того щоби змінити ситуацію на краще. Це зокрема 98% покриття території країни, величезні площі будівлі телецентру, досвід співробітників телекомпанії. Новий менеджмент Національної телекомпанії, за словами Андрія Шевченка, уже засвідчив свою вправність. Серед прикладів віце-президент назвав успішне проведення міжнародного пісенного конкурсу "Євробачення-2005", осучаснення дизайну, а також оновлений формат новин.
А трансляції подій у День Незалежності й День Перемоги, за словами Андрія Шевченка стабілізували рейтинг. Втім, головним інструментом змін має стати Громадське телебаченн, концепцію якого власне і пропонує Андрій Шевченко:
“Перший канал це НТКУ в її нинішньому вигляді, другий канал це 25 державних бюджетних установ обласних телерадіокомпаній, вірніше 24 і АР Крим, Євроньюз-Україна та УТР. Ці об’єкти уже працюють, але неефективно. В перспективі ці канали мають делегувати такі питання як обмін продуктом, має бути обмін картинкою з Євроньюзом, спільні рішення по фінансах, по кадрових питаннях, по питаннях юриспроденції, різні способи як можна оптимізувати витрати на ці проекти.”
Серед можливих опонентів пропонованої концепції , за словами Андрія Шевченка можуть бути певні політичні сили, керівництво Державного комітету з телебачення і радіомовлення, а також профспілки. Останні побоюються скорочення працівників і вимагатимуть соціальних гарантів для тих кому все таки доведеться піти. З пропонованою концепцією Громадського телебачення вони також не у всьому погоджуються. Говорить лідер незалежної профспілки НТКУ Катерина Кацан:
“Дивує що цей проект презентували не колективу НТКУ, спершу, а засобам масової інформації. Колектив має свою концепцію, оригінальну. Перетворення компанії спершу в суспільного мовника, а потім на суспільне телебачення”.
Віце-президент НТКУ Андрій Шевченко вважає, що з багатьох питаннях профспілки, що діють в національній телекомпанії перевищують свої повноваження:
“Профспілки мають відповідати за суспільні гарантії. Вони мають турбуватися про соціальні гарантії, декрети, відпустки. Ніхто за них це краще не зробить. Але це не справа профспілок вирішувати яка програма в ефір йде, а яка ні і хто повинен керувати компанією”.
А ось позиція щодо пропонованого проекту Громадського телебачення заступника голови Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення Ігор Курус:
“Схема реформування є очевидною і деяка новизна в цьому проекті потребуватиме пророблення, в першу чергу правового”.
Слід зазначити, що проект громадського телебачення пропонований командою Андрія Шевченка, є одним із трьох вже поданих до секретаріату Президента, не виключено що з’являться інші цікаві проекти. Оглядачі впевнені, що перевага має бути надана не особистостям, а найбільш яскравій і водночас реалістичній стратегії. У такому разі виграє і глядач, і громадське телебачення, і громадянське суспільство. Очікувана поява громадського телебачення - вересень наступного року.
