![](http://gdb.rferl.org/EE81B900-9072-46A0-85B7-5FD237481417_w250.jpg)
Як виглядає на цьому тлі Україна, з’ясовували у Києві учасники міжнародної конференції “Діти: втрачене обличчя СНІД-у”. Міністерство охорони здоров’я наводить сумну статистику: у державі близько десяти тисяч ВІЛ-позитивних дітей народилися від матерів, уражених цією хворобою. Понад 160 українських діточок померли через СНІД. Вісімдесят відсотків ВІЛ-позитивних громадян України – це молодь, яка здатна утворювати сім’ї і народжувати дітей.
Як живеться ВІЛ-позитивним дітлахам, яких лікарі називають “позитивними дітьми”, розповідає Станіслав Шкоба – Грубар з Асоціації “Вільний простір”:
“Мій перший досвід знайомства з ВІЛ-позитивною дитиною був в Одесі, де є такий денний центр перебування ВІЛ-позитивних дітей “Життя плюс”. І там я уперше побачив дітей, яким 2-5 років, статус яких невизначений. Тобто, до 18 місяців невідомо, чи є дитина ВІЛ-позитивною, чи ні. Я бачив, в яких умовах вони там перебувають. Тобто – приходять батьки у цей хоспіс. Батьки ідуть на обстеження, прийняття АРВ-терапії, якісь процедури – дітей своїх вони приводять і залишають там. З ними є викладачі та вихователі, які з ними займаються. Але це жахливо. Це просто мене тоді дуже сильно вразило. І я тоді інтенсивно почав займатися цим. Наша коаліція (“Спільний простір”) зорієнтована не тільки на ВІЛ-позитивних дітей. Тобто – ми будемо намагатися захищати права дітей. Це проблема є дуже актуальною на даний момент для України – тому що у нас немає ніяких спеціалізованих центрів, які би постійно займалися дітьми. У нас немає державних програм, які би постійно акцентували увагу суспільства на дітях. Це важко!”.
Голос Віталіка з фільму “Позитивні діти”.
Це 5-річний Віталік – герой нової документальної “короткометражки” “Позитивні діти”, яку зняв український журналіст Ігор Слісаренко. На жаль, - каже автор стрічки – українські митці не приділяють уваги “позитивним дітям” та їхнім родинам, кількість яких у державі щороку збільшується.
Таких дітей, як маленький Віталік, в Україні близько десяти тисяч. Віталіку пощастило: у нього є батьки. А тим часом, усе більше немовлят, від яких у пологовому будинку відмовляються мати, є ВІЛ-позитивними. Такі данні на конференції “Діти: втрачене обличчя СНІД-у” навели представники Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ.
Експерти ЮНІСЕФ переконані, що започаткована кампанія “Єднаймося проти СНІД-у – єднаймося заради дітей” якраз і допоможе розв’язати проблеми ВІЛ-позитивних дітей у цілому світі. Слово – Джеремі Гартлі, координаторові програм ЮНІСЕФ:
“Епідемія ВІЛ – СНІД-у упродовж двох десятиліть посіла одне з центральних місць у діяльності багатьох міжнародних організацій. Ми робимо достатньо, щоби допомогти людству знайти дієві методи боротьби з нею. Але, на жаль, статистика свідчить: молодь у різних куточках планети досі недостатньо інформована про ВІЛ – СНІД. Це звучить жахливо, але це правда: на планеті виросло ціле покоління людей, яке не уявляє світ без СНІД-у! Наша нова кампанія працюватиме із засобами масової інформації – як медіа голдінгами, виданнями, так і окремими журналістами. Наприклад, розвинене інформаційне поле в Україні приділяє мінімум уваги висвітленню проблем людей, уражених ВІЛ – СНІД-ом. Кампанія діятиме на чотирьох напрямках: попередження передачі ВІЛ – СНІД-у від матері до дитини; профілактика розповсюдження хвороби серед молоді та у новоутворених сім’ях; педіатрична допомога вагітним жінкам; підтримка та захист прав дітей, уражених ВІЛ – СНІД-ом. Цю кампанію організація Об’єднаних Націй розглядає як головну у світовій боротьбі з ВІЛ – СНІД-ом”.
Україна – як і багато інших держав – потребує інформації про захворювання, про шляхи його передачі від людини до людини і про те, як запобігти його розповсюдженню. Без активної роботи мас медіа не обійтися, - вважає координатор місії ООН в Україні Френсіс О’Доннор. З ним згодна Тетяна Петрущак - керівник програм тренінгів для журналістів міжнародної асоціації “Трансатлантичні партнери проти СНІД-у”:
“Без активної участі ЗМІ подолати цю проблему в Україні неможливо. Це дуже важлива тема. І ми розуміємо, що дуже часто журналістам бракує або часу, або ресурсів для висвітлення такої важливої теми. Саме тому був розроблений ряд програм, за допомогою яких и намагаємося допомогти журналістам і намагаємось надати їм необхідний час, необхідні ресурси, необхідну технічну підтримку для того, щоби у нашій пресі, на радіо, на телебаченні з’являлося якомога більше матеріалів про ВІЛ – СНІД”.
З фотографії, представленої на київській виставці World Press Photo, усміхаються двоє піврічних близнюків з Херсону. Вони ще не знають, що потрапили у цей світ ВІЛ-позитивними, і не уявляють, скільки мужності потребуватиме їхнє життя у суспільстві.