За словами директора Центру соціальних досліджень “Софія” Володимира Лупація, торік на медійниках випробували дві політичні моделі.
“Одна базувалася на медіа-управлінні. Друга – на використанні політичного шоу та масових громадсько-політичних дій. Більш просунутою виявилася саме друга технологія. Вона отримала резонанс і підтримку суспільства. Тож журналісти, які працювали за цією схемою, обслуговували не просто політиків, а й висвітлювали громадську активність, ці журналісти мали більшу підтримку і у глядача”.
Найбільшою ж проблемою тогочасної журналістики, кажуть експерти, була діаметрально протилежна інформація, яку подавали різні медіа.
“Одна базувалася на медіа-управлінні. Друга – на використанні політичного шоу та масових громадсько-політичних дій. Більш просунутою виявилася саме друга технологія. Вона отримала резонанс і підтримку суспільства. Тож журналісти, які працювали за цією схемою, обслуговували не просто політиків, а й висвітлювали громадську активність, ці журналісти мали більшу підтримку і у глядача”.
Найбільшою ж проблемою тогочасної журналістики, кажуть експерти, була діаметрально протилежна інформація, яку подавали різні медіа.