Суд у Ташкенті 14 листопадаНагадаємо, що Верховний суд Узбекистану в понеділок визнав 15 осіб винними в організації масових заворушень в Андижані, а також в терористичних діях, спробі зміни конституційного ладу, вбивствах при ускладнюючих обставинах, захопленні заручників та інших злочинах. Підсудні, 12 з яких узбеки, а двоє – громадяни Киргизстану, засуджені до 14 – 20 років ув’язнення. Всього ж затримано 121 особу, і за інформаціями місцевої прокуратури, слідство щодо інших 106 обвинувачуваних у організації заворушень в Андижані завершується. Насправді ж , як вважають міжнародні організації, правда щодо травневих подій в Андижані та інших містах Узбекистану до сьогодні не розкрита. Офіційна версія Ташкента – зіткнення в Андижані –це антидержавна змова, котра готувалася за участі закордонних сил і внаслідок якої загинуло 187 осіб. Тоді як узбецька опозиція і міжнародні організації, ООН, Г’юмен Райтс Вотч вважають, що 13 травня цього року в Андижані та інших містах Узбекистану урядові війська жорстоко придушили масові виступи мирних громадян, внаслідок чого загинуло понад 700 осіб.
Влада Іслама Карімова категорично відкинула можливість міжнародного розслідування. Позицію узбецького режиму підтримує російський президент Володимир Путін.
Тому на Заході негайного відреагували на рішення узбецького суду гострими санкціями. ЄС оголосив в понеділок ембарго на продаж зброї до Узбекистану і про заборону видачі в’їзних віз 12 чільникам узбецької влади, котрі вважаються винними у андижанському кровопролитті. У Брюсселі заявили, що заборона на візи “стосується тих осіб, котрі безпосередньо винні у неорганізованому і незаконному використанні сили в Андижані і протидії незалежному розслідуванню”.
Це стосується міністра внутрішніх справ Узбекистану Закирджона Алматова, міністра оброни Кадира Ґулямова, керівника національної служби безпеки Рустама Іноятова. Дані обмеження будуть діяти впродовж року і можуть бути зняті лише залежно від поведінки узбецької влади, судових рішень щодо учасників андижанського кровопролиття та розкриття правди про події в Андижані.
Вашінґтон зустрів вердикт узбецького суду критичною заявою. Зокрема речник Білого Дому Адам Ерелі сказав:
“Ми думаємо, що ці вироки базуються на недостовірних доказах, і суд є нечесним. Ми висловлювали своє занепокоєння щодо цієї справи з самого початку. Ми хочемо ще раз і ще раз повторити: у цій справі не було незалежного розслідування андижанського інциденту”.
Сполучені Штати підтримують міжнародні санкції супроти Узбекистану і більше того: в Конґресі США є проект резолюції про відкриття справи проти Іслама Карімова у Міжнародному кримінальному суді у зв’язку з подіями в Андижані. Ташкент же у відповідь ще в липні заявив про необхідність виведення в 6-місячний термін американського військового контингенту з узбецької авіабази “Карші – Ханабад”.
Варто сказати, що і в самому Узбекистані ухвалу Верховного суду щодо 15 обвинувачуваних в андижанських подіях зустріли неоднозначно. Ось одна із узбецьких реакцій:
“На мою думку, це виглядало не як суд. Я бачив це по телевізору. Було одне й те ж саме щодня: ті ж звинувачення, ті ж зізнання. Обвинувачені були подібні до папуг, котрі повторювали одне й те ж саме з дня на день”. Ще оригінальніші деякі реакції на Заході. Зокрема, Свенті Корнел, науковий директор Інституту Центральної Азії і Кавказу при університеті Джона Гопкінса в США вважає:
“Ізоляція людей, заборона їм подорожувати на Захід і мати контакти із Заходом – це, мабуть, найгірше, що ви можете зробити. Заборона людям у контактах із Заходом лише посилить корупцію, репресії і послабить реформістські елементи в цьому суспільстві”. Згаданий експерт також додав, що реакція на Заході призвела лише до повернення Узбекистану в обійми Москви і зауважив підписання вчора в російській столиці російсько-узбецького договору про безпеку.
