Подібні закони уведені також у 7 законах ЄС, включно з Німеччиною та Францією.
Ім’я Д.Ервінга стало відомим у світі після голосного судового процесу у Великобританії, де він подав у суд позов на американського історика Барбару Ліпштат за її книгу “Заперечення голокосту”.
Судовий процес довів, що Ервінг займався систематичним фальшуванням даних про голокост, проте це не зупинило Ервінга, який і далі заперечував голокост євреїв.
Він був заарештований в Австрії на шляху у Відень, де мав виголосити свою чергову доповідь у дусі заперечення голокосту.
Ізраїльські аналітики наголошують на тому, що ідеологічно мотивовані заперечення голокосту тривають навіть і тепер, через 60 років після Нюрнберзького процесу, зокрема активно займаються цим пропагандисти Сирії, Ірану та екстремістських ісламських організацій типу “Хамасу”.
Заперечення голокосту завезли у сам Ізраїль також нечисленні тут російські націоналісти, які до того ж не полюблюють усіх так званих чорних: як арабів, так і азійських і африканських євреїв.
Ізраїльські оглядачі наголошують на тому, що тепер після рішення ООН про відзначення Міжнародного дня пам’яті голокосту 27-го січня кожного року, пора вже заперечувачам голокосту припинити свою злісну пропаганду. Проте під приводом права на свободу слова вони продовжують у різних країнах світу творити свою чорну справу.