| Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина: |
Київ, 22 грудня 2005 року.
Юлія Жмакіна
Радіо “Свобода” продовжує своє мовлення.
На годиннику рівно 20.00. 20 грудня. У прямому ефірі передача “Вечірня Свобода”. Сьогодні її проведу я, Юлія Жмакіна.
День ікс наближається. 1 січня 2006 року Україна буде з газом чи без. Ось у чому питання.
"На цей час, - зазначив сьогодні речник компанії «Газпром» Сергій Купріянов, - жодних документів, які дозволили б Україні одержувати наступного року газ із Росії за супернизькими цінами, а зараз це 50 доларів за тисячу кубометрів, просто не існує."
Та не існує поки що нічого. Ані ціни, за якою до України надходитиме газ, ані принципів, за якими формуватиметься цінова політика, ані жодного паперу про наміри…А, власне, які наміри у Росії, і які наміри в України у цій затяжній газовій атаці кінця 2005 року?
Питання про перегляд дислокації ЧФ Росії у Криму – це відповідь на газ, а відтак загострення суперечки з Москвою чи рядове питання господарче питання для України?
І головне, в Україні озвучені вже ідеї: винести цю суперечку на розгляд західних партнерів, країн-гарантів безпеки і суверенітету України.
Усі ці аспекти у передачі “Вечірній Свободі” "Випробування газом: чи витримає Україна двобій з Росією без залучення країн-гарантів її безпеки і суверенітету?"
І гості “Вечірньої Свободи”: Юрій Миколайович Оробець, народний депутат (фракція “Наша Україна”), представник Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; Ігор Лосєв, політолог, доцент Національного університету “Києво-Могилянська Академія” (телефоном); Олександр Чалий, колишній заступник міністра закордонних справ, дипломат. Вітаю вас, шановні гості!
Західні оглядачі переконані, що газовий конфлікт між Росією та Україною носить перш за все політичний характер.
Пане Оробець, чи Ви погоджуєтесь з цим?
Юрій Оробець
Цей конфлікт чисто політичний, в його основі, як не дивно, шкурні інтереси. Україна 14 років діставала дешевий газ. Виникає питання: “Чому?” Тому, що в 90-их роках на кордоні України з Росією не було газових лічильників з української сторони, а тільки за 200 метрів від кордону російські лічильники.
Це значить, що в Україну широким фронтом йшов газ, не облікований у належній мірі, а через західний кордон йшов реекспорт у Західні кордони. В Україні газ дешевий, на Заході дорогий, то ж різниця ділилася “по-братськи” між так званою політичною елітою Росії і тодішньою політичною елітою України.
Отже, тут в першу чергу шкурні інтереси і цей потік чемоданних коштів вичерпався: Україна почала строго обліковувати газ, і всі ті піар-кампанії, які робила Росія, проте мовою президента Росії, його сленгом, коли він говорить, що “Україна тирить газ”, то це була відверта неправда, тому що всі лічильники показували, що цей газ знаходиться в газосховищах, і його використовували для знаття пікових навантажень.
Росія чудово знала про це. Але проводила цю кампанію з єдиною метою: зменшити свою плату за послуги Україні по транспортуванню закордон свого власного газу.
Україна отримувала газ по бартеру. Домовилися, що лишається незмінною ціна на газ, дешеві тарифи за транспортування газу. Виходило, що у нас завжди відбувався паритет. Решту газу Україна останнім часом докуповувала у Туркменістані.
Таким чином Росія формально говорить про збільшення ціни на газ, а насправді не хоче платити Україні за ті послуги, які ми особисто виконуємо.
Юрій Оробець і Юлія Жмакіна під час ефіруТут дуже багато політики і дуже мало економіки. Газ і економіка використовуються лише, як знаряддя політичної боротьби проти нинішньої влади України.
Йдеться про дуже часті візити нинішніх діячів опозиції до РФ. У російській пресі абсолютно відверто розповідають, що нинішня влада України не влаштовує російське керівництво.
Ці ускладення створюються штучно з метою, аби змусити переважну більшість українського населення змінити свою позицію під час парламентських виборів 2006-го року.
Юлія Жмакіна
Пане Чалий, чого мусить очікувати Київ від цих країн-гарантів, коли звернеться до них? Пан Єхануров, до речі, зустрічався вчора з послами США, Німеччини, Франції, Великобританії. Вони висловлювали точку зору своїх країн на ситуацію з газом між Україною і Росією.
Який механізм? Що має відбудеться, якщо Київ звернеться до цих країн?
Олександр Чалий
Ст.6 Будапештського меморандуму передбачає, що якщо ті гарантії, які надали країни-гаранти стосовно суверенітету стосовно суверенітету України, стосовно недопущення економічного тиску на Україну, стосовно невикористання ядерної зброї проти України, будуть на точку зору України порушуватись, то Україна має право вимагати негайних консультацій в форматі – України плюс 5 країн-гарантів.
Це дуже серйозні зобов’язання. Сам факт того, що такі консультації Україна вимагає, то це уже серйозний дзвінок, що ситуація досить напружена. Вона стосується, я це хочу наголосити, не просто конкретної кризи, а кризи з країною, яка відмовилась від ядерного потенціалу, яка зробила добровільний жест, яка в цьому контексті є одна із ключових в системі нерозповсюдження ядерної зброї.
Юрій Оробець
Я вважаю, що є асиметричні відповіді також дипломатичного характеру на ці проблеми. Зараз наша делегація поїхала в Туркменістан. Вони не заключають договір на наступний рік, так як це прозвучало в новинах. Це не компетентно. Договір на наступний 2006 рік вже давно заключний. Йдеться мова про додаткові обсяги цілком доступного туркменського газу, який би в разі потреби однозначно перекрив нам той дефіцит, яка влаштовує своїми діями російська сторона. Таким чином це нормальний асиметричний хід.
В середині країни треба запровадити системи, які б дозволяли повністю облікувати газ і оптимізувати, тобто зменшити його споживання. За моєю пропозицією прем’єр-міністру буде створено енергозберігаючу агенцію в Україні, основна мета буде поставити жорсткий режим економії, який збільшує наш кулуарний потенціал, як нації, цивілізованого споживача.
Ми не можемо дивитися і бути наркоманом на газовій російській трубі, а повинні йти шляхом, яким іде Польща, яка в кілька разів більш ефективніше використовує газ на потреби свої власні і виробляє значно більший економічний продукт на ці кошти. Ось де є момент консолідації.
Юлія Жмакіна
Яким буде 1 січня 2006 року? Якщо буде загострення, якась підвищена ціна, чи дискусія, то це ударить перш за все по приватному сектору?
Юрій Оробець
Не ударить, оскільки Україна підготувала технічні пропозиції до цього плану. У нас є достатньо газу на наші внутрішні потреби. Жоден громадянин цього не відчує, підприємства так само не відчують, ми спокійно переживемо зиму.
Юлія Жмакіна
Дякую всім!
Почуємося!
Говорить радіо “Свобода”!
