Польський контингент надалі залишиться в Іраку. Рішенню польського уряду в цій справі передував візит до Сполучених Штатів міністра оборони Польщі Радослава Сікорського та візити іракських політиків і підприємців до Польщі. Прем''єр міністр Казімєж Марцінкевич ось як пояснював на прес-конференції, чому поляки все ж таки не покинуть Іраку наступного року:
“Так сталося,по-перше, ому, що продовжено місію стабілізаційних військ ООН на весь 2006 рік. По-друге, були прохання до нас з боку президента і прем''єра Іраку, головнокомандуючих іракських військ, а також з боку наших союзників, з якими Польща співпрацювала в рамках цієї стабілізаційної місії”.
Однак кількість польських військ в Іраку має зменшитись у березні з півтори тисячі до дев''яти от осіб. Крім того, вояки не будуть вести збройних дій, а будуть радниками і навчатимуть іракську армію.
Гроші для польського війська у Іраку забезпечив у бюджеті попередній уряд. Сьогодні, коли його члени опинилися в опозиції, вони різко критикують рішення прем''єра Марцінкевича. Ліві сили вважають, що немає вже причин, щоб польські війська залишилися в Іраку. В цій державі відбулися демократичні вибори, схвалена конституція.
Колишній міністр оборони Польщі від Громадянської платформи Броніслав Коморовський вважає, що саме тепер був найкращий момент щоб польський контингент покинув Ірак. І кілька держав, які послали до Іраку своїх вояків, серед яких і Україна, безпомилково цю мить використали, каже польський політик:
“Наші зобов''язання закінчаться в кінці лютого наступного року. Немає причин, щоб Польща продовжувала свою військову присутність у Іраку. Тим більше, що нічого не принесли переговори міністрів - оборони Сікорського та закордонних справ Меллера в Вашингтоні”.
З колишнім міністром погодиться більшість поляків. Для них Ірак це небезпека смерті. Досі в цій країні загинуло 17 польських вояків. Пересічний поляк вважає також, що Польща не дочекалася ні економічних пільг у торгівлі з Іраком, ні блискучих контрактів на імпорт чи видобуток енергоносіїв.
Однак за неофіційними повідомленнями преси, тривають переговори про те, щоб польські фірми отримали ліцензії на видобуток іракської нафти. Це допомогло б унезалежнити Польщу від поставок нафти з Росії. Журналісти повідомляють також про можливі контракти на поставки військової техніки з Польщі та замовлення на будівельні контракти при відбудові Іраку. Мабуть, цих аргументів не могли не брати до уваги польський прем”єр та президент, схвалюючи подальшу присутність польських військ в Іраку.
“Так сталося,по-перше, ому, що продовжено місію стабілізаційних військ ООН на весь 2006 рік. По-друге, були прохання до нас з боку президента і прем''єра Іраку, головнокомандуючих іракських військ, а також з боку наших союзників, з якими Польща співпрацювала в рамках цієї стабілізаційної місії”.
Однак кількість польських військ в Іраку має зменшитись у березні з півтори тисячі до дев''яти от осіб. Крім того, вояки не будуть вести збройних дій, а будуть радниками і навчатимуть іракську армію.
Гроші для польського війська у Іраку забезпечив у бюджеті попередній уряд. Сьогодні, коли його члени опинилися в опозиції, вони різко критикують рішення прем''єра Марцінкевича. Ліві сили вважають, що немає вже причин, щоб польські війська залишилися в Іраку. В цій державі відбулися демократичні вибори, схвалена конституція.
Колишній міністр оборони Польщі від Громадянської платформи Броніслав Коморовський вважає, що саме тепер був найкращий момент щоб польський контингент покинув Ірак. І кілька держав, які послали до Іраку своїх вояків, серед яких і Україна, безпомилково цю мить використали, каже польський політик:
“Наші зобов''язання закінчаться в кінці лютого наступного року. Немає причин, щоб Польща продовжувала свою військову присутність у Іраку. Тим більше, що нічого не принесли переговори міністрів - оборони Сікорського та закордонних справ Меллера в Вашингтоні”.
З колишнім міністром погодиться більшість поляків. Для них Ірак це небезпека смерті. Досі в цій країні загинуло 17 польських вояків. Пересічний поляк вважає також, що Польща не дочекалася ні економічних пільг у торгівлі з Іраком, ні блискучих контрактів на імпорт чи видобуток енергоносіїв.
Однак за неофіційними повідомленнями преси, тривають переговори про те, щоб польські фірми отримали ліцензії на видобуток іракської нафти. Це допомогло б унезалежнити Польщу від поставок нафти з Росії. Журналісти повідомляють також про можливі контракти на поставки військової техніки з Польщі та замовлення на будівельні контракти при відбудові Іраку. Мабуть, цих аргументів не могли не брати до уваги польський прем”єр та президент, схвалюючи подальшу присутність польських військ в Іраку.
