В стосунках між Україною і Росією знову зросла напруга. Тільки-но Києву і Москві вдалося нейтралізувати газову війну, як виник новий епіцентр конфлікту - в Криму. Предметом міждержавної суперечки стали маяки - спочатку на мисі Сарич, а згодом у Ялті. Навігаційні системи - лише маленька ланка величезного заплутаного ланцюга українсько-російських проблем, серед яких Чорноморський флот, територіальні претензії на Тузлі, енергоносії, мова. Чому дві сусідні держави не можуть розв"язати ці питання? Хто чи що заважає двом народам проводити власну незалежну політику? Сьогодні досліджують "Звуки життя" – НАЗВАНІ БРАТИ – з Надією Шерстюк.
Тридцяти однорічний Руслан працює менеджером на одній із столичних фірм. Каже, що часу і бажання думати про взаємини двох держав у нього немає. Причини суперечок шукайте у владних кабінетах, радить молодий чоловік. Самі ж високопосадовці з обох боків не можуть ніяк з"ясувати, кому належить право власності на маяки і яким договорам вірити. Заступник міністра закордонних справ Антон Бутейко вважає, що Україна лише наводить лад у своїй хаті, а чорноморські маяки є власністю України і не можуть бути передані в аренду іншим державам. Натомість депутат Держдуми Російської федерації Костянтин Затулін підкреслює, що конфлікт навколо маяків створений штучно, на його думку, українською стороною.
Аудіозапис програми. Перший випуск:
Ділити острів Тузла Росія з Україною почали два роки тому - росіяни почали будувати дамбу у бік острова. Україна пропонувала поділити Керчинську затоку, в районі якої знаходиться Тузла, однак питання стало руба - як проводити кордон по воді, чи по дну? Задля того, аби вирішити проблему український уряд розпочав переговори з Росією, а парламент - створив комісію. Вся Україна з дня на день чекала - чи добудують росіяни дамбу до самого острова. Під час "війни за Тузлу" Ігор Осташ очолював парламентську комісію, яка спостерігала за тим, що відбувалося на острові та вела переговори з російською стороною. Росія, по відношенню до України, часто робить кроки, які неприпустимі у двосторонніх партнерських стосунках - каже Ігор Осташ - і ставить в один ряд події - Тузла, газ, маяки... виходячи з "Тузлівський" досвіду депутат радить - українці мають наполегливо відстоювати свої інтереси.
Аудіозапис програми. Другий випуск:
Третина українців вважає російську мову рідною і спілкуються нею. Сорок два відсотки відсотків - проти того, аби пристати на пропозиції політиків і надати російській статус другої державної мови. Фактично, в Україні всі великі міста східної України - російськомовні. Одне з них - колишня столиця України - Харків. Чи існує там мовна проблема? Досліджувала кореспондент радіо свобода Вікторія Маренич. Якщо кількість українських книжок на ринку збільшуватиметься такими темпами як зараз, то книжковий ринок стане українським лише за кілька десятків років - каже книгознавець і книголюб Костянтин Родик. а якщо російська мова стане другою державною - то українська не стане на ноги ніколи.
Аудіозапис програми. Третій випуск:
Британська преса активно обговорювала газовий конфлікт між Україною і Росією насамперед через те, що він зачіпав інтереси Євросоюзу, каже лондонський кореспондент Радіо Свобода Олекса Семенченко. Італійська преса,зокрема, впливова газета "Корієра дела сера" коментуючи газову кризу, теж зазначає, що стосунки України і Росії є заплутаними і аж зовсім не схожими на взаємини двох дружніх держав. повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Римі Наталія Кудрик. Тузла, газ, маяки істотно похитнули міждержавні українсько-російські стосунки, проте чи відчули цей політичний холодок пересічні українці? Чи змінилася їхня думка про сусідню державу?
Аудіозапис програми. Четвертий випуск: